Обгрунтовано необхідність цілеспрямованої роботи щодо підвищення педагогічної культури професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів. Розкрито можливості розроблених концептуально-технологічних моделей професійно-педагогічної підготовки відповідно до вирішення проблеми оновлення змісту педагогічної освіти. Вивчено досвід впровадження навчальних курсів з основ педагогічної майстерності, педагогічної творчості, професіоналізму викладача в системі багатоступеневої підготовки педагогічних працівників.

Розкрито сутність інтерактивних технологій, їх переваги та недоліки, можливості застосування у вищих навчальних закладах. Розглянуто особливості організації тренінгових занять для засвоєння студентами даних технологій. Висвітлено структуру інтерактивної лекції, семінарського та практичного заняття.

Раскрыты сущность интерактивных технологий, их преимущества и недостатки, возможности применения в высших учебных заведениях. Рассмотрены особенности организации тренинговых занятий для освоения студентами данных технологий. Освещена структура интерактивной лекции, семинарского и практического занятия.

Розглянуто ціннісну сферу особистості, зокрема проблеми життєво-професійного самовизнання майбутнього вчителя. Розкрито сутність таких понять, як цінності, ціннісні орієнтації, життєві цілі та плани, смисл життя особистості. Описано шляхи формування системи цінностей у юнацькому віці.

Рассмотрена ценностная сфера личности, в частности проблемы жизненно-профессионального самоопределения будущего учителя. Раскрыта сущность таких понятий, как ценности, ценностные ориентации, жизненные цели и планы, смысл жизни личности. Описаны пути формирования системы ценностей в юношеском возрасте.

Розглянуто теоретичні аспекти діяльності педагога-організатора у сфері літнього відпочинку й оздоровлення дітей і молоді. Розкрито зміст і завдання літньої практики студентів. Подано розробки типових виховних заходів, зокрема, сценаріїв свят, ігор, змагань, конкурсів, а також зразки основних видів документації (індивідуальний план роботи, щоденник, звіт студента-практиканта). Запропоновано орієнтовну програму підготовки до роботи в дитячих оздоровчих таборах.

Рассмотрены теоретические аспекты деятельности педагога-организатора в сфере летнего отдыха и оздоровления детей и молодежи. Раскрыты содержание и основные задания летней практики студентов. Даны разработки типовых воспитательных мероприятий, в частности, сценариев праздников, игр, соревнований, конкурсов, а также образцы основных видов документации (индивидуальный план работ, дневник, отчет студента-практиканта). Предложена ориентировочная программа подготовки к работе в детских оздоровительных лагерях.

Розкрито теоретичні та практичні аспекти формування естетичної культури майбутніх учителів (ЕКМУ) у навчально-виховній діяльності вітчизняних педагогічних навчальних закладах за період 1860 - 1990 рр. На підставі монографічних, архівних матеріалів, періодичної преси даного періоду розглянуто теорію та практичну діяльність вищих педагогічних навчальних закладів щодо формування ЕКМУ у навчально-виховному процесі. З урахуванням педагогічного досвіду, поглядів прогресивних педагогів, науковців, громадських діячів наведено методичні рекомендації щодо удосконалення системи роботи з формування ЕКМУ та їх підготовки до естетичного виховання учнів.

Раскрыты теоретические и практические аспекты формирования эстетической культуры будущих учителей (ЭКБУ) в учебно-воспитательной деятельности отечественных педагогических учебных заведениях за период 1860 - 1990 гг. На основе монографических, архивных материалов, периодической прессы данного периода рассмотрены теория и практическая деятельность высших педагогических учебных заведений по формированию ЭКБУ в учебно-воспитательном процессе. С учетом педагогического опыта, взглядов прогрессивных педагогов, ученых, общественных деятелей приведены методические рекомендации усовершенствования системы работы по формированию ЭКБУ и их подготовке к эстетическому воспитанию учеников.

З'ясовано значущість адаптації у процесі професійного становлення фахівця. Розглянуто її генезис, суть і види. Розглянуто можливості проектної діяльності стосовно реалізації умов успішної соціально-професійної адаптації студентів. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність моделі даної адаптації студентів з використанням засобів проектної діяльності. Розроблено та впроваджено до навчального процесу спецкурс для студентів "Проектна діяльність як фактор соціально-професійної адаптації студентів", тематику проектів для студентів різних курсів. Доведено, що проектна діяльність є ефективним засобом зазначеної адаптації студентів.

Досліджено проблему формування художньої культури майбутніх учителів праці засобами народного мистецтва. Художню культуру особистості вчителя розглянуто як синтез якостей, наявних внаслідок засвоєння мистецьких цінностей. Художня культура майбутнього вчителя праці - це складне особистісне утворення, яке відображає рівень художньо-естетичної компетенції у галузі мистецтва, розвиненості здатності до розуміння культурного смислу творів мистецтва, певний рівень сформованості художніх потреб, готовності до мистецького діалогу та до перетворення у свій внутрішній світ досягнень художньої культури. Виявлено суть і зміст процесу формування художньої культури майбутніх учителів праці, особливості становлення та розвитку форм і методів художньо-естетичної підготовки, ефективність яких доведено педагогічною теорією та практикою. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови даного формування. Уточнено критерії визначення рівнів сформованості художньої культури майбутніх учителів праці як професійної якості особистості. Розроблено методику впровадження комплексу засобів народного мистецтва до процесу фахової художньо-естетичної підготовки студентів. Розроблено науково доцільну структурно-функціональну модель системи роботи з формування у них художньої культури даними засобами й організаційну модель управління нею.

Описано педагогічне спілкування та комунікативну культуру майбутніх учителів. Розглянуто необхідність використання ресурсу Інтернет у процесі формування комунікативної культури майбутніх педагогів.

Обгрунтовано форми і методи формування знань, умінь та розвитку здібностей майбутнього вчителя музики в процесі музично-теоретичної підготовки.

Розглянуто підходи до опису інженерно-педагогічної діяльності, уточнено її функції та типові задачі, побудовано узагальнену функціональну модель.

Рассмотрено подходы к описанию инженерно-педагогической деятельности, уточнены её функции и типовые задачи, построена обобщённая функциональная модель.

The article deals with approaches to describing engineering pedagogical activities. Their functions and typical purposes have been specified, the generalized functional model have been built.

Запропоновано структурно-функціональну модель формування професійної компетентності за умов інтеграції математики та спеціальних дисциплін в інженерно-педагогічному ВНЗ. Висвітлено суть професійної компетентності. Наведено класифікацію педагогічних умінь.

Предложена структурно-функциональная модель формирования профессиональной компетентности в условиях интеграции математики и специальных дисциплин в инженерно-педагогическом ВУЗ. Освещена суть профессиональной компетентности. Приведена классификация педагогических умений.

The article deals with the structurally functional model of formation of professional competence of conditions of integration of mathematics and special disciplines in an engineering - pedagogical higher educational institution. The essence of professional competence is covered. Classification of pedagogical skills is resulted. Corresponding conclusions by results of research are made.

Теоретично обгрунтовано й емпірично досліджено соціально-психологічні індикатори самоорганізації майбутніх вчителів початкових класів. Розглянуто різні визначення сутності поняття "самоорганізація" та порівняно сутність понять "самоорганізація" та "організованість". За результатами дослідження соціально-психологічних показників організованості особистості визначено вплив на самоорганізацію майбутніх учителів таких професійно важливих якостей як професійно-ділові; моральні; емпатичні, комунікативні, вольові; інтелектуальні; організаторські й емоційні. Зроблено висновок, що організованість як складова самоорганізації особистості майбутнього вчителя має виразну структурованість, у якій особливе місце належить емпатичним, моральним, комунікативним, інтелектуальним та організаторським якостям, що розвиток цих якостей і корекція тих, які бажано виховувати в собі для більш якісного професійного становлення, підвищує ефективність діяльності не тільки окремого педагога, а й школи та освітянської сфери загалом.

Теоретически обоснованы и эмпирически исследованы социально-психологические индикаторы самоорганизации будущих учителей начальных классов. Рассмотрены различные определения сущности понятия "самоорганизация" и сравнены сущности понятий "самоорганизация" и "организованность". По результатам исследования социально-психологических показателей организованности личности определено влияние на самоорганизацию будущих учителей таких профессионально важных качеств, как профессионально-деловые; моральные; эмпатические, коммуникативные, волевые; интеллектуальные; организаторские и эмоциональные. Подытожено, что организованность как составляющая самоорганизации личности будущего учителя имеет выраженную структурированность, где особое место принадлежит эмпатическим, нравственным, коммуникативным, интеллектуальным и организаторским качествам; что развитие этих качеств и коррекция тех, которые желательно воспитывать в себе для качественного профессионального становления, повышает эффективность деятельности не только педагога, но школы и всей образовательной сферы.

The article depicts the problem of the influence of professionally important qualities such as: professional-business, moral, communicative, conative, intellectual, organizational and emotional ones on the self-organization of future primary school teachers. The purpose of this work is to ground theoretically and research empirically the social-psychological indicators of the self-organization of future teachers of primary school. The author defines basic types of professional qualities that characterize a future teacher and grounds the expedience of more structural development of dominant qualities and correction of those ones that have to be educated by a personality for more qualitative professional becoming.

Розглянуто в ретроспективі явище волонтерства, динаміку зміни змістового компонента даного феномену. З огляду на історико-феноменологічний аналіз та нормативно-правові засади волонтерства, стверджено, що на ідеях добровільної допомоги заснована діяльність більшості неурядових і громадських організацій. Відзначено домінуючу роль молодіжних громадських організацій та студентських волонтерських об'єднань у волонтерстві, діяльність яких націлена на досягнення педагогічних цілей, має ціннісно-гуманістичний характер та об'єктивно стає засобом гуманістичного виховання майбутніх педагогів.

Рассмотрено в ретроспективе явление волонтерства, динамика изменения смыслового компонента данного феномена. На основе историко-феноменологического анализа и нормативно-правовых основ волонтерства, утверждается, что на идеях добровольной помощи основана деятельность большинства неправительственных и общественных организаций. Отмечена доминирующая роль молодежных общественных организаций и студенческих волонтерских объединений в педагогическом волонтерстве, деятельность которых нацелена на достижение педагогических целей, имеет ценностно-гуманистический характер и объективно становится средством гуманистического воспитания будущих педагогов.

The article analyzes the phenomenon of volunteerism in the following logical sequence: evolution of the category "volunteerism"; historic and phenomenological analysis of volunteerism; normative and legal bases; pedagogical volunteerism.

Досліджено роль "особистісного чинника" при впровадженні інноваційних технологій навчання та виховання у ВНЗ, психологічні умови і механізми становлення особистості майбутнього фахівця в системі ступеневої вищої освіти. Наголошено на вивченні майбутніми викладачами ВНЗ курсу "Психологія вищої школи" як передумови формування їхньої психологічної культури. Запропоновано типову навчальну програму курсу, за якою кафедра педагогіки і психології вищої школи НПУ імені М.П.Драгоманова здійснює психологічну підготовку магістрантів і аспірантів.

Проаналізовано проблему емоційної стійкості в психологічній літературі. Розкрито суть даного поняття та особливості його прояву в контексті професійної діяльності педагога як фактора його стабільності. Виокремлено важливі аспекти виявлення емоційної стійкості. Зроблено висновок, що емоційна стійкість педагога є інтегративною якісною характеристикою його як суб'єкта педагогічної діяльності, яка відображає високий рівень стабілізації установок, емоційно-вольових процесів і станів.

Проанализирована проблема эмоциональной устойчивости в психологической литературе. Раскрыта суть данного понятия и особенности его проявления в контексте профессиональной деятельности педагога как фактора его стабильности. Выделены важные аспекты проявления эмоциональной устойчивости. Сделан вывод, что эмоциональная устойчивость педагога выступает интегративной качественной характеристикой его как субъекта педагогической деятельности, которая отображает высокий уровень стабилизации установок, эмоционально-волевых процессов и состояний.

Теоретично обгрунтовано модель ефективної організації професійно-педагогічної підготовки студентів інженерно-екологічного профілю (на прикладі Севастопольського національного технічного університету). Подано комплексну навчальну програму безперервної педагогічної освіти студентів, що передбачає одержання спеціальних методичних знань у сфері екологічної освіти школярів. Рекомендовано проведення практичних робіт з засвоєння програми: самостійної дослідної роботи, проведення рольових ігор, конструювання обладнання тощо.

Теоретически обоснована модель эффективной организации профессионально-педагогической подготовки студентов инженерно-экологического профиля (на примере Севастопольского национального технического университета). Предложена комплексная учебная программа непрерывного педагогического образования студентов, что предполагает получение специальных методических знаний в сфере экологического образования школьников. Рекомендовано проведение практических работ по усвоению программы: самостоятельной исследовательской работы, проведения ролевых игр, конструирования оборудования.

Проанализирована поэзия Леси Украинки, на базе которой предлагается формировать у студентов педколледжа умений и навыки анализа художественного текста на уроках в начальной школе.

Досліджено проблему ціннісної детермінації особистісного самовдосконалення студентів у навчально-виховному процесі педагогічних ВНЗ. Вперше визначено педагогічні умови реалізації функціональної моделі ціннісної детермінації особистісного самовдосконалення студентів у навчально-виховному процесі педагогічних ВНЗ. Обгрунтовано зміст поняття "ціннісно-мотиваційна домінанта" та охарактеризовано її складові (когнітивну, афективну, смислову, стимулювальну та діяльнісну). Визначено етапи, критерії та рівні ефективності ціннісної детермінації особистісного самовдосконалення студентів. Уточнено поняття "особистісне самовдосконалення майбутнього педагога" як процесу усвідомленого, самостійного, цілеспрямованого, творчого зростання майбутнього фахівця, що досягається завдяки самопізнанню, самоосвіті, самовихованню, саморегуляції у самоорганізації.

Обгрунтувано доцільність та ефективність використання компетентнісного підходу у підготовці майбутніх інженерів-педагогів. Для підтримки необхідного рівня кваліфікації протягом усього періоду професійної діяльності інженер-педагог має потребу в постійному оперативному поповненні загально-технічних і спеціальних знань відповідно до досягнень науки, техніки й технології.

Уперше на основі аналізу документальних джерел та відповідної науково-педагогічної літератури визначено етапи становлення й розвитку системи підготовки кадрів для дошкільної освіти в історії вітчизняної педагогічної думки початку XX ст. - 1941 p. Виявлено перспективи використання педагогічних ідей минулих років у сучасній системі підготовки педагогічних кадрів для такої освіти. Розкрито специфіку розвитку та становлення системи підготовки кадрів дошкільної освіти в історії вітчизняної педагогічної думки. З'ясовано передумови становлення ідей підготовки дошкільних працівників. Уточнено зміст, форми та методи підготовки кадрів зазначеної освіти відповідно до визначених етапів. Подальшого розвитку набули питання використання історичного досвіду підготовки дошкільних кадрів за сучасних умов. Уведено до наукового обігу невідомі й маловідомі архівні матеріали, документи, факти, що збагачують сучасні знання щодо змісту, форм, методів, напрямів та особливостей підготовки кадрів для цієї освіти в Україні.