Ця робота присвячена формулюванню загального поняття лексикографічної системи як особливого типу інформаційних систем й розвиненню основних положень інформаційної теорії лексикографічних систем.

Наведено матеріали про історію становлення та розвитку комп'ютерної лексикографії. Розглянуто сучасні лексикографічні бази даних, програмні продукти та проекти. Наведено класифікацію електронних словників за робочими критеріями, визначено їх типові службові функції та можливості використання в системах аналізу та синтезу текстів. Охарактеризовано найбільш розповсюджені версії англійських електронних словників. Проаналізовано передумови виникнення та основні етапи створення електронних енциклопедій. Наведено хронологію становлення проекту Вікіпедія, визначено його переваги та недоліки. Розглянуто способи використання електронних словників у базах даних, інформаційно-пошукових системах, авторедагуванні та машинному перекладі.

Приведены материалы по истории развития компьютерной лексикографии. Рассмотрены современные лексикографические базы данных, программные продукты и проекты. Приведена классификация электронных словарей по рабочим критериям, определены их служебные функции и возможности использования в системах анализа и синтеза текстов. Охарактеризованы наиболее распространенные версии английских электронных словарей. Пронализированы предпосылки возникновения и основные этапы создания электронных эндиклопедий. Приведена хронология разработки проекта Википедия, установлены его преимущества и недостатки. Рассмотрены особенности использования электронных словарей в базах данных, информационно-поисковых системах, авторедактировании и машинном переводе.

Розглянуто науково-технічні питання розробки і створення сучасних лексикографічних продуктів, зокрема, словників різних типів. На підставі інформаційної теорії лексикографічних систем розкрито лексикографічні структури для низки україномовних словників, а також основи комп'ютерної технології їх укладання і ведення.

Рассмотрены научно-технические вопросы разработки и создания современных лексикографических продуктов, в том числе словарей различных типов. На основании информационной теории лексикографических систем раскрыты лексикографические структуры для ряда украиноязычных словарей, а также основы компьютерной технологии их укладывания и ведения.

Проанализированы гипертекстовые технологии в компьютерной лексикографии, описана структура разрабатываемого электронного словаря политической лексики.

С целью экономии трудозатрат, повышения качества и облегчения кооперации разработчиков предложена компьютеризированная технология автоматизации распределенной разработки многоязыковых словарей. Описаны структуры данных и принципы организации пользовательского интерфейса.

Розглянуто комп'ютерну технологію укладання електронних граматичних словників (ЕГС). Описано структуру лексикографічної бази даних (ЛБД) ЕГС і принципи її побудови. Запропоновано клієнтську програму для редагування ЛБД ЕГС, розглянуто її функціональні можливості.

Розкрито основні технологічні аспекти реалізації онлайнової лексикографічної системи "Словники України". Описано архітектуру системи, програмні засоби реалізації проекту, розглянуто внутрішньосистемні інформаційні потоки, розкрито внутрішню модель. Звернено увагу на проблемні аспекти реалізації системи та ключові принципи організації інтерфейсу користувача.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч239.9:Ш1 + Ш111.4

Рубрики:

Машинні словники

Шифр НБУВ: Ж16928 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Удосконалено теорію лексикографічних систем, орієнтованих на застосування інтернет-технологій. Із використанням лексикографічної моделі даних (як бази для побудови лексикографічних систем) і її узагальнень (лексикографічних середовищ й інтегрованих лексикографічних систем) розроблено концептуальні моделі лінгвістичного корпусу, цифрової (електронної) бібліотеки з розширеними лінгвістичними функціями, а також інтегрованої лексикографічної системи "Словники України". Наведено характеристику досліджуваних структур як відкритих систем. Обгрунтовано доцільність вибору сервіс-орієнтованої архітектури для онлайнових систем. Вперше розроблено принципи взаємодії архітектури OSI-7 і лексикографічних систем в ANSI/X3/SPARK інтерпретації. Розроблено зразки онлайнових Л-систем, зокрема, "Український лінгвістичний портал", інтегровану лексикографічну систему "Словники України онлайн", "Словник російської словозміни", "Цифровий архів документів Президії НАН України", мережевий варіант "Українського національного лінгвістичного корпусу".

Розроблено теоретичні, системотехнічні та алгоритмічно-програмні засади створення інтегрованих лексикографічних систем. Адаптовано теорії лексикографічних систем до завдань створення інтегрованих лексикографічних комплексів. Сформульовано та визначено поняття лексикографічного середовища як базового теоретичного поняття та основного конструктива для розв'язання завдань інтеграції лексикографічних систем. Побудовано та реалізовано у вигляді лексикографічних баз даних словникові комплекси: парадигматично-орфоепічний, фразеологічний, синонімічний, антонімічний, тлумачний (на базі 11-томного словника української мови). Створено інтегровану лексикографічну систему "Словники України", промисловою реалізацією якої є перший повномасштабний український електронний словник на лазерному диску. Розроблено інструментальний комплекс для підтримки комплексної інформаційної технології комп'ютерної лексикографії. Започатковано національну словникову базу, побудовану на сучасних теоретико-методологічних та системотехнічних засадах.

Проведено адаптацію теорії лексикографічних систем до лексикографічних систем етимологічного типу. Досліджено основні проблеми та напрями розвитку етимологічних лексикографічних систем у цифровому середовищі. Розроблено формальну концептуальну модель лексикографічної системи фундаментального академічного Етимологічного словника української мови (ЕСУМ), розроблено й описано лексикографічні структури окремих елементів ЕСУМ. Визначено й описано метамову ЕСУМ, на її основі побудовано формальну модель і технологію парсингу, що дозволяє в автоматичному режимі виконати конверсію тексту ЕСУМ у лексикографічну базу даних, яка відповідає концептуальній моделі його лексикографічної системи. Встановлено концептуальні засади побудови інструментального комплексу для формування етимологічних словників, що послужило основою для створення Віртуальної лексикографічної лабораторії "ЕСУМ", яку реалізовано в сучасному системотехнічному підході на реальному лексикографічному масиві ЕСУМ. Це дозволяє сформувати в автоматичному режимі базу даних багатомовного (близько 250-ти мов) індексу ЕСУМ. Зазначений індекс становить основу сьомого, заключного тому Словника. Досліджено можливість застосування розроблених моделей до інших етимологічних праць. Розроблено концептуальні засади інтеграції етимологічних лексикографічних систем

Застосовано теорію лексикографічних систем для побудови лексикографічних систем граматичного типу. Розроблено та сформовано лексикографічну базу даних (ЛГБД) електронного граматичного словника (ЕГС) російської мови, створено технологічний комплекс його укладання. На основі цієї бази даних розроблено та створено спеціалізовані ЛГБД для проведення ряду лінгвістичних досліджень, зокрема, явищ дефектності та варіативності словозмінної парадигми й явища граматичної омонімії (як міжчастиномовної та в межах граматичних класів). Принципи та досвід розробки та створення лексикографічної системи граматичного словника російської мови застосовано до побудови лексикографічних систем граматичного типу інших мов (німецької, англійської, іспанської). Розроблено та сформовано ЛГБД граматичних словників згаданих мов, створено технологічні комплекси укладання відповідних лексикографічних систем ЕГС.

Проанализованы способы организации словарей большого объема, которые являются основой работы систем машинного перевода и обработки естественного языка. Проведено сравнение эффективности алгоритмов доступа к элементам словаря и поиска слов с ошибками для различных способов организации словаря. Рассмотрены структуры данных для реализации словаря на основе нагруженных деревьев.

Проаналізовано взаємозв'язки між реєстровими одиницями термінологічних словників і запропоновано варіант їх відображення у лексикографічній базі даних.

Разработан метод построения словаря терминов, основанный на предварительной обработке множества текстов из заданной предметной области. Описано построение множества фреймов, определяющих модель знаний предметной области, на основе полученного словаря.

Рассматриваются особенности, алгоритмы и потенциальная результативность методов обработки словаря допустимых слов при автоматической идентификации и исправлении ошибок пользователя. Методы основаны на упорядоченном переборе и произвольном поиске вариаций искаженного слова, последовательном переборе и искажении слов словаря. Приводятся количественные оценки и практические рекомендации по применимости методов.

Предложен метод организации словаря на основе использования графа-пирамиды, который позволяет без увеличения размера словаря учитывать случаи пропуска, замены и наличия лишних букв в распознаваемых словах. Для хранения совпадающих фрагментов слов используется только одна вершина пирамиды-словаря, что позволяет определять общие фрагменты слов без проведения дополнительного поиска.

Розглянуто можливості термінологічного наповнення дисципліни у Віртуальному навчальному середовищі Львівської політехніки за допомогою глосарія, порядок його створення та особливості користування.

Проаналізовано структуру словникової статті в різних видах тлумачних електронних словників у порівнянні зі словниками паперовими та іншими видами електронних словників, помічено те, що структура статей є схожою, хоча є і відмінності, що стосуються насамперед форми, об'єму та іноді змісту одиниць словника.

Висвітлено когнітивні, лінгвістичні та системотехнічні принципи комп'ютерної лексикографії. Виклад базується на феноменології лексографічного ефекту в інформаційних системах. Як конструктивний концептуальний інструментарій використано теорію семантичних станів і теорію лексографічних систем. Розглянуто сучасні програмні засоби, які застосовуються в комп'ютерній лексикографії, викладено метод та основи формування віртуальних лексикографічних лабораторій - ефективного та перспективного інструментального засобу підтримки сучасного лексикографування. Концептуальні й інструментальні засоби широко проілюстровано прикладами їх застосування у фундаментальних комп'ютерних словникових системах та Українському національному лінгвістичному корпусі, створених в Українському національному лінгвістичному фонді. Подано приклади узагальнень лексикографічного опису мовної системи, а також їх можливе використання в процесі формування максимально повного словника однієї мови та "словника всіх мов".