Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.163.29 + Ш5(4УКР)5-334

Рубрики:

Інші види рецензій (Газетно-журнальні жанри)

Література

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження німецької мистецтвознавчої рецензії в аспекті функціонально-комунікативного напряму сучасної лінгвостилістики, розроблено комплексний підхід щодо аналізу типологічних особливостей текстів газетної рецензії та їх категорій з урахуванням жанрової специфіки. Визначено суттєві мовні та мовленнєві особливості різновидів німецької мистецтвознавчої рецензії (аналітично-оцінної рецензії, рецензії-репортажу, рецензії-анотації). Зазначено, що дане дослідження проведено з використанням декількох філологічних теорій: комунікативно-мовленнєвої діяльності, функціональної стилістики, типології тексту, психолінгвістичного впливу, а також моделі жанрової стилістики та дискурсу як комунікативно-прагматичного зразка мовленнєвої поведінки. Здійснено спробу комплексного аналізу тексту німецької мистецтвознавчої рецензії та його різновидів у газетному дискурсі на різних текстових рівнях, побудовано структурну модель кожного різновиду мистецтвознавчої рецензії. Досліджено зв'язність текстів на структурно-композиційному та тематичному рівнях, визначено мовні та паралінгвістичні засоби впливу текстів мистецтвознавчої рецензії на реципієнта, виявлено механізм їх дії.

Досліджено структурно-семантичну організацію мовознавчих і літературознавчих рецензій протягом XIX - XX ст., а також особливості використання мовних засобів різних рівнів в обов'язкових та факультативних елементах жанру. Розглянуто специфіку наукового викладу інформації, зокрема особливості мовних конструкцій, які відповідають вимогам комунікації у сфері науки. Систематизовано різні підходи до функціонально-стильової та жанрової диференціації наукової прози у сучасному мовознавстві. З'ясовано ознаки журнальної рецензії як жанру науково-публіцистичного підстилю. Головну увагу приділено динаміці структурно-семантичної організації мовознавчих і літературознавчих рецензій XIX - XX ст. Висвітлено специфіку стрижневих композиційних елементів цього жанру, а саме: заголовка, бібліографічого опису видання, вступу, основної частини, висновку та їх змістового наповнення та графічного вираження. Проаналізовано взаємодію типологічного й індивідуально-авторського у дослідженому жанрі. Розглянуто вплив авторського "я" на структурно-семантичну організацію мовознавчих і літературознавчих рецензій.

Висвітлено ключові проблеми музичної журналістики. Проаналізовано значний історичний матеріал із щоденної преси Львова різними мовами з кінця XVIII ст. до 1939 р., а також сучасні публікації з вказаної тематики. Розглянуто музично-журналістський текст як об'єкт аналізу. Охарактеризовано панівні тенденції львівської музичної журналістики кінця XIX ст. Проаналізовано діяльність І. Франка як музичного журналіста. Увагу приділено соціальним стратегіям музичної журналістики на різних історичних етапах.

Проаналізовано основні підходи до рецензування рукописів статей вітчизняними та зарубіжними науковими журналами. Обгрунтовано необхідність відходу від практики формального рецензування та забезпечення редакціями журналів високопрофесійного, неупередженого і всебічного аналізу відповідних матеріалів.

Проанализированы основные подходы к рецензированию рукописей статей отечественными и зарубежными научными журналами. Обоснована необходимость отхода от практики формального рецензирования и обеспечения редакциями журналов высокопрофессионального, беспристрастного и всестороннего анализа соответствующих материалов.

The basic approaches to peer-reviewed manuscripts of articles by domestic and foreign scientific journals. Revealed the need to move away from the practice of formal peer review journal editors to ensure a highly professional, impartial and comprehensive analysis of relevant materials.

Надано інтерпретацію понять системи К. Станіславського в художньо-естетичних формах журнальної театральної критики незалежної України, яка активно продукується в інформаційно-аналітичних жанрах: інтерв'ю, рецензії, кореспонденції.

Розглянуто прийоми метафоризації публіцистичного мислення у сучасній театральній журналістиці (персоніфікація, символ), які відтворюють в аналітичних жанрах драматичну концепцію дійсності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ330г(4УКР-2ОДЕ) + Ч612.163.22

Рубрики:

Театральна рецензія (Газетно-журнальні жанри)

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено типологічні риси та структурно-композиційні особливості німецькомовної мистецтвознавчої рецензії. Жанр мистецтвознавчої рецензії належить до функціонального стилю газетної публіцистики і являє собою оцінку та аналіз твору мистецтва. Визначальною для структурно-композиційної побудови тексту мистецтвознавчої рецензії є його прагматична заданість. Зміни у структурі тексту рецензії та його мовному оформленні зумовлені первинністю чи вторинністю типологічних рис рецензії, обов'язковий чи факультативний характер яких залежить від прагматичної функції конкретного тексту рецензії. Надано класифікацію мистецтвознавчої рецензії. На підставі співвідношення комунікативного та композиційного рівнів організації тексту визначено аналітично-оцінну рецензію, рецензію-репортаж та рецензію-анотацію. Розглянуто особливості побудови горизонтальної та вертикальної структур кожного різновиду мистецтвознавчої рецензії.

У журналістиці жанрова форма повідомлення трактується як інструмент для забезпечення успішної комунікації, актуальним для її пояснення є простеження таких чинників, як авторська мета, запити адресатів та функції повідомлення. Форма рецензії на фільм визначається гібридною природою кіно: синтетичність, пластичність, колективність творчості. Предмет уваги висуває вимоги до рецензента. Рецензент аналізує художню досконалість і простежує компоненти кінотвору з урахуванням складу та очікувань аудиторії (масові читачі чи професіонали).

Наведено огляд музично-критичного доробку галицького композитора отця Остапа Нижанківського, що вийшов друком на сторінках "Діло". Розглянуто тематику дописів, у яких висвітлювалося культурно-освітнє життя Східної Галичини кінця ХIХ - поч. ХХ ст. З'ясовано жанровий спектр пресових матеріалів митця. Описано творчіздобутки українських композиторів, визначних вокалістів С. Крушельницької, О. Мишуги, М. Левицького, співочих колективів: хору "Дванадцятки", "Львівського Бояну", диригента о. О. Нижанківського, появу нових музичних видань. Проаналізовано особливості публіцистичного стилю журналіста. Досліджено джерелознавчу цінність, пізнавальну та просвітницько-виховну функції газетних публікацій о. О. Нижанківського.

Здійснено аналіз публіцистичних матеріалів Остапа, Нестора, Меланії Нижанківських, присвячених концертним виступам С. Крушельницької початку ХХ сторіччя. Розглянуто рецензії, опубліковані в галицьких часописах "Діло" та "Назустріч". Охарактеризовано особисті творчі контакти композиторів Остапа і Нестора Нижанківських. Визначено джерелознавчу цінність газетних статей яскравих представників родини Нижанківських для історіографії української культури.

Розглянуто специфіку висвітлення літературної та літературно-критичної тематики в спеціалізованих часописах ("Літературна Україна", "Українська літературна газета") і часописах суспільної та культурознавчої проблематики ("Критика", "Zbruc"). Сучасний етап розвитку літературних часописів і літературних розділів видань розглядається як обумовлений логікою діалогу між традиційною та модерною течіями в літературно-критичній царині сучасного українського гуманітарного знання. Повторення деяких ключових питань у дискусії "модерне - традиційне" на межах XIX - XX і XX - XXI ст. надає змогу припустити "повернення" української літератури на шлях розвитку, визначений її культурною специфікою. Літературні часописи надають змогу підтримувати певний рівень дискусії в процесі усвідомлення літературного спадку XX ст., революційних змін у сучасній літературі, визначення завдань для літераторів. Логічним жанровим втіленням цього процесу стають бесіди, діалоги, розмови (Ю. Андрухович, О. Бойченко, О. Друль "Ворохтаріум: літературний тріалог із діалогом і монологами", 2017; Л. Українка, О. Забужко, Блаженніший Святослав Шевчук "Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку", 2020; "Бесіди. М. Сидоржевський - Г. Штонь", 2020). Проаналізовані видання та стильова специфіка критичних текстів унаочнюють динамічність літературно-критичного процесу, надають змогу представити інтелектуальний "портрет" зацікавленого сучасною літературою читача. Порівняння жанрово-стильових характеристик текстів "Української літературної газети" та матеріалів видання "Zbruc" вимагає розмежування понять світоглядної публіцистики, яка зазвичай належить перу письменників, і літературної критики авторства літературознавців і журналістів, "на межі" яких виникають особливо цікаві зразки культурознавчої есеїстики.