Індекс рубрикатора НБУВ: Ч411.52 + Ч421.52

Рубрики:

Дошкільна установа і школа

Зв'язки між навчальними закладами в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС49838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено питанням формування української національної культури учнівської молоді. Запропоновано концептуальну модель взаємодії сім'ї і школи, пріоритетною метою якої є прилучення до української національної культури старшокласників, насамперед, у специфічних умовах Південного регіону України. Встановлено, що ефективність названої взаємодії залежить насамперед від того, якою мірою всі учасники виховного процесу є творчими співавторами в кожній формі діяльності.

Розглядаються концептуальні ідеї взаємодії, найсуттєвіших компонентів, важливих для розробки педагогічної програми керівництва процесом формування морально-ціннісних орієнтацій у дівчат-підлітків. Вивчаються методи, які найбільш адекватно відображають предмет дослідження і сприяють виявленню: цілеспрямованості, інтенсивності та змісту взаємодії; результативності спільної діяльності.

Розглянуто актуальні питання наступності в організації та змісті дошкільної і початкової освіти за умов переходу загальної середньої освіти на нову структуру. Викладено психологічні основи навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Проаналізовано труднощі першокласників у період адаптації до шкільного навчання. Описано особливості формування мислиннєвої операції порівняння в дошкільників у зв'язку з підготовкою їх до школи, особливості зовнішньої та внутрішньої мотивації навчання дітей у разі зміни соціальної ситуації розвитку. Розкрито психологічні аспекти формування здорового способу життя школярів молодших класів. Особливу увагу приділено ролі валеологічної освіти у формуванні здорового способу життя. Розглянуто вплив легкоатлетичних вправ на здоров'я й фізичний розвиток дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Висвітлено дидактичні та управлінські аспекти наступності та перспективності між дитячими садками і початковою школою.

Рассмотрены актуальные вопросы преемственности в организации и содержании дошкольного и начального образования в условиях перехода общего среднего образования на новую структуру. Изложены психологические основы обучения детей дошкольного и младшего школьного возраста. Проанализированы трудности первоклассников в период адаптации к школьному обучению. Описаны особенности формирования мыслительной операции сравнения в дошкольников в связи с подготовкой их к школе, особенности внешней и внутренней мотивации учения детей при изменении социальной ситуации развития. Раскрыты психологические аспекты формирования здорового образа жизни школьников младших классов. Особое внимание уделено роли валеологического образования в формировании здарового образа жизни. Рассмотрено влияние легкоатлетических упражнений на здоровье и физическое развитие детей дошкольного и младшего школьного возраста. Освещены дидактические аспекты преемственности и перспективности между детскими садиками и начальной школой.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику формування морально-ціннісних орієнтацій дівчат підліткового віку в системі взаємодії школи та позашкільних закладів. Запропоновано педагогічну програму для науково-методичного й організаційного забезпечення спільної роботи школи та позашкільних закладів у формуванні морально-ціннісних орієнтацій у дівчат-підлітків, яка передбачає єдине планування виховного процесу, системне визначення педагогічних цілей і завдань, шляхів їх реалізації, а також інформаційного забезпечення педагогічного процесу.

Раскрыта сущность инновационных педагогических технологий работы учителя с семьями учащихся, рассмотрены стратегия, тактика, принципы и основные модели ее организации.

Досліджено національні компоненти духовної особистості. Удосконалено зміст навчально-виховних програм на засадах наступності з проблем народознавства, естетичного, фізичного, екологічного та трудового виховання дошкільників і молодших школярів. Проаналізовано особливості мовленнєвого розвитку дітей у період переходу від дошкільного до молодшого шкільного віку.

На підставі дослідження теоретичних праць, присвячених проблемі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів до роботи з сім'єю учня, практики такої підготовки, досвіду роботи вчителя, розкрито суть роботи з батьками учнів, узагальнено форми та методи взаємодії сім'ї та школи, функції педагога у цьому процесі. Обгрунтовано зміст підготовки вчителя до роботи з сім'єю учня - мотиваційний, прогностичний, процесуально-діяльнісний компоненти. Експериментально перевірено розроблену особистісно-орієнтовану технологію підготовки майбутніх учителів до взаємодії з батьками, виявлено умови їх успішної реалізації.

Проведено ретроспективний аналіз здійснення наступності у навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. З'ясовано, що дана проблема є однією з недостатньо висвітлених складових педагогічної науки, характеризується неоднозначністю трактування основних понять і співіснуванням найрізноманітніших поглядів щодо її вирішення. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови забезпечення наступності у навчанні дошкільників і молодших школярів: здійснення навчання та виховання у контексті особистісно орієнтованої парадигми, дотримання варіативності у підготовці дітей до навчання у школі, посилення взаємодії дошкільних закладів і початкової школи. Розроблено комплексну програму забезпечення наступності у роботі перших двох ланок освіти.

Проаналізовано стан проблеми соціально орієнтованої підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з батьками в її історичному розвитку. Досліджено актуальні проблеми сім'ї, дитинства, початкової школи. Розроблено типологію соціально-педагогічних задач. Теоретично обгрунтовано модель соціально орієнтованої підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з батьками, яка охоплює цільовий, ціннісно-мотиваційний, змістово-процесуальний, операційно-діяльнісний та оцінно-результативний компоненти. Запропоновано технологію соціально орієнтованої підготовки учителів початкової школи до роботи з батьками й експериментально перевірено її ефективність.

Висвітлено проблему наступності між дошкільною та початковою школою на основі категоріального аналізу, системного підходу та основних положень інтервальної діалектики. Розглянуто питання вивчення наступності як педагогічного явища, розкрито функції та засоби наступності. Наведено пропозиції варіантів технологій організації навчання та проектування, педагогічного моделювання процесу переходу від дошкільної освітньої ланки до початкової.

Освещена проблема преемственности между дошкольной и начальной школой на основе категориального анализа, системного подхода и основных положений интервальной диалектики. Рассмотрены вопросы изучения преемственности как педагогического явления, раскрыты функции и средства преемственности. Предложены варианты технологий организации обучения и проектирования, педагогического моделирования процесса перехода от дошкольного образовательного звена до начального.

Розкрито сучасні проблеми сімейного виховання, виявлено фактори, що негативно впливають на рівень педагогічної культури батьків. Визначено шляхи та засоби формування педагогічної культури батьків, гармонізації стосунків учителя із батьками.

Раскрыты современные проблемы семейного воспитания, выявлены факторы, которые отрицательно влияют на уровень педагогической культуры родителей. Определены пути и средства формирования педагогической культуры родителей, гармонизации отношений учителя с родителями.

На базі теоретичного аналізу педагогічних досліджень розкрито сутність і технології особистісно-орієнтованої підготовки студентів до роботи з сім'єю учня.

Конкретизовано педагогічну суть соціальної компетентності, яка є індикатором процесу соціалізації особистості. Встановлено особливості її формування в дітей віком 5-ти - 7-ми років, визначено структуру та рівневі характеристики. Доведено, що найбільш сприятливі умови для соціалізації створено в навчально-виховному комплексі "школа - дошкільний навчальний заклад". Розкрито поняття "соціальна компетентність", основними структурними компонентами якої визначено емоційно-почуттєву, мотиваційно-ціннісну, діяльнісно-поведінкову. Теоретично обгрунтовано інтегровану модель формування соціальної компетентності вихованців школи-комплексу та апробовано методику формування її структурних компонентів у дітей віком 5-ти - 7-ми років. На підставі результатів дослідницько-експериментальної роботи доведено ефективність об'єднання дітей різного віку для спілкування та співробітництва з метою їх соціалізації.

Розглянуто сутність, зміст, структуру та вікові особливості самооцінки учнів як об'єкта психолого-педагогічного проектування в умовах навчально-виховного комплексу "Школа-сад".

Рассмотрены сущность, содержание, структура и возрастные особенности самооценки учеников как объекта психолого-педагогического проектирования в условиях учебно-воспитательного комплекса "Школа-сад".

The essence, contents, structure and age peculiarities of self-evaluation of the students are considered as the object of the psycho-pedagogical planning under the conditions of the teaching and upbringing complex "School-kindergarten" are analyzed.

Висвітлено принципи та зміст роботи школи з батьками, описано методики вивчення сім'ї школяра, планування та організації спільної виховної роботи вчителя з батьками, підготовки та проведення батьківських зборів. Викладено головні теоретичні положення педагогічної культури сучасної сім'ї та педагогічної освіти батьків. Розглянуто методи і прийоми спілкування вчителя з батьками.

Освещены принципы и содержание работы школы с родителями, описаны методики изучения семьи школьника, планирования и организации общей воспитательной работы учителя с родителями, подготовки и проведения родительских собраний. Изложены главные теоретические положения педагогической культуры современной семьи и педагогического образования родителей. Рассмотрены методы и приемы общения учителя с родителями.

Вперше створено й експериментально перевірено модель формування готовності підлітка взаємодіяти з соціумом. Визначено зміст понять "родинно-шкільний виховний простір", "соціальне становлення", "соціально-психологічна компетентність". Уточнено педагогічні аспекти співпраці вчителів і батьків у процесі створення цілісного виховного простору, удосконалено форми та методи педагогічного впливу на особистість підлітка.

Рассмотрены реальности, перспективы и проблемы партнерства школы, семьи и органов самоорганизации населения в деле социализации подрастающего поколения в условиях децентрализации власти в Украине.

Розглянуто актуальні питання теорії і практики забезпечення наступності навчання в навчально-виховному комплексі "ліцей - ВНЗ" як педагогічну систему. Проаналізовано організацію навчального процесу, описано модель випускника педагогічного ліцею як майбутнього вчителя трудового навчання. Визначено шляхи підвищення ефективності наступності навчання в навчально-виховному комплексі "ліцей - ВНЗ".

Рассмотрены актуальные вопросы теории и практики обеспечения преемственности обучения в учебно-воспитательном комплексе "лицей - ВУЗ" как педагогическая система. Проанализирована организация учебного процесса, описана модель выпускника педагогического лицея как будущего учителя трудового обучения. Определены пути повышения эффективности преемственности обучения в учебно-воспитательном комплексе "лицей - ВУЗ".

Рассмотрена роль школьных опекунско-надзирательных советов как пример демократического управления образованием.