Представлено стратегічні основи здорового способу життя та виховання фітнес-культури. Висвітлено особливості самостійних занять рекреаційної спрямованості та розвитку основних фізичних якостей. Розглянуто можливість використання гри у бадмінтон та теренкур як засобів інклюзивного самовдосконалення у підтримці здорового стилю життя молоді що навчається. Досліджено структуру та основні компоненти здорового способу життя. Репрезентовано сутність та складові оздоровчих технологій у фізичному вихованні. Увагу приділено інноваційним напрямкам фізичного виховання (аеробіка, стретчинг, калланетика, слім-джим, бодістайлінг, бодіформінг, шейпінг, бодібілдинг, аквафітнес). Предметну основу фітнес-культури становить раціональна за обсягом та змістом рухова активність, що виявляється у вигляді природних локомоцій (ходьба, біг, плавання), ігрових дисциплін, силових та гімнастичних комплексів, тренажерних систем, різних нетрадиційних вправ, як правило, інноваційного характеру самоконтролю. Доступні та ефективні форми рухової активності, спеціально організованої в рамках програм фізкультурно-оздоровчих занять, що виконуються самостійно, під керівництвом викладачів та тренерів, а також персоналу фітнес-центрів, особливо актуальні з урахуванням негативних тенденцій у стані здоров’я молоді внаслідок соціально-економічних та екологічних проблем. У цій ситуації оздоровчий фітнес служить дієвим засобом профілактики найпоширеніших у наш час хвороб - атеросклерозу, гіпертонії, ішемічної хвороби серця, порушення постави з ураженням кістково-м’язового апарату, а також ефективним засобом запобігання інсульту та інфаркту міокарда. Викладено стратегію формування здорового стилю життя, подано характеристика фітнес-культури студентів як соціально-значущого явища в системі вищої професійної освіти, представлено сучасні відомості про структуру та зміст програм профілактико-оздоровчого та кондиційного характеру вітчизняних та зарубіжних фахівців, а також власні розробки, засновані на застосуванні різних форм рухової активності.

Теоретично науково обґрунтовано і практично методично розроблено цілеспрямоване використання досвіду відповідних засобів, методів і методичних прийомів сучасного фізичного виховання і спорту та прикладної фізичної підготовки бакалаврів політехнічного профілю для суттєвого поліпшення формування компетентної фізичної підготованості студентів очного та заочного відділень до спроможної майбутній діяльності на етапах професійного навчання в умовах закладу вищої освіти України НУ "Одеська політехніка". Вона передбачає відповідне формування професійних компетенції за рахунок застосування теоретичних і практичних занять фізичним вихованням з курсом спортивно-педагогічного вдосконалення. Це стимулює формування особистого досвіду отримання відповідних знань, умінь та рухових навичок, що надають змогу сформувати належну до стандартів сучасної політехнічної освіти та більш надійної для збереження життя за рахунок суттєвого поліпшення рівня фізичної готовності студентів до викликів сьогодення. Вона скерована на зміцнення їх здоров'я, підвищення працездатності на теоретичних і практичних заняттях, що допоможе запобігти виникненню професійних захворювань і знизити ризики прояву та подолання чинників професійного травматизму. Цим цілям має служити налагоджена і добре розвинена професійно-прикладна фізична підготовка молоді, яка є частиною всебічної фізичної готовності та здатності майбутніх компетентних фахівців до тривалої і плідної роботи до захисту національного суверенітету української державності. Рекомендовано для належного впровадження та відповідного забезпечення навчального, виховного і освітнього процесу для студентів політехнічного профілю України. Буде корисно викладачам фізичного виховання і спорту в сучасних умовах реформування освітнього простору.

Висвітлено проблему професійного розвитку викладачів фізичного виховання багатогалузевих закладів вищої освіти. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади професійного розвитку викладачів фізичного виховання багатогалузевих закладів вищої освіти крізь призму філософського, антропологічного, психологічного, економічного й андрагогічного вимірів, а також на основі виокремлення принципів і методологічних підходів. Охарактеризовано сучасний стан проблеми, що реалізовано через характеристику професійної діяльності викладачів фізичного виховання багатогалузевих закладів вищої освіти, а також за допомогою аналізу пропозицій провайдерів програм професійного розвитку. Виконано аналіз досвіду викладачів фізичного виховання щодо участі у програмах професійного розвитку. Теоретично обґрунтовано зміст і структуру готовності викладачів фізичного виховання багатогалузевих закладів вищої освіти до виконання професійних функцій, розкрито сутність та охарактеризовано її компоненти. Обґрунтовано критерії, показники та рівні готовності викладачів фізичного виховання багатогалузевих закладів вищої освіти до виконання професійних функцій. Розроблено концепцію професійного розвитку викладачів фізичного виховання багатогалузевих закладів вищої освіти та змодельовано відповідну систему професійного розвитку. Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови реалізації системи професійного розвитку викладачів фізичного виховання багатогалузевих закладів вищої освіти.

У процесі дослідження визначено, що для активізації оздоровчої діяльності студентів на основі використання ігрових видів спорту і оволодіння різними спортивними навиками важливе значення має мотиваційний фактор. Перед викладачами з фізичного виховання, які проводять факультативні заняття, постає завдання вибору способів і форм організації освітньої діяльності з оволодіння спортивними навиками, реалізація яких у конкретних умовах сприяє гармонійному фізичному розвитку. Мета роботи - розкриття сутності впровадження принципів зв'язку оздоровчої спрямованості та конкретизація компонентів готовності до фізичної активності (мотиваційний, практичний, психофізіологічний і фізичний). Зроблено висновок, що до фізичних (рухових) якостей людини відносять показники сприятливого фізичного навантаження за високим, середнім і низьким рівнями. Дослідження розкриває сутність проблеми формування усвідомленого позитивного ставлення до занять з фізичного виховання та здорового способу життя студентів мистецтвознавчих спеціальностей в умовах роботи факультативних груп. Регулярна фізична активність - один з ключових чинників у підтримці здоров'я, а достатня кількість та регулярність фізичних навантажень є генеруючим та стимулюючим фактором у процесі, заснованому на закономірному зв'язку рухів і психіки людини, що забезпечує й контролює вдосконалення фізичного розвитку та фізичної підготовленості у навчальному закладі, який має академічний напрям. Завдання факультативних занять - сприяти розвитку пов'язаних між собою рухових умінь, навичок та рухових якостей. Особливе значення у розв'язанні комплексних проблем фізичного виховання щодо фізичних (рухових) якостей людини надається витривалості, силі, швидкості (реактивності рухів), гнучкості, спритності (координаційним здібностям), що характеризують усі рухові якості, і це визначає їх комплексний розвиток.

Активність занять студентів у процесі навчання плавання визначається їхнім особистим ставленням. В умовах сучасної вищої школи пріоритети здобувачів виступають основою для реформування освітнього процесу. Мета роботи - визначити суб'єктивні чинники ставлення студентів Херсонського державного університету (ХДУ) до навчання плавання. Проведено теоретичний аналіз та узагальнення, вивчення документальних матеріалів; використано соціологічні методи опитування (анкетування), методи математичної статистики. До опитування впродовж вересня - жовтня 2020 р. залучено здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) ступенів освіти ХДУ. Загалом було 1513 респондентів. Виявлено достатньо високу та активну позицію студентства, яка повинна бути покладена в основу подальшого формування та підтримання мотивації до систематичних занять плаванням як в умовах ЗВО, так і в подальшому житті. Це може бути позитивно перенесено й на інші види рухової активності (види спорту). Загалом можна стверджувати про підтримання тенденцій у фізичному вихованні студентської молоді ХДУ та дотримання студентоцентрованого та компетентнісного підходу в навчанні. Результати опитування доводять, що не всі респонденти вбачають можливість і бажання до занять плаванням. Однак організація системи навчання плавання матиме ресурсне наповнення орієнтовно в межах 60 - 70 %, зважаючи на структуру вподобань студентів. Це доводить попередні припущення та ставить вимогу додаткового вивчення й урахування організаційних і методичних особливостей під час безпосередньої реалізації змісту навчання плавання студентів ЗВО. Встановлено, що ранжування чинників за частками на певних роках навчання вказало, що беззаперечний негативний вплив на участь у систематичних заняттях плаванням чинять відсутність часу та бажання здобувачів вищої освіти. Для інших чинників притаманні менші частки відповідей респондентів і незначні відмінності в значеннях, виходячи з думок респондентів.

Ключовою проблемою формування вітчизняних основ програмно-нормативного забезпечення фізичного виховання є підготовка й упровадження сучасних навчальних програм, які б забезпечували вимоги держави у сфері гармонійного розвитку, фізичного та психічного здоров'я, а в сучасних реаліях - ще й прикладної підготовки молоді. Мета дослідження - проаналізувати зміст, структуру, спрямованість навчальних програм із фізичного виховання для студентів закладів вищої освіти України довоєнного періоду (1931 - 1939 рр.). Методи досліджень: вивчення й аналіз літературних джерел, офіційних документів; історико-порівняльний аналіз; елементи контент-аналізу. Проаналізовано 8 програм, які були чинними з 1931 до 1940 рр. У програмах цих років виділяються такі розділи: організаційно-методичні вказівки, програма теоретичних питань фізкультури, програма фізичних вправ за всіма роками навчання, нормативні показники. Загалом усі ці програми вирізняються своєю воєнізованістю. Воєнно-прикладні вправи є в кожному розділі програми. Популярним було вивчення таких видів спорту, як стрільба, фехтування (рапіра, еспадрон, багнет), англійський бокс, французький бокс, джіу-джитсу, рукопашний бій. Отримані результати історико-методологічного дослідження можуть використовуватися під час укладання програм із фізичного виховання для студентської молоді. Враховуючи виклики сьогодення та суспільно-політичну ситуацію, фізичне виховання мало б виконувати завдання військово-прикладної фізичної підготовки студентської молоді. Заслуговує на увагу думка, що в сучасних програмах як обов'язкові повинні бути присутні фізичні вправи та контрольні нормативи військово-прикладного характеру. Встановлено, що комплекс ГПО у 30-х роках стає нормативною основою для програм із фізичної культури, що, звичайно, суттєво змінило їх зміст, структуру та, що найголовніше, завдання програм із фізичної культури, які набувають вираженого військово-прикладного характеру.

Використання футзалу в рекреаційно-оздоровчій діяльності студентів як сучасного й популярного виду ігрової активності сприяє оптимізації рухового режиму та впливає на відновлення після розумових навантажень, формування рухових умінь і навичок. Мета дослідження - визначити особливості навчання гри у футзал як оздоровчо-рекреаційного виду діяльності студентської молоді. Методи досліджень. Аналіз і синтез наукових літературних джерел, педагогічне спостереження, узагальнення експериментальних досліджень науковців і систематизація отриманих результатів дослідження. Особливості використання футзалу як засобу формування оздоровчо-рекреаційної активності досліджено на основі його впровадження в освітній процес і дозвілля сучасних студентів. Виокремлено обов'язкові структурні компоненти, які мають бути присутні під час вивчення футзалу. Теоретична частина має включати такі теми: "Футзал як сучасний вид рухової активності", "Історія розвитку футзалу в Україні та за її межами", "Теоретичні основи тренувального процесу", "Аналіз проблем розвитку футзалу", "Засоби, методи та принципи спортивної підготовки у футзалі", "Структура тренувального процесу у футзалі", "Організація заходів зі зміцнення здоров'я людини шляхом використання елементів футзалу" та ін. Визначено практичний аспект навчанню техніки та тактики гри у футзал. Виокремлено принципи використання футзалу як засобу формування рекреаційно-оздоровчої активності студентської молоді. Зроблено висновки, що футзал, з одного боку, сприяє розвитку самостійності, самоорганізації, ураховує інтереси студентів, з іншого - здійснює міжособистісну взаємодію, що сприяє формуванню соціальної активності та психологічної стійкості.

Викладено загальні основи проведення занять із фізичної культури в спеціальних медичних групах. Надано характеристику таких груп і критерії віднесення школярів до спеціальних медичних груп. Подано особливості організації та зміст занять із фізичної культури в спеціальних медичних групах. Охарактеризовано особливості методики проведення занять зі школярами, за станом здоров'я скерованих до спеціальних медичних груп залежно від захворювання.

Вперше обґрунтовано та експериментально доведено ефективність комплексного використання засобів аквааеробіки й оздоровчого плавання в рамках секційних занять зі студентками 18 - 19 років в умовах закладу вищої освіти. Запропоновано авторську програму секційних занять, згідно з якою до переліку засобів загальної фізичної підготовки включено засоби аквааеробіки з відповідним перерозподілом обсягу годин на інші засоби загальної фізичної підготовки (атлетична гімнастика, степ-аеробіка, кросовий біг), виділено двотижневі субмодулі для підвищення якості оперативного контролю за поточним фізичним станом студенток, розроблено деталізовану шкалу пульсових режимів і спеціальні відновлювальні комплекси фізичних вправ з аквааеробіки. Викладено нові матеріали про вплив фізичних навантажень на функціональний стан організму жінок, про методичні особливості проведення занять з аквааеробіки й нові підходи до експрес-оцінки поточного фізичного стану організму. Доведено, що впровадження в систему фізичного виховання студенток закладу вищої освіти експериментальної програми секційних занять із комплексним використанням засобів аквааеробіки та оздоровчого плавання сприяло суттєвому покращенню фізичного стану дівчат 18 - 19 років.

Розглянуто сучасні методичні підходи до побудови комплексної системи фізичного та духовного виховання студентської молоді. Проаналізовано особливості педагогічного потенціалу української бойової культури, яка мас глибоке історичне коріння і належать до класичної духовної спадщини людства. Надано рекомендації щодо впровадження українського національного виду спортивних единоборств - хортингу у виховний процес з навчальної дисципліни "фізичне виховання". Висвітлено історію формування української бойової культури. Увагу приділено фізичному вихованню студентів засобами української бойової культури. Досліджено сучасну спортивну підтоготовку студентів (на прикладі хортингу). Охарактеризовано синергетичний підхід до побудови сучасного навчального процесу студентів засобами української бойової культури.

Увагу приділено питанню впровадження в освітній процес фізичного виховання ЗВО індивідуально-орієнтовану методику акцентованого навчання техніки фізичних вправ, що ґрунтується на використанні спортивних технологій (на прикладі спортивної боротьби), як ефективного резерву підвищення рівня здоров'я та психофізичної підготовленості студентів із порушеннями слуху. Доповнено рішення проблеми фізичного виховання студентів із порушеннями слуху в інклюзивному ЗВО, зокрема, про застосування спортивних технологій на заняттях фізичного виховання для вдосконалення навчального процесу з фізичного виховання, покращення рівнів фізичного розвитку та фізичної підготовленості, здоров'я в цілому впродовж всього періоду навчання. Враховано компенсаторні можливості рухового аналізатора при навчанні техніки фізичних вправ на заняттях фізичного виховання, секційних заняттях з обраного виду спорту. Запропоновано новий організаційно-педагогічний підхід до навчання техніки фізичних вправ, де акцентовано увагу визначення оптимальної технічної дії, її правильний образ, еталонної орієнтованої основи, що побудована на основі кількісно-якісного аналізу кінематичної та динамічної структури цієї дії. Розроблено й упроваджено у практику структурно-логічну схему методики акцентованого навчання техніки фізичних вправ на прикладі базових технічних прийомів зі спортивної боротьби, а саме: "переведення в партер ривком за руку", "переведення обертанням ("вертушка") захватом руки зверху", "кидок підворотом (через спину) із захватом руки та шиї" та "переворот накатом захватом тулуба".

Спортивна діяльність є не лише ефективним засобом фізичного вдосконалення, а й формує ті риси характеру людини, які необхідні їй для соціалізації в суспільстві. Мета роботи - розкрити значення спорту в житті людини та виявити вплив занять веслуванням на соціалізацію студентів. Проведено аналіз і синтез науково-методичних джерел, педагогічне спостереження, анкетування, узагальнення; використано методи математичної статистики. Учасники дослідження - студенти факультету фізичної культури, спорту та здоров'я Волинського національного університету імені Лесі Українки, які займаються в секціях підвищення спортивної майстерності з веслування на байдарках і каное та човнах "Дракон". Проанкетовано 19 студентів. Показано значення веслувального спорту у формуванні суспільних цінностей студентської молоді. Акцентовано увагу на особливій ролі фізичної культури й спорту в системі вищої освіти; розкрито їх вплив на біологічну сутність особистості студента, його соціалізацію в суспільстві. За результатами анкетування студентів виявлено, що веслування приносить їм не лише насолоду, а й додає впевненості у своїх силах і здібностях, навчає працювати в єдиній команді, розвиває вольові та моральні якості. Тривалі однотипні навантаження виробляють у спортсменів стійкість нервової системи до монотонності та відчуття втоми, формують вольові механізми; сприяють підвищенню емоційної стійкості й урівноваженості. Ці якості обов'язково знадобляться студентам у майбутньому.Зроблено висновки, що веслування на байдарках і каное та човнах "Дракон" для багатьох студентів є не лише засобом відмінної фізичної підготовки, а й самовираження та самоствердження, розширення кола спілкування за інтересами, формування здорового способу життя. За вмілого та наполегливого керівництва тренера в студентів формуються соціальні стандарти суспільства та стиль життя.

Онтокінезіологічний підхід до фізичного виховання базується на усвідомленні складнощів рухової діяльності, оволодіння основами системного підходу до аналізу складних явищ м'язових рухів у всіх проявах. Мета дослідження - теоретико-методологічне обгрунтування застосування онтокінезіологічного підходу до фізичного виховання студентів. У ході наукової роботи проведено аналіз і синтез філософської, психологічної, педагогічної, загальнонаукової літератури, абстрагування та конкретизацію. Встановлено, що такий підхід, розглянуто як метапредметний базис спортивної науки, можна використовувати для побудови системи фізичного виховання студентів, що враховує інтеграцію інтелектуальних і рухових здібностей у процесі фізичного виховання. Охарактеризовано поняття "кінезіологічний потенціал" (КП) і кінезіологічні компетентності (КК). Розглянуто теоретико-методичниі підходи до розуміння КК, а саме антропологічний, культурологічний, особистісно-діяльнісний і компетентнісний. Означено, що кожен підхід як підсистема включає обов'язкові елементи: поняття, принципи, форми й методи. Визначено основні педагогічні принципи фізичного виховання студентів. Зроблено висновки, що педагогічна система фізичного виховання студентів, заснована на онтокінезіологічному підході, є інтегративною єдністю антропологічного, культурологічного, особистісно-діяльнісного та компетентнісного підходів, що сприяють досягненню поставленої освітньої мети. Системоутворювальним фактором побудови цієї системи є мета її функціонування - формування КК студентів, що розглядається як здатність і готовність особистості до саморозвитку та самовдосконалення свого КП, що більшою мірою відповідає сучасним вимогам процесу фізичного виховання у вищій школі.

Важливим завданням підготовки студентської молоді до майбутньої професійної діяльності є формування її соціальної активності в гармонії з фізичним розвитком і фізичною підготовленістю. Мета роботи - проаналізувати стан фізичного виховання в закладах вищої освіти (ЗВО) та дослідити фізичну підготовленість студенток як одну з умов їх готовності до майбутньої професійної діяльності. Проведено аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, тестування та використано методи математичної статистики. Задіяно 234 студентки 1 - 2-х курсів Волинського національного університету імені Лесі Українки. Проаналізовано науково-методичну літературу вітчизняних фахівців, у якій розглядається проблема фізичного виховання студентів ЗВО. Наголошено на необхідності вдосконалення змісту занять із фізичного виховання, використанні сучасних підходів формування в студентів потреби до здорового та спортивного стилю життєдіяльності. Зазначено, що першочергове значення в якісній підготовці студентів до майбутньої професійної діяльності має фізична підготовленість, в основу якої покладено розвиток основних фізичних якостей: сили, витривалості, спритності, швидкості та гнучкості. Будь-який засіб, що використовується в процесі фізичного виховання та спрямований на розвиток тієї чи іншої рухової якості, впливає на загальний рівень здоров'я. За результатами досліджень рівень фізичної підготовленості студентів 1 - 2-х курсів є задовільним, а за деякими фізичними якостями, зокрема витривалістю, - низьким, що потребує ретельного підходу до побудови змісту занять із фізичного виховання. Зроблено висновки, що зважаючи на проблему незадовільної фізичної підготовленості студентів, ми повинні вибудовувати нову модель фізичного виховання у ВЗО, переконувати студентську молодь у необхідності регулярного використання різноманітних форм фізичної культури та спорту, які сприяють фізичному вдосконаленню та зміцненню здоров'я.

Представлено зміст фізичного виховання учнів старших класів закладів загальної середньої освіти. Визначено ефективність застосування варіативного модуля спортивної боротьби в фізичному вихованні учнів старших класів. Подано теоретичний аналіз та узагальнення наукової інформації, опитування, аналіз документальних матеріалів, педагогічне спостереження та тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Обґрунтовано структуру та зміст варіативного модуля "Спортивна боротьба" для використання в урочних формах фізичного виховання учнів старших класів закладів загальної середньої освіти. З’ясовано ефективність використання засобів боротьби у фізичному вихованні учнів (хлопців та дівчат) 10 та 11 класів закладів загальної середньої освіти; удосконалено дані про фізичну підготовленість учнів старших класів закладів загальної середньої освіти; номенклатуру варіативних модулів для забезпечення розв’язання базових завдань фізичного виховання в закладах загальної середньої освіти; набули подальшого розвитку наукові дані про ставлення вчителів із фізичної культури до структури та змісту фізичного виховання в закладах загальної середньої освіти; дані про особливості реалізації фізичного виховання в закладах загальної середньої освіти під час роботи з учнями старших класів. Розроблено й апробації структури та змісту варіативного модуля "Спортивна боротьба", що відповідає основним завданням та принципу варіативності фізичного виховання учнів старших класів закладів загальної середньої освіти; вивчено ставлення викладачів фізичної культури до структури та змісту фізичного виховання в закладах загальної середньої освіти; встановлено дані рухової підготовленості учнів 10 – 11 класів.

Представлено науково-методичні підходи щодо формування культури здоров’я студентів з використання фітнес-технологій. Розкрито необхідність та актуальність впровадження нової вибіркової навчальної дисципліни «Основи фітнес-культури» в освітній процес різнопрофільних закладів вищої освіти (ЗВО); проаналізовано особливості формування культури здоров’я студентів з використанням фітнес-технологій за новою модифікованою програмою. Здійснено теоретичне обґрунтування, розробку та експериментальну перевірку технології використання модель формування культури здоров’я з використанням фітнес-технологій для студентів різнопрофільних ЗВО. Проаналізовано ступінь наукової розробленості проблеми формування культури здоров’я студентів з використанням фітнес-технологій в системі вищої освіти України та розкрито сутність базових понять. Проведено аналіз впливу експериментальної програми на стан фізичного, психічного та соціального здоров’я студентів. Отримані результати свідчать про ефективність впровадженого процесу формування культури здоров’я з використанням розробленої нами вибіркової навчальної дисципліни «Основи фітнес-культури» для студентів різнопрофільних ЗВО. Результати проведеного педагогічного експерименту доводять ефективність запропонованої експериментальної програми формування культури здоров’я студентів в аудиторній роботі з використанням фітнес-технологій.

У дослідженні проаналізовано шляхи збільшення доступності вищої освіти для студентів з обмеженими можливостями. Підкреслено важливість упровадження електронного навчання для таких студентів як однієї з передумов ефективної соціальної та психологічної адаптації та подальшої успішної інтеграції людей з інвалідністю в суспільство. Для виявлення їхніх потреб у навчальному процесі проведено опитування студентів-інвалідів. Визначено основні труднощі, які вони долають у процесі навчання у вищих навчальних закладах. Описано основні особливості та переваги дистанційного курсу "Адаптивне фізичне виховання", створеного в системі Moodle. Описано відмінності та переваги Microsoft Teams від платформи Moodle у процесі електронного навчання для студентів з обмеженими можливостями. Наголошено на процесі організації дистанційного курсу "Адаптивне фізичне виховання" для студентів з обмеженими можливостями на платформі Microsoft Teams та на меті його впровадження у вищому навчальному закладі.

Коронавірус, який з'явився на прикінці грудня 2019 р., поширений по всьому світу і став пандемією, яка загрожує людству у всіх сферах їх життєдіяльності - економічній, політичній, соціальній, спортивній та освітній. Проведене дослідження надало можливість з'ясувати ефективність онлайн навчання для студентів факультету фізичної культури, шляхом аналізу тривалості навчання та обмежень, а також ступеня взаємодії студентів підчас дистанційного навчання. Застосовано методику анкетування з питань електронного навчання студентів фізичної культури та спорту. Інтернет-опитування пройшли 225 студентів (серед яких як жінки, так і чоловіки) Інституту фізичного виховання та спорту м. Уаргла, Алжир. Результати дослідження свідчать, що рівень ефективності онлайн навчання для студентів факультету фізичної культури та спорту в умовах коронакризи був середнім, а результати тривалого онлайн навчання, навчання з обмеженнями, а також з урахуванням взаємодії студентів під час дистанційного навчання виявилися однаковими. Після отримання результатів дослідження, виникла необхідність розвивати та удосконалювати різні методики онлайн навчанння студентів, розробляти навчальні плани та програми для реалізації впровадження таких методик, навчальні курси з дистанційного викладання, акцентуючи увагу саме на вдосконаленні методики дистанційного навчання у закладах вищої освіти.

Значення мотиваційно-вольових здібностей (МВЗ) та їх вплив на формування особистості студентів є актуальними на сьогодні, оскільки під впливом мотивації формується світогляд особистості, поведінкові реакції, внутрішній емоційний світ. Під час занять із плавання в процесі фізичного виховання студентів ЗВО є можливість застосувати елементи психологічної підготовки, які будуть спрямовані на формування основних компонентів МВЗ, що безпосередньо впливають на як відвідування занять, так і підвищення спортивних результатів. Мета дослідження - оцінка ефективності засобів формування МВЗ у студентів, які займаються плаванням. У ході дослідження застосовано такі методи: аналіз науково-методичної літератури, тестування, педагогічний експеримент. Обробку статистичних даних проводили за допомогою методів математичної статистики. У дослідженні брали участь студенти 1 курсу "Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського" (26 осіб), які дали згоду на участь в експерименті. На початку експерименту в експериментальній (ЕГ) і контрольній групах (КГ) досліджувані були майже однакового рівня розвитку МВЗ, тобто результати обох груп не мали достовірних відмінностей. Після проведення експерименту та використання розробленої методики спостерігали приріст показників компонентів МВЗ, але в ЕГ студентів, які займаються плаванням, показники виявилися вищими. За результатами дослідження всі показники компонентів МВЗ зазнали достовірного підвищення в студентів ЕГ, а найбільші зміни спостерігали у вольовому компоненті, який на високому рівні становив 36 % в ЕГ, а в КГ - 12 %; студентів із низьким рівнем в ЕГ залишилося 28 %, у той час, як у КГ - 64 %. Отримані результати свідчать про те, що заняття плаванням позитивно впливає не лише на фізичний розвиток людини, але й на формування її особистості, розвиваючи такі риси, як цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, сміливість.

Нагальною науковою та прикладною проблемою сучасного фізичного виховання в закладах вищої освіти (ЗВО) є обгрунтування системного підходу до навчання студентів плавання, що враховуватиме наявний досвід і сучасні вимоги, студентоцентризм процесу й об'єктивність критеріїв забезпечення. Мета роботи - обгрунтувати концепцію системи навчання плавання студентів ЗВО. Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення, вивчення документальних матеріалів, соціологічні методи опитування, системний аналіз, історико-логічні методи. Ключовим чинником концепції є вхідна інформації. Вона підрозділяється на кілька елементів. Перший елемент визначається суттєвою суспільною значущістю. Більш наближеними до предмету наукового пізнання виступають суб'єктна та об'єктна значимість навчання плавання. Кожен з елементів вихідної інформації несе відповідальність за зміст і спрямованість окремих елементів на рівні системи навчання плавання студентів. Базовим блоком концепції виступає система навчання плавання студентів ЗВО. Визначено необхідність розмежування двох частин цієї системи. Перша з них (процесна) містить значну частину елементів (компонентів), які надають змогу зрозуміти сутність цієї системи, друга - результатна. Підсумком концепції навчання плавання студентів ЗВО в умовах фізичного виховання є наявність вихідної інформації. Базовими функціями системи навчання плавання студентів ЗВО визначено такі: соціалізувальну, комунікативну, мотиваційну, прогресувальну, систематичну, самостверджувальну, оздоровчо-корекційну, прикладну. Спеціальними для системи навчання плавання студентів ЗВО вважаємо такі принципи: поліструктурності та диференційованості, відповідності та грунтовності, ресурсності та мотивації, індивідуальності та доцільності, динамізму та прогресування, контролю та керованості. На теоретичному та методологічному рівні доведено можливість створення передумов навчання плавання студентів ЗВО в умовах фізичного виховання. Вони полягають в запропонованій концепції, що безпосередньо містить опис вхідної інформації, обгрунтування та характеристику системи навчання плавання студентів закладів вищої освіти (із виокремленням процесної та результатної частин) і вихідну інформацію.