Мультимедійні технології поєднують пізнавальну, наукову, культурологічну, антропологічну, навігаційну та комунікаційну функції, що розширює можливості системи науково-освітніх комунікацій, а саме: інформаційне середовище науки й освіти набуває ознак нелінійного інформаційно-когнітивного середовища; мультимедіа створює підгрунтя для розгортання інтелектуальної діяльності сучасних інформаційно-бібліотечних структур, орієнтує їх на опанування нових технологій роботи й аналізу змісту електронних ресурсів; когнітивні можливості мультимедіа розкриваються шляхом доповнення логіко-структурних елементів образно-інтуїтивними засобами, що сприяє розвиткові пізнавальної діяльності науковців і освітян; для мультимедійних продуктів характерним є багатовимірність доступного знакового простору, наявність внутрішніх і зовнішніх (з іншими електронними виданнями) динамічних зв'язків, забезпечення інтерактивної роботи.

Мультимедиационные технологии объединяют познавательную, научную, культурологическую, антропологическую, навигационную и комуникационную функции, что расширяет возможности системы научно-образовательных комуникаций, а именно: информационная среда науки и образования приобретает признаки нелинейной информационно-когнитивной среды; мультимедиа создает основы для развертывания интеллектуальной деятельности современных информационно-библиотечных структур, ориентирует их на овладевание новых технологий работы и анализу содержания электронных ресурсов; когнитивные возможности мультимедиа раскрываются путем дополнения логико-структурных элементов образно-интуитивными средствами, что способствует развитию познавательной деятельности работников науки и образования; для мультимедийных продуктов характерным является многоизмеряемость доступного знакового пространства, присутствие внутренних і внешних (с другими электронными изданиями) динамических связей, обеспечение интерактивной работи.

Досліджено питання створення та розвитку інформаційно-бібліотечного комплексу з метою забезпечення високого рівня інформаційного обслуговування на ринку інформації та інформаційних послуг. Вивчено можливість формування даного комплексу на основі реально існуючих бібліотек. Розроблено моделі виробничої програми комплексу, модель визначення потреби у виробничих ресурсах, змодельовано основні напрямки діяльності та розвитку комплексу, формалізовано залежність між його ціновою політикою та результатами його діяльності, розроблено методики оцінки ризику та основних економічних показників господарської діяльності інформаційно-бібліотечного комплексу, вдосконалено організацію пошуку інформації, представлено оптимальну форму надання інформації - гіпертекстову модель.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.036

Рубрики:

Бібліотечна справа в системі інформаційно-комунікативних служб

Шифр НБУВ: Ва722432 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито зміст поняття "консолідована інформація", висвітлено напрями розвитку та застосування даної інформаційної технології. Проаналізовано особливості перетворення інформації для кожної групи потенційних споживачів, залучення бібліотек до створення інформаційного продукту нового покоління.

Подано теоретичне обгрунтування інформаційної аналітики в структурі діяльності бібліотек України за умов інтелектуалізації соціокомунікаційних відносин в суспільстві. Проаналізовано джерела становлення інформаційно-аналітичної діяльності в бібліотечній сфері. Визначено онтологічну та концептуальну специфіку інформаційно-аналітичної діяльності в бібліотеці, її зміст, характер, технології та організаційні засади. Охарактеризовано ресурси інформаційно-аналітичної діяльності в бібліотеках, зокрема, інформаційні, організаційно-технологічні, методичні та кадрові. Увагу приділено інформаційно-аналітичному забезпеченню суспільних підсистем у бібліотеках. Окреслено тенденції розвитку інформаційно-аналітичної діяльності в бібліотечно-інформаційній сфері, акцентовано на питаннях впровадження інтелектуальних технологій інформаційно-аналітичної діяльності.

Вивчено розвиток інформаційно-комунікаційних технологій у сучасній бібліотеці. Розглянуто сучасні бібліотеки в системі зазначених технологій. Розкрито специфіку інформаційно-аналітичного забезпечення управлінських структур у практиці діяльності Служби інформаційного-аналітичного забезпечення органів державної влади Національної бібліотеки України імені В. В. Вернадського. З'ясовано роль електронних бібліотек в інформаційно-аналітичному забезпеченні сучасних користувачів. Визначено перспективи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у бібліотечних установах - сучасних інформаційних центрах.

Висвітлено участь бібліотек і їх інформаційно-аналітичних підрозділів у забезпеченні інформаційного супроводу процесів управління суспільним розвитком. Проаналізовано досвід функціонування бібліотечних структур у системі політико-комунікаційних взаємодій за різних соціально-економічних і суспільно-політичних умов. Обгрунтовано можливості бібліотек у забезпеченні інформаційного підгрунтя прийняття управлінських рішень. Розкрито специфіку їх функціонування як інформаційної бази, каналу та суб'єкта політичної комунікації.

Під такою назвою 20-22 жовтня 1998 р. в Києві у Національній парламентській бібліотеці України (НПБУ) відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція. На ній розглядались проблеми державної політики щодо повернення культурних цінностей, зокрема книжок, формування стратегії розвитку бібліотеки в умовах ринку, сучасних інформаційно-бібліотечних технологій, соціології та психології бібліотечної справи. Повідомлялось про розробку Державної програми автоматизації бібліотек України, про основні пріоритети Міжнародного фонду "Відродження" щодо підтримки бібліотечно-інформаційної діяльності в Україні, про сучасні тенденції розвитку бібліотечної справи в Німеччині та ін.

Висвітлено питання розвитку інформаційних технологій, створення та розповсюдження баз даних науково-технічної інформації у світі та в Україні зокрема. Проаналізовано початкові етапи інформаційної революції, сучасний стан інформаційного забезпечення суспільства. У цьому аспекті розглянуто створення Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України спільно з Національною бібліотекою України ім. В.І.Вернадського Українського реферативного журналу "Джерело", додатком до якого у 2001 р. заплановано випуск підсумкового річного компакт-диску. Відзначено наявність в Україні достатнього наукового потенціалу для участі у процесі інформатизації суспільства та перетворенні бібліотек на сучасні інформаційні центри.

Розглянуто особливості становлення сучасної системи соціальних інформаційних комунікацій (СІК) у контексті розвитку інформатизації в Україні. Показано роль і значення СІК в еволюції суспільства. Запропоновано класифікацію СІК за специфікою використання ресурсів, рівнем узагальнення пізнавальної діяльності. Зазначено, що тенденція до об'єднання інформаційних ресурсів бібліотек і інших інформаційних структур встановлює нові можливості поряд із вдосконаленням технологій інформаційного виробництва для розвитку соціальних структур українського суспільства, продуктивного співробітництва із зарубіжжям.

Рассмотрены особенности становления современной системы социальных информационных коммуникаций (СИК) в контексте развития информатизации в Украине. Показаны роль и значение СИК в эволюции общества. Предложена классификация СИК по специфике использования ресурсов, уровню обобщения познавательной деятельности. Указано, что тенденция к объединению информационных ресурсов библиотек и других информационных структур устанавливает новые возможности с учетом усовершенствования технологий информационного производства для развития социальных структур украинского общества, продуктивного сотрудничества с зарубежьем.

Розкрито зміст поняття "інформаційний суверенітет" (ІС). Показано значення ІС для теоретичного обгрунтування перспектив розвитку сучасної бібліотечної діяльності. Проаналізовано законодавчі акти, закони для забезпечення ІС, зокрема, "Про інформаційний суверенітет та інформаційну безпеку України", "Про телебачення і радіомовлення", "Про авторське право та суміжні права". Увагу приділено інформаційним методикам, розробленим на підставі використання змісту поняття ІС, які сприятимуть чіткій структуризації вітчизняних інформаційних масивів, організації їх ефективного використання з урахуванням специфічних запитів соціальних структур сучасного суспільства, а у бібліотечній діяльності - реалізації заходів щодо організації безпеки бібліотечних фондів, їх постійного поповнення за рахунок вітчизняного творення інформації та відбору необхідної українському суспільству інформації з ресурсів глобального інформаційного простору.

Висвітлено основні напрями розвитку та вдосконалення діяльності інформаційно-аналітичних структур бібліотек, поглиблення міжбібліотечної кооперації, а також шляхи підвищення ефективності функціонування бібліотек як універсальних інформаційних центрів у сфері забезпечення науково-інформаційного супроводу суспільних перетворень. Показано місце бібліотек у системі соціальних інформаційних комунікацій, визначено роль бібліотечних установ у процесі впровадження в Україні моделі сталого інноваційного розвитку, інформаційно-аналітичного забезпечення державної інноваційної політики. Увагу приділено потенціалу наукових бібліотек, забезпеченню інформаційних запитів користувачів довідково-інформаційними ресурсами, специфіці бібліографічного інформування за умов поширення електронних технологій.

Освещены основные направления развития и усовершенствования деятельности информационно-аналитических структур библиотек, углубления межбиблиотечной кооперации. Рассмотрены пути повышения эффективности функционирования библиотек как универсальных информационных центров в сфере обеспечения научно-информационного сопровождения общественных преобразований. Показано место библиотек в системе социальных информационных коммуникаций, определена роль библиотечных учреждений при внедрении в Украине модели устойчивого информационного развития, информационно-аналитического обеспечения государственной инновационной политики. Внимание уделено потенциалу научных библиотек, обеспечению информационных запросов пользователей справочно-информационными ресурсами, специфике библиографического информирования в условиях распространения электронных технологий.

Розглянуто питання: як можуть бібліотеки допомогти читачам отримати точні дані замість дезінформації, яка часто з'являється в телевізійних програмах та Інтернеті? Посилаючись на роботу канадського філософа Рендала Марліна, стисло проаналізовано елементи політичної пропаганди та етики переконання, якої дотримуються засоби масової інформації, а також, на базі роботи французького дослідника Володимира Волкоффа, досліджено засоби політичної дезінформації. Подано практичні рекомендації щодо відбору джерел інформації.

Рассмотрен вопрос: могут ли библиотеки помочь читателям получать точные сведения вместо дезинформации, часто обнаруживаемой в телевизионных программах и в Интернете? На основе работы канадского философа Рэндала Марлина кратко проанализированы элементы политической пропаганды и этики убеждения, которой придерживаются средства массовой информации, а также, на основе работы французского исследователя Владимира Волкоффа, проанализированы средства политической дезинформации. Даны практические рекомендации по отбору источников информации.

How can librarians help their public to correct the government misinformation and disinformation often found on television and the Internet? Teach them to know the enemy. Brief analyses are offered of the elements of political propaganda and the ethics of media persuasion, based on the recent work of Canadian philosopher Randal Marlin, and of the tools of political disinformation, based on the recent French study of Vladimir Volkoff. Practical suggestions on the selection of information sources and on cautions to clients are provided, based upon the author's work as a parliamentary reference librarian.

Наголошено, що визначити місце бібліотекознавства серед інших наук дозволяє системний підхід. Вихідним для бібліотеки як системи є бібліотечний фонд, тобто упорядкована сукупність документів. Він виконує в системі базисну функцію і тому вводить бібліотеку в розряд документальних систем. Між усіма елементами бібліотеки - її фондом, контингентом користувачів, матеріально-технічною базою та бібліотечним персоналом, а також між бібліотекою та зовнішнім середовищем існують найтісніші зв'язки, або комунікації, тому бібліотека є системою не просто документальною, а документально-комунікаційною. Усі зв'язки, всі акти спілкування у бібліотеці опосередковуються документом. Бібліотекознавство за своїм предметом належить до класу документально-комунікаційних наук, який є розділом науки про соціальні комунікації. Ця наука, в свою чергу, є складовою суспільствознавства. Сюди ж входить і бібліотекознавство.

Установить место библиотековедения среди других наук позволяет системный подход. Исходным для библиотеки как системы является библиотечный фонд, т. е. упорядоченная совокупность документов. Он выполняет в системе базисную функцию и поэтому вписывает библиотеку в разряд документальных систем. Между всеми элементами библиотеки - её фондом, контингентом пользователей, материально-технической базой и библиотечным персоналом, - а также между библиотекой и внешней средой существуют теснейшие связи, или коммуникации, и поэтому библиотека есть система не просто документальная, а документально-коммуникационная. Все связи, все акты общения в библиотеке опосредуются документом. Библиотековедение по своему предмету вписывается в класс документально-коммуникационных наук, являющийся разделом науки о социальных коммуникациях. Эта наука, в свою очередь, вписывается в обществоведение. Здесь же в конечном счёте помещается и библиотековедение.

The author proves that the system approach enables to determine the place the library science occupies among other disciplines. Library collection, i. e. the well-ordered totality of documents, is the initial component for libraries as a system. The basic function the collection accomplishes within the system enters the system in the set of documentary systems. The most closest relations exist between the library components (collection, users, material and technical base, and library staff), as well as between library and its environment. Thus, a library is the documentary and communication system. All the relations, communication acts are mediated through documents. According to its subject, the library science belongs to the group of documentary and communication disciplines that is the division of science on social communications, that, in its turn, belongs to social sciences where, in the last analysis, the library science belongs to.

Розглянуто роль сучасної бібліотеки в забезпеченні права людини на інформацію. Акцентовано на необхідності включення бібліотечних установ у систему організаційно-правових гарантій прав і свобод людини та громадянина.

Розглянуто основні проблеми трансформації традиційних бібліотечних установ у сучасні інформаційні центри, важливу складову вітчизняного інформаційного ринку.

Зазначено, що розвиток Інтернету відкрив для бібліотек можливість вийти на новий рівень обслуговування користувачів - віртуальний, тобто новий етап освоєння Всесвітньої мережі бібліотеками. Розглянуто такі поняття, як "електронна бібліотека" і "віртуальна бібліотека".

Висвітлено особливості та проблеми формування національного інформаційного ринку та розглянуто сучасну діяльність бібліотек.

На прикладі діяльності Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади розглянуто роль сучасної бібліотеки в інформаційному супроводі діяльності органів державної влади.

Розглянуто окремі аспекти правового діалогу влади та суспільства, розкрито роль бібліотек у підтримці цього діалогу, його активізації за допомогою електронного інформаційного простору (на основі досвіду роботи СІАЗ та Національної юридичної бібліотеки НБУВ).