Здійснено історико-педагогічний аналіз становлення та розвитку системи університетської освіти Франції від періоду Великої французької революції до реформ кінця ХХ ст. Визначено основні етапи та періоди розвитку університетів, проаналізовано суспільно-економічні та педагогічні чинники, які впливали на розвиток і функціонування університетських освітніх закладів, організації навчального процесу у них у даний період.

Осуществлен историко-педагогический анализ становления и развития системы университетского образования Франции с периода Великой французской революции до реформ конца ХХ в. Определены основные этапы и периоды развития университетов, проанализированы общественно-экономические и педагогические факторы, которые влияли на развитие и функционирование университетских образовательных заведений, организацию учебного процесса в них в данный период.

Проаналізовано теоретичні засади модернізації ВНЗ, основні етапи еволюції системи вищої освіти. Описано структуру ВНЗ у Франції, особливості системи вищої освіти країни. Розкрито зміст реформ ВНЗ, визначено нові напрямки в організації навчального процесу та структурні зміни в системі вищої освіти, шляхи її адаптації до європейського освітнього простору. Досліджено структурні зміни у ВНЗ країни в період реформених перетворень (наприкінці 1960-х - 2004 рр). Описано процеси глобалізації, інформатизації, європейської інтеграції, зокрема, демократизація ВНЗ, професіоналізація. Висвітлено тенденції розвитку системи вищої освіти Франції в контексті об'єднаної Європи та її значення у створенні "єдиного європейського простору" в галузі вищої освіти.

Досліджено процес професійно-лінгвістичної підготовки іноземних фахівців у Франції. Науково обгрунтовано концептуальні засади застосування мистецьких педагогічних технологій навчання у французьких професійно-лінгвістичних центрах. Доведено актуальність і необхідність використання інноваційних педагогічних технологій формування професійно-лінгвістичної компетентності фахівців, зокрема, інтегрування пісенних демаршів у традиційну систему професійно-орієнтованого навчання французької мови, що стимулює мотиваційно-спонукальну, навчальну, когнітивну, метакогнітивну, виховну, орієнтувальну, компенсаторну, соціоафективну функції. Показано, що дані технології забезпечують прискорене подолання мовних бар'єрів, поглиблене вивчення фонетики, розвиток мовленнєвого слуху, артикуляції та гарантують якісні показники навчання, формування комунікативної компетенції іноземних громадян, їх активне функціонування на міжнародному ринку праці.

Проаналізовано внутрішні та зовнішні чинники впливу на динаміку реформування змісту університетської освіти Франції у сучасний період, зокрема, кризу та автономізацію університетів, вимоги ринку праці, закони "Про соціальну модернізацію", "Про свободи та відповідальності університетів", входження країни до загальноєвропейського простору вищої освіти та зумовлені реформи. Визначено тенденції реформування змісту університетської освіти Франції, зокрема, індивідуалізація, професіоналізація, регіоналізація вищої освіти, перехід її до ринкових відносин, розвиток плюридисциплінарності. Зазначено, що подальше вивчення процесу реформування змісту університетської освіти Франції та його наслідків сприятиме розбудові національної системи вищої освіти.

Досліджено процес і результати реформування системи професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів середньої школи Франції у 1990-ті рр. і на початку XXI ст. Головною метою модернізації педагогічної освіти країни під впливом численних внутрішніх і зовнішніх чинників стало вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів шляхом формування їх професійної компетентності у системі вищої педагогічної освіти. Здійснено ретроспективний аналіз історичного розвитку освітньої системи Франції. Визначено суть поняття "професійна компетентність". Доведено, що формування даної компетентності здійснюється шляхом надання теоретичних знань і професійних умінь, обов'язкового тривалого педагогічного стажування та формування готовності майбутніх учителів здійснювати наукові дослідження. Розкрито зміст, форми та напрямки їх професійної підготовки. На підставі поглибленого аналізу системи підготовки учительських кадрів у Франції обгрунтовано конструктивні риси французької педагогічної освіти з метою їх можливого використання у процесі реформування системи підготовки вчителів в Україні.

Проаналізовано теорію та практику становлення та розвитку системи університетської освіти Франції у XIX - XX ст. Проаналізовано суспільно-економічні й історико-педагогічні передумови та чинники еволюції університетської ланки освіти. Розкрито сутність, динаміку й основні положення заходів щодо реформування університетів. Розроблено періодизацію та визначено провідні тенденції їх розвитку (секуляризація, централізація, сертифікація, професіоналізація) у різні історичні періоди. Охарактеризовано концептуальну модель діяльності Імператорського університету, досліджено особливості функціонування його професійного (медичного та юридичного) й академічного (гуманітарного та природничо-математичного) напрямів підготовки, виявлено їх спільні та відмінні ознаки в організації та здійсненні навчального процесу. Визначено національні особливості шляхів побудови системи університетської освіти Франції у контексті європейської інтеграції освітніх систем на початку XXI ст.

Розкрито становлення та розвиток вищої освіти Франції, проаналізовано головні чинники, сутності та провідні тенденції розвитку системи вищої освіти. Показано ефективність освітньої системи Франції, що є прикладом для урядів країн, що розвиваються.

Досліджено позитивний досвід у галузі освітньої політики провідних країн Європейського Союзу, зокрема Франції та Італії. Визначено актуальність даної теми. Окреслено сучасні тенденції освіти та виховання в розвинених країнах світу. Охарактеризовано сучасну розбудову системи вищої освіти у Франції та Італії. Акцентовано увагу на існуванні в ВНЗ обох країн більшої кількості непорівнюваних, аніж спільних, академічних і наукових ступенів, освітніх програм, систем оцінки, якості знань і професійної підготовки в цілому, що зобов'язує до серйозної роботи в контексті формування єдиного європейського освітнього простору.

Розглянуто основні періоди розвитку вищої освіти у Франції, наведено характеристику її структурних компонентів: вищих шкіл, вищих шкіл сільського господарства, вищих педагогічних шкіл, університетів. Акцентовано увагу на діяльності університетів у Нідерландах, зокрема, університетів професійної освіти та закладів міжнародної освіти. Визначено особливості структури вищої освіти Бельгії, розглянуто її неуніверситетський сектор. Проаналізовано досвід реформування системи вищої освіти у Франції, Нідерландах і Бельгії на початковому етапі західноєвропейської інтеграції. Висвітлено різні аспекти підготовки викладачів професійно-орієнтованих дисциплін.

Рассмотрены основные периоды развития высшего образования во Франции, охарактеризованы его структурные компоненты: высшие школы, высшие школы сельского хозяйства, высшие педагогические школы, университеты. Акцентировано внимание на деятельности университетов в Нидерландах, в частности, университетов профессионального образования и учреждений международного образования. Раскрыты особенности структуры высшего образования Бельгии, рассмотрен его неуниверситетский сектор. Проанализирован опыт реформирования высшего образования этих стран на начальном этапе западноевропейской интеграции. Освещены различные аспекты подготовки преподавателей профессионально ориентированных дисциплин.

The structure of higher education of the EU countries in the initial stage of the West-European integration of France, Netherlands, Belgium are considered in the paper, the grounds of special dicsiplines teachers' training are represented here. The stages of reforming the higher education of these countries have been analyzed by the author. The principles of organizing the educational process in the Teacher Training Institutes in France, Netherlands, Belgium are determined.

Висвітлено процес реформування університетської освіти Франції. Виділено чотири етапи реформування. Проаналізовано закони та міністерські циркуляри щодо даної проблеми. Показано оригінальність системи вищої освіти у спробах її удосконалення та узгодження з вимогами часу.

Порівняно особливості адаптації освітніх систем Франції та України до Болонського процесу за критеріями: динамікою адаптації до принципів зазначеного процесу; виконання рішень Лісабонської конвенції 1997 р. про визнання кваліфікацій, які існують у системах вищої освіти Європи.

Проаналізовано динаміку розвитку університетської освіти Франції у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. Зроблено висновок, що французька університетська освіта зазнала численних реформ, які мають політичні, соціально-економічні, внутрішньоуніверситетські, педагогічні, культурологічні передумови. Зазначено, що професіоналізація стала головним чинником розвитку французького університету у наш час та обумовлена вимогами сучасного ринку праці. В процесі впровадження професіоналізації до університетської освіти Франції було створено професійні ліцензії, які грунтуються на трьох головних принципах: педагогічних інноваціях; змішаності студентського контингенту, партнерстві з професійним середовищем. Випускники, які отримали професійні ліцензії набагато легше працевлаштовуються.

Проанализирована динамика развития университетского образования Франции во второй половине ХХ - начале ХХI в. Сделан вывод, что французское университетское образование потерпело многочисленные реформы, которые имеют политические, социально-экономические, внутриуниверситетские, педагогические, культурологические предпосылки. Отмечено, что профессионализация стала главным фактором развития французского университета в наше время и обусловлена требованиями современного рынка труда. При внедрении профессионализации в университетское образование Франции были созданы профессиональные лицензии, основанные на трех главных принципах: педагогических инновациях, смешанности студенческого контингента, партнерстве с профессиональным средой. Выпускники, получившие профессиональные лицензии намного легче трудоустраиваются.

The dynamics of development of university education of France in the second half of XX - the beginning of the twenty-first century. We conclude that the French university education has suffered numerous reforms, which have political, socio-economic, internal university, educational, cultural background. It is noted that professionalization has become a major factor in the development of French university in our time and is due to the requirements of the modern labour market. It is noticed that professionalization is not intended to reduce the theoretical and general cultural components of educational content.

Описано особливості організації професійної освіти та навчання у Франції, висвітлено можливості використання цього досвіду вітчизняною системою освіти. Розглянуто питання, пов'язані зі стратегією децентралізації, фінансування і ролі соціальних партнерів у вирішенні найактуальніших завдань французької професійної освіти на підставі інформації, одержаної під час візиту робочої групи до Федеративної Республіки Німеччини та Франції.

Описано особливості шляхів здобування вищої освіти у Франції, структуру та організацію навчання у французьких університетах. Охарактеризовано напрямки, за якими розвивалася вища освіта в Франції протягом ХІХ ст. Подано характеристику сучасної системи освіти Франції. Розглянуто коротко- та довготермінове навчання, яке пропонується майбутнім спеціалістам.

Проаналізовано зміст, організаційні підходи та програмні засоби, що використовуються в рамках загальнонаціональної сертифікації інформаційно-комунікаційних компетентностей студентів і стажерів у системі вищої освіти Франції, в тому числі модуль "Репозиторій компетентностей" для системи управління навчанням Moodle. З»ясовано переваги встановлення в Moodle модуля Репозиторій компетентностей. Запропоновано алгоритм процедури оцінювання будь-яких компетентностей: додавання в курс Moodle екземпляра модуля Репозиторій компетентностей; ведення або імпорт до нього переліку компетентностей і вимог до їх підтвердження; заповнення студентами своїх електронних портфоліо у цьому модулі (створення і надсилання матеріалів на підтвердження кожної з компетентностей); перевірка і оцінювання уповноваженими членами комісії відповідних частин портфоліо; прийняття підсумкового рішення про сертифікацію чи просто оцінку компетентностей. Зауважено, що описана вище процедура не є одномоментним актом: формування переліку компетентностей, заповнення студентами своїх електронних портфоліо, їх перевірка та оцінювання може носити ітераційний характер та здійснюватися поступово, в режимі діалогу між студентами та викладачами.

Проанализировано содержание, организационные подходы и программные средства, использующиеся в рамках общенациональной сертификации информационно-коммуникационных компетентностей студентов и стажеров в системе высшего образования Франции, в том числе модуль "Репозиторий компетентностей" для системы управления обучением Moodle. Выяснено преимущества установки в Moodle модуля Репозиторий компетентностей. Предложен алгоритм процедуры оценки любых компетентностей: добавление в курс Moodle экземпляра модуля Репозиторий компетентностей, ведение или импорт в него перечня компетенций и требований к их подтверждению; заполнения студентами своих электронных портфолио в этом модуле (создание и отправка материалов в подтверждение каждой из компетенций), проверка и оценка уполномоченными членами комиссии соответствующих частей портфолио, принятие итогового решения о сертификации или просто оценки компетенций. Отмечено, что описанная выше процедура не является одномоментным актом: формирования перечня компетенций, заполнение студентами своих электронных портфолио, их проверка и оценка может носить итерационный характер и осуществляться постепенно, в режиме диалога между студентами и преподавателями.

This article analyzes the content, organizational approach approaches and program tools used in the national certifi cation of information and communication competencies of students and trainees in the system of higher education including «Competencies’ repository» module for Moodle management learning system.

Комплексно проаналізовано питання організації самостійної роботи студентів у гуманітарних ВНЗ Франції. Обгрунтовано етапи та визначено провідні тенденції становлення та подальшого розвитку питань організації самостійної роботи студентів-гуманітаріїв Франції у другій половині ХХ ст.: І етап - переосмислення підходів до організації самостійної роботи студентів таких спеціальностей, II етап - професіоналізації самостійної роботи цих студентів (1970 - 1987 рр.), III етап - посилення науково-дослідницької спрямованості самостійної роботи студентів-гуманітаріїв (1988 - 1999 рр.). Систематизовано погляди французьких науковців стосовно різних аспектів проблеми організації такой роботи студентів гуманітарних ВНЗ. Узагальнено досвід французьких гуманітарних ВНЗ з організації вказаного напряму студентів досліджуваного періоду. Актуалізовано педагогічно цінні для сучасної вищої школи України ідеї та досвід організації самостійної роботи французьких студентів.

На основі аналізу історичної, педагогічної, соціологічної, філософської та психологічної літератури розглянуто етапи становлення та розвитку соціально-педагогічної роботи у Франції, висвітлено основні напрями й історичні етапи такої роботи. Проаналізовано цікавий і корисний для глибокого переосмислення ролі соціально-педагогічної роботи в Україні багаторічний позитивний досвід Франції щодо розвитку та впровадженню соціально-педагогічної роботи. Доведено що виховання справжнього громадянина французької спільноти базується, насамперед, на принципах розвитку загальнолюдських цінностей та визнанні провідної ролі колективу у становленні особистості. Розглянуто основні риси (складна організаційна структура, існування великої кількості галузійних професій, значна кількість суміжних суб'єктів діяльності, тощо), характерні для французької моделі соціально-педагогічної роботи та окреслено особливості соціально-педагогічної роботи у Франції. Увагу приділено ролі державних установ у проведенні соціально-педагогічної роботи.