Під такою назвою 20-22 жовтня 1998 р. в Києві у Національній парламентській бібліотеці України (НПБУ) відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція. На ній розглядались проблеми державної політики щодо повернення культурних цінностей, зокрема книжок, формування стратегії розвитку бібліотеки в умовах ринку, сучасних інформаційно-бібліотечних технологій, соціології та психології бібліотечної справи. Повідомлялось про розробку Державної програми автоматизації бібліотек України, про основні пріоритети Міжнародного фонду "Відродження" щодо підтримки бібліотечно-інформаційної діяльності в Україні, про сучасні тенденції розвитку бібліотечної справи в Німеччині та ін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.036

Рубрики:

Бібліотечна справа в системі інформаційно-комунікативних служб

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.036

Рубрики:

Бібліотечна справа в системі інформаційно-комунікативних служб

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання розвитку інформаційних технологій, створення та розповсюдження баз даних науково-технічної інформації у світі та в Україні зокрема. Проаналізовано початкові етапи інформаційної революції, сучасний стан інформаційного забезпечення суспільства. У цьому аспекті розглянуто створення Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України спільно з Національною бібліотекою України ім. В.І.Вернадського Українського реферативного журналу "Джерело", додатком до якого у 2001 р. заплановано випуск підсумкового річного компакт-диску. Відзначено наявність в Україні достатнього наукового потенціалу для участі у процесі інформатизації суспільства та перетворенні бібліотек на сучасні інформаційні центри.

Досліджено питання створення та розвитку інформаційно-бібліотечного комплексу з метою забезпечення високого рівня інформаційного обслуговування на ринку інформації та інформаційних послуг. Вивчено можливість формування даного комплексу на основі реально існуючих бібліотек. Розроблено моделі виробничої програми комплексу, модель визначення потреби у виробничих ресурсах, змодельовано основні напрямки діяльності та розвитку комплексу, формалізовано залежність між його ціновою політикою та результатами його діяльності, розроблено методики оцінки ризику та основних економічних показників господарської діяльності інформаційно-бібліотечного комплексу, вдосконалено організацію пошуку інформації, представлено оптимальну форму надання інформації - гіпертекстову модель.

Наголошено, що визначити місце бібліотекознавства серед інших наук дозволяє системний підхід. Вихідним для бібліотеки як системи є бібліотечний фонд, тобто упорядкована сукупність документів. Він виконує в системі базисну функцію і тому вводить бібліотеку в розряд документальних систем. Між усіма елементами бібліотеки - її фондом, контингентом користувачів, матеріально-технічною базою та бібліотечним персоналом, а також між бібліотекою та зовнішнім середовищем існують найтісніші зв'язки, або комунікації, тому бібліотека є системою не просто документальною, а документально-комунікаційною. Усі зв'язки, всі акти спілкування у бібліотеці опосередковуються документом. Бібліотекознавство за своїм предметом належить до класу документально-комунікаційних наук, який є розділом науки про соціальні комунікації. Ця наука, в свою чергу, є складовою суспільствознавства. Сюди ж входить і бібліотекознавство.

Установить место библиотековедения среди других наук позволяет системный подход. Исходным для библиотеки как системы является библиотечный фонд, т. е. упорядоченная совокупность документов. Он выполняет в системе базисную функцию и поэтому вписывает библиотеку в разряд документальных систем. Между всеми элементами библиотеки - её фондом, контингентом пользователей, материально-технической базой и библиотечным персоналом, - а также между библиотекой и внешней средой существуют теснейшие связи, или коммуникации, и поэтому библиотека есть система не просто документальная, а документально-коммуникационная. Все связи, все акты общения в библиотеке опосредуются документом. Библиотековедение по своему предмету вписывается в класс документально-коммуникационных наук, являющийся разделом науки о социальных коммуникациях. Эта наука, в свою очередь, вписывается в обществоведение. Здесь же в конечном счёте помещается и библиотековедение.

The author proves that the system approach enables to determine the place the library science occupies among other disciplines. Library collection, i. e. the well-ordered totality of documents, is the initial component for libraries as a system. The basic function the collection accomplishes within the system enters the system in the set of documentary systems. The most closest relations exist between the library components (collection, users, material and technical base, and library staff), as well as between library and its environment. Thus, a library is the documentary and communication system. All the relations, communication acts are mediated through documents. According to its subject, the library science belongs to the group of documentary and communication disciplines that is the division of science on social communications, that, in its turn, belongs to social sciences where, in the last analysis, the library science belongs to.

Висвітлено питання прийняття нових законодавчих актів, спрямованих проти тероризму, які стосуються безпосередньо бібліотек. Звернуто увагу на те, що бібліотечні структури будуть змушені розкривати характер послуг, які надаються користувачам.

Освещены вопросы с принятия новых законов, направленых против терроризма, которые непосредственно имеют отношение к библиотекам. Обращено внимание на то, что библиотечные структуры будут обязаны раскрывать характер услуг, предоставляемых пользователям.

In the new millenium libraries and librarians are faced with a host of challenging issues, including an appropriate response to anti-terrorist legislation following the tragic events of September 11, 2001. Even before September 11, the idealistic principles enshrined in the core values of IFLA which are based on Article 19 of The Universal Declaration of Human Rights (1948), had for decades been tempered by international and national legislation and practice. Both The European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (1950) and The International Covenant of Civil and Political Rights (ICCPR) (1966, 1976) condone restrictions of the freedom of expression e. g. in the interests of national security. After September 11, 2001 legislation was passed in many countries designed to prevent terrorism. While the intention is to restrain only those suspected of or proven to be linked with terrorist activities, there is concern that the potential consequences can be much more far-reaching and long-lasting. Within the library and information community there is concern that since some of the September 11 hijackers apparently communicated through Internet services in public libraries, librarians may be obliged by anti-terroist legislation to compromise traditional user privacy and confidentiality. Restrictions on library employee freedom of speech on professional and policy issues are a further cause of anxiety to many librarians and information professionals. How should we act in this situation?

Установлено, що свобода доступу до інформації, наданої державними органами, є ключовим елементом відкритості урядів. Від рівня свободи залежить успіх журналістських розслідувань та кампаній, що проводяться у громадянському суспільстві. Проте без підтримки бібліотек та інформаційних служб принцип свободи доступу може діяти неефективно. Доведено, що захист і посилення згаданого принципу стосовно здійснення принципу недоторканності особистого життя є основними напрямами діяльності бібліотечно-інформаційного співтовариства на початку ХХІ століття.

Установлено, что свобода доступа к информации государственных органов является ключевым элементом открытости правительств. От уровня свободы зависит успех журналистских расследований, а также успех кампаний, проводимых время от времени в гражданском обществе. Однако без поддержки библиотек и информационных служб принцип свободы доступа может действовать неэффективно. Доказано, что защита и усиление указаного принципа в контексте осуществления принципа неприкосновенности личной жизни является основными направлениями деятельности библиотечно-информационного сообщества в начале ХХІ века.

Freedom of access to the information held by 'public authorities' is a key element in open government. Effective investigative journalism depends on it, as do campaigning organisations in civil society. However, it does not automatically function smoothly. The principle can be comparatively ineffective without the assistance provided by libraries and information services. It is also potentially compromised by the security-related measures adopted by governments since the terrorist attacks of 2001. The author argues that the protection and strengthening of freedom of access, in a context of robust protection of personal privacy, is the key project of the library and information community in the early twenty-first century.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.03

Рубрики:

Бібліотечна справа й окремі сфери, явища соціального життя суспільства

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання: як можуть бібліотеки допомогти читачам отримати точні дані замість дезінформації, яка часто з'являється в телевізійних програмах та Інтернеті? Посилаючись на роботу канадського філософа Рендала Марліна, стисло проаналізовано елементи політичної пропаганди та етики переконання, якої дотримуються засоби масової інформації, а також, на базі роботи французького дослідника Володимира Волкоффа, досліджено засоби політичної дезінформації. Подано практичні рекомендації щодо відбору джерел інформації.

Рассмотрен вопрос: могут ли библиотеки помочь читателям получать точные сведения вместо дезинформации, часто обнаруживаемой в телевизионных программах и в Интернете? На основе работы канадского философа Рэндала Марлина кратко проанализированы элементы политической пропаганды и этики убеждения, которой придерживаются средства массовой информации, а также, на основе работы французского исследователя Владимира Волкоффа, проанализированы средства политической дезинформации. Даны практические рекомендации по отбору источников информации.

How can librarians help their public to correct the government misinformation and disinformation often found on television and the Internet? Teach them to know the enemy. Brief analyses are offered of the elements of political propaganda and the ethics of media persuasion, based on the recent work of Canadian philosopher Randal Marlin, and of the tools of political disinformation, based on the recent French study of Vladimir Volkoff. Practical suggestions on the selection of information sources and on cautions to clients are provided, based upon the author's work as a parliamentary reference librarian.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.036 + Ч734(4УКР)707

Рубрики:

Бібліотечна справа в системі інформаційно-комунікативних служб

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мультимедійні технології поєднують пізнавальну, наукову, культурологічну, антропологічну, навігаційну та комунікаційну функції, що розширює можливості системи науково-освітніх комунікацій, а саме: інформаційне середовище науки й освіти набуває ознак нелінійного інформаційно-когнітивного середовища; мультимедіа створює підгрунтя для розгортання інтелектуальної діяльності сучасних інформаційно-бібліотечних структур, орієнтує їх на опанування нових технологій роботи й аналізу змісту електронних ресурсів; когнітивні можливості мультимедіа розкриваються шляхом доповнення логіко-структурних елементів образно-інтуїтивними засобами, що сприяє розвиткові пізнавальної діяльності науковців і освітян; для мультимедійних продуктів характерним є багатовимірність доступного знакового простору, наявність внутрішніх і зовнішніх (з іншими електронними виданнями) динамічних зв'язків, забезпечення інтерактивної роботи.

Мультимедиационные технологии объединяют познавательную, научную, культурологическую, антропологическую, навигационную и комуникационную функции, что расширяет возможности системы научно-образовательных комуникаций, а именно: информационная среда науки и образования приобретает признаки нелинейной информационно-когнитивной среды; мультимедиа создает основы для развертывания интеллектуальной деятельности современных информационно-библиотечных структур, ориентирует их на овладевание новых технологий работы и анализу содержания электронных ресурсов; когнитивные возможности мультимедиа раскрываются путем дополнения логико-структурных элементов образно-интуитивными средствами, что способствует развитию познавательной деятельности работников науки и образования; для мультимедийных продуктов характерным является многоизмеряемость доступного знакового пространства, присутствие внутренних і внешних (с другими электронными изданиями) динамических связей, обеспечение интерактивной работи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.032 + Ч734(4УКР)

Рубрики:

Бібліотечна справа і науково-технічний прогрес

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.03

Рубрики:

Бібліотечна справа й окремі сфери, явища соціального життя суспільства

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено головні моменти розвитку світового інформаційного та інтелектуального потенціалу, які супроводжують поступовий рух суспільства інформаційного до суспільства, побудованого на знаннях, та роль бібліотек як ланок інформаційного суспільства. Проаналізовано співвідношення попиту читачів на друковані і електронні книги. Розкрито інновації в електронній книзі, зокрема, віджети та нові моделі підкастингів. Висвітлено проблеми з книжкового бізнесу, які потребують взаємодії видавців і бібліотек. Висвітлено нову послугу європейських бібліотек - "живі книги". Акцентовано увагу на досягненнях засобів мініатюризації ІКТ, критеріях оцінювання розвитку ІКТ індекс e-readiness (індекс готовності суспільства до електронних технологій і електронного оточення). Досліджено головні проблеми розвитку ІКТ: загроза настання інформаційного безладу, нерівномірність розширення цифрового простору. Прокоментовано основні компоненти прогнозу стосовно головних технологій (соціотехнологічних блоків) на 2008 - 2018 рр., зробленого директором Центру цифрової трансформації при Університеті штату Пенсільванія (США). Виділено системні рішення і технології, важливі для бібліотечно-інформаційного простору: тенденція комунікативності (мобільний телефон - смартфон - iPhone - ЕПЧ - ноутбук), відкриті соціальні мережі, нові веб-додатки, підвищення уваги до захисту інформації, семантична мережа.

Определены главные моменты развития мирового информационного и интеллектуального потенциала, которые сопровождают постепенное движение общества информационного к обществу, построенному на знаниях, и роль библиотек как звеньев информационного общества. Проанализировано соотношение спроса на печатные и электронные книги. Раскрыты инновации в электронной книге - виджеты и новые модели подкастингов. Рассмотрены проблемы развития книжного бизнеса и взаимодействия издателей и библиотек. Освещена новая услуга в библиотеках Европы - "живые книги". Акцентировано внимание на: достижениях в миниатюризации способов ИКТ, критериях оценивания развития ИКТ - индекс e-readiness (индекс готовности общества к электронным технологиям и электронному окружению). Исследованы проблемы развития ИКТ: угроза наступления информационного беспорядка, неравномерность расширения цифрового пространства. Прокомментированы основные компоненты прогноза относительно главных технологий (социотехнологических блоков) на 2008 - 2018 гг., сделанного директором Центра цифровой трансформации при Университете штата Пенсильвания (США). Выделены системные решения и технологии, актуальные для библиотечно-информационного пространства: тенденция коммуникативности (мобильный телефон - смартфон - iPhone - ЭПЧ - ноутбук), открытые социальные сети, новые веб-приложения, повышение внимания к защите информации, семантическая сеть.

In the first part of the report delivered at the annual conference in the Crimea, the role of the traditional and electronic book under modern conditions and the role of technical progress, the information-communicative technologies, technical superinnovations in overcoming information expansion in particular, are being elucidated.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.032 + Ч734(4УКР)

Рубрики:

Бібліотечна справа і науково-технічний прогрес

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено основні напрями розвитку та вдосконалення діяльності інформаційно-аналітичних структур бібліотек, поглиблення міжбібліотечної кооперації, а також шляхи підвищення ефективності функціонування бібліотек як універсальних інформаційних центрів у сфері забезпечення науково-інформаційного супроводу суспільних перетворень. Показано місце бібліотек у системі соціальних інформаційних комунікацій, визначено роль бібліотечних установ у процесі впровадження в Україні моделі сталого інноваційного розвитку, інформаційно-аналітичного забезпечення державної інноваційної політики. Увагу приділено потенціалу наукових бібліотек, забезпеченню інформаційних запитів користувачів довідково-інформаційними ресурсами, специфіці бібліографічного інформування за умов поширення електронних технологій.

Освещены основные направления развития и усовершенствования деятельности информационно-аналитических структур библиотек, углубления межбиблиотечной кооперации. Рассмотрены пути повышения эффективности функционирования библиотек как универсальных информационных центров в сфере обеспечения научно-информационного сопровождения общественных преобразований. Показано место библиотек в системе социальных информационных коммуникаций, определена роль библиотечных учреждений при внедрении в Украине модели устойчивого информационного развития, информационно-аналитического обеспечения государственной инновационной политики. Внимание уделено потенциалу научных библиотек, обеспечению информационных запросов пользователей справочно-информационными ресурсами, специфике библиографического информирования в условиях распространения электронных технологий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.036

Рубрики:

Бібліотечна справа в системі інформаційно-комунікативних служб

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості становлення сучасної системи соціальних інформаційних комунікацій (СІК) у контексті розвитку інформатизації в Україні. Показано роль і значення СІК в еволюції суспільства. Запропоновано класифікацію СІК за специфікою використання ресурсів, рівнем узагальнення пізнавальної діяльності. Зазначено, що тенденція до об'єднання інформаційних ресурсів бібліотек і інших інформаційних структур встановлює нові можливості поряд із вдосконаленням технологій інформаційного виробництва для розвитку соціальних структур українського суспільства, продуктивного співробітництва із зарубіжжям.

Рассмотрены особенности становления современной системы социальных информационных коммуникаций (СИК) в контексте развития информатизации в Украине. Показаны роль и значение СИК в эволюции общества. Предложена классификация СИК по специфике использования ресурсов, уровню обобщения познавательной деятельности. Указано, что тенденция к объединению информационных ресурсов библиотек и других информационных структур устанавливает новые возможности с учетом усовершенствования технологий информационного производства для развития социальных структур украинского общества, продуктивного сотрудничества с зарубежьем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.036

Рубрики:

Бібліотечна справа в системі інформаційно-комунікативних служб

Шифр НБУВ: Ва722432 Пошук видання у каталогах НБУВ