Розкриваються основні суспільно-історичні, економічні, культурно-освітні передумови а також особливості розвитку професійних навчальних закладів Буковини протягом 1774-1918 рр. Відтворюється цілісний образ дидактичної системи закладів, а також системи прийому учнів та відбору професорсько-викладацького складу. Виявлено прогресивні тенденції у розвитку професійної освіти з метою розв'язання організаційних, фінансових, дидактичних та загальнопедагогічних проблем у системі сучасних професійно-технічних закладів.

Висвітлено історію розвитку професійної освіти та особливості самореалізації жінок в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст. На підставі вивчення архівних і літературних джерел проаналізовано особливості функціонування мережі жіночих професійних навчальних закладів з підготовки фахівців різних кваліфікаційних рівнів і спеціальностей. Виявлено тенденції розвитку жіночої професійної освіти у зарубіжному контексті. Охарактеризовано зміст і форми організації фахового навчання жінок в Україні. Обгрунтовано підходи щодо класифікації закладів даної освіти, а також розкрито суть законодавчого забезпечення фахової освіти та професійної діяльності жінок.

Освещена история развития профессионального образования и особенностей самореализации женщин в Украине во второй половине XIX - начале XX вв. На основании изучения архивных и литературных источников проанализированы особенности функционирования сети женских профессиональных учебных заведений по подготовке специалистов разных квалификационных уровней и специальностей. Выявлены тенденции развития женского профессионального образования в зарубежном контексте. Охарактеризировано содержание и формы организации специального обучения женщин в Украине. Обоснованы подходы касающиеся классификации заведений данного образования, а также раскрыта суть законодательного обеспечения специального образования и профессиональной деятельности женщин.

Досліджено деякі соціальні, економічні та політичні проблеми розвитку професійних шкіл в УСРР у 1921 - 1929 рр. Висвітлено політику Наркоматів освіти УСРР та РРФСР щодо професіоналізації освіти.

Исследованы некоторые социальные, экономические и политические проблемы развития профессиональных школ в УССР в 1921 - 1929 гг. Освещена политика Наркоматов образования УССР и РСФСР относительно профессионализации образования.

Відтворено історію розвитку управління системами підготовки робітничих кадрів в Україні у 1888-1998 рр. На основі детермінованого аналізу конкретно-історичних обставин визначено науково обгрунтовані періоди в розвитку систем підготовки кваліфікованих робітників в Україні. Здійснено класифікацію типів закладів освіти з підготовки робітничих кадрів, визначено їхні особливості як об'єктів управлінської діяльності. Обгрунтовано систему підготовки робітничих кадрів як соціально-педагогічну систему з виробничими функціями. Розкрито сутність, структуру, зміст, управління системами підготовки робітничих кадрів на різних історичних етапах, обгрунтовано необхідність і доцільність використання методологічних та організаційних засад менеджменту в управлінні системою підготовки кваліфікованих робітників в незалежній Україні. Запропоновано прогностичні положення щодо розвитку управління системами підготовки робітничих кадрів, які можуть стати важливим джерелом для розробки нових науково-теоретичних напрямів фундаментальних досліджень.

Приведен библиографический указатель трудов ученых, писателей, журналистов, педагогов, изданных в 1868 - 1917 гг., по проблемам профессионального образования и самореализации женщин в Российской империи и зарубежных странах.

Розглянуто соціально-економічні та суспільно-політичні чинники виникнення системи трудових резервів. Охарактеризовано організаційні форми підготовки робітничих кадрів в системі професійно-технічної освіти 40-х років.

Проаналізовано історико-педагогічні матеріали другої половини XX ст. в Україні, які стосуються проблеми поєднання професійного навчання з виробничою працею у закладах професійно-технічної освіти, зокрема дотримання дидактичного принципу наочності та його ефективності. На основі аналізу документальних і літературних матеріалів виявлено закономірності розвитку основних технічних галузей народного господарства, модернізації матеріально-технічної бази. Обгрунтовано доцільність вивчення досвіду роботи Українського республіканського управління трудових ресурсів. Наведено та порівняно статистичні дані щодо забезпеченості наочними засобами технічних училищ різних регіонів України досліджуваного періоду, відзначено негативні тенденції в науковій, методичній роботі викладацького складу ПТНЗ.

Проанализированы историко-педагогические материалы второй половины XX в. в Украине, касающиеся проблемы сочетания профессионального обучения с производственной работой в учреждениях профессионально-технического образования, в частности соблюдения дидактического принципа наглядности и его эффективности. На основе анализа документальных и литературных материалов выявлены закономерности развития основных технических отраслей народного хозяйства, модернизации материально-технической базы. Обоснована целесообразность изучения опыта работы Украинского республиканского управления трудовых ресурсов. Приведены статистические данные по обеспеченности наглядными средствами технических училищ разных регионов Украины исследуемого периода, отмечены негативные тенденции в научной, методической работе преподавательского состава ПТУЗ.

This article provides an analysis of historical and educational materials of the second half of the twentieth century in Ukraine related to attention of public authorities, management, scientists, and public realization of problems combining training with production practices in vocational training institutions. Particular attention to the importance of VET for didactic principle of clarity and efficiency.

Висвітлено проблему поєднання професійного навчання з виробничою працею у закладах професійно-технічної освіти України упродовж 1959 - 1991 pp. Викладено стан дослідженості порушеної проблеми у педагогічній теорії, проаналізовано сутність базових понять дослідження. Обгрунтовано авторську періодизацію основних етапів розвитку професійної підготовки учнів у закладах профтехосвіти України за умов його поєднання з виробничою працею (1959 - 1991 pp.). Проаналізовано організаційно-педагогічні умови забезпечення поєднання професійного навчання з виробничою працею, викладено досвід їх реалізації в досліджуваний період. Виявлено тенденції розвитку професійного навчання учнів за умов співпраці закладів профтехосвіти та базових підприємств. Запропоновано можливості творчого використання прогресивних ідей педагогічного досвіду професійної підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійно-технічної освіти за сучасних ринкових умов.

Комплексно досліджено процеси становлення та розвитку професійної освіти на Херсонщині у другій половині XIX ст. - на початку 1920-х рр. На підставі аналізу наукових праць вітчизняних і закордонних учених та використаної документальної бази (архівні матеріали, збірники документів, довідники, мемуари, періодика) можна визначити, що професійна освіта на Херсонщині розвивалася під впливом реформ, які сприяли розвитку капіталістичних відносин після відміни у 1861 р. кріпацтва. Разом із тим, місцеві особливості значно вплинули на структуру професійних освітніх закладів. Регіон відігравав помітну роль у внутрішній та зовнішній торгівлі. Тому першочергового значення набув розвиток сільськогосподарської та морської освіти. Окрім того, вагоме місце мали навчальні заклади, які готували вчителів початкових класів, фельдшерів та надавали комерційну освіту. Навички ремісничої підготовки прищеплювалися учням початкових класів. На Херсонщині сформувалася плеяда педагогів-практиків і організаторів професійної освіти, таких як М. К. Калагеоргі, Є. Г. Котельников, А. О. Ніколаєв, Є. Л. Рекало, Ф. Д. Рубін, Б. О. Бонч-Осеповський, Е. А. Монтвілло, М. Ф, Бунаков, що здійснили суттєвий внесок у розвиток професійної освіти. На початку 1920-х pp. завершуючи цикл свого розвитку, професійна освіта Херсонщини дорадянського періоду мала базу, якою нова влада на перших порах могла скористатися в повному обсязі.

Наведено різні схеми періодизації розвитку професійної підготовки робітничих кадрів в Україні. На базі дослідження запропонованих схем доведено необхідність подальшого вивчення та узагальнення досвіду розбудови систем професійної освіти і навчання, а також удосконалення підходів до її наукового узагальнення.

Актуальність зумовлена запитом суспільства на: відродження та зміцнення української державності; забезпечення реального суверенітету та гідного місця України в світовому співтоваристві; перехід до якісно іншої форми соціально-економічної організації суспільства; формування нової економічної, інтелектуальної та духовної еліти з інноваційним державницьким мисленням; децентралізацію управлінських повноважень у всіх сферах суспільного життя; автономізацію управлінських структур на основі розподілу управлінських повноважень; розвиток партнерських взаємовідносин між державою, приватним сектором та інституціями громадянського суспільства та ін. У зв'язку з цим актуалізується значущість урахування впливу різних тенденцій на розвиток освітньої сфери, і, зокрема, системи професійної освіти в різні періоди. Мета роботи - виявити й охарактеризувати тенденції трансформаційних змін професійної освіти в добу незалежності України. Методи: аналіз наукових джерел, законодавчо-нормативних документів - для з'ясування сучасних тенденцій розвитку професійної освіти; методи аналізу, синтезу, узагальнення та порівняння - для виявлення спільного та відмінного, встановлення причинно-наслідкових зв'язків у процесі вивчення освітніх феноменів досліджуваного періоду. Функціонування системи професійної освіти в добу незалежності - це відображення змін у соціально-економічному, політичному, духовному і культурному розвитку суспільства та трансформаційних перетворень на світовому та вітчизняному ринках праці, що впливали на: зміст професійної освіти; формування мережі закладів освіти; зміну форм управління; обсяги фінансування; механізми взаємодії з економічними структурами та ринком праці. Виявлено основні тенденції трансформаційних змін професійної освіти в добу незалежності (гуманізація, демократизація, безперервність, стандартизація, технологізація, цифровізація, економізація, соціальне партнерство); охарактеризовано пов'язані з ними пріоритети її розвитку в сучасних соціально-економічних умовах (оновлення змісту; оптимізація мережі закладів освіти; вдосконалення форм управління; підвищення рівня фінансового, кадрового та навчально-методичного забезпечення; запровадження нових механізмів взаємодії з економічними структурами та ринком праці з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів).