Розглянуто поняття, структуру і логіку наукового дослідження. Запропоновано методи емпіричного й теоретичного дослідження. Розкрито зміст академічної доброчесності, її дотримання педагогічними, науково-педагогічними і науковими працівниками, а також відповідальність за її порушення. Запропоновано методичні вказівки до самостійної роботи і перелік контрольних питань.

Розглянуто методологічні, теоретичні та практичні основи моделювання науково-педагогічних досліджень. Визначено змістовий компонент кожної теми: зазначено види самостійної роботи студентів; розроблено методичні рекомендації до організування та проведення практично-семінарських занять під час вивчення студентами курсів "Основи науково-педагогічних досліджень" і "Методологія та методи педагогічних досліджень"; укладено дидактичні матеріали до вивчення окремих тем; запропоновано діагностичний блок для здійснення контролю і самоконтролю за результатами навчання студентів тощо. Розглянуто питання методології дослідження актуальних проблем педагогіки. Приділено увагу науково-дослідній роботі; інформаційному забезпеченню педагогічних досліджень. Визначено концептуальні основи педагогічного дослідження. Розглянуто етапи і програму проведення педагогічного дослідження. Зазначено методи науково-педагогічних досліджень. Охарактеризовано теоретико-методологічні та методико-технологічні засади опрацювання результатів педагогічних досліджень.

Досліджено значення самостійної науково-дослідної роботи студентів закладів вищої освіти, де відбувається підготовка фахівців з педагогічних спеціальностей, як складової формування їх психологічної культури. Наведено теоретичний аналіз поняття "психологічна культура" та структурних компонентів цього феномену, та значення визначених складових у процесі формування професійних компетенцій майбутніх вчителів. Проведений аналіз зв'язку загально-навчальних вмінь, що забезпечують якість навчання, з успішністю оволодіння навичками та вміннями організації та виконання самостійної науково-дослідної роботи студентів фізико-математичного факультету СумДПУ імені А. С. Макаренка, надає підстави для визначення, що формування вказаних навичок є чинником розвитку психологічної культури майбутніх вчителів інформатики, математики, фізики. Зазначено, що на формування когнітивного компоненту психологічної культури впливає організація форм аудиторної та позааудиторної роботи в ході вивчення студентами вказаних педагогічних спеціальностей дисципліни "Психологія" протягом I - II семестру першого року навчання, зокрема - впровадження інноваційних педагогічних технологій. Визначено, що впровадження вказаних технологій у процес вивчення складових курсу дисципліни позначається на успішності адаптації першокурсників, позитивних змінах професійної мотивації, формування самооцінки професійно важливих якостей майбутніх вчителів, оволодіння юнаками навичок і вмінь організації та проведення самостійної науково-дослідної роботи, та, загалом, - компонентів психологічної культури майбутнього педагога. Проаналізовано значення організації та проведення студентських науково-практичних конференцій у процесі формування професійних компетенцій майбутніх вчителів. Зазначено, що пріоритетним завданням сучасності є забезпечення необхідних соціально-педагогічних умов у структурі системи вищої освіти.

Досліджено проблему формування дослідницьких умінь учителя в університетах Великої Британії. З'ясовано, що британська педагогічна освіта розвивалася в загальноєвропейському контексті підготовки педагогічних кадрів і в кінці XX століття у Великій Британії актуальною стає проблема співвідношення викладання та дослідницької роботи в діяльності вчителя. Розкрито специфіку становлення дослідницької парадигми педагогічної освіти Великої Британії в контексті розвитку європейської освіти. Виявлено основні дослідницькі вміння педагога. На основі узагальнення результатів досліджень британських учених обґрунтовано модель формування дослідницьких умінь майбутнього вчителя, визначено основні методи, форми, засоби підготовки вчителя-дослідника. Проаналізовано особливості організації навчального процесу у вищих закладах освіти Великої Британії, спрямованого на формування дослідницьких умінь майбутніх учителів. Визначено можливі шляхи творчого впровадження британського досвіду підготовки вчителя-дослідника в освітньому просторі України.

Науково обґрунтовано концептуальні засади ступеневої підготовки майбутніх учителів (далі – МУ) початкових класів (далі – ПК) до проведення педагогічних досліджень (далі - ПД), що базуються на методологічних підходах, принципах і сприяють поетапному формуванню їх готовності до проведення ПД. Представлено авторську модель ступеневої підготовки МУ ПК до проведення ПД, що являє собою комплекс взаємопов'язаних компонентів педагогічного процесу на кожному рівні вищої освіти та забезпечує формування у студентів готовності до проведення ПД. Визначено основні блоки моделі: цільовий, концептуальний, ціннісно-мотиваційний, змістовий, результативний, операційно-діяльнісний. Критеріальну базу дослідження склали три групи критеріїв: особистісно-мотиваційні, когнітивно-дослідницькі, діяльнісно-творчі. Виокремлено, на основі розроблених критеріїв, репродуктивний, конструктивний та творчий рівні готовності студентів до проведення ПД. Реалізовано науково-методичні засади цієї моделі в межах педагогічного експерименту, який підтвердив її ефективність. Результи дослідження впроваджені в практику діяльності закладів вищої освіти України.

Розглянуто проблему готовності магістрів освіти до опрацювання експериментальних досліджень. Для ефективного проведення магістерського дослідження та здійснення професійної діяльності у майбутньому магістр освіти має оперувати широким спектром різноманітних знань та володіти різноманітними методами для опрацювання отриманих результатів та доведення їх достовірності. Оскільки магістратура є базою для підготовки не тільки фахівців високої професійної кваліфікації, а й майбутніх вчених, рівень загальної і професійної підготовки яких повинен відповідати вимогам постійно мінливого суспільства, окреслюється проблема забезпечення якості освітнього процесу в магістратурі, орієнтованого на підготовку творчих фахівців, що володіють крім високої професійної кваліфікації, вмінням ставити дослідницькі завдання, планувати проведення досліджень, виконувати дослідні дії, аналізувати вихідні дані і оцінювати результати досліджень.

Розглянуто питання використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) під час проведення наукових досліджень в галузі знань ''Освіта''. Запропоновано програму та основний зміст навчального курсу ''Інформаційно-комунікаційні технології в педагогічних дослідженнях''. Зауважено, що використання ІКТ для підтримки наукової діяльності є актуальною тенденцією розвитку сучасної вітчизняної та зарубіжної науки. Констатовано, що на сучасному етапі спостерігається розвиток нормативно-правової бази використання ІКТ в освіті, постійне збільшення електронних наукових і навчально-методичних видань, відбувається активне обговорення питань теорії і практики використання засобів ІКТ для підтримки навчального процесу у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах, що засвідчує зацікавленість освітян у питаннях інформатизації освітнього процесу.

Представлено творчі портрети та наукові і практичні здобутки провіяних науковців Житомирської науково-педагогічної школи. Розкрито головні аспекти науково-педагогічної діяльності потужної наукової школи: загальні концептуальні положення методології та теорії педагогічної освіти; теоретичні та методологічні засади розвитку особистості педагога за умов цивілізаційних та інноваційних змін; теоретичні та методичні засади професійно-педагогічної підготовки майбутніх педагогів. Проаналізовано вплив євроінтеграційних процесів на професійно-педагогічну підготовку майбутніх фахівців.

Наведено основні форми навчально-дослідної роботи (НДР) студентів ВНЗ педагогічних спеціальностей та їх значення для професійного становлення майбутнього фахівця. НДР студентів ВНЗ включено до навчальних планів і є системою обов'язкових навчальних занять, всіх видів завдань різних видів практики. Різновидами НДР є індивідуально-дослідні завдання, курсова та дипломна роботи, що вимагають досить складної організації керівництва цією діяльністю студента. Методичне забезпечення НДР студентів передбачає складання методичних рекомендацій до різних видів завдань, що містять загальні положення щодо організації цієї роботи. Вирішення студентом в процесі навчання та під час проходження практики складних навчально-дослідних завдань, сприяє формуванню та виробленню навичок ефективного вирішення завдань професійної діяльності та сприяє активному формуванню професійних якостей особистості.

Розкрито теоретичні засади процесу формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів ВНЗ, розроблено його модель, охарактеризовано сутність і структуру дослідницької компетентності викладача ВНЗ. Визначено критерії та показники сформованості дослідницької компетентності майбутнього викладача ВНЗ. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів ВНЗ на етапі магістерської підготовки.

Проаналізовано зміст і характер, спільні та відмінні риси науково-експериментальної та науково-дослідної діяльності (НДД) студентів; розкрито характер, етапи, підходи та напрямки НДД майбутніх учителів; зроблено акцент на активізації НДД майбутніх фахівців з метою формування та розвитку їх методологічної культури в процесі професійної підготовки. Вказано на ряд труднощів, які пов'язані з неоднозначним застосуванням основної термінології, недостатньою поінформованістю про необхідність НДД студентів та її роль у формуванні професіоналізму. Розкрито зміст етапів, підходів і напрямів НДД майбутніх учителів; зроблено акцент на необхідності її активізації з метою формування та розвитку студентської методологічної культури.

Здійснено ретроспективний аналіз становлення та розвитку проблеми інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів. На основі вивчення сучасної психолого-педагогічної літератури визначено ступінь дослідження проблеми інтеграції університетської науки та освіти, її сутнісні ознаки. На підставі теоретичного аналізу тенденцій розвитку наукової роботи ВНЗ обгрунтовано зміст і структуру науково-дослідної діяльності студентів як умову професійного зростання майбутнього педагога. Охарактеризовано наукову школу як провідний чинник інтеграції університетської науки та освіти. Обгрунтовано теоретико-методичні засади побудови педагогічної системи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в зазначеній підготовці майбутніх фахівців. Змістовно розроблено компоненти педагогічної системи інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів. Діагностовано ефективність процесу інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в такій підготовці майбутніх педагогів. Упроваджено педагогічну систему інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи майбутніх учителів та експериментально перевірено її ефективність.

Вирішено наукову проблему підготовки магістрантів педагогічних університетів до науково-дослідницької роботи. Проаналізовано теоретичні засади досліджуваної проблеми. Уточнено поняття "підготовленість магістрантів педагогічних університетів до науково-дослідницької діяльності". Визначено три взаємозалежних і взаємообумовлених компоненти, які забезпечують формування науково-дослідницької компетентності майбутніх магістрів педагогічних університетів: мотиваційно-ціннісний, аналітико-діяльнісний та організаційно-творчий. Визначено педагогічні умови науково-дослідницької підготовки магістрів. Апробовано експериментальну модель підготовки магістрантів педагогічних університетів до науково-дослідницької діяльності, структура якої складається з мети, компонентів, критеріїв підготовленості педагогічних умов, рівнів підготовленості, форм організації та результату. Розроблено модуль "Інформаційні технології у науково-дослідницькій діяльності" як доповнення до курсів "Комп'ютерні технології в науці і освіті" та "Інформаційні технології", у програмі якого передбачено використання різних методів активізації навчально-пізнавальної діяльності та сучасних інформаційних технологій, а саме: інформаційної системи Google Apps та її застосування у науково-дослідницькій та навчально-професійній діяльності.

Обгрунтовано та визначено поняття готовності до дослідницької діяльності майбутніх учителів технологій за умов ВНЗ. Розглянуто науково-теоретичні основи процесу формування зазначеної готовності під час професійної підготовки вчителів технологій. Виявлено та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови, за яких здійснюється ефективне формування у майбутніх учителів технологій готовності до дослідницької діяльності: залучення студентів до аудиторної та позааудиторної дослідницької діяльності (різнорівневі завдання та тести, індивідуальна та колективна робота з використанням інтерактивних технологій та творчих завдань, підготовка наукових статей, захист курсових, дипломних і магістерських робіт, ярмарки педагогічної творчості, апробація власних досліджень під час практики тощо); розширення змісту професійної підготовки майбутніх учителів технологій за рахунок введення спецкурсу "Технологія готовності до дослідницької діяльності"; оптимізація програм педагогічних практик. Розроблено критерії, показники та виокремлено рівні сформованості у майбутніх учителів технологій готовності до дослідницької діяльності. Запропоновано й експериментально перевірено методики діагностики рівня готовності до дослідницької роботи студентів. Здійснено дослідницько-експериментальну перевірку й експертне оцінювання запропонованих організаційно-педагогічних умов, які засвідчили їх високі дидактичні якості.

Досліджено теоретичні та методичні засади та особливості організації науково-дослідної роботи (НДР) майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки, спрямованої на підвищення професіоналізму фахівців. Розроблено та науково обгрунтовано теоретико-методичну концепцію організації професійно спрямованої науково-дослідної роботи майбутніх педагогів. Розроблено й експериментально перевірено модель організації НДР майбутніх педагогів, спрямовану на успішне вирішення професійних завдань. Визначено структурні компоненти готовності майбутніх педагогів до успішного розв'язання професійних завдань засобами НДР та взаємозв'язки між ними, показники, критерії (ціннісно-орієнтаційний, когнітивний, діяльнісно-технологічний, рефлексивно-оцінювальний) та рівні (творчий, комбінований, базовий), що їх характеризують. Репрезентовано навчально-методичний супровід процесу організації професійно спрямованої НДР майбутніх педагогів у ВНЗ. Відображено результати експериментального дослідження, що доводять правомірність та ефективність цілеспрямованої організації НДР студентів на підвищення їх професіоналізму.

Досліджено теоретичні та методичні основи формування дослідницької компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки. Проведено науково-педагогічний аналіз цієї проблеми, уточнено сутність поняття "дослідницька компетентність майбутніх інженерів-педагогів". Здійснено ретроспективний огляд організаційних форм дослідницької діяльності студентів ВНЗ України. Діагностовано стан готовності зазначених спеціалістів до здійснення дослідницької діяльності. Обгрунтовано необхідність модернізації професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів. Виявлено змістові конструкти дослідницької компетентності, які покладені в основу авторського курсу "Організація дослідницької діяльності". Запропоновано компонентно-рівневу структуру дослідницької компетентності, представлену ціннісно-мотиваційним, когнітивним і діяльнісно-практичним компонентами. Обгрунтовано і експериментально перевірено модель і методику формування дослідницької компетентності майбутніх інженерів-педагогів. Розроблено методику діагностування рівня сформованості дослідницької компетентності. Подано результати експериментальної перевірки ефективності формування дослідницької компонентності майбутніх інженерів-педагогів.

Визначено й охарактеризовано сутність поняття "науково-дослідна робота майбутніх вчителів", розкрито структуру, види та форми організації науково-дослідної роботи студентів педагогічних ВНЗ. Визначено сутність та компоненти виховного потенціалу науково-дослідної роботи майбутніх вчителів. Вперше теоретично обгрунтовано, що успішність реалізації виховного потенціалу науково-дослідної роботи майбутніх педагогів забезпечується дотриманням взаємопов'язаних умов: формування готовності студентів до науково-дослідної роботи, стимулювання студентів до науково-дослідної роботи та включення студентів у різні форми організації науково-дослідної роботи. Забезпечено втілення визначених умов через розробку та впровадження системи реалізації виховного потенціалу науково-дослідної роботи на мотиваційно-орієнтаційному, змістовно-процесуальному й аналітико-результативному етапах. Уточнено критерії, показники та рівні реалізації виховного потенціалу науково-дослідної роботи майбутніх вчителів. Результатами експериментальної роботи доведено ефективність висунутих педагогічних умов.

Визначено зміст, структурні та функціональні складові дослідницької культури майбутніх учителів історії та суспільствознавства. Запропоновано модель формування у цих фахівців дослідницької культури, яка грунтується на системній інтеграції історико-філософських категорій та є основою побудови відповідної методики. Визначено мету, завдання, принципи, способи, критерії та показники сформованості дослідницької культури. Підтверджено підвищення якості формування дослідницької культури майбутніх учителів історії та суспільствознавства за рахунок реалізації розробленої методики.

Розглянуто значення наукової комунікації в організації науково-дослідної роботи студента. Обгрунтовано значущість особистісно-орієнтованого підходу в проведенні галузевих досліджень щодо аксіологічних та акмеологічних орієнтирів у професійному становленні вчителя початкових класів. Виділено та проаналізовано особливості цього процесу.

Проанализировано значение научной коммуникации в организации научно-исследовательской работы студента. Обоснована значимость личностно-ориентированного подхода в проведении отраслевых исследований по аксиологическим и акмеологическим ориентирам в профессиональном становлении учителя начальных классов. Выделены и проанализированы особенности этого процесса.

The article presents the analysis of the research skills of future teachers in higher educational institutions. Teaching and research skills are an integral part of teaching and research activity of a teacher, which are formed throughout the study. The higher education should prepare students for activity unforeseen professional, managerial, and other problematic situations.

Висвітлено етапи формування дослідницької компетентності майбутніх учителів (мотиваційний, аналітичний, змістовий, організаційнодіяльнісний, завершальний). Представлено методичний супровід процесу формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя, що включає спецкурс "Підготовка майбутнього вчителя до дослідницької діяльності" (подано мету, завдання, тематичний план, структуру практичних розробок). Визначено та проаналізовано структуру авторського методичного посібника "Формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя", що складається з теоретичного та практичного розділів. Обґрунтовано місце науково-дослідницької роботи в процесі підготовки майбутнього вчителя. Представлено практичні матеріали для студентів з формування їх дослідницької компетентності.

Освещены этапы формирования исследовательской компетентности будущих учителей (мотивационный, аналитический, содержательный, организационно-деятельностный, завершающий). Представлено методическое сопровождение процесса формирования исследовательской компетентности будущего учителя, включая спецкурс "Подготовка будущего учителя к исследовательской деятельности" (рассмотрены цели, задачи, тематический план, структура практических разработок). Определена и проанализирована структура авторского методического руководства "Формирование исследовательской компетентности будущего учителя", состоящего из теоретического и практического разделов. Обосновано место научно-исследовательской работы в процессе подготовки будущего учителя. Представлены практические материалы для студентов по формированию их исследовательской компетентности.

The article is devoted to the problem of preparation of the teacherresearcher at higher school. The stages of forming of research competence of future teachers are reflected in this publication (motivational, analytical, semantic, finishing). Methodical accompaniment of process of forming of research competence of future teacher as aggregate of various forms, technologies, procedures, measures which provide preparation of teacherresearcher is also presented.