Дисертацію присвячено проблемі формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів в умовах сім'ї. Теоретично обгрунтовано та практично апробовано педагогічні умови, що забезпечують формування музично-естетичних орієнтацій в умовах сім'ї. У ході роботи виділено основний компонент музично-естетичних орієнтацій - музичний інтерес. Аналіз запропонованої методики свідчить про можливість її використання в практиці сіиейного виховання.

Розглянуто проблему становлення й розвитку мовної особистості. Визначено мовну особистість як мовця, який формується в мовному середовищі в процесі спілкування, користується мовою у повсякденному житті й дотримується норм літературної мови. З метою осмислення сутності мовної особистості з'ясовано поняття, які розкривають процес її розвитку, і засоби, що його забезпечують, а саме: мову і мовлення та мовленнєву діяльність, на тлі яких формується людина, розвиваються її здібності пізнавати світ, осмислювати його, усвідомлювати свою особливу місію в житті. Охарактеризовано важливі функції мови: спілкування, мислення, нагромадження й збереження знань, емотивну, ідентифікаційну та ін. Окреслено роль сім'ї у процесі мовленнєвої діяльності, насамперед в слуханні, говорінні та читанні, які активно культивуються в сім'ї та забезпечують мовленнєвий розвиток дитини з подальшою перспективою на шкільне навчання й доросле життя. Зазначено, що в період перебування України в складі Радянського Союзу та орієнтації на суспільне виховання (дитячі ясла, дитячий садок, школа), поступово втрачалися давні традиції сімейного виховання, що спричинило втрату інтересу вчених до проблеми мовного виховання в сім'ї у той час.

Розкрито науковий доробок вчених, присвячений мовному вихованню, мовленнєво-ігровій діяльності, мовленнєвій творчості у дошкільному віці, та значення якісного сімейного виховання, здійсненого саме в дитинстві, для саморозвитку й мовного самовдосконалення людини в самостійному житті. Зосереджено увагу на питанні культури мовлення суспільства на сучасному етапі, зокрема на низькому рівні культури мовлення батьків.

Проаналізовано вплив драматичного мистецтва на формування раннього професійного інтересу у молодших учнів, визначено ознаки їх раннього професійного самовизначення.

Проанализировано влияние драматического творчества на формирование раннего профессионального интереса у младших школьников, определены признаки раннего профессионального самоопределения.

It is analyzed the influence of Dramatic Art on the formation of early professional interest in primary school children are identified early signs of professional self-determination.

Раскрыты особенности формирования эстетической культуры личности, основные задачи эстетического воспитания в семье и школе, важнейшие элементы системы эстетического воспитания школьников. Установлено, что эстетическое воспитание включает в себя эстетическое развитие – организованный процесс становления в ребенке природных сущностных сил, обеспечивающих активность эстетического восприятия, чувствования, творческого воображения, эмоционального переживания, образного мышления, а также духовных потребностей. Предложены варианты педагогического просвещения родителей школой: родительские лектории и конференции. Проанализированы направления работы семьи и школы по эстетическому воспитанию школьников: экскурсии на природу, обсуждение художественных произведений, возможности воспитания ребенка в эстетическом духе, изучения родного языка, доступных фольклорных и литературных произведений, уроки музыки, рисования и природоведения. Охарактеризованы принципы организации системы эстетического воспитания в общеобразовательной школе и семье. Сделан вывод, что единый подход семьи и школы к реализации целевых установок по эстетическому воспитанию предполагает развитие и формирование творческих способностей учащихся, а здоровье азербайджанского гражданина, его духовное богатство, физическое совершенствование – это основа формирования всесторонне развитой, духовно богатой личности.

Розкрито особливості формування естетичної культури особистості, основні завдання естетичного виховання у сім’ї та школі, найважливіші елементи системи естетичного виховання школярів. Встановлено, що естетичне виховання включає в себе естетичний розвиток – організований процес становлення у дитини природних сутнісних сил, що забезпечують активність естетичного сприйняття, відчуття, творчої уяви, емоційного переживання, образного мислення, а також духовних потреб. Запропоновано варіанти педагогічної освіти батьків школою: батьківські лекторії та конференції. Проаналізовано напрями роботи сім'ї та школи з естетичного виховання школярів: екскурсії на природу, обговорення художніх творів, можливості виховання дитини в естетичному дусі, вивчення рідної мови, доступних фольклорних і літературних творів, уроки музики, малювання та природознавства. Охарактеризовано принципи організації системи естетичного виховання в загальноосвітній школі та сім'ї. Зроблено висновок, що єдиний підхід сім'ї та школи до реалізації цільових установок по естетичному вихованню припускає розвиток і формування творчих здібностей учнів, а здоров'я азербайджанського громадянина, його духовне багатство, фізичне вдосконалення – це основа формування всебічно розвиненої, духовно багатої особистості.

The article represents peculiarities of formation of aesthetic culture of personality, the main tasks of aesthetic education in family and school, the most important elements of schoolchildren’s aesthetic education. he features of the formation of aesthetic culture of the individual, the main task of aesthetic education at home and in school, the most important elements of aesthetic education. Found that aesthetic education includes aesthetic development – organized process of becoming a child's natural essential powers to ensure the activity of aesthetic perception, feeling, imagination, emotional experience, creative thinking, and spiritual needs. Variants of teaching parent education school: parental lectures and parent conferences. Analyze the direction of home and school for aesthetic education: excursions into nature, discussion of works of art, the possibility of raising a child in the aesthetic spirit, the study of the native language, accessible folk and literary works, music lessons, drawing, natural history. Characterized by the principles of organization of the system of aesthetic education in the secondary school and the family. It is concluded that a common approach between home and school for implementation of targets on the aesthetic education involves the development and formation of the creative abilities of students, and the health of the Azerbaijani citizen, his spiritual wealth, physical perfection – is the basis of the formation of a fully developed, spiritually rich personality.

Проведено історико-педагогічний аналіз розвитку проблеми естетичного виховання дітей у сім'ї в історії вітчизняної педагогіки другої половини XIX - початку XX ст. Розкрито витоки ідеї естетичного виховання дітей у сім'ї у світовій педагогічній думці. Визначено внесок прогресивно налаштованих представників вітчизняної педагогіки в розробку питань естетичного виховання дітей у сім'ї, а також з урахуванням суспільно-політичних, соціально-економічних та освітньо-культурних чинників розвитку країни виокремлено та науково обгрунтовано два етапи розвитку досліджуваного історико-педагогічного феномену. Узагальнено досвід здійснення естетичного виховання в сім'ї у визначених хронологічних межах. Виокремлено та проаналізовано його основні форми, методи, засоби й актуалізовано педагогічно цінні ідеї та досвід минулого з досліджуваної проблеми для використання цих здобутків за сучасних умов.

У роботі вияснено стан розробленості наукової проблеми, вивчено джерельну базу дослідження, систематизовано поняттєво-категорійний апарат; проаналізовано стан дослідженості проблеми естетичного виховання дітей в історико-педагогічній ретроспективі; розкрито сутність і значення естетичного виховання й схарактеризовано українську сім’ю як основний осередок зародження, становлення та розвитку естетичної культури особистості дитини; визначено освітньо-виховний потенціал української народної педагогіки в естетичному вихованні дітей; висвітлено зміст естетичного виховання дітей в українській сім’ї другої половини XX ст. засобами фольклору, декоративно-ужиткового мистецтва та народної іграшки; обґрунтовано прогресивні здобутки українців у царині естетичного виховання засобами української народної педагогіки в українській сімТ другої половини XX ст. задля творчого використання у сучасних реаліях сімейного виховання. Основними компонентами естетичного виховання виступають естетичний ідеал, естетичні відчуття, естетичне сприйняття, естетичні потреби, естетичний смак, естетична оцінка, детерміновані природною обдарованістю, життєвим та художньо-естетичним досвідом, рівнем освіти і виховання, які особистість набуває у соціокультурному й освітньому середовищах. Відповідно до основних компонентів, визначені завдання, функції й умови естетичного виховання, а також складові педагогічної роботи з прилучення дітей до світу прекрасного.