Наведено загальні вимоги до організації підготовки і виконання кваліфікаційної роботи бакалавра для здобувачів вищої освіти денної і заочної форм навчання спеціальності 151 "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології" освітньої програми "Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології". Вміщено рекомендації щодо оформлення пояснювальної записки, а також стислий довідковий матеріал щодо змісту розрахункової частини роботи з прикладами. Наведено загальні положення та методичні рекомендації до кваліфікаційної роботи бакалавра. Розглянуто організацію виконання кваліфікаційної роботи бакалавра, захист кваліфікаційної роботи, критерії оцінювання кваліфікаційної роботи, вимоги до оформлення кваліфікаційної роботи, вимоги до оформлення пояснювальної записки тощо.

Адаптація до навчання у вищій школі є однією з вирішальних умов успішності навчально-професійної діяльності студента і, відповідно, професійної підготовки майбутнього фахівця. Представлено дані, що стосуються стану адаптації студентів першого курсу до основних організаційних форм навчального процесу у ЗВО. Основним методом дослідження був авторський опитувальник, що складається з 17 питань як відкритого, так і закритого типу. У дослідженні взяли участь 86 першокурсників Інституту історії і філософії і фізико-математичного факультету. Обробку результатів проведено з використанням програми "Microsoft Excel". Організаційні форми навчання у вищій школі створюють певні труднощі практично для всіх студентів першого курсу. Найбільші складності для всіх досліджених студентів викликають семінарські заняття. За всіма видами навчальної роботи більше труднощів зазнають випускники сільських шкіл і ті, хто живуть в гуртожитку. Гендерні відмінності: на фізико-математичному факультеті з великими труднощами стикаються жінки, а в Інституті історії і філософії - чоловіки. Лекційні заняття всі першокурсники відвідують задовільно, але систематично над лекційним матеріалом працюють виключно мало. До практичних та семінарських занять переважна більшість студентів готуються не заздалегідь, а напередодні. При підготовці до занять та іспитів першокурсники в першу чергу користуються матеріалами Інтернету. На другому місці для студентів фізико-математичного факультету - власні конспекти, а Інституту історії і філософії - рекомендовані підручники. Самостійній роботі всі першокурсники приділяють незначну увагу, пов'язуючи її в основному з необхідністю готуватися до практичних та семінарських занять. Висновки: одержані результати свідчать про недостатню адаптованість студентів першого курсу до основних організаційних форм навчання у вищій школі. Необхідно: продовжити дослідження щодо сформованості навчальних інтелектуальних навичок, структури навчальної мотивації та емоційного стану студентів; активізувати роботу по наданню студентам першого курсу необхідної психолого-педагогічної допомоги.

Проаналізовано сучасні підходи до організації процесу самостійної роботи студентів у вищій школі. Дослідження цього процесу надало можливість визначити основні дидактичні умови підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців. Вирішення означених проблем сприятиме активізації навчання студентів у вищих навчальних закладах. Розглянуто сутність поняття самостійної роботи студентів, її зміст і місце в навчальному процесі, мотив, спосіб і контроль за ходом самостійної роботи, особливості організації самостійної роботи студентів з урахуванням сучасних вимог та умов навчання. Запропоновано деякі інноваційні технології та прийоми, що зможуть покращити навчальний процес. Увагу приділено сучасним інформаційним технологіям, їх можливостям для вдосконалення професійних умінь. Наведено шляхи організації самостійної роботи студентів, підходи до її реалізації, які співвідносяться із загальними завданнями модернізації освіти. Розглянуто ряд переваг, що отримає викладач у разі використання електронних дидактичних матеріалів. Проаналізовано інноваційні підходи до організації самостійної роботи студентів під час вивчення аналітичної хімії та інструментальних методів. Зазначено необхідність посилення професійної спрямованості навчального матеріалу з аналітичної хімії та інструментальних методів для формування у студентів позитивної мотивації до навчання. Зазначено, що у результаті самоосвітньої діяльності студентів відбувається процес придбання, структурування і закріплення знань. Сучасна методологія процесу навчання, а також оцінювання знань студента полягають у переорієнтації із лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти студента. Більшість світових і національних стандартів в основу навчання ставлять самостійну, творчу роботу того, хто навчається. Доведено, що інноваційні технології надають всі умови, щоб зробити самостійну роботу студентів більш мобільною та комплексною, що надає можливість організувати інтерактивне середовище з цілісним взаємозв'язаним функціонуванням усіх процесів пізнання.

Охарактеризовано стан розробленості досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та вирішення її в освітній практиці вищих технічних навчальних закладів. Визначено базові поняття - самоосвітня компетентність, самоосвітня діяльність, самостійна робота студентів - у контексті їхнього взаємозв'язку з процесом професіогенезу майбутніх фахівців із кібербезпеки. Розкрито сутність і структуру самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців із кібербезпеки й особливості її формування в технічних університетах. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців із кібербезпеки. Здійснено діагностику вихідного рівня сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців із кібербезпеки на основі розроблених критеріїв і показників та експериментальну перевірку ефективності педагогічних умов формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців із кібербезпеки у процесі професійної підготовки в технічних університетах. Розроблено та впроваджено спецкурс із формування самоосвітньої компетентності "Самоосвіта та професійний успіх".

Дисертаційну працю присвячено розв'язанню проблеми формування індивідуальних стратегій самостійно-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Висвітлено основні підходи до тлумачення феномена самостійно-пізнавальної діяльності студентів. На основі дослідження таких понять, як ''самостійна робота'', ''навчальна робота'', ''пізнавальна робота'', ''пізнавальна активність'', ''пізнавальна самостійність'', уточнено визначення ''самостійно-пізнавальної діяльності'', з'ясовано її види та типи. Виявлено й описано сукупність дидактичних умов як основу обгрунтування структурно-функціональної моделі формування індивідуальних стратегій самостійно-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Розроблено дидактичну модель формування індивідуальних стратегій самостійно-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Конкретизовано й описано критерії, показники та рівні сформованості гуманітарної компетентності студентів як функціональний результат реалізації індивідуальних стратегій. Емпіричним шляхом підтверджено ефективність розробленої дидактичної моделі та дидактичних умов.

Проаналізовано особливості боротьби з плагіатом у контексті утвердження принципів академічної чесності в українських університетах. Розглянуто шляхи боротьби з плагіатом і засоби запобігання поширенню різних його видів. Наголошено, що найважливішим у боротьбі з плагіатом є системний підхід, який охопить усі ланки освітнього процесу, та спрямування зусиль двома шляхами. По-перше, треба вживати нагальних заходів для виправлення ситуації, що вже склалась. Цьому сприяють: нова редакція Закону "Про вищу освіту"; рішення про створення репозитарію академічних текстів; масове запровадження у вишах систем перевірки текстів на плагіат; затвердження на рівні вишів положень про запобігання плагіату або, як варіант, етичних кодексів; введення до навчальних планів курсів, зміст яких буде спрямований на роз'яснення суті й принципів академічної чесності. Зазначено, що необхідно приділяти максимум уваги запобіганню плагіату шляхом профілактики, консультування, формування відповідних ціннісних парадигм.

Досліджено проблеми організації самостійної роботи студентів гуманітарних спеціальностей ВНЗ на основі використання інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ). Визначено суть самостійної навчальної діяльності студентів з використанням ІКТ, структурні компоненти (мотиваційний, знаннєвий, діяльнісний, особистісний) та зміст готовності студентів до здійснення самостійної навчальної діяльності, критерії (мотиваційно-пізнавальний, когнітивно-функціональний, особистісно-творчий) та показники цієї готовності. Теоретично обгрунтовано педагогічні умови організації самостійної навчальної діяльності студентів гуманітарних факультетів ВНЗ із використанням ІКТ. Експериментальною реалізацією цих умов доведено їх ефективність.

Проаналізовано проблеми організації самостійної роботи студентів в університетах Великої Британії. Охарактеризовано основні шляхи наукового осмислення досліджуваної проблеми у вітчизняній і британській науковій думці. Досліджено погляди британських учених на суть самостійної роботи студентів, її функції, види, форми, методи організації, умови ефективного здійснення. Висвітлено досвід британських університетів з організації самостійної роботи студентів. Виявлено тенденції розвитку проблеми організації самостійної роботи студентів в університетах Великої Британії. Проведено порівняння тенденцій розвитку проблеми організації самостійної роботи студентів в Україні та Великій Британії. Визначено напрями творчого використання досвіду британської вищої школи щодо організації самостійної роботи студентів у вітчизняних університетах.

Комплексно проаналізовано питання організації самостійної роботи студентів у гуманітарних ВНЗ Франції. Обгрунтовано етапи та визначено провідні тенденції становлення та подальшого розвитку питань організації самостійної роботи студентів-гуманітаріїв Франції у другій половині ХХ ст.: І етап - переосмислення підходів до організації самостійної роботи студентів таких спеціальностей, II етап - професіоналізації самостійної роботи цих студентів (1970 - 1987 рр.), III етап - посилення науково-дослідницької спрямованості самостійної роботи студентів-гуманітаріїв (1988 - 1999 рр.). Систематизовано погляди французьких науковців стосовно різних аспектів проблеми організації такой роботи студентів гуманітарних ВНЗ. Узагальнено досвід французьких гуманітарних ВНЗ з організації вказаного напряму студентів досліджуваного періоду. Актуалізовано педагогічно цінні для сучасної вищої школи України ідеї та досвід організації самостійної роботи французьких студентів.

Розглянуто проблему організації студентами самостійного навчання. Охарактеризовано досвід діяльності кафедри фізичної культури Харківської державної академії фізичної культури щодо організації самостійного навчання студентів. Подано результати анкетування студентів першого курсу щодо причин їх дезадаптації до умов навчання у ВНЗ. Обгрунтовано позитивний вплив вступного семестру та навчального предмета “Вступ до спеціальності” на процес адаптації першокурсників. Розкрито важливість спецкурсу “Організація і технологія учбової праці студентів”, який читається кафедрою і спрямований на отримання студентами узагальнених знань про специфіку навчальної діяльності на факультеті фізичної культури.

Рассмотрена проблема организации студентами самостоятельного обучения, и некоторые подходы кафедры физической культуры Харьковськой государственной академии физической культуры к решению данной проблемы. Выявлены, с помощью анкетного опроса основные причины, которые мешают первокурсникам быстро адаптироваться к условиям обучения в ВУЗ. Проанализирована польза вступительного семестра и предмета "Введение в специальность". Раскрыта важность спецкурса "Организация и технология учебной работы студентов", который читается кафедрой и направлен на получение студентами обобщенных знаний о специфике учебной деятельности на факультете физической культуры.

The problem of organization independent learning by students, and some approaches department to address this problem. Discovered by means of a questionnaire the main reasons that prevent freshmen quickly adapt to learning in higher education. Benefit analyzes introductory semester and the subject of "Introduction to."

Згідно з кредитно-модульною системою, здатність до самостійного навчання є необхідною складовою загальної компетенції студента. Проблема формування навичок до самостійної роботи за умов особистісно орієнтованого навчання є актуальною. Згідно з новими освітніми стандартами значно підвищується роль самостійної роботи студентів, її організації та контролю. Більшість науковців і практиків стверджують про необхідність адаптації організації самостійної роботи до сучасних технологій навчання та визначають різні форми самостійної роботи студентів за кредитно-модульної системи навчання.

Розглянуто основні методологічні положення управління пізнавальною діяльністю студентів. Проаналізовано зміст цього поняття з різних методологічних позицій. Наведено основні компоненти пізнавальної самостійності студентів, мотиваційний, змістовно-операційний і вольовий, надано їх характеристику.

Рассмотрены основные методологические положения управления познавательной деятельностью студентов. Проанализировано содержание данного понятия с разных методологических позиций. Приведены основные компоненты познавательной самостоятельности студентов: мотивационный, содержательно-операционный и волевой.

The article methodological principles of the management of students’ cognitive activity are examined in the given article. The understanding of the given notion of different authors is analysed. Basic components of the students’ cognitive independence are revealed as the results of the research: motivational, content-operating and volitional, as well their description is given. Finally the questionnaire data are resulted and the conclusions are made.

Проаналізовано особливості організації самостійної роботи студентів ВНЗ у віртуальному освітньому просторі. Розкрито зміст педагогічної технології організації зазначеної роботи студентів з використанням ресурсів платформи дистанційної освіти Moodle. Охарактеризовано етапи організації самостійної роботи студентів, зокрема: інформаційно-адаптивний, процесуальний та контрольно-аналітичний. Висвітлено наукові підходи до організації такої роботи студентів, запропоновано педагогічну технологію організації самостійної роботи студентів з використанням ресурсів платформи Moodle, здійснено її компонентний аналіз, з'ясовано основні методичні та технологічні умови реалізації.

Проанализированы особенности организации самостоятельной работы студентов ВУЗ в виртуальном образовательном пространстве. Раскрыто содержание педагогической технологии организации указанной работы студентов с использованием ресурсов платформы дистанционного образования Moodle. Охарактеризованы этапы организации самостоятельной работы студентов, в частности: информационно-адаптивный, процессуальный и контрольно-аналитический. Освещены научные подходы к организации такой работы студентов, предложено педагогическую технологию организации самостоятельной работы студентов с использованием ресурсов платформы Moodle, осуществлен ее компонентный анализ, выяснены основные методические и технологические условия реализации.

Deals with scientific approaches to students' independent work proposed pedagogical technology of independent work of students using resources platform Moodle, made its component analysis, the main methodological and technological conditions of sale.

Розкрито можливості вирішення проблеми у контексті положень освітнього менеджменту, уявлень науковців про самостійну роботу студентів та її організацію. Методологічно й теоретично обгрунтовано функціональну модель системи управління самостійною навчальною діяльністю студентів, її структурні компоненти. Висвітлено компоненти відповідної системи - ціннісно-мотиваційний, змістово-конструктивний, організаційно-діяльнісний, морально-стимулювальний та контрольно-оцінний і зв’язки між ними, її цільові орієнтири та функції всіх суб'єктів. Визначено теоретичні й технологічні основи управління самостійною роботою майбутніх юристів: його закономірності, принципи та засоби, зміст модулів поетапного управління самостійною діяльністю студентів, принципи її проектування тощо.

Досліджено проблему формування вмінь самостійно-пізнавальної діяльності (СПД) студентів засобами сучасних інформаційних технологій. Запропоновано визначення поняття "уміння самостійно-пізнавальної діяльності студентів", розроблено сегментно-елементну структуру вмінь СПД студента, яка містить когнітивно-афективний, когнітивно-змістовий, організаційно-праксеологічний та рефлексивно-аналітичний сегменти. Виявлено дидактичні умови формування СПД студентів, охарактеризовано взаємозв'язки та взаємозалежності між окремими умовами. Розроблено модель реалізації сукупності дидактичних умов формування вмінь СПД студентів засобами інформаційних технологій. Підтверджено результативність означеної сукупності дидактичних умов формування СПД студентів.

Вирішено актуальну проблему вдосконалення самостійної роботи студентів як провідної форми навчання за умов Болонської декларації. Обгрунтовано теоретичні та методичні основи організації самостійної роботи студентів, її систему, запропоновано інноваційну технологію організації самостійної роботи. Проведено експериментальне дослідження ефективності організації самостійної роботи засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Визначено основні функції використання ІКТ в організації самостійної роботи студентів. Досліджено особливості використання різних типів ІКТ та визначено їх вплив на ефективність самостійної роботи. Обгрунтовано можливість застосування визначених типів ІКТ для вдосконалення організації самостійної роботи студентів.

Розкрито значення самостійної роботи у формуванні науково-дослідницьких умінь студентів гуманітарних факультетів. Обгрунтовано значення науково-дослідницьких вмінь у процесі підготовки компетентних фахівців. Доведено ефективність використання певних видів самостійної роботи для подальшого формування навичок науково-дослідницької діяльності студентів ВНЗ.

Раскрыто начение самостоятельной работы в процессе формирования научно-исследовательских умений у студентов гуманитарных факультетов. Обоснованы значения научно-исследовательских умений при подготовке компетентного специалиста. Доказана эффективность использования определенных видов самостоятельной работы для дальнейшего формирования навыков научно-исследовательской деятельности студентов.

Attention is paid to the value of independent work in the formation of research skills of students Humanities. Shows the importance of research skills in preparing competent professionals. The application of certain types of individual work to further the skills of research activities of students.

Приведено описание моделей и методов информационной технологии формирования индивидуальных траекторий самостоятельной работы студентов с целью индивидуализации процесса обучения и повышения успеваемости студентов за счет рационального и целенаправленного использования времени, отведенного на самостоятельную работу. Предложен алгоритм, позволяющий автоматизировать формирование содержания самостоятельной работы каждого студента. Приведенные результаты подтверждают эффективность использования предлагаемой технологии.

Висвітлено значення позааудиторної самостійної роботи для студентів-іноземців, її види та переваги, а також проблеми такої діяльності та вплив її високоякісної організації на підвищення ефективності підготовки фахівців.

Проаналізовано низку педагогічних досліджень, присвячених проблемам організації самостійної роботи іноземних студентів: за результатами спостережень сформульовано та обгрунтовано 3 визначальні чинники організації самостійної роботи в процесі допрофесійної підготовки студентів-іноземців.