Висвітлено проблеми хореографічного виховання дітей і основні принципи створення танцювального репертуару. Проаналізовано особливості художньо-естетичного та морально-етичного формування школярів у системі навчання та виховання засобами музично-хореографічного мистецтва. Викладено особливості української хореографії. Розглянуто історичний розвиток танцювального мистецтва, питання лексики українського танцю, музики та танцювальної пластики.

Освещены проблемы хореографического воспитания детей и основные принципы создания танцевального репертуара. Проанализированы особенности художественно-эстетического и морально-этического формирования школьников в системе обучения и воспитания средствами музыкально-хореографического искусства. Изложены особенности украинской хореографии. Рассмотрены историческое развитие танцевального искусства, вопросы лексики украинского танца, музыки и танцевальной пластики.

Розроблено педагогічні засади системи навчання ритміки і хореографії. Визначено психолого-педагогічне підгрунтя використання засобів ритміки і хореографії для формування особистісних якостей фізичного розвитку, музикально-хореографічної досконалості, моральної чи трудової вихованості молодших школярів. Змодельовано систему ритмічно-хореографічного навчання і виховання в початкових класах загальноосвітніх шкіл.

Проаналізовано сучасний стан розвитку проблеми, узагальнено ідеї основних концепцій хореографічної освіти, теоретичну модель розвитку хореографічних здібностей молодших школярів. Визначено та обгрунтовано критерії та рівні сформованості хореографічних здібностей, які склали зміст відповідних психотехнічних процедур розробленої навчально-тренінгової програми. З'ясовано психолого-педагогічні умови, що сприяють ефективності виявлення хореографічних здібностей учнів, послідовні етапи їх формування засобами стимуляції емоційно-рухових та мотиваційних компонентів хореографічної діяльності.

Дисертацію присвячено виявленню та обгрунтуванню педагогічних умов розвитку творчої уяви дітей засобами хореографічного мистецтва. Визначено шляхи ефективного використання виховних можливостей казки у розвитку творчої уяви молодших школярів - учасників дитячих хореографічних гуртків. Апробовано і експериментально підтверджено ефективність педагогічного керівництва розвитком творчої уяви в процесі навчально-виховної роботи.

Висвітлено основи методики музичного виховання, розкрито його принципи та методи. Описано загальні та специфічні особливості уроків музики та видів творчої діяльності. Розглянуто деякі педагогічні системи музичної освіти в Україні та за кордоном. Розкрито основи хореографії, історію становлення національної школи народно-сценічного мистецтва. Наведено характеристику хореографії українських народних танців і методику організації гуртків бального та класичного танців у загальноосвітній школі. Розглянуто місце хореографії в закордонних системах освіти.

Досліджено хореографічну культуру як соціокультурний чинник творчої діяльності й розвитку особистості дитини.

Розглянуто актуальні питання виховної роботи в школі. Розкрито особливості виховання та розвитку дітей молодшого шкільного віку на заняттях у хореографічному гуртку.

Висвітлено проблему соціально-педагогічного статусу хореографії. Розглянуто мету хореографічного виховання, як складової загальної освіти. Акцентовано увагу на емоційному впливі танцю: на його впливі у переоцінці внутрішніх установок, цінностей, ідеалів. Охарактеризовано сприйняття людиною того чи іншого хореографічного твору. Доведено, що танець є одним з найважливіших засобів у процесі формування особистості.

Розглянуто особливу роль хореографічного мистецтва у формуванні та розвитку особистості. Простежено процеси морального й естетичного впливу на виховання особистості дитини на заняттях з європейського бального танцю. Зосереджено увагу на використанні хореографії для поліпшення духовного та тілесного здоров'я, зокрема на модному танцювальному напрямі - брейк-данс, який допомагає не тільки подолати тривогу, а й перенаправити агресивну енергію в позитивне русло, впливає на розвиток координації рухів і підтримує як загалом фізичну форму, так і м'язовий тонус; латиноамериканських танцях, що вчать не тільки взаєморозумінню і такту, вмінню досягти перемоги в коханні, а й гідно програвати, зберігати гармонію стосунків. З огляду на дані соціологічних опитувань зроблено висновки щодо переваги бальної хореографії як оздоровчого дозвілля. Окреслено вимоги до хореографії для дітей, яка повинна вирізнятися високою художністю, яскравістю та життєрадісністю, адже вона повинна сприяти їх естетичному й фізичному розвитку, формуванню смаків, виховувати культуру поведінки й спілкування.

Висвітлено досвід роботи у хореографічному ансамблі "Мрія" щодо виховання та розвитку творчої особистості ліцеїстів засобами хореографічного мистецтва. Визначено головну мету занять у хореографічному колективі - виявлення і розвиток естетичних нахилів старшокласників, становлення системи естетичних цінностей ліцеїстів як інтегральної основи їх світогляду, виховання потреби в духовному самовдосконаленні, формування у свідомості дітей художнього образу світу.

Освещен опыт работы в хореографическом ансамбле "Мрия" по воспитанию и развитию творческой личности лицеистов средствами хореографического искусства. Определена главная цель занятий в хореографическом коллективе - выявление и развитие эстетических склонностей старшеклассников, становление системы эстетических ценностей лицеистов как интегральной основы их мировоззрения, воспитание потребности в духовном совершенствовании, формирование в сознании детей художественного образа мира.

The article deals with the question of upbringing and development of single-minded self-consciousness of the lyceum creative students. This process is directed to spiritual self-improvement and formation of aesthetic values.

Розглянуто проблему соціалізації молодших школярів засобами хореографічного мистецтва, його педагогічний потенціал. Проаналізовано сутність і механізми соціалізації у хореографічному колективі. З'ясовано, що ефективний педагогічний процес, який сприяє соціалізації дітей у хореографічному колективі, залежить від багатьох чинників: мети, завдань, особистості педагога, навчально-творчої та концертно-виконавської діяльності, взаємин між педагогом та учасниками, традицій колективу, позитивного психолого-педагогічного клімату. Зроблено висновок, що хореографічне мистецтво - могутній засіб виховання та соціалізації дітей молодшого шкільного віку.

Рассмотрена проблема социализации младших школьников средствами хореографического искусства, его педагогический потенциал. Проанализированы сущность и механизмы социализации в хореографическом коллективе. Выяснено, что эффективный педагогический процесс, который способствует социализации детей в хореографическом коллективе, зависит от многих факторов: цели, заданий, личности педагога, учебно-творческой и концертно-исполнительской деятельности, взаимоотношений между педагогом и участниками, традиций коллектива, позитивного психолого-педагогического климата. Сделан вывод, что хореографическое искусство играет большую роль в воспитании и социализации детей младшего школьного возраста.

Обгрунтовано роль народного танцю у формуванні особистості молодшого школяра. Розглянуто молодший шкільний вік як найсприятливіший період для всестороннього розвитку дитини. Досліджено народне хореографічне мистецтво як ефективний засіб фізичного, інтелектуального, морального, художньо-естетичного виховання учня початкових класів, а отже – його всебічного гармонійного розвитку. Наголошено на необхідності залучення дітей молодшого шкільного віку до занять народним танцем з метою їх успішної адаптації у соціумі.

Обоснована роль народного танца в формировании личности младшего школьника. Рассмотрен младший школьный возраст как благоприятный период для всестороннего развития ребенка. Исследовано народное хореографическое искусство как эффективное средство физического, интеллектуального, морального, художественно-эстетического воспитания ученика начальных классов, а следовательно – его всестороннего гармонического развития. Подчеркнута необходимость привлечения детей младшего школьного возраста к занятиям народным танцем с целью их успешной адаптации в социуме.

The article substantiates the role of folk dance in personality formation of the younger student.It also considers junior school age as a most favorable period for comprehensive child development.

Проаналізовано потребу збереження української культури та традицій, насамперед у середовищі молодших школярів. Як ефективний засіб у такому складному процесі розглянуто народну хореографію. Увагу акцентовано і на витоках хореографічного мистецтва, його особливостях, рівні сприйняття народного танцю серед підлітків. Охарактеризовано питання міжкультурних контактів українців, що мають свій яскравий відбиток у низці народних танців.

Розглянуто хореографічне мистецтво як ефективний засіб гармонійного художнього виховання молодших школярів. Визначено домінанти танцювальної творчості у питаннях формування емоційно-почуттєвої сфери учнів, у покращенні їх фізичного та психологічного здоров’я. Проаналізовано взаємозв’язок хореографії із образотворчим, музичним, театральним мистецтвом, естетичною культурою школярів, знаннями зі світового мистецтва та літератури. Підсумовано, що хореографічна творчість сприяє підвищенню в дітей рівня емоційно-чуттєвого розвитку, естетичної культури, творчого потенціалу, закладає основи знань світового мистецтва.

Рассмотрено хореографическое искусство как эффективное средство гармоничного художественного воспитания младших школьников. Определены доминанты танцевального творчества в вопросах формирования эмоционально-чувственной сферы учащихся, в улучшении их физического и психологического здоровья. Проанализирована взаимосвязь хореографии с изобразительным, музыкальным, театральным искусством, эстетической культурой школьников, знаниями мирового искусства и литературы. Подытожено, что хореографическое творчество способствует повышению у детей уровня эмоционально-чувственного развития, эстетической культуры, творческого потенциала, закладывает основы знаний мирового искусства.

Choreographic art regarded as an effective means of harmonizing the development of primary school children. Defined dominant dance work on the issues of forming emotional and sensual areas of students, their physical and psychological health. Analyzed the relationship of visual choreography, music, theater arts and aesthetic culture of students, knowledge of world art and literature.

На основі історико-педагогічного аналізу проблеми художньо-естетичного виховання молодших школярів засобами хореографії у працях 1950 - 1990 рр. виявлено, що у досліджуваний період хореографічна діяльність стала предметом уваги багатьох вітчизняних і зарубіжних фахівців. Пріоритетне значення надавалося вивченню народної сценічної хореографії, а також ролі та місця хореографічного мистецтва в естетичному вихованні молодших школярів. Визнано доцільним поглиблене вивчення стану обраної тематики у науковій літературі зазначеного періоду, адже нові умови суспільно-політичного життя країни дозволяють зібрати та проаналізувати значно більшу кількість необхідної інформації. Визначено сутність хореографії в системі художньо-естетичного виховання молодших школярів, яка полягає у відтворенні та інтерпретації танцювально-рухової активності й формуванні системи знань, розвитку емоцій, почуттів, творчого мислення, гармонійної особистості, удосконаленні фізичної культури.

На основании историко-педагогического анализа проблемы художественно-эстетического воспитания младших школьников средствами хореографии в трудах 1950 - 1990 гг. выявлено, что в исследуемый период хореографическая деятельность стала предметом внимания многих отечественных и зарубежных специалистов. Приоритетное значение придавалось изучению вопроса народной сценической хореографии, а также роли и места хореографического искусства в эстетическом воспитании младших школьников. Признано целесообразным углубленное изучение состояния избранной тематики в научной литературе указанного периода, поскольку новые условия общественно-политической жизни страны позволяют собрать и проанализировать значительно большее количество необходимой информации. Определена сущность хореографии в системе художественно-эстетического воспитания младших школьников, которая заключается в воспроизведении и интерпретации танцевально-двигательной активности и формировании системы знаний, развитии эмоций, чувств, творческого мышления, гармоничной личности, совершенствовании физической культуры.

This article analyzes the state of the historiography of the problem of artistic and aesthetic education of primary school children by means of choreography in the works 1950-1990's. Considered the national level study of art, including choreography, chosen period, expression of interest professionals to educational activities with children of primary school age, especially their aesthetic education means choreography.

Розглянуто сфери виховання творчої особистості засобами мистецтва. Зазначено, що виховання дітей в танцювальній діяльності є однією з соціальних проблем, яка наполегливо вимагає узагальненого наукового аналізу й осмислення цього питання. Обгрунтовано значення прилучення дитини до танцювального мистецтва як важливий фактор для духовного розвитку.

Обоснована сфера воспитания творческой личности способами искусства. Отмечено, что воспитание детей в танцевальной деятельности является одной из социальных проблем, требующей научного анализа и осмысления этого вопроса. Обосновано значение приобщения ребенка к танцевальному искусству как важному фактору духовного развития.

The article substantiates the sphere of education of a creative personality by means of art. Educating children in a dance activity is a social problem that requires a scientific analysis and understanding of this issue. The authors, both theorists and practitioners of choreographic pedagogy, substantiate the importance of familiarizing the child art of dance as an important factor in spiritual development.

Розглянуто рівень дослідження національного мистецтва зазначеного періоду, у тому числі й хореографічного, виявлення зацікавленості фахівців до педагогічної діяльності з дітьми молодшого шкільного віку, а також особливостей їх естетичного виховання засобами хореографії.

Дисертацію присвячено історико-педагогічному аналізу форм і методів виховання молодших школярів засобами народної хореографії у загальноосвітніх і позашкільних закладах України (1945 -1991 рр.). Вивчено джерельну базу й історіографію досліджуваної проблеми. Розроблено основні етапи розвитку форм і методів виховання молодших школярів в освітньому просторі України: відновлювально-пошуковий (1945 - 1950 рр.), організаційно-педагогічний (1951 - 1960 рр.), структурно-модернізаційний (1961 - 1991 рр.). Розкрито особливості використання педагогічного потенціалу народної хореографії у вихованні молодших школярів досліджуваного періоду: масовість звітних концертів, оглядів, конкурсів, фестивалів дитячої художньої самодіяльності; визначеність критеріїв мотивацій і перспектив; переважання методів змагання та заохочення; державний контроль і підтримка тощо. Визначено здобутки творчого використання вітчизняного історико-педагогічного досвіду виховання молодших школярів засобами народної хореографії в сучасних умовах: спрямованість на виховання у колективі, удосконалення мистецьких знань і хореографічних умінь, підвищення інтересу до народного танцю, розвиток творчого потенціалу учнів початкових шкіл, інтеграція ігрових методів у виховний процес тощо.

Проаналізовано зміст і структуру навчальної діяльності вихованців дитячого хореографічного колективу, виокремлено її компоненти (мотиваційний, цільовий, діяльнісно-творчий, рефлексивно-суб'єктний), схарактеризовано критерії, показники та рівні ефективності навчальної діяльності цих вихованців. Визначено, обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичні умови організації їх навчальної діяльності. Розроблено модель реалізації дидактичних умов цієї організації, яка поєднує методологічно-цільовий, організаційно-процесуальний та діагностико-результативний блоки.

Увагу присвячено актуальній проблемі естетичного виховання старшокласників засобами бальної хореографії. Шляхом теоретичного аналізу психолого-педагогічних та естетико-мистецтвознавчих джерел уточнено сутність понять "естетичне виховання старшокласників засобами бальної хореографії", "естетична вихованість старшокласників". Розкрито естетико-виховний потенціал бальної хореографії стосовно старшокласників. Здійснено ретроспективний аналіз становлення бальної хореографії як мистецтва та дисципліни, що здатна формувати естетичну сферу особистості. Визначено компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-практичний), критерії (когнітивно-рефлексивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-виконавський) та показники, схарактеризовано рівні естетичної вихованості старшокласників. Вперше теоретично обґрунтовано та розроблено методику і педагогічні умови естетичного виховання старшокласників засобами бальної хореографії в дитячо-юнацьких колективах.