Визначено перспективи розвитку підходів до визначення мети, змісту, організаційних форм і методів, результату навчання. Акцентовано увагу на розвитку творчості викладача, особливостях формування у нього системної рефлексії.

Вперше розкрито сучасний підхід до управління системою освіти, в т.ч. післядипломної. Розглянуто концепцію післядипломної освіти, принципи та розвиток її як системи. Висвітлено теоретичні й практичні основи методичного забезпечення післядипломної освіти, інноваційні технології підготовки та вдосконалення функціональної компетентності методистів.

Освещена роль Центра инновационных технологий в процессе организации непрерывного образования, электронного учебника по систематике растений в дистанционном обучении слушателей последипломного образования. Рассмотрены особенности дистанционной организации обучения взрослых в условиях Болонского процесса.

Розкрито теоретичні засади інформатизації системи управління закладами післядипломної педагогічної освіти на основі комп'ютерних технологій. Висвітлено проблеми організації інноваційної діяльності в системі загальної середньої освіти, наукові підходи в системі підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників. Розглянуто питання полікультурної освіти вчителів. Проаналізовано особливості ціннісного ставлення керівників загальноосвітніх навчальних закладів до професійного та особистісного розвитку.

Раскрыты теоретические основы информатизации системы управления заведениями последипломного педагогического образования на основе компьютерных технологий. Освещены проблемы организации инновационной деятельности в системе общего среднего образования, научные подходы в системе подготовки учителей к профильному обучению старшеклассников. Рассмотрены вопросы поликультурного образования учителей. Проанализированы особенности ценностного отношения руководителей общеобразовательных учебных заведений к профессиональному и личностному развитию.

Висвітлено переваги та недоліки Болонського процесу, специфіку організації навчального процесу в країнах Європи. Наведено результати моніторингових досліджень у системі післядипломної освіти (СПО), розглянуто додаткові освітні послуги в даній системі. Проаналізовано особливості організації дистанційного навчання в СПО, формування культури ділового спілкування керівників навчальних закладів як умову ефективної комунікативної взаємодії.

Освещены преимущества и недостатки Болонского процесса, специфика организации учебного процесса в странах Европы. Приведены результаты мониторинговых исследований в системе последипломного образования (СПО), рассмотрены дополнительные образовательные услуги в данной системе. Проанализированы особенности организации дистанционного обучения в СПО, формирования культуры делового общения руководителей учебных заведений как условие эффективного коммуникативного взаимодействия.

Розглянуто формування післядипломної освіти, яка об'єднує значну мережу не лише інститутів післядипломної освіти, а й аспірантуру, докторантуру та відіграє помітну роль у підготовці кадрів. Зауважено на проблему невідповідності дисертацій потребам суспільства.

Досліджено науково-методичні засади розвитку системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників (СПКПП) України у 1979 - 2004 рр., зокрема, теоретично обгрунтовані, об'єктивно зумовлені цілі, завдання, принципи, структуру, зміст і методичне забезпечення усіх рівнів і форм цієї системи. Зауважено, що зазначений період характеризується переходом від нестабільності у науково-методичному забезпеченні СПКПП до системності. Здійснено історико-логічний аналіз її становлення, розвитку та науково-методичного забезпечення. З'ясовано, що такі системи можуть слугувати базою для подальшого розвитку теорії та методики післядипломної педагогічної освіти в Україні. Згідно з цією методикою навчальний процес розглядається як інтеграція загально-педагогічних, функціональних і культурологічних знань і вмінь педагогічних працівників; вибір форм і методів навчання дорослих грунтується на засадах андрагогіки, педагогічної творчості, педагогічної інноватики; передбачається систематичне впровадження до змісту навчання досягнень педагогічної науки, передового досвіду, педагогічних інновацій.

Розглянуто проблему розвитку управлінської культури державних службовців за умов післядипломної освіти, запропоновано структурно-компонентну модель її розвитку. Визначено суть поняття управлінської культури, її складові компоненти (аксіологічні, когнітивні, мотиваційні, операційні, комунікативні, особистісно-діяльнісні, оцінно-ціннісні), психолого-педагогічну, професіональну та мовленнєву компетентності. Визначено критерії управлінської культури державного службовця (гностично-світоглядний, кваліфікаційно-нормативний, посадово-правовий, функціонально-повноважний), а також рівні її прояву - оптимальний (високий), достатній, задовільний (середній), низький, у стадії становлення (дуже низький). Доведено ефективність цільової комплексно-кваліфікаційної програми розвитку управлінської культури державних службовців. Узагальнено методику творчого використання найбільш дійових прийомів і видів управлінської діяльності щодо здійснення корекції процесу її розвитку за умов післядипломної освіти.

Розглянуто питання забезпечення сталого розвитку післядипломної освіти в Україні в період соціально-економічної трансформації за умов використання методології соціальної адекватності для розробки проблем державного управління в даній сфері. Проаналізовано значення здатності соціально-адекватного управління "створювати" умови для оптимального функціонування освіти. Визначено особливості та розроблено адаптаційну модель державного управління післядипломною освітою, у якій реалізується владно-розпорядницький вплив суб'єкта державного управління в процесі дії інтегративного механізму управління.

Розглянуто проблеми розвитку післядипломної освіти в Україні. Обгрунтовано необхідність використання вітчизняного досвіду за умов входження України до Європейського освітнього простору. Визначено перспективи використання європейського досвіду педагогічної підготовки викладачів економіки. Розглянуто тренінг як інструмент поєднання теоретичної та практичної підготовки майбутнього фахівця. Охарактеризовано рекреацію та туризм як галузі освітньої сфери. Визначено сучасні впливи школи та сім'ї на виховання дітей молодшого шкільного віку. Приділено увагу удосконаленню освітнього процесу ВНЗ України в контексті Болонського процесу.

Висвітлено актуальні проблеми реформування та нормативно-правового забезпечення післядипломної освіти в Україні. Розкрито особливості економічної освіти дорослих за умов університету. Увагу приділено питанням викладання контролінгу в вітчизняних ВНЗ, розвитку інноваційних форм у післядипломній освіті соціологів, віртуальним комунікаціям як інноваційно-дистанційним формам підвищення кваліфікації фахівців. Проаналізовано концептуальні засади впровадження інноваційних моделей підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. Визначено перспективи розвитку електронного бізнес-навчання в Україні.

Освещены актуальные проблемы реформирования и нормативно-правового обеспечения последипломного образования в Украине. Раскрыты особенности экономического образования взрослых в условиях университета. Уделено внимание вопросам преподавания котроллинга в отечественных ВУЗ, развитию инновационных форм в последипломном образовании социологов, виртуальным коммуникациям как инновационно-дистанционным формам повышения квалификации специалистов. Проанализированы концептуальные основы внедрения инновационных моделей повышения квалификации государственных служащих и должностных лиц местного самоуправления. Определены перспективы развития электронного бизнес-обучения в Украине.

Розроблено факторно-критеріальну модель оцінки якості підготовки слухачів в Інституті післядипломної освіти (ІПО) Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди на основі кваліметричного підходу. Викладено комплексно-цільову програму подальшого підвищення рівня підготовки слухачів за умов післядипломної освіти, окреслено етапи впровадження особистісно-орієнтованого підходу в навчально-виховний процес і програму моніторингового відстеження якості підготовки спеціалістів.

Разработана факторно-критериальная модель оценки качества подготовки слушателей в Институте последипломного образования (ИПО) Харьковского национального педагогического университета им. Г. С. Сковороды на основе квалиметрического подхода. Изложена комплексно-целевая программа дальнейшего повышения уровня подготовки слушателей в условиях последипломного образования, намечены этапы внедрения личностно-ориентированного подхода в учебно-воспитательный процесс и программу мониторингового отслеживания качества подготовки специалистов.

Висвітлено актуальні питання полікультурності у непервній професійній освіті. Полікультурність освіти розглянуто як філософську, соціально-культурну проблему й освітню практику за умов полікультурного глобалізованого світу. Проаналізовано особливості розвитку полікультурної освіти у ВНЗ України, Греції, Росії, Польщі, Кіпру. Розкрито можливості використання здоров'язбережувальних технологій у полікультурному середовищі ВНЗ. Розглянуто питання формування інтерлінгвальної компетенції бакалаврів з економіки та підприємництва у процесі викладання математичних дисциплін. Увагу приділено підготовці майбутніх учителів фізичної культури до застосування національних видів фізичного виховання.

Вперше методологічно обгрунтовано модель підготовки керівників ЗНЗ у системі післядипломної освіти до впровадження стратегічного менеджменту. Встановлено та науково обгрунтовано причинно-наслідковий зв'язок між загальним і стратегічним менеджментом на основі синергетично-діалектичної методології та системології. Доведено екстраполяцію наукових здобутків і практики стратегічного менеджменту економічної галузі в управління освітою через визначення ядра теорії стратегічного менеджменту. Систематизовано та визначено зміст принципів формування готовності керівника ЗНЗ у системі післядипломної освіти до впровадження стратегічного менеджменту. Конкретизовано зміст категорій "підготовка керівника ЗНЗ до впровадження стратегічного менеджменту", "готовність керівника ЗНЗ до впровадження стратегічного менеджменту", "стратегічний менеджмент освітньої організації". Вдосконалено показники, критерії та рівні оцінювання готовності керівників ЗНЗ до впровадження стратегічного менеджменту. Виявлено специфіку змісту підготовки шкільних менеджерів і керівників ЗНЗ до здійснення стратегічного менеджменту. Подальшого розвитку набули шляхи реалізації принципів організації навчального процесу в інститутах післядипломної освіти.

Визначено фактори розвитку неперервної освіти в регіоні. Наведено результати дослідження оцінки істотності соціально-економічних факторів у реалізації неперервної освіти громадян у Львівській області на підставі опитування та порівняння думки роботодавців, населення, яке працює, студентів та адміністрації ВНЗ. Показано вплив неперервної освіти громадян на інноваційний розвиток регіону через підвищення його інтелектуального потенціалу.

Розглянуто процес розвитку післядипломної освіти в Україні, мету та завдання підвищення кваліфікації інженерів-будівельників. Проаналізовано проблеми, з якими зіткнулась система післядипломної освіти в другій половині ХХ ст. Вказано недоліки цієї системи з метою їх уникнення в майбутньому.

Розглянуто основні заходи щодо мінімізації негативних соціальних наслідків для України після вступу до СОТ. Запропоновано методичні поради до реалізації програм нарощування кадрового потенціалу на основі нових підходів до освіти та виробництва продуктів харчування. Висвітлено роль держави у зазначеному процесі. Констатовано, що лише за умови органічного поєднання зусиль держави, освіти та бізнесу можна забезпечити адекватне сьогоденню формування кадрового потенціалу харчової та переробної промисловості за умов вступу України до СОТ і мінімізувати негативні наслідки такого кроку.

Висвітлено особливості модульної форми засвоєння економічних знань для формування економічної компетентності в системі післядипломної освіти. На підставі аналізу відповідної наукової літератури проведено розбір понятійного апарату. Визначено рушійні сили економіки. Розкрито потреби особистості як головної виробничої сили суспільства. Розглянуто й охарактеризовано тріаду модулів економічних знань. Констатовано, що модульна форма засвоєння даних знань пропонує різну деталізацію змісту кожного модуля для різних категорій слухачів.

Досліджено досвід Європи й України з організації неперервної освіти (НО). НО визначено як освіту, що охоплює все життя людини та включає формальні, неформальні й інформальні види освіти відповідно до цивілізаційно-гуманістичної спрямованості розвитку та соціально-економічних потреб суспільства, інтересів і здібностей особистості. Досліджено історію розроблення НО в Європі, її ключові принципи, визначені у Меморандумі Європейської комісії. Вивчено стан і проблеми становлення НО в окремих країнах Європи (Іспанії, Словенії, Австрії та Норвегії). За результатами аналізу систем НО в країнах-членах ЄС підсумовано, що ідеї НО, з урахуванням освіти дорослих, є поширеними в багатьох країнах, більшість з яких розробили власні освітні програми. Вказано на те, що вітчизняна система НО є інституційно роздрібненою, не має надійних механізмів стимулювання тощо. Запропоновано важелі впорядкування, фінансування і стимулювання розвитку вітчизняної системи НО.

Исследован опыт Европы и Украины по организации непрерывного образования (НО). НО определено как образование, охватывающее всю жизнь человека и включающее формальные, неформальные и информальные виды образования в соответствии с цивилизационно-гуманистической направленностью развития и социально-экономическими потребностями общества, интересами и способностями личности. Исследованы история разработки НО в Европе, ее ключевые принципы, определенные в Меморандуме Европейской комиссии. Изучены состояние и проблемы становления НО в отдельных странах Европы. По результатам анализа систем НО в странах-членах ЕС подытожено, что идеи НО, с учетом образования взрослых, являются распространенными во многих странах, большинство из которых разработали собственные образовательные программы. Указано на то, что отечественная система НО институционально раздроблена, не имеет надежных механизмов стимулирования. Предложены рычаги стимулирования развития отечественной системы НО.

In the article the international experience of the lifelong learning organization is analyzed, the main directions of its use in Ukraine are proved, the problems of formation are specified and the mechanisms of financing improvement and stimulating ofthe national lifelong learning system development are suggested.

За результатами аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми компетентності вчителів і даними констатувального експерименту визначено педагогічні умови, які сприятимуть ефективному розвитку науково-методичної компетентності вчителів-філологів у системі післядипломної педагогічної освіти. У графічному вигляді відображено форми співпраці обласних Інститутів післядипломної педагогічної освіти і районних методичних кабінетів з розвитку науково-методичної компетентності вчителів-філологів. Виявлено чинники, які забезпечують інтерактивність розвитку науково-методичної компетентності, а саме: готовність до професійного діалогу, прагнення до спільної навчальної діяльності, активність у взаємодії з іншими учасниками навчального процесу.

По результатам анализа психолого-педагогической литературы по проблеме компетентности учителей и данным констатирующего эксперимента определены педагогические условия, которые будут способствовать эффективному развитию научно-методической компетентности учителей-филологов в системе последипломного педагогического образования. В графическом виде отображены формы сотрудничества областных Институтов последипломного педагогического образования и районных методических кабинетов по развитию научно-методической компетентности учителей-филологов. Выявлены факторы, которые обеспечивают интерактивность развития научно-методической компетентности, а именно: готовность к профессиональному диалогу, стремление к совместной учебной деятельности, активность во взаимодействии с другими участниками учебного процесса.

The article defines the pedagogical conditions of the development of the scientific and methodical competence of teachers-philologists in the system of post graduation studies.