В контексте когнитивной лингвистики раскрыто содержание понятия лжи, объективированное в единицах разных подсистем современного английского языка. Проанализированы закономерности языкового и дискурсивного воплощения данного понятия, предложено типологическое описание коммуникативной ситуации лжи. Приведены формальный, функциональный и семиотический подходы к сущности понятия дискурса.

Розглянуто вплив концептуальних структур свідомості мовної особистості - основи спільної діяльності комунікантів - на побудову медійного дискурсу в його номінативному та композиційному аспектах. Описано метод лінгвокогнітивного аналізу, згідно з яким концептуальна ієрархія, відображена в мові та дискурсі, грунтується на досвіді тілесного орієнтування людини в навколишньому середовищі.

Рассмотрено влияние концептуальных структур сознания языковой личности - основы совместной деятельности коммуникантов - на построение медийного дискурса в его номинативном и композиционном аспектах. Описан метод лингвокогнитивного анализа, в соответствии с которым концептуальная иерархия, отображенная в языке и дискурсе, основывается на опыте телесного ориентирования человека в окружающей среде.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю4р(4УКР) + Ш100.02

Рубрики:

Когнітивна (пізнавальна) функція

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі досягнень сучасної антропоцентричної когнітивної лінгвістики наведено метод концептуального аналізу для аналізу концепту ГРА. Визначено оптимальний спосіб моделювання концепту. Проаналізовано мовні засоби репрезентації концепту в чотирьох обраних мовах. Встановлено концептуальні ознаки, які складають наповнення концепту в кожній мові. Охарактеризовано принцип функціонування концепту ГРА. Описано концепти GAME і PLAY в англійській мові, концепт ИГРА в російській і концепт ГРА в українській мовах.

На основе достижений современной антропоцентричной когнитивной лингвистики приведен метод концептуального анализа для анализа концепта ИГРА. Определен оптимальный способ моделирования концепта. Проанализированы языковые средства репрезентации концепта в четырех выбранных языках. Установлены концептуальные признаки наполнения в каждом языке. Охарактеризован принцип функционирования концепта ИГРА. Описаны концепты GAME и PLAY в английском языке, концепт ИГРА в русском и ГРА в украинском языках.

Розглянуто актуальні питання лінгвокогнітології, розкрито онтологічну сутність лінгвоконцептів і особливості їх системної організації в контексті когнітивно-дискурсивної парадигми знання. Наведено інформацію про типологію концептів, механізми та техніки об'єктивації, системну організацію концептосфери, ментальні витоки етнокультури, ціннісні орієнтири та концептуальні домінанти. Розглянуто концептополя і дискурсивні формації концептів в аспекті лінгвосинергетики.

Рассмотрены актуальные вопросы лингвокогнитологии, раскрыта онтологическая сущность лингвоконцептов и особенности их системной организации в контексте когнитивно-дискурсивной парадигмы знания. Приведена информация о типологии концептов, механизмах и технике объективации, системной организации концептосферы, ментальных истоках этнокультуры, ценностных ориентирах и концептуальных доминантах. Рассмотрены концептополя и дискурсивные формации концептов в аспекте лингвосинергетики.

У контексті загальнотеоретичних проблем когнітивної лінгвістики розглянуто концептосферу сакрального. Запропоновано новий підхід до опису сакральних концептів, що базується на застосуванні методу семантико-аксіологічного поля. Проаналізовано поетичні тексти барокових письменників І. Величковського та Г. Сковороди, творчість яких репрезентує українську мову XVII - XVIII ст. Розкрито особливості вербалізації концептосфери сакрального, досліджено лінгвальну об'єктивацію змістової структури сакральних концептів "Бог", "Богородиця", "Святість", визначено специфіку концептуалізації сакрально-хтонічного.

В контектсе общетеоретических проблем когнитивной лингвистики рассмотрена концептосфера сакрального. Обоснован новый подход к описанию сакральных концептов, базирующийся на использовании метода семантико-аксиологического поля. Проанализированы тексты барокковых писателей И. Величковского и Г. Сковороды, в творчестве которых представлена языковая ситуация в Украине XVII - XVIII ст. Раскрыты особенности вербализации концептосферы сакрального, исследована лингвальная объективация содержания структуры сакральных концептов "Бог", "Богородица", "Святость", определена специфика концептуализации сакрально-хтонического.

Надано когнітивну схему концепту "персонаж", розглянуто ієрархію цього концепту та структурні елементи у їх взаємозв'язках. Персонаж трактується як текстова мовна особистість.

Визначено роль когнітивного підходу під час вивчення механізму розпізнавання та декодування імпліцитної інформації, що супроводжується елементами психолінгвістичного аналізу даного явища.

Виявлено специфічні риси концепту як одиниці когнітивної лінгвістики; проаналізовано різні підходи до його тлумачення; встановлено функції концепту в процесі пізнавальної діяльності людини. Досліджено класифікацію концептів за ступенем узагальнення.

На матеріалі української, російської, англійської та китайської мов розглянуто культурно детерміновані мовні феномени (етноспецифічні константи мовної свідомості, лінгвокультореми), що виявляються на фонетичному, морфологічному, лексичному, фразеологічному, синтаксичному рівнях. Запропоновано новий категоріальний апарат метаопису національно-мовних картин світу, який грунтується на понятті культурного "квантування" семантичного простору, запозиченого з квантової механіки, а також когнітивному понятті концептуалізації. Розроблено принципово новий підхід до аналізу даних картин світу та виділено аспекти їх вивчення - мовна картина світу та сенсорно-рецептивна концептуалізація дійсності, емоційно-оцінна концептуалізація дійсності, культурні компоненти, етнічні стереотипи, вторинна номінація, морально-ціннісні пріоритети етнічної спільності. Головну увагу приділено феноменові етнічної ментальності, тобто способу народного сприйняття, відчуття, переживання, осмислювання, уявлення й оцінювання реальної дійсності.

Досліджено експлікації концепту ГРА в українській, російській, англійській та німецькій мовах в аспекті антропоцентричної когнітивної лінгвістики. Введено поняття "підконцепт", "відтінок концептуальної ознаки", "концептуальна компетенція". Розроблено оригінальний метод концептуального аналізу. Встановлено структуру концептів, набори їх ознак, виявлено й описано підконцепти в складі концептів, досліджено міжконцептуальні зв'язки. На підставі зіставного аналізу концептів у чотирьох мовах встановлено збіг їх наповнення. Розглянуто явище концептуальної компетенції. Переглянуто принцип "родинних подібностей" Л.Вітгенштейна та принцип "паразитичної категоризації".

Проведено цілісне дослідження лінгвокогнітивної структури концепту шлях на матеріалі англійської, української та французької мов в аспекті об'єднаних когнітивно-ономасіологічної та етнолінгвістичної парадигм сучасного мовознавства. З використанням методології когнітивної ономасіології, лінгвокультурології, когнітивної семантики здійснено когнітивно-семіотичну категоризацію лінгвокультурем з просторовим семантичним компонентом шлях, продемонстровано їх фреймову організацію з урахуванням належності одиниць до концептосфер переміщення, подорож, рух, зустріч, дар. З'ясовано способи вербалізації концепту в англійській, українській та французькій мовах, здійснено концептуальне та структурне моделювання у міжмовному просторі чарівної казки з використанням семантичних опозицій та визначених концептосфер. Значну увагу приділено дослідженню процесу виникнення та способів метафоризації фразеологічних номінацій концепту шлях. Проаналізовано складові ономасіологічної структури номінацій та їх метафоричні моделі. Детально описано процес формування фреймової сітки ідіоконцепту шлях на матеріалі фольклорного тексту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш100.02 + Ш163

Рубрики:

Когнітивна (пізнавальна) функція

Тюркські мови

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены вопросы описания частей речи с точки зрения когнитивной лингвистики. Обоснована необходимость учитывать новые подходы к классификации языковых единиц и грамматических категорий в дальнейших исследованиях частей речи.

Простежено основні тенденції в розумінні терміна "концептосфера", надано його визначення, наведені різними дослідниками, проаналізовано ряд його контекстуальних синонімів, а також з'ясовано, в яких взаємовідношеннях останні можуть перебувати. Сформульовано власне визначення поняття "концептосфера".

Рассмотрена природа метазнаков когнитивной лингвистики - концепт, концептуальная картина мира, концептуальная система, а также первичные и базовые признаки концептов.

Надано основи теорії лінгвальної когнітології - науки, що вивчає лінгвальні концепти, тобто концепти, створені мовою й існуючі в мові. Базовим мовним втіленням лінгвального концепту є номінатема, яка являє собою мовну модель номінації, що реалізується у мовленні у формально взаємозалежних і концептуально тотожних глосах. Запропоновано класифікації лінгвальних концептів за їх місцем у взаємодії онтологічного й лінгвального світів, за способом репрезентації в лінгвальному світі референтів онтологічної дійсності тощо.

Висвітлено питання, що стосуються когнітивної лінгвістики, визначено її місце серед актуальних напрямів сучасного мовознавства. Осмислено природу мовної та концептуальної картин світу людини, переосмислено поняття "категорізація", "категорія", акцентовано увагу на дослідженні нових наукових конструктів "прототип", "концепт", "концептосфера", які здатні пояснити особливості психічного та мовного буття людини в її вічному діалозі з соціумом та Всесвітом. Розглянуто методику концептуального аналізу та проблеми її формування.

Розглянуто теоретичні питання взаємозв'язку пізнавальної та експресивної функцій мови, розкрито сутність понять "експресія", "емоція", "пізнання" у формуванні категорії інтенсивності. Розглянуто процеси взаємодії когнітивних і мовних структур.

Проаналізовано низку теоретичних досліджень у галузі психолінгвістики та когнітивної лінгвістики, які визначають сучасні підходи до проблеми організації ментального лексикону в мовленнєво-мовному механізмі людини та до вивчення значення мовних знаків як елементів мовної свідомості когнітивної природи в їх зв'язку з національною культурою. Представлено ефективні результати науково-експериментальної діяльності з розробки навчально-методичного забезпечення навчання дітей із тяжкими порушеннями мовлення, в основу якої покладено методологічну базу вітчизняної логопедії, збагачену прогресивним теоретичним надбанням зазначених наук.