Висвітлено історичні аспекти становлення дозвілля сім'ї, його проблеми та перспективні напрямки. Описано інноваційні технології реалізації педагогічного потенціалу сімейного дозвілля та соціально-педагогічні особливості його організації в закладах культури України.

Освещены исторические аспекты становления досуга семьи, его проблемы и перспективные направления. Описаны инновационные технологии реализации педагогического потенциала семейного досуга и социально-педагогические особенности его организации в заведениях культуры Украины.

Теоретично обгрунтовано значення культурно-просвітницької діяльності як засобу адаптації дітей в спортивних інтернатних закладах. Розроблено двовекторну модель дослідження адаптаційного процесу. Визначено зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на специфіку адаптаційного процесу в інтернатних спортивних закладах. Обгрунтовано педагогічні умови та системи культурно-просвітніх засобів, що сприяють успішній адаптації дітей до нових умов життєдіяльності. Наведено методичні рекомендації щодо удосконалення навчально-виховної роботи з новачками інтернатних закладів спортивного профілю.

Запропоновано педагогічну інтерпретацію сутності, змісту та структури вільного часу студентів. Висвітлено поняття "педагогічний потенціал вільного часу студентів", "культура вільного часу студентів", визначено та експериментально перевірено педагогічні умови її формування: соціально-педагогічні, організаційно-педагогічні, психолого-педагогічні, запропоновано організаційно-методичну систему їх реалізації. Визначено кількісні та якісні характеристики використання вільного часу студентської молоді. Виявлено рівні сформованості культури використання вільного часу та основні типи особистостей студентів в залежності від освоєння ними позанавчального часового простору.

Здійснено теоретичний аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, визначено суть соціально-культурної реабілітації інвалідів юнацького віку за умов дозвілля. Обгрунтовано специфіку, педагогічні умови та принципи організації культурно-дозвіллєвої діяльності юнаків та дівчат віком 15 - 22-х років з психофізіологічними вадами внаслідок дитячого церебрального паралічу. Запропоновано педагогічну програму організації культурно-дозвіллєвої діяльності означеної категорії осіб, яка передбачає поетапне розв'язання реабілітаційних і виховних завдань: усунення негативних впливів хвороби та інвалідності, психокорекцію, стимулювання соціально-культурної активності, розвиток творчих здібностей, талантів, інтересів і смаків кожного вихованця.

Дисертацію присвячено визначенню історико-теоретичних передумов становлення паркової культури як соціально-педагогічної системи, її сучасний стан, тенденції розвитку. Дано обгрунтування поняття эпаркової культурию й охарактеризовано типологію парків як поліфункціональних соціокультурних установ, їх місце і роль в соціокультурній сфері суспільства. Виявлено соціально-педагогічні аспекти підвищення ефективності паркової діяльності; визначено особливості і закономірності її функціонування, переконливо доведено пріоритетну значущість парків серед інших соціокультурних інституцій, їх комплексний устрій і багатофункціональність; грунтовно розглянуто принципи, функції, напрямки і технології, моделі культурно-просвітницької, дозвільної діяльності різних типів парків та рекреаційних зон.

Розроблено та експериментально апробовано педагогічну модель формування комунікативної культури молодших школярів за умов дозвілля, яка містить складові: теоретичну модель цієї культури як предмета педагогічного аналізу, педагогічні умови її формування у молодших школярів за умов дозвілля, технологію проектування та реалізації відповідних культурно-дозвіллєвих програм, методичні вимоги до реалізації кожного з етапів розробленої технології, діагностику ефективності дозвіллєвих програм з формування комунікативної культури молодших школярів. На підставі теоретичного аналізу доведено, що комунікативна культура як предмет педагогічного дослідження може бути представлена ієрархічною моделлю, яка уможливлює впорядкування системи понять для опису предметного поля зазначеної культури та узагальнення результатів досліджень з даної проблеми. Показано можливість цієї моделі у розв'язанні педагогічних проблем, пов'язаних з формуванням комунікативної культури особистості. Обрунтовано педагогічні умови її формування в молодших школярів на трьох ієрархічно співвіднесених рівнях, пов'язаних з педагогічним супроводом інкультурації, специфікою цієї інкультурації за умов дозвілля, віковими особливостями молодших школярів. Запропоновано технологію проектування дозвіллєвих програм, яка включає п'ять етапів: цільовий, критеріальний, проектувальний, реалізаційний, діагностичний. Створено методику діагностики ефективності дозвіллєвих програм, спрямованих на формування комунікативної культури молодших школярів.

Розглянуто питання насиченості сучасного IT-ринку продуктами, що дозволяють вирішувати завдання планування рекламних кампаній, а також зроблено висновок щодо необхідності створення оригінальної математичної моделі, яка б враховувала специфіку проведення реклами культурно-масових заходів. Запропоновано математичну модель, яка дозволяє оцінити розподіл коштів між різноманітними видами реклами та тенденцію у зміні їх важливості.

Подано теоретичне обґрунтування та проаналізовано результати дослідницької перевірки соціально-педагогічних умов і культурологічної інтерпретації соціокультурної діяльності особистості в соціумі. Культурно-дозвільну діяльність розглянуто як особливий спосіб життя, специфічний та унікальний вираз культури. Зроблено спробу дослідити закономірності соціалізації людини в контексті сучасної «культурної реальності» та соціально-історичного простору, розкрити механізми формування її духовної культури.

Представлено теоретическое обоснование и проанализированы результаты исследовательской проверки социально-педагогических условий и культурологической интерпретации социокультурной деятельности личности в социуме. Культурно-досуговая деятельность рассмотрена как особый образ жизни, специфическое и уникальное выражение культуры. Сделана попытка исследовать закономерности социализации человека в контексте современной «культурной реальности» и социально-исторического пространства, раскрыть механизмы формирования его духовной культуры.

The article is devoted to then analysis of the theoretical grounds and experimental checkup of social and pedagogical conditions and also cultural interpretation of the social and cultural activity of the personality in the socium. Cultural and entertaining activity is opened as a special way of life and unique expression of culture. The article deals with people socialization in context of modern «cultural reality» and social and historical space and opens mechanisms of forming of his spiritual culture.

Визначено проблеми, які виникають у соціалізації молоді, закономірності, принципи, особливості дозвілля молоді; обгрунтовано сутність, мету, завдання, основні напрями соціальної роботи у сфері дозвілля молоді.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч710.001

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч311.385 + Ч710.001

Рубрики:

Окремі види позанавчальної роботи в галузі загальної педагогіки

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч710.032.109

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч710.0

Рубрики:

Теорія культурно-освітньої роботи

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ