Наведено результати експериментального дослідження педагогічного керівництва ігровою діяльністю учнів молодшого шкільного віку в позаурочному навчально-виховному процесі. Проаналізовано культурно-історичні джерела народних ігор, розкрито психолого-педагогічну сутність гри, описано механізм її трансформації у продуктивну діяльність, структуру ігор різних видів, їх класифікацію. Висвітлено особливості методики педагогічного керівництва творчими іграми молодших школярів та іграми за готовими правилами.

Приведены результаты экспериментального исследования педагогического руководства игровой деятельностью учеников младшего школьного возраста во внеурочном учебно-воспитательном процессе. Проанализированы культурно-исторические источники народных игр, раскрыта психолого-педагогическая сущность игры, описаны механизм ее трансформации в продуктивную деятельность, структура игр разных видов, их классификация. Освещены особенности методики педагогического руководства творческими играми младших школьников и играми по готовым правилам.

Теоретично обгрунтовано суть понять "виховання наполегливості" та "позакласна ігрова діяльність". Доповнено класифікацію рухливих ігор розробленими іграми, які визначають розвиток фізичних якостей, рухливами іграми й естафетами з елементами футболу. Для діагностики вихованості наполегливості молодших школярів у позакласній ігровій діяльності виділено одинадцять показників. Розроблено й експериментально апробовано педагогічну модель, умови й особистісно орієнтовану технологію виховання наполегливості молодших школярів у процесі позакласної ігрової діяльності. Педагогічними умовами даного виховання є: конкретизація мети та перспектив діяльності на кожному етапі роботи; використання різноманітних засобів, форм і методів проведення ігрових занять; дотримання принципу доступності на кожному етапі роботи; використання ефекту суперництва; усвідомлення учнем свого обов'язку та відповідальності за школу, клас, команду; створення позитивного емоційного фону за результатами діяльності - особистої, команди, а також завдяки доброзичливому слову вчителя й однолітків; показ дітям взірця як орієнтира на рівень засвоєння визначеного завдання; постійне використання завдань, які виконуються дітьми "до відмови"; допомога дітям у подоланні труднощів, які з'являться раптово, несподівано. Обгрунтовано рівні вихованості наполегливості, а також визначено ступінь її прояву. У порівняльному аспекті описано динаміку становлення наполегливості в учнів молодшого шкільного віку у перебігу формувального експерименту.

Беручи участь в сюжетно-рухливих і спортивно-рухливих іграх, що посідають чільне місце серед підлітків, школярі без особливих мотивів докладають певні зусилля, вносять елементи самодіяльності, намагаються застосувати засвоєні знання і способи дій у найрізноманітніших ігрових ситуаціях.