Визначено зміст поняття комунікативної культури, її характеристику. Виділено складові комунікативної культури студентів: світоглядну, емоційно-вольову, конструктивну, мотиваційну, власне комунікативну.

Определены содержание понятия коммуникативной культуры, её характеристика. Выделены составные коммуникативной культуры студентов: мировоззренческая, эмоционально-волевая, конструктивная, мотивационная, собственно коммуникативная.

The totality of the conception of the communicative culture and its characteristics are determined. The components of the communicative culture of students: world outlooking, emotional-volitional, constructive, motivational, proper communicative are chosen.

Досліджено процес формування комунікативної культури як професійної якості студентів вищої школи. Створено технологію виховання комунікативної культури майбутніх спеціалістів під час вивчення предметів гуманітарного циклу. Розроблено дефініції "комунікативна культура", наведено показники сформованості комунікативної культури майбутніх спеціалістів, засоби та методи педагогічного керівництва процесом її формування.

Розглянуто інтегративний підхід куратора до виховання студентів у вищому навчальному закладі. Визначено та обгрунтовано сутність поняття "інтегративний підхід". Розкрито основні характеристики та проаналізовано ряд особливостей його як цілісної системи виховних впливів.

Розглянуто особливості виховної роботи зі студентами із середньоазійського регіону на прикладі студентів із Туркменістану. Досліджено основні труднощі, з якими стикаються студенти зазначеного регіону під час навчання в українських ВНЗ. З'ясовано можливості виховного впливу кураторів у подоланні вказаних труднощів.

Рассмотрены особенности воспитательной работы со студентами из среднеазиатского региона на примере студентов из Туркменистана. Исследованы основные трудности, с которыми сталкиваются студенты из данного региона во время учебы в украинских ВУЗ. Выяснены возможности воспитательного влияния кураторов в преодолении указанных трудностей.

Discusses the features of educational work with students from the Central Asian region, for example, students from Turkmenistan.

Розглянуто актуальну проблему формування у студентів готовності до гармонізації міжособистісних відносин у позааудиторній діяльності. З'ясовано стан дослідження проблеми формування у слуxачів готовності до гармонізації міжособистісних відносин у такій діяльності. Уточнено сутність готовності студентів до гармонізації міжособистісних відносин. Розкрито зміст сформованості у студентів готовності до зазначених відносин і структуру такої готовності. Охарактеризовано критерії, показники та виявлено рівні сформованості у студентів готовності до гармонізації міжособистісних відносин. Визначено та експериментально перевірено педагогічні умови формування у студентів готовності до таких відносин у позааудиторній діяльності (збагачення пізнавального, емоційно-ціннісного та практично-діяльнісного складників готовності студентів до гармонізації міжособистісних відносин у позааудиторній діяльності; орієнтація кураторів академічних груп на формування у студентів готовності до цих відносин у процесі позааудиторної діяльності; вироблення у студентів умінь встановлення та розвитку гармонійних відносин у процесі професійно спрямованого ділового іншомовного спілкування).

Проаналізовано роль і місце інтелектуальної культури як компонента планетарного виховання студентської молоді. Визначено її завдання, функції (розвивальна, профілактична, прогностична та корекційна )та критерії відбору методів і технологій формування. Визначено сутність інтелігентності та її основні риси. Показано, що високий рівень інтелектуальної культури майбутніх фахівців є невід’ємною складовою планетарного виховання студентської молоді.

Проанализированы роль и место интеллектуальной культуры как компонента планетарного воспитания студенческой молодежи. Определены ее задачи, функции (развивающая, профилактическая, прогностическаяи коррекционная) и критерии отбора методов и технологий формирования. Определены сущность интеллигентности и ее основные черты. Показано, что высокий уровень интеллектуальной культуры будущих специалистов является неотъемлемой составляющей планетарного воспитания студенческой молодежи.

The article analyzes the role and place of intellectual culture as a component of planetary education of students. It defines its objectives, functions (developing, preventive, predictive and corrective) and criteria for the selection of methods and technologies of formation. It is also determined by the nature of intelligence and its main features. It is shown that a high level of intellectual culture of the future experts is an integral part of the planetary education of students.

Проаналізовано теоретичні та логіко-методологічні засади розвитку лідерського потенціалу національної гуманітарно-технічної та управлінської еліти за умов інформаційного суспільства. Цей розвиток розглянуто як важливу педагогічну проблему. Розкрито сутність феномену лідерства та наведено його структурну модель. Показано розвиток лідерства у контексті трансформацій соціальних цінностей.

Рассмотрены понятия и значение лидерства вообще и организационного лидерства, в частности. Предложена модель эффективного лидерства и руководства. Раскрыто содержание лидерского потенциала и его структуры. Рассмотрен опыт его актуализации в процессе обучения в ВУЗ. На основе концептуальных подходов к профессиональной подготовке лидеров раскрыты возможность и способы диагностики лидерского потенциала. Даны методические рекомендации по формированию и развитию основных его компонентов. Предложены инновационные технологии, направленные на их активизацию.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади й організаційно-педагогічні умови формування лідерських якостей студентів закладів вищої освіти в процесі діяльності органів студентського самоврядування, представлено теоретичну модель їх реалізації. Запропоновано методичний інструментарій формування лідерських якостей студентів.

Теоретично обгрунтовано, розроблено та експериментально перевірено педагогічні умови формування лідерських якостей у майбутніх фахівців з адміністративного менеджменту у ВНЗ. Уточнено критерії та показники сформованості лідерських якостей фахівців з адміністративного менеджменту. Охарактеризовано сутність поняття "лідерські якості майбутніх фахівців з адміністративного менеджменту". Набуло подальшого розвитку характеристика структури лідерських якостей майбутніх фахівців з адміністративного менеджменту. Результати педагогічного експерименту підтверджено доцільністю впровадження розроблених педагогічних умов формування лідерських якостей у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців з адміністративного управління у вищих навчальних закладах.

Проаналізовано стан розробленості проблеми виховання лідерських якостей майбутніх менеджерів в освітньому середовищі університету. На підставі узагальнення досліджень українських і зарубіжних науковців визначено сутність феноменів "лідер", "лідерство" та уточнено поняття "лідерські якості". Науково обгрунтовано та проаналізовано потенціал освітнього середовища університету в контексті виховання лідерських якостей майбутніх менеджерів, яке визначено як багатофакторний континуум, який акумулює цілеспрямовано створені умови взаємодії суб'єктивного світу особистості, що розвивається, з її унікальними характеристиками, й об'єктивного світу закладу освіти, у яких метою та цінністю постає підвищення власної суб'єктності на основі знаходження ніші для реалізації свого особистісного потенціалу. Виховання лідерських якостей майбутніх менеджерів в освітньому середовищі університету визначено як цілісний процес формування необхідного рівня професійної готовності до прийняття управлінських рішень та набуття досвіду швидкої мобілізації інтелектуальних, фізичних і духовних сил, саморегуляції, самонастрою, зміни виду діяльності; прояву професійно-особистісних функцій у змінних умовах буття. Визначено критерії (особистісно-управлінський, харизматичний, комунікативний, творчий), показники та рівні (високий, середній, низький) вихованості лідерських якостей майбутніх менеджерів. Спроектовано модель освітнього середовища університету, спрямованого на виховання лідерських якостей майбутніх менеджерів, складниками якої є: мета; підходи та принципи; функції; зміст; методи та засоби. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови виховання лідерських якостей майбутніх менеджерів в освітньому середовищі університету, а саме: забезпечення педагогічної діагностики професійно-особистісного розвитку для актуалізації прагнень студентів до лідерського зростання; активізацію успішного лідерського досвіду майбутніх менеджерів шляхом застосування тренінгових методів; удосконалення лідерських моделей поведінки студентів та навичок прийняття управлінських рішень у ситуаціях групової взаємодії.

Теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено педагогічні умови формування лідерської позиції майбутніх інженерів у закладах вищої освіти технічного профілю. Вперше визначено поняття лідерської позиції майбутнього інженера, як усвідомленої готовності до виконання ролі лідера та сукупності всіх відносин його особистості до дійсності, що склалася в певну систему групових взаємовідносин, породжених цим усвідомленням. Базовими компонентами лідерської позиції визначено: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та особистісний. Експериментально доведено, що педагогічними умовами формування лідерської позиції майбутнього інженера у такому закладі є: залучення студентів у практичну самостійну діяльність, що передбачає застосування організаційних, комунікативних, когнітивних, рефлексивних умінь і зумовлює прояв їх лідерської позиції; моделювання професійно-орієнтованих завдань, що вимагають від студентів вибору оптимальних способів лідерського впливу у ситуаціях діалогічної та групової взаємодії; виховання ціннісного ставлення до лідерської позиції в позааудиторній та аудиторній роботі.

Проаналізовано потреби суспільства в компетентній еліті та справжніх лідерах як істотних чинниках забезпечення його нормального функціонування і розвитку. На тлі розгляду процесу історичного розвитку факультету соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" розкрито роль науковців факультету в теоретичному обґрунтуванні та практичній діяльності з цілеспрямованої підготовки еліти і лідерів. Показано, що за сучасних умов національна управлінська еліта повинна носити гуманітарно-технічний характер.

Розглянуто дидактичні аспекти формування лідерської компетентності здобувачів вищої освіти. Запропоновано концепцію й дидактичні системи формування лідерської компетентності майбутніх менеджерів і викладачів закладів вищої освіти в освітньому середовищі університету. Подано практичні рекомендації щодо реалізації дидактичних систем і педагогічних технологій найбільш сприятливих для успішного формування лідерської компетентності здобувачів вищої освіти. Висвітлено теоретичні основи лідерства та поняття структури лідерської компетентності. Наведено модель дидактичної системи формування лідерської компетентності майбутніх менеджерів в освітньому середовищі університету, охарактеризовано організаційно-педагогічні умови реалізації дидактичної системи формування лідерської компетентності майбутніх менеджерів.

Дисертацію присвячено актуальній темі - формуванню готовності до групової навчальної діяльності майбутніх учителів початкових класів засобами технології партнерства. Визначено сутність і структуру поняття "готовність до групової навчальної діяльності майбутніх учителів початкових класів засобами технології партнерства". Розглянуто істотні ознаки групової навчальної діяльності, її труднощі та переваги над традиційними формами навчання. Уточнено визначення поняття "технологія партнерства в освіті". З'ясовано сучасні різновиди і принципи технології партнерства. Визначено методологічні підходи, педагогічні умови та розроблено модель формування готовності до групової навчальної діяльності майбутніх учителів початкових класів засобами технології партнерства. Впроваджено трьохетапну експериментальну розвивальну програму формування досліджуваного феномена (мотиваційно-стимулювальний, партнерсько-груповий, результативно-рефлексивний етапи) та за допомогою методів математичної статистики доведено її ефективність.

Розглянуто процес професійної підготовки майбутніх магістрів гуманітарного профілю у закладах вищої освіти. Теоретично обґрунтувано й експериментально перевірено педагогічні умови розвитку конструктивного лідерства майбутніх магістрів гуманітарного профілю. Уперше розроблено й обґрунтовано педагогічні умови розвитку конструктивного лідерства майбутніх магістрів гуманітарного профілю у процесі професійної підготовки (цілеспрямований професійний та особистісний розвиток майбутніх магістрів засобами просвітницької діяльності, консультування та тренінгу; засвоєння суб'єктами освітнього процесу системи знань про явища конструктивного лідерства та лідерського домінування; поглиблення практичного досвіду конструктивного лідерства майбутніх магістрів у процесі професійної підготовки; використання групових тренінгових форм роботи з суб'єктами освітнього процесу). Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель їх реалізації. Уточнено та поглиблено зміст понять "конструктивне лідерство" (особливе явище у академічній групі, що полягає у виправданому соціальному впливі на інших членів групи шляхом їх мотивування, усвідомленого та конструктивного спрямування їх освітньо-наукової та іншого роду діяльності на досягнення спільної для членів групи мети) та "лідерське домінування" (особливе явище в академічній групі, що полягає у невиправданому використанні влади для задоволення власних потреб і негативному, часто деструктивному, впливі на розвиток академічної групи та результативність освітнього процесу, і розглядається як засіб досягнення власних корисливих цілей). Визначено особливості цих явищ у майбутніх магістрів гуманітарного профілю. Розвинуто сучасні підходи до психолого-педагогічного супроводу майбутніх магістрів гуманітарного профілю у процесі їх професійної підготовки з метою розвитку у них конструктивного лідерства.

Висвітлено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування лідерської позиції студентів в освітньому середовищі класичного університету. Розкрито суть лідерської позиції студентів та змістове наповнення її структурних компонентів. З’ясовано специфіку формування лідерської позиції студентів в освітньому середовищі класичного університету. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування лідерської позиції студентів в освітньому середовищі класичного університету. Акцентовано, що експериментальною реалізацією цих умов доведено їх ефективність. Проаналізовано створення рефлексивного виховного середовища у вищому навчальному закладі. Окреслено питання формування лідерської позиції студента як чинника активізації його духовної самореалізації.

Розглянуто поняття і значення лідерства взагалі й організаційного лідерства, зокрема. Запропонована модель ефективного лідерства і керівництва. Розкрито зміст лідерського потенціалу та його структури, розглянуто наявний досвід його актуалізації у процесі навчання у ЗВО. На основі концептуальних підходів до професійної підготовки лідерів розглянуто можливість і способи діагностики лідерського потенціалу, запропоновано методичні рекомендації щодо формування і розвитку основних його компонентів. Запропоновано ряд інноваційних технологій, спрямованих на їх активізацію.