Викладено концептуальні засади ступеневої організації навчально-виробничого процесу у вищому професійному училищі-агрофірмі, обгрунтовано модель цього процесу, проаналізовано специфіку виробничого навчання та виробничої практики, особливості планування та проведення лабораторно-практичних занять з предмета "Організація і технологія механізованих робіт у рослинництві". Висвітлено розвиток взаємодії училища-агрофірми та вищих закладів освіти сільськогосподарського профілю, а також питання науково-методичного забезпечення діяльності училища-агрофірми.

На основі досліджень, педагогічного досвіду та аналізу діяльності ПТУ Житомирської, Донецької, Сумської, Івано-Франківської областей України розкриваються основні форми та методи підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних кадрів ПТУ. Висвітлюються питання управління навчальним процесом, форми його організації. Запропоновано методи активізації пізнавальної діяльності в роботі з викладачами, а також використання результатів аналізу для прийняття управлінського рішення. Увага акцентується на тому, що в сучасних умовах управління не тільки повинно забезпечувати успішне функціонування ПТУ, а і його розвиток за рахунок впровадження сучасних технологій та науково-методичних досягнень у навчально-виховний процес, його методичного забезпечення, оновлення функцій управління.

Рассмотрено содержание процесса производственного обучения (ПО) , а также его методы (словесные, наглядные, практические) и формы. Предложена классификация профессий. Проанализированы особенности подготовки работы мастера по организаци процесса ПО, а также модульной системы подготовки квалифицированных рабочих. Определены типы уроков ПО, приведены требования к разработке документации письменного инструктирования. Предложена методика проведения урока ПО с элементами деловой игры.

Системно проанализирована учебная литература (учебник, учебник-справочник, конспект, хрестоматия) для школ рабочей молодежи. Изложены общие черты, характерные для учебников последнего столетия.

На підставі застосування інтегративного підходу висвітлено проблему загальнотехнічної підготовки фахівців машинобудівного профілю у педагогічній теорії. Визначено методологічні та психолого-педагогічні передумови запровадження інтегративного підходу у практику викладання технічних і гуманітарних дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ). Наведено критерії відбору гуманітарних знань у контексті структури особистості. Запропоновано шляхи здійснення інтеграції знань. Увагу приділено методиці проведення дослідно-експериментальної роботи учнями ПТНЗ з питань матеріалознавства.

На основе применения интегративного подхода освещена проблема общетехнической подготовки специалистов машиностроительного профиля в педагогической теории. Определены методологические и психолого-педагогические предпосылки внедрения интегративного подхода в практику преподавания технических и гуманитарных дисциплин в профессионально-технических учебных заведениях (ПТУЗ). Приведены критерии отбора гуманитарных знаний в контексте структуры личности. Предложены пути осуществления интеграции знаний. Внимание уделено методике проведения опытно-экспериментальной работы учащимися ПТУЗ по вопросам материаловедения.

Висвітлено діяльність експериментального педагогічного майданчика з теми "Моделювання діяльності інноваційного навчального закладу" на основі програми соціального партнерства, як підсистеми управління якістю освіти, започаткованого у 2007 р. МОН України на базі Дніпропетровського центру ПТО з поліграфії та інформаційних технологій (ДЦПТО ПІТ). Розкрито результати першого етапу експерименту, на якому основну увагу було спрямовано на розробку навчальних планів, відповідно до держстандартів нового покоління, створення локальних нормативних документів для супроводу дослідно-експериментальної роботи, відбору технологій організації навчального процесу у визначених для порівняння групах та ін. Зосереджено увагу на роботі науково-дослідних лабораторій ДЦПТО ПІТ, основними напрямами діяльності яких є пошукові, аналітичні, діагностичні, технологічні (удосконалення навчально-виробничих процесів чи впровадження інноваційних технологій). Розглянуто результати анкетування щодо працевлаштування випускників центру у 2007 р. Поставлено завдання наступного етапу експерименту.

Обгрунтовано важливість графічної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників як основи та запоруки їх успішної подальшої навчально-пізнавальної діяльності з опанування обраного фаху в ПТНЗ і в наступній виробничій діяльності як дипломованого фахівця. Визначено предмет "Креслення" як базову навчальну дисципліну у структурі графічної підготовки майбутнього будівельника. Розглянуто дидактичні завдання навчання креслення, від рівня вирішення залежить якість графічної підготовки. Акцентовано увагу на основних завданнях графічної підготовки та інтегральній меті навчання креслення в ПТНЗ будівельного профілю. Окреслено вимоги до навчальної програми з креслення для ПТНЗ і висловлено пропозиції щодо її структурування з урахуванням аналізу педагогічної практики з навчання креслення та результатів багаторічних теоретичних і експериментальних досліджень автора.

Акцентовано увагу на можливості подачі навчального матеріалу на якісно новому рівні, наприклад, у вигляді електронних підручників. Розглянуто спробу Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України створити певну подібність стандарту, сформульовану в технічному завданні (ТЗ) на програмно-педагогічний засіб (ППЗ). Окреслено загальні компоненти цього програмного продукту. Зосереджено увагу, зокрема на конструкторі занять, завдяки якому викладач має змогу створювати власні лекції, практичні заняття, поповнювати їх власними тестовими завданнями. Запропоновано створити сайт МОН України з базами даних з предметів ПТО, у яких викладач може знайти атестований навчальний матеріал для своїх занять.

Проаналізовано нормативно-правову базу встановлення санітарних норм і правил до друкованої продукції для дітей, зокрема до навчальної літератури з 1995 - 1996 рр. до 2007 р. Розглянуто види навчальних видань, що використовуються у сучасному навчальному процесі. Окреслено основні гігієнічні вимоги до підручників згідно з чинним санітарним законодавством. У зв'язку з тим, що електронні підручники є агресивно-візуальним середовищем і негативно впливають на стан здоров'я, акцентовано увагу на проведенні гігієнічної оцінки комп'ютерних засобів навчання до початку їх впровадження у навчальний процес.

Обгрунтовано важливість не тільки інноваційних освітніх технологій, а й відповідних альтернативних підходів до створення дидактичних матеріалів, що мають принципово відрізнятися від традиційного підручника і водночас відповідати вимогам до його якості. Розглянуто технологію відкритого професійного навчання на модульній основі. Зосереджено увагу на дидактичних матеріалах за модульною методологією професійної підготовки персоналу - навчальних елементах, розроблених за результатами системного аналізу діяльності, що разом з програмними і методичними матеріалами складаються в модульні навчально-методичні пакети. Зауважено, що пакети модульних навчальних матеріалів потрібно сприймати як ефективне доповнення до існуючих традиційних дидактичних матеріалів.

Розкрито поняття навчально-методичного комплексу як комплексу засобів навчання, згрупованих навколо підручника. Запропоновано модель навчально- методичного комплексу, за якою усі компоненти комплексу поділено на дві групи: інваріантну і варіативну. Окреслено багатоаспектність функцій, що покладаються на навчально-методичні комплекси, зокрема діагностування навчальних досягнень учнів, організація самостійної, пізнавальної діяльності, методична функція та ін. Визначено вимоги до роботи над створенням комплексу. Розглянуто узагальнені вимоги до сучасного підручника для ПТНЗ, що є ядром навчально-методичного комплексу. Зосереджено увагу на побудові підручника з урахуванням вимог-тенденцій, а саме: включення до тексту невеликих за обсягом матеріалів хрестоматійного спрямування або вкраплення в основний текст коротких вставок-довідок та ін. Охарактеризовано інші складові комплексу: методичні коментарі до підручника, дидактичні матеріали, хрестоматії, лабораторні практикуми. Рекомендовано використання означеного навчально-методичного комплексу, як шлях до вирішення суперечностей між стрімко зростаючим обсягом навчального матеріалу та індивідуальними можливостями учнів щодо свідомого його засвоєння.

Обгрунтовано актуальність використання сучасних електронних дидактичних ресурсів в навчальному процесі ПТНЗ. Окреслено головні переваги електронних підручників та спроби самостійних розробок програмних продуктів або використання закуплених з метою створення комплексного навчально-методичного забезпечення навчально-виробничого процесу. Розглянуто електронний підручник як елемент освітнього предметного середовища, який створюється в комплексах певних дисциплін, і потребує консолідації зусиль програмістів, методистів, викладачів дисциплін, комп'ютерних графіків та науково-методичного супроводу. Запропоновано реалізацію певних кроків щодо комплексного і системного підходу у вирішенні проблем підручникотворення в системі ПТО, в тому числі створення педагогічних програмних засобів (ППЗ) навчання. Визначено недоліки, що супроводжують розробку ППЗ і гальмують їх активне використання, які слід враховувати під час розробки нового покоління електронних підручників. Рекомендовано обгрунтувати психологічні, фізіологічні, педагогічні та організаційні вимоги щодо ППЗ.

Розглянуто один зі шляхів реалізації практичного та прикладного спрямування у вивченні математики в ПТНЗ - встановлення міжпредметних зв'язків зі спеціальними дисциплінами, що сприяє підвищенню ефективності навчання математики, показує необхідність застосування набутих навичок і вмінь у майбутній професійній діяльності. Зосереджено увагу на прикладних задачах, виконанні практичних робіт, проведенні навчальних екскурсій з урахуванням майбутньої професії випускника училища. Визначено умови, які повинна задовольняти прикладна задача, що виникає поза математикою, але розв'язується математичними засобами. Запропоновано приклади розв'язання прикладних задач (спеціальність - тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар-ремонтник, водій автомобіля).

Виділено центральну ідею в різних підходах провідних дидактів на тлумачення поняття "підручник". Розкрито системний підхід до підручникотворення в галузі ПТО, а саме: визначення перспективних і найвагоміших напрямів професійної підготовки фахівців, для яких видання підручників є першочерговим; якісна експертиза рукописів підручників; обов'язкова апробація підручників в ПТНЗ і структурних навчальних підрозділах підприємств; дотримання розробниками підручників відповідних дидактичних вимог; дозвіл видавництвам видавати частину навчальної літератури російською мовою; створення підручників на електронних носіях; організація лабораторії підручникотворення для системи ПТО в Інституті професійно-технічної освіти АПН України. Запропоновано об'єднати зусилля науковців, практиків, роботодавців, видавців, провідних фахівців міністерств і відомств для вирішення означеної проблеми.

Окреслено найнагальніші завдання у вирішенні проблеми підручникотворення у професійно-технічній освіті, які набувають особливої актуальності у зв'язку із розробкою, апробацією та запровадженням Державних стандартів ПТО. Розглянуто пріоритетний напрям діяльності МОН України - розроблення програми "Підручник", що передбачатиме підвищення якості змісту підручників, їх уніфікацію, прозорі процедури замовлення, виготовлення та рецензування. Акцентовано увагу на розробку та впровадження в навчальний процес сучасних педагогічних засобів навчання на електронних носіях.

Розглянуто складність проблеми підручникотворення, яка включає дидактичні, методичні, філологічні, художні, естетичні, технічні, технологічні й санітарно-гігієнічні вимоги та необхідність врахування вікових, психофізіологічних особливостей учнів ЗНЗ, ПТНЗ, студентів ВНЗ І - IV рівнів акредитації, слухачів ІППО, а також специфіку професійного спрямування підготовки фахівців. Акцентовано увагу на важливості здійснення системних досліджень з питань теорії підручника для професійної школи, закономірностей його створення. Зосереджено увагу на окремих реаліях підручникотворення сьогодні, зокрема на проблемі ілюстрацій у підручнику; не фаховій редакційній обробці та корективі рукописів; стані експертизи підручників; відсутності науково-методичної літератури для викладачів, майстрів і керівників ПТНЗ; залучення авторів підручників у підготовці видань до друку за власні кошти. Запропоновано створити спеціалізоване видавництво "Профвидав" (про це записано і в рекомендаціях секції працівників профтехосвіти на ІІ Всеукраїнському з'їзді працівників освіти), запозичити і впровадити досвід європейських країн про надання реальної допомоги педагогам - авторам підручників для ПТНЗ, відновити державну програму "Навчальна література для професійної освіти".

Висвітлено позитивні напрацювання Відділення змісту професійно-технічної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України щодо розробки відповідно до вимог Державних стандартів ПТО уніфікованих комплектів навчальної літератури для ПТНЗ. Зазначено причини, що унеможливили бажаний прорив у цьому напрямі. Окреслено перспективи вирішення означеної проблеми.

Розглянуто проблему адекватності підручника системи ПТО вимогам державних стандартів і суспільства загалом. Окреслено інформаційно-комп'ютерну парадигму освіти, що передбачає, зокрема, використання програмних продуктів - комп'ютерних енциклопедій і довідників, електронних підручників і навчальних посібників Розкрито недоліки та переваги електронних підручників. У зв'язку з розвитком інтерактивних форм навчання акцентовано увагу на електронний підручник, як ядро навчально-методичного забезпечення дисципліни.

Обгрунтовано важливість запровадження в Україні українсько-канадського проекту "Децентралізація управління професійним навчанням в Україні". Проаналізовано можливості проекту з впровадження моделі децентралізованого управління для кращої координації професійного навчання. Зосереджено увагу на розробці навчальних програм, що відповідають місцевим потребам. Висвітлено досвід створення навчальної програми за професією "електрогазозварник" за моделлю "Освіта на основі результатів" у Квасилівському професійному ліцеї - учасника даного проекта. Окреслено роль Консультативної ради з професій та Дорадчого комітету у діяльності закладу. Відмічено якісні результати реалізації цього міжнародного проекту.

Проаналізовано посібник "Соціальна та гендерна справедливість і рівність у програмах професійної підготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів" (автори-укладачі Л.Б.Магдюк, І.В.Ілько, Г.Г.Русанов. К., 2007 р.), розроблений з урахуванням основних цілей міжнародного проекту "Децентралізація управління професійним навчанням в Україні". Зосереджено увагу на змісті чотирьох розділів видання, в яких розглянуто створення максимально сприятливих умов для навчання та зайнятості людей з функціональними обмеженнями, узагальнення канадського й українського досвіду щодо законодавчого та нормативно-правового забезпечення концепції соціальної та гендерної справедливості та рівності, основні положення політики Канадського агентства, міжнародного розвитку та діяльність ЦІППО АПН України з питань соціально-гендерної справедливості та рівності, додаткові матеріали з вказаного питання. Обгрунтовано важливість даного науково-методичного посібника у сприянні ефективній реалізації державної політики щодо підготовки фахівців і кваліфікованих робітників у навчальних закладах різних форм власності.