Розглянуто історичні передумови європейської інтеграції та сучасні стратегії формування освітніх систем. Визначено глобальні та регіональні тенденції реформування освіти у країнах Європейського Союзу. Проаналізовано парадигми неперервної освіти та процеси демократизації соціального життя у глобально-європейському контексті. Розглянуто сучасні модельні структури обов'язкової освіти країн Європейського Союзу у динамічному та порівняльному аспектах. Наведено типологію організації основних компонентів національних систем обов'язкової освіти країн Європейського Союзу. Розглянуто особливості здійснення сучасної західноєвропейської інтеграції та структуру освітніх систем країн-учасників на кожному етапі.

Рассмотрены исторические предпосылки европейской интеграции и современные стратегии формирования образовательных систем. Определены глобальные и региональные тенденции реформирования образования в странах Европейского Союза. Проанализированы парадигмы безпрерывного образования и процессы демократизации социальной сферы в глобально-европейском контексте. Рассмотрены современные модельные структуры обязательного образования стран Европейского Союза в динамическом и сравнительном аспектах. Приведена типология организации основных компонентов национальных систем обязательного образования стран Европейского Союза. Рассмотрены особенности осуществления современной западноевропейской интеграции и структура образовательных систем стран-участников на каждом этапе.

Висвітлено західноєвропейський досвід оцінювання успішності учнів середніх шкіл. Наведено сучасні підходи до діагностики рівня знань в сімнадцяти країнах Західної Європи, а також оцінні моделі, які відображають роль та місце контролю в західноєвропейських системах освіти.

Освещен западноевропейский опыт оценивания успешности учеников средних школ. Приведены современные подходы к диагностике уровня знаний в семнадцати странах Западной Европы, а также оценочные модели, отображающие роль и место контроля в западноевропейских системах образования.

Здійснено порівняльний аналіз основних етапів західноєвропейської освітньої інтеграції на підставі результатів вивчення матеріалів, опублікованих інституціями ЮНЕСКО, Європейського Союзу (ЄС) та Ради Європи. З використанням значної кількості документів даних інституцій систематизовано стратегічні рішення 15-ти країн-членів ЄС у сфері реформування структури та управління освітою, її стандартизації та моделювання змісту навчальних програм. Охарактеризовано динаміку змін у структурі обов'язкової освіти на всіх її рівнях. Проаналізовано теоретичні принципи та практичні рішення розбудови систем неперервної освіти, її глобальний та європейський контекст. Узагальнено нові моделі гармонізації процесів централізації й децентралізації управління освітою у 15-ти країнах-членах ЄС, її демократичний контекст. Здійснено загальну характеристику дискретних тенденцій у розбудові західноєвропейського освітнього простору, зроблено висновок щодо нерівномірності та певної суперечливості реформістського поступу європейських країн в освітньому просторі XX ст. на законодавчому рівні, а також у інших сферах, що знаходяться у певному взаємозв'язку з демократизацією обов'язкової освіти, модернізацією структури шкільної системи й у цілому - з модернізацією змісту обов'язкової освіти за домінантними імперативами сучасної філософії освіти, зорієнтованої на гармонізацію її стандартів у соціокультурних й політико-економічних координатах національно-регіонального та глобального гуманістичного спрямування.

Висвітлено історію та сучасний стан розвитку шкільної освіти в державах-членах ЄС, викладено теоретико-методологічні підходи до проблеми її змісту. Проаналізовано вплив філософських, психологічних та соціологічних теорій на зміст шкільної освіти, загальні тенденції розвитку її змісту у країнах ЄС в другій половині ХХ - початку ХХІ ст. Розглянуто питання формування демократичних цінностей у молоді в контексті визначального напрямку розвитку змісту шкільної освіти. Описано сучасні моделі конструювання змісту на різних рівнях шкільної освіти в країнах ЄС. Проведено оцінку навчальних досягнень учнів як інструменту визначення рівня дослідження змісту освіти в індивідуальному та соціальному вимірах.

Освещены история и современное состояние развития школьного образования в государствах-членах ЕС, изложены теоретико-методологические подходы к проблеме его содержания. Проанализированы влияние философских, психологических и социологических теорий на содержание школьного образования, общие тенденции развития его содержания в странах ЕС во второй половине ХХ - начале ХХІ ст. Рассмотрены вопросы формирования демократических ценностей у молодежи в контексте определяющего направления развития содержания школьного образования. Описаны современные модели конструирования содержания на разных уровнях школьного образования в странах ЕС. Проведена оценка учебных достижений учеников как инструмента измерения уровня исследования содержания образования в индивидуальном и социальном измерениях.

Розглянуто питання реформування шкільної галузі "Іноземні мови" у європейському освітньому просторі, головні етапи та напрями її реформування в країнах ЄС у повоєнний період, а також новітні концепції реформування. Проаналізовано особливості трансформації моделей громадянської освіти у країнах ЄС, роль інформаційно-комунікаційних технологій в європейських реформах у галузі шкільної освіти. Визначено поступ загальної мистецької освіти в сучасному європейському шкільництві та тенденції її розвитку.

Проаналізовано філософсько-теоретичні засади добору та структурування змісту. Визначено напрями його розвитку в державах-членах (ЄС) у форматі загальних і рівневих тенденцій, розкрито інновації в оцінюванні його засвоєння школярами. Висвітлено еволюцію теоретичних і регулятивних засад змісту шкільної освіти в Україні, охарактеризовано сучасні тенденції його розвитку. Зроблено висновки щодо перспективності досвіду країн ЄС у сфері змістотворення за умов модернізації національної школи. Обгрунтовано рекомендації щодо творчого використання позитивних надбань держав-членів ЄС вітчизняними розробниками освітньої політики, дидактами, методистами, педагогами-компаративістами, викладачами та студентами.

Окреслено шляхи оцінювання альтернативних шкіл за допомогою зрозумілих критеріїв, які піддаються вимірюванню. Досліджено особливості застосування структурних (вхідних), процесуальних і вихідних критеріїв оцінювання якості освітніх послуг альтернативних шкіл. Описано результати порівняльного дослідження альтернативних шкіл у традиційних країнах ЄС (представлених Францією та Німеччиною) і країнах, які відносно недавно увійшли до Європейського Союзу (представлених Польщею і Болгарією). Найбільшою мірою в дослідженні взято до уваги процесуальні критерії, які характеризують характер діяльності дітей, учителів і персоналу й особливості їх взаємодії.

Розглянуто питання проведення моніторингу якості навчання завдяки впровадженню міжнародних програм (TIMSS, PISA, PIRLS, CIVIC, LINGVA тощо) за сприяння Міжнародної асоціації з оцінки навчальних досягнень (IEA) та Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD). Висвітлено фактори, які впливають на результати показників успішності учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Рассмотрены вопросы проведения мониторинга качества обучения благодаря внедрению международных программ (TIMSS, PISA, PIRLS, CIVIC, LINGVA), которые проводятся при содействии Международной ассоциации по оценке учебных достижений (IEA) и Организации экономического сотрудничества и развития (OECD). Определены факторы, влияющие на результаты показателей успеваемости учеников общеобразовательных учебных заведений.

The article deals with conducting of monitoring the quality of education in European countries in the context of international comparative researches (TIMSS, PISA, PIRLS, CIVIC, LINGVA etc.) conducted by the instrumentality of the International Association for the evaluation of educational achievement (IEA) and Organization for Economіс Co-operation and Development (OECD). The factors that influence upon the results of the success rates of secondary schools pupils have been analyzed.

Визначено стан дослідження проблеми шкільної альтернативної освіти у вітчизняній і зарубіжній педагогіці. Висвітлено теоретичні засади альтернативної освіти у країнах ЄС, розглянуто структурно-змістові характеристики сучасної шкільної альтернативної освіти в педагогічному просторі цих країн. Розкрито організаційно-педагогічні механізми моніторингу якості шкільної освіти, тенденції розвитку альтернативної освіти в сучасних країнах співтовариства.

Висвітлено рекомендації щодо реформування середньої освіти України взагалі, в контексті освітнього досвіду країн ЄС зокрема. Розглянуто й охарактеризовано освітні моделі, упроваджені у більшості європейських країн. Доведено вагомість педагогічного досвіду членів Європейського Союзу для реформування шкільної системи України.

Розглянуто питання порівняння абсолютної тривалості загальної середньої освіти в Україні та країнах ЄС. Охарактеризовано системи середньої освіти європейських країн. Наведено інформацію щодо тривалості профільного навчання в старших школах країн-ініціаторів Болонського процесу. Доведено здатність України зробити гідний внесок у побудову об'єднаного простору вищої освіти і науки.

Розглянуто історію розвитку шкільної освіти у західній Європі за умов ринкової економіки. Визначено головні засади освітньої політики та принципи управління освітою. Розглянуто й охарактеризовано основні концепції, структури і змістові складові шкільного навчання на прикладах конкретних західноєвропейських країн. Зазначено, що зусилля європейських педагогів спрямовуються на вивчення особистості того, хто навчається: це дає змогу опрацювати специфічні стратегії і методи спілкування, мотиваційної сфери, її моделювання для ефективного навчання. Доведено, що реформа освіти та формування професійних компетенцій у процесі навчання є актуальною проблемою сучасних країн Європи.

Досліджено підходи та досвід створення моделей оцінювання розвитку системи освіти в Росії та країнах ЄС. Проаналізовано критерії, індикатори та показники розвитку освіти. Визначено напрямки проектування і побудови національної моделі оцінювання розвитку освіти. Зазначено, що для забезпечення ефективних освітніх реформ, які ставлять за мету розвиток системи освіти, необхідна розробка інтегральних індикаторів, що дозволяють визначити й оцінити в загальному ситуацію розвитку ЗСО в певний період часу, що потребує продовження наукових досліджень у цьому напрямі.

Исследованы подходы и опыт создания моделей оценки развития системы образования в России и странах ЕС. Проанализованы критерии, индикаторы и показатели развития образования. Определены направления проектирования и построения национальной модели оценки развития образования. Отмечено, что для обеспечения эффективных образовательных реформ, которые ставят целью развитие системы образования, необходима разработка интегральных индикаторов, позволяющих определить и оценить в общем ситуацию развития СО в определенный период времени, что требует продолжения научных исследований в этом направлении.

Іnvestigated the approaches and experience in creating models for assessing the development of education in Russia and the EU, indicators, and indicators of educational development. The directions of the design and construction of a national assessment model for education Analysis that to ensure effective educational reforms, which aim to develop the education system, the need for integrated indicators to identify and assess the general situation of the SOA in a certain period of time, which requiresfurther research in this direction.

Проаналізовано основний зміст, структурування, напрямки діяльності профільного навчання в системі освіти Західної Європи. Викладено основні підходи, схему взаємодії навчальних заходів. З’ясовано, що сучасна європейська система обов’язкової та професійної освіти характеризується різноманітністю профілів та можливістю їх вибору. Зафіксовано різні підходи до диференціації навчання: у Франції, Італії профільне навчання ведеться на основі різних типів шкіл (коледж у Франції та середня школа в Італії). У Норвегії, Данії, Швеції використовуються диференційовані програми у структурі єдиної школи. Спостережено, що єдиний навчальний план протягом перших років навчання в різних типах старшої школи та поглиблення в профілі протягом останнього періоду існує в Німеччині, Великій Британії, Бельгії та Австрії.

Проанализированы основное содержание, структурирование, направления деятельности профильного обучения в системе образования Западной Европы. Изложены основные подходы, схема взаимодействия обучающих мероприятий. Выяснено, что современная европейская система обязательного и профессионального образования характеризуется разнообразием профилей и возможностью их выбора. Зафиксированы различные подходы к дифференциации обучения: во Франции, Италии профильное обучение ведется на основе различных типов школ(колледж во Франции и средняя школа в Италии). В Норвегии, Дании, Швеции используются дифференцированные программы в структуре единой школы. Отмечено, что единый учебный план в течение первых лет обучения в разных типах старшей школы и углубленность в профиль в течение последнего периода времени существуют в Германии, Великобритании, Бельгии и Австрии.

Basic maintenance, directions activity of the type teaching in the system of formation of Western Europe it is analyzed. Basic approaches, chart of co-operation of teaching measures, are expounded. It is found out that the modern European system of obligatory and professional education is characterized the variety of types and possibility of their choice. The different going is fixed near differentiation of teaching: in France, Italy the type teaching is conducted on the basis of different types of schools (a college in France and middle school is in Italy). In Norway, Denmark, the differentiated programs are used Sweden in the structure of single school. The unique curriculum during the first years of teaching in the different types of senior school and deepness is traced in a type during the last period of time in Germany, Great Britain, Belgium and Austria.

Подано кількісні дані про тривалість навчання в середніх школах європейських країн та України. Досліджено причини відмови країн Європи від базової професійно-технічної освіти. Наголошено на важливості узгодження під час Болонського процесу характеристик вищої та середньої освіти. Доведено ефективність раціонального скорочення терміну здобуття вищої освіти.

Изложены количественные данные о продолжительности обучения в средних школах европейских стран и Украины. Исследованы причины отказа стран Европы от базового профессионально-технического образования. Подчёркнута важность согласования во время Болонского процесса характеристик высшего и среднего образования. Доказана, эффективность рационального сокращения продолжительности получения высшего образования.

The article deals with the quantitative data on duration of training in high schools to the European countries and Ukraine. The reasons of refusal of the countries of Europe from base vocational training are investigated. It is specified on potential importance of the coordination during time Болонского of process of characteristics not only the supreme, and secondary education. It is proved, that rational reduction of duration of reception of the diploma of the higher school gives a significant economic and social prize.

На основі системного підходу обгрунтовано теоретичні засади розвитку альтернативної освіти, узагальнено практику діяльності альтернативних шкіл у країнах ЄС і визначено перспективи використання їх конструктивного досвіду в українській середній освіті. Обгрунтовано теоретичні засади шкільної альтернативної освіти у країнах ЄС, простежено генезис альтернативної освіти у цих країнах, а також визначено сучасний стан розвитку альтернативної середньої освіти у Європі. Проведено системний аналіз функціонування альтернативних шкіл у країнах ЄС, розкрито стратегії практичної реалізації ідей альтернативної педагогіки в закладах шкільної освіти, охарактеризовано форми та методи, які застосовуються в практиці функціонування альтернативних шкіл у країнах ЄС. Систематизовано організаційно-педагогічні механізми моніторингу якості шкільної альтернативної освіти, визначено тенденції розвитку альтернативної освіти у країнах ЄС, визначено причини незначного поширення освітніх альтернатив в Україні. Надано рекомендації щодо застосування відповідного європейського досвіду в українському освітньому просторі.

Приділено увагу актуальній проблемі вимірювання успішності учнів у контексті європейських традицій. Висвітлено традиційні підходи до вимірювання та оцінювання рівня знань учнів в Європі в другій половині ХХ ст. Розкрито специфіку диференційного навчання учнів у загальноосвітніх закладах Європи.

Подано узагальнений аналіз структури й тривалості загальної середньої освіти в країнах Європейського Союзу відповідно до Міжнародної стандартної класифікації освіти, ухваленої Генеральною Асамблеєю ЮНЕСКО у 2011 р. Зазначено, що залежно від традицій і структури школи загальна тривалість повної середньої освіти в країнах ЄС коливається від 12-ти до 14-ти років. Виокремлено основні тенденції розвитку середньої освіти: зростання тривалості обов’язкової середньої освіти на 1−2 роки (в Португалії навіть на три роки); діти починають навчатися в більш ранньому віці − з трьох-чотирьох років; зросла частка тих, хто навчається на другому етапі середньої освіти (в старшій школі); школи гімназійного типу стають більшими за кількістю учнів; зменшилося співвідношення учень/учитель (14:1) у початковій і (12:1) у середній школі; після завершення обов’язкової освіти майже 90 % 17-річних учнів навчаються далі за різними формами середньої освіти; щорічно зростає кількість тих, хто вступає до ВНЗ.

Предложен обобщенный анализ структуры и продолжительности общего среднего образования в странах Европейского Союза в соответствии с Международной стандартной классификацией образования, принятой Генеральной Ассамблеей ЮНЕСКО в 2011 г. Отмечено, что в зависимости от традиций и структуры школы общая продолжительность полного среднего образования в странах ЕС колеблется от 12-ти до 14-ти лет. Выделены основные тенденции развития среднего образования: рост продолжительности обязательного среднего образования на 1-2 года (в Португалии даже на три года); дети начинают учиться в более раннем возрасте − с трех-четырех лет; возросла доля тех, кто учится на втором этапе среднего образования (в старшей школе); школы гимназического типа становятся большими по количеству учащихся; уменьшилось соотношение ученик / учитель (14:1) в начальной и (12:1) в средней школе, после завершения обязательного образования почти 90 % 17-летних учеников учатся дальше в соответствии с различными формами среднего образования, ежегодно растет количество поступающих в ВУЗ.

The article has given the generalized analysis of structure and duration of secondary education in the European Union in accordance with International standard classification of education, accepted by General Assembly of UNESCO in 2011.

Проаналізовано організаційно-педагогічні умови та механізми демократизації учнівського самоврядування у школах Західної Європи та США й охарактеризовано організаційну, виховну та культурну діяльність різних типів шкіл за формами впливу на діяльність учнів, учителів та батьків.

Проанализированы организационно-педагогические условия и механизмы демократизации ученического самоуправления в школах Западной Европы и США, а также охарактеризована организационная, воспитательная и культурная работа разных типов школ по формам влияния на деятельность учеников, учителей и родителей.

The article studies the organizatinal-pedagogical conditions and the mechanisms of pupil's self management democratization in the schools of West Europe and the USA and characterizes organiztional, educational and cultural work of different schools types according to the forms of influence on pupils', teachers' and parents' activity.

Проаналізовано зв'язок моделей управління загальною середньою освітою з рівнем впливу громадських чинників на розподіл фінансового ресурсу навчальних закладів. Зроблено висновок, що саме рівнем впливу громади на розподіл фінансового ресурсу навчальних закладів значною мірою визначається модель управління загальною середньою освітою.

Проанализирована связь моделей управления общим средним образованием с уровнем влияния общественных факторов на распределение финансового ресурса учебных заведений. Сделан вывод, что именно уровнем влияния общества на распределение финансового ресурса учебных заведений в значительной степени определяется модель управления общим средним образованием.

The article analyzes the correlation of the secondary education management models with the level of public factors influence on the distributing the financial resource of the educational establishments. The conclusion is made according to which the secondary education management model is determined exactly by the level of society's influence on the distributing the financial resource of educational establishments.