Охарактеризовано найбільш уживані онлайнові послуги, що використовує сучасна бібліотека у процесі інформаційного обслуговування користувачів - виконання віртуальної довідки, сервіс IQO-консультант, онлайнове замовлення й електронна доставка документів, функціонування бібліотечного форуму, проведення інтернет-семінарів, конференцій та інших заходів.

Розглянуто питання впровадження та ефективного використання дистантних форм обслуговування користувачів з метою підвищення ролі бібліотек у наповнені національного інформаційного простору (ІП) та їх співпраці в глобальному ІП. Висвітлено участь бібліотечних структур у створенні суверенного інформаційного ресурсу, якого потребують різні сфери системи соціальних комунікацій.

Висвітлено роль і місце сучасних бібліотек в системі надання електронних державних послуг фізичним і юридичним особам за умов електронного урядування. Проаналізовано основні тенденції розвитку технологій взаємодії держави з населенням і бізнесом з точки зору участі бібліотечних установ. Визначено завдання, що в цьому контексті постають перед бібліотеками.

Розглянуто специфіку відображення інформаційних ресурсів бібліотеки на веб-сайті, методику та способи організації інформації для публікації на бібліотечних сайтах. Розкрито можливості використання соціальних мереж для зв'язку з користувачами.

Висвітлено питання утвердження нових форм і напрямів роботи бібліотек у контексті інформатизації суспільства, зокрема, електронні форми бібліотечного сервису.

Узагальнено досвід використання бібліотечного дистантного інтернет-обслутовування у діяльності провідних бібліотек світу та України, досліджено його роль у вдосконаленні інформаційного забезпечення користувачів у контексті комунікаційної теорії та функціонування бібліотеки як універсального інформаційно-комунікаційного комплексу. Розкрито сутність і специфіку дистантного інтернет-обслуговування в системі загального бібліотечного обслуговування. Запропоновано визначення поняття дистантного обслуговування. Окреслено основні тенденції та перспективи розвитку дистантних форм бібліотечного обслуговування в аспекті залучення й використання інтелектуального користувацького потенціалу, впровадження інтерактивних сервісів.

Досліджено практику застосування українськими бібліотеками технологій Веб 2.0 з метою бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва – однієї з найбільш активних категорій користувачів Інтернету. Розглянуто онлайнові сервіси Державної та обласних бібліотек для юнацтва (молоді).

Проаналізовано результати дослідження інформаційних потреб користувачів електронних ресурсів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, проведеного упродовж 2013 – 2016 рр. Виокремлено основні категорії користувачів електронних ресурсів, охарактеризовано рівень їх інформаційної культури, зорієнтованість щодо отримання потрібної інформації. Окреслено шляхи підвищення ефективності обслуговування користувачів наукової бібліотеки електронними ресурсами.

Проаналізовано безкоштовні веб-сервіси для створення бібліотечних мультимедійних продуктів: презентацій та відеоматеріалів, які потенційно можуть використовуватися при підготовці віртуальних виставок та реклами заходів, запланованих у бібліотеці. Розглянуті сервіси не потребують встановлення на робочий комп’ютер, їх функції активуються через мережу Інтернет. Проведено комплексний порівняльний аналіз методами бенчмаркінгу великої кількості безкоштовних веб-сервісів, які забезпечують ефективне створення інформаційних продуктів із мультимедійною складовою. На основі дослідження функціональних можливостей кожного з них виокремлено найзручніші, що максимально сприяють створенню презентативних інформаційних продуктів з мультимедійною складовою.

Досліджено зміст, специфіку й основні сучасні тенденції розвитку бібліотечного інтернет-обслуговування як перспективної форми комунікаційної взаємодії бібліотеки з користувачем. Висвітлено досвід використання форм інтернет-обслуговування користувачів у діяльності провідних бібліотек світу й України на сучасному етапі. Проаналізовано й узагальнено досвід впровадження в систему інтернет-обслуговування інтерактивних інформаційних технологій. Окреслено перспективні напрями розвитку форм інтернет-обслуговування в контексті сучасної трансформації бібліотек в універсальні інформаційно-комунікаційні центри за умов глобалізації.

Уперше застосовано метод бенчмаркінгу для дослідження інформаційних послуг бібліотек. Уперше здійснено аналіз веб-сайтів вітчизняних і закордонних бібліотек ВНЗ щодо визначення переліку дистанційних інформаційних послуг. Визначено методом бенчмаркінгу бібліотеки еталони з бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів у дистанційному режимі. Удосконалено систему вибіркового розповсюдження інформації. Запропоновано використання безкоштовних хмарних сервісів для зберігання та ефективного опрацювання бібліотечних електронних ресурсів. Розроблено підхід до побудови вербальної моделі дистанційного інформаційного забезпечення користувачів бібліотек з використанням сучасних інформаційних технологій.

Комплексно досліджено й узагальнено досвід функціонування електронного сервісу сучасної бібліотеки. Проаналізовано ефективність інформаційно-аналітичного обслуговування різних категорій бібліотечних користувачів, зокрема представників органів державної влади та самоврядування. Закцентовано увагу на важливості вдосконалення дистанційних форм інформаційного, інформаційно-аналітичного обслуговування для підвищення ефективності суспільно-інформаційного забезпечення. Оцінено роль і значення електронних інформаційних ресурсів бібліотек у вітчизняному інформаційному просторі. Досліджено перспективні напрями розвитку електронного інформаційно-бібліотечного сервісу.

Дисертаційне дослідження присвячене виявленню основних системоут¬ворюючих елементів, які формують інноваційний медіапростір сучасної бібліо¬теки. Розроблено концептуальну модель формування інноваційного медіапрос¬тору сучасної бібліотеки. Акцентовано на тому, що формування інноваційного медіапростору бібліотеки потребує відповідних компетентностей бібліотечного фахівця, які не обмежуються набуттям елементарних навичок цифрової грамот¬ності і потребують системного підходу. визначено сутність, структуру та інноваційні властивості медіапростору публічної бібліотеки як комунікаційного феномена, що забезпечує комфортну мережну взаємодію в системі «бібліотека — користувач» і характеризується динамічністю, мобільністю, інтерактивністю, дистантністю; - запропоновано концептуальну модель формування інноваційного медіапростору публічної бібліотеки, яка визначає техніко-технологічний та соціо-комунікаційний рівні бібліотечної діяльності в їх взаємозв’язку та взаємовпли-ві. Техніко-технологічний рівень охоплює цифрову інфраструктуру, цифровий контент та цифрового бібліотекаря; соціокомунікаційний - соціальне конструювання нових ціннісних стратегій розвитку суспільства та особистості через реалізацію бібліотекою її сутнісних функцій; - виявлено об’єктивні чинники формування інноваційного медіапростору сучасних бібліотек України, серед яких домінуючими є стрімкий розвиток цифрових технологій та штучного інтелекту, конвергенція новітніми медіа засобів вербальної, аудіо- та візуальної комунікації, ускладнення медіа-ландшафту внаслідок заміни стаціонарних медіа мережними та мобільними; удосконалено: - терміносистему предметної сфери «медіапростір публічних бібліотек» через уточнення його ключових понять; - визначення сутності та специфічних ознак поняття «цифровий бібліотекар» (digital librarian, DL), доповнення системи його фахових компетентнос-тей; набули подальшого розвитку: - організаційно-методичні засади формування інноваційного медіапростору як комунікаційного ландшафту діяльності сучасної публічної бібліотеки, що реалізує інформаційну, культуротворчу, ціннісно-орієнтаційну, освітньо-виховну, рекреаційну, реабілітаційну функції; - наукові уявлення про реалізацію аксіологічної сутності публічної бібліотеки як інформаційно-просвітницької установи, що працює на ідеях культу-роцентризму, гуманізму, демократизму, культурного плюралізму, відповідальності за збереження національної ідентичності.