На базі теоретичного аналізу педагогічних досліджень розкрито сутність і технології особистісно-орієнтованої підготовки студентів до роботи з сім'єю учня.

Розкрито сучасні проблеми сімейного виховання, виявлено фактори, що негативно впливають на рівень педагогічної культури батьків. Визначено шляхи та засоби формування педагогічної культури батьків, гармонізації стосунків учителя із батьками.

Раскрыты современные проблемы семейного воспитания, выявлены факторы, которые отрицательно влияют на уровень педагогической культуры родителей. Определены пути и средства формирования педагогической культуры родителей, гармонизации отношений учителя с родителями.

Висвітлено принципи та зміст роботи школи з батьками, описано методики вивчення сім'ї школяра, планування та організації спільної виховної роботи вчителя з батьками, підготовки та проведення батьківських зборів. Викладено головні теоретичні положення педагогічної культури сучасної сім'ї та педагогічної освіти батьків. Розглянуто методи і прийоми спілкування вчителя з батьками.

Освещены принципы и содержание работы школы с родителями, описаны методики изучения семьи школьника, планирования и организации общей воспитательной работы учителя с родителями, подготовки и проведения родительских собраний. Изложены главные теоретические положения педагогической культуры современной семьи и педагогического образования родителей. Рассмотрены методы и приемы общения учителя с родителями.

Розкрито зміст і подано характеристику основних форм педагогічної просвіти, що виправдали себе у другій половині ХХ ст. Існували основні та додаткові форми просвітницької роботи школи з батьками. Зусилля шкіл більше зосереджувалися на проведенні основних форм роботи: читанні лекцій, бесід, наданні консультацій, проведенні батьківських зборів.

Раскрыто содержание ведущих форм работы с родителями во второй половине ХХ ст. Существовали основные и дополнительные формы просветительской работы школы с родителями. Усилия школ больше сосредотачивались на проведении первых форм работы: чтении лекций, бесед, предоставлении консультаций, проведении родительского собрания. Дополнительные формы дополняли их.

The central aim of this article is to present an analysis of basic forms of pedagogical education which were applied by school in 2nd half of XX century. There were basic and additional forms of educational work of school with parents. Gains of schools were more focused to carrying out of the first forms of work: lecturing, lectures, an allotment of consultations, carrying out of parent collection. Additional forms supplemented them.

Школа і родина повинні у тісному зв'язку здійснювати виховання майбутнього покоління. Робота школи з батьками проводиться у двох напрямках, одним з яких є залучення батьків до виховної роботи. Розкрито зміст та охарактеризовані основні форми реалізації цього напрямку. Залучення батьків до виховної роботи є важливим напрямком роботи школи. Він згуртовує батьків у єдиний колектив, поширює позитивний досвід навчання, сприяє розширенню педагогічних навичок і здібностей батьків.

Семья и школа должны вместе осуществлять воспитание подрастающего поколения. Работа школы с родителями сегодня проводится в двух направлениях, одним из которых есть привлечение родителей к воспитательной работе с детьми. Раскрыто содержание и характеризуются основные формы реализации этого направления. Привлечение родителей к воспитательной работе сегодня является важным направлением работы школы, поскольку сплачивает родителей в единый коллектив, распространяет положительный опыт обучения, оказывает содействие расширению педагогических навыков и способностей родителей.

The family and school should carry out education of rising generation together. Work of school with parents today is spent in two directions, one of which is involving of parents to educational work with children. In the article the contents reveals and the basic forms of realization of this direction are characterized. Engaging of parents to educational work today is the important direction of work of school. It joints parents in uniform collective, spreads positive experience of learning, assists dilating of pedagogical skills and abilities of parents.

Досліджено актуальну проблему виховання відповідальності в дітей віком шести років у взаємодії сім'ї та школи. На підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних дослідників розкрито суть відповідальності стосовно даних дітей. Виявлено їх психофізіологічні особливості як передумови виховання в них відповідальності. Визначено структурні компоненти вихованості у шестирічних учнів відповідальності (когнітивний, емоційно-мотиваційний, діяльнісний), критерії та показники їх оцінювання. Охарактеризовано педагогічні умови виховання у шестирічних учнів відповідальності у взаємодії сім'ї та школи, проведено їх апробацію у межах розробленої організаційно-функціональної моделі.

На підставі дослідження теоретичних праць, присвячених проблемі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів до роботи з сім'єю учня, практики такої підготовки, досвіду роботи вчителя, розкрито суть роботи з батьками учнів, узагальнено форми та методи взаємодії сім'ї та школи, функції педагога у цьому процесі. Обгрунтовано зміст підготовки вчителя до роботи з сім'єю учня - мотиваційний, прогностичний, процесуально-діяльнісний компоненти. Експериментально перевірено розроблену особистісно-орієнтовану технологію підготовки майбутніх учителів до взаємодії з батьками, виявлено умови їх успішної реалізації.

Проведено історіографічний аналіз роботи загальноосвітньої школи України з сім'єю у 1920 - 1930-х рр. Розглянуто історичні передумови цієї роботи, співвідношення громадського та шкільно-сімейного виховання у вітчизняній педагогічній теорії у досліджений період. Проаналізовано нормативно-правову базу роботи школи з батьківським активом. Розглянуто основні форми та методи педагогізації батьків. Розкрито специфіку методу роботи з батьківською громадськістю через посередництво дітей. Висвітлено шляхи використання досвіду роботи школи з сім'єю у 1920 - 1930-х рр. у контексті його практичного значення для вирішення педагогічних проблем сьогодення.

Вперше створено й експериментально перевірено модель формування готовності підлітка взаємодіяти з соціумом. Визначено зміст понять "родинно-шкільний виховний простір", "соціальне становлення", "соціально-психологічна компетентність". Уточнено педагогічні аспекти співпраці вчителів і батьків у процесі створення цілісного виховного простору, удосконалено форми та методи педагогічного впливу на особистість підлітка.

Проаналізовано стан проблеми соціально орієнтованої підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з батьками в її історичному розвитку. Досліджено актуальні проблеми сім'ї, дитинства, початкової школи. Розроблено типологію соціально-педагогічних задач. Теоретично обгрунтовано модель соціально орієнтованої підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з батьками, яка охоплює цільовий, ціннісно-мотиваційний, змістово-процесуальний, операційно-діяльнісний та оцінно-результативний компоненти. Запропоновано технологію соціально орієнтованої підготовки учителів початкової школи до роботи з батьками й експериментально перевірено її ефективність.

Проаналізовано вплив соціальних і політичних трансформацій на розвиток основних положень педагогічної освіти. Розкрито основні ідеї та педагогічні підходи до педагогічної освіти та досвід її реалізації у практичній дiяльнocтi школи, сім'ї, громадських організацій. Визначено шляхи, методи та прийоми педагогічної освіти батьків у вітчизняній педагогіці 1950 - 1970 рр.

Висвітлено методичні аспекти корекційно-педагогічної роботи з глухими дітьми. Розкрито зміст програми педагогічної практики з глухими дітьми в загальноосвітніх школах. Подано методичні рекомендації з виконання завдань практики, вимоги до оформлення документів планування і звітності.

Проаналізовано стан полікультурного виховання школярів у психолого-педагогічній, філософській та соціологічній літературі, з'ясовано його зміст і структуру, розкрито сутність основних понять дослідження. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови полікультурного виховання підлітків у родинно-шкільному освітньому просторі (реалізація змісту, форм і методів полікультурного виховання на підставі культурологічного та семантичного підходів, розвиток наукової та методичної компетентності вчителів з формування полікультурно вихованої особистості, педагогічне керівництво виховною роботою батьків стосовно спрямованості дітей на конструктивну взаємодію). Доведено ефективність методики реалізації визначених педагогічних умов.

Освещены вопросы духовной культуры личности, обоснована необходимость объединения педагогических и родительских действий с целью пробуждения в детских душах нравственных стремлений к готовности морального выбора во имя жизни, прогреса, культуры. Рассмотрены в качестве ведущих аспектов воспитательной деятельности школы и семьи нравственные нормы и ценности школьников, обращено особое внимание на проявления деструктивизма и дегуманизации в их поведении.

Висвітлено особливості виховання дітей у сім'ях різного типу. Теоретичний підхід до проблеми сім'ї та сімейного виховання тісно поєднано з глибоким соціологічним аналізом стану сучасної сім'ї, виховання в ній дітей. Значну увагу приділено взаємодії сім'ї та школи у вихованні дітей, турботам сімей про збереження і зміцнення здоров'я дітей, виховним традиціям української родинно-сімейної педагогіки. Зроблено спробу теоретично обгрунтувати типологію сучасної сім'ї, подати конкретні поради батькам, студентам ВНЗ та педагогам шкіл у справі покращання виховання дітей, роботи з сім'єю, соціальним довкіллям.

Освещены особенности воспитания детей в семьях различного типа. Теоретический подход к проблеме семьи и семейного воспитания тесно объединен с глубоким социологическим анализом состояния современной семьи, воспитания в ней детей. Значительное внимание уделено взаимодействию семьи и школы в воспитании детей, заботам семей о сохранении и укреплении здоровья детей, воспитательным традициям украинской родственно-семейной педагогики. Сделана попытка теоретически обосновать типологию современной семьи, дать конкретные советы родителям, студентам ВУЗ и педагогам школ в деле улучшения воспитания детей, работы с семьей, социальным окружением.

Здійснено аналіз філософської, соціологічної, психологічної, соціально-педагогічної, педагогічної літератури, розкрито наукові погляди на зміст соціалізації. Досліджено особливості соціального становлення молодших школярів, підлітків і старшокласників. Охарактеризовано роль сім'ї та школи у соціалізації дітей шкільного віку, висвітлено сутність взаємодії сім'ї та школи як педагогічного феномену. Визначено сутність, структурні компоненти, критерії, показники та виявлено рівні соціалізованості дітей молодшого шкільного, підліткового та старшого шкільного віку, типи взаємодії сім'ї та школи. Доведено ефективність структурно-функціональної моделі підвищення рівнів соціалізованості школярів у взаємодії сім'ї та школи.

Розкрито взаємодію між школами та батьками у Великій Британії.

Досліджено спадщину О. А. Захаренка у царині превентивного виховання і проаналізовано взаємодію школи та сім'ї, спрямовану на запобігання злочинності серед неповнолітніх. Розкрито інноваційні способи впливу педагогічного колективу Сахнівської середньої школи на неблагополучні родини у 60-х - 90-х рр XX ст.

Установлено, що важливою умовою формування культури міжособистісних взаємин молодших школярів за допомогою фізичного виховання є залучення батьків до співпраці зі школою. У процесі роботи з батьками використано виступи вчителя фізичної культури на загальношкільних батьківських зборах; лекції, бесіди, доповіді; батьківські конференції, націлені на показ практичних прикладів фізичного виховання в конкретних сім'ях; відкриті уроки фізичної культури.

Розглянуто питання сім'ї, яка здатна сформувати свідоме ставлення дитини до проблеми підтримки здоров'я за допомогою таких компонентів, як: приклад батьків та інших членів сім'ї, сприятливий психоемоційний клімат, наявність сімейних традицій активного відпочинку (туризм, сімейні свята, рухливі ігри), підтримки здоров'я (загартування, заняття фізичними вправами і спортом); дотримання оптимального режиму дня, харчування, рухової активності.