Розглянуто перспективи зіставлювального дослідження обрядових лексичних позначень у слов'янських мовах за когнітивною, феноменологічною та структурно-семіотичною парадигмами. Висвітлено окремі можливі способи символічного моделювання, лексичної категорізації обрядових знаків, зважаючи на їх внутрішню форму. На підставі виявлення співвідношення між основними поняттями структурної лексичної семантики (опозицією, мотивацією тощо) встановлено кореляції обрядових термінів за формою та змістом. Запропоновано реконструкцію архаїчних концептів, їх аксіологічних і онтологічних фокусів, парадигматичних та інших системних зв'язків одиниць.

Монографію присвячено історії багатолексемних власних іменувань особи й антропонімних формул, що лежать у їх основі. Антропонімні формули проаналізовано у морфологічному, словотвірному, лексикологічному та синтаксичному аспектах. Реконструйовано праслов'янську антропосистему, досліджено внутрішні та зовнішні причини переходу від однолексемної системи іменування людини до антропонімних формул, а також простежено їх еволюцію у східнослов'янських, південнослов'янських та західнослов'янських мовах. Розглянуто процес розвитку антропосистеми як соціолінгвістичну проблему.

На основі поєднання структурно-семіотичного, лінгвоконцептуального та зіставного підходів представлено комплексне дослідження семантики родинних обрядів у слов'янських мовах. Розглянуто міжобрядову стереотипну модель номінації, з'ясовано внутрішньообрядові, міжпольові, перехресні, парадигматичні та інші системні зв'язки обрядових лексичних позначень з урахуванням концептуальних опозицій, інваріантної структури та різних кодів ритуалу.

Розглядаються теоретичні аспекти вилучення старожитньої гідронімії слов'ян, подається фрагмент реконструкції праслов'янського гідронімного фонду. Описується реконструкція понад 600 прагідронімів, здійснена на основі лінгвістичних критеріїв. Особлива увага відводиться "біографії" окремо взятої назви, дослідженню її історії в межах генетичного гнізда. Чимало проінтерпретовано так званих "темних" гідронімів або таких, які в свій час тлумачилися різними дослідниками як запозичення з іншомовних джерел. Відновлено також ряд дохристиянських особових власних імен. Підкреслюється ефективність методики відновлення праслов'янських гідронімних гнізд.

Розглянуто актуальні проблеми слов'янської ономастики. Висвітлено стан проблеми взаємозв'язку ономасіологічного та семасіологічного аналізів ареальних гідронімних систем, фонетико-графічної адаптації китайських запозичень в українській мові. Розкрито особливості вживання власних назв у рекламному тексті, основні принципи історичного лексикографування прізвищевих назв. Наведено характеристику літературно-художніх антропонімів засобами художніх порівнянь тощо.

Висвітлено історію вивчення слов'янських фольклорних власних назв. Розкрито здобутки та перспективи східнослов'янської фольклорної ономастики у другій половині ХХ ст. Охарактеризовано західно- та південнослов'янську фольклорну ономастику другої половини ХХ ст.

Обсуждены вопросы теории неологии, изменения в словарном составе славянских языков последнего времени, а также лексико-грамматические инновации в системном, когнитивном, коммуникативно-прагматическом, контрастивном и лингводидактическом аспектах.

Висвітлено явища фонетичного символізму в англійській, німецькій, російській та українській мовах. На підставі методики формалізованого подання фонетичної та лексичної систем, а також за результатами експериментальних досліджень розглянуто фоносемантичні закономірності формування та функціонування асоціативно-символічних значень, існуючих у свідомості людини в різних мовах світу, відношення між критеріями фонетичного та лексичного значень, поняттям звучання та колірної забарвленості звука.

Освещены явления фонетического символизма в английском, немецком, русском и украинском языках. На основании методики формализованной подачи фонетической и лексической систем, а также результатов экспериментальных исследований рассмотрены фотосемантические закономерности формирования и функционирования ассоциативно-символических значений существущих в сознании людей в различных языках мира, отношения между критериями фонетического и лексического значений, понятиями звучаниями и цветовой окраски звука.

Визначено шляхи зародження гідронімів окремого ареалу. Встановлено пряму залежність між семантичними полями народної географічної термінології та внутрішніми формами назв гідрооб'єктів. Реконструйовано праслов'янську гідронімну лексику та розглянуто органічний взаємозв'язок загальнослов'янської гідронімії з "болотною" семантикою основ.

Проаналізовано компоненти слов'янських автохтонних власних особових складних імен (композитів) у прізвищах чехів і українців. Виділено однакові компоненти, що активно вживалися в обох антропоніміях під час творення прізвищ. Констатовано певну специфіку визначення походження та первісного значення прізвищ, утворених від слов'янських автохтонних імен-композитів.

In the article the components of Slavonic autochthonous proper personal compound names (composites), which occur in family names of the Czechs and the Ukrainians, are analyzed. Those equal components, which were actively used in anthroponomy of both languages in the process of family name creation, are distinguished. Attention is attracted to similarity of models in transformation of these names into family names. Lists of suffixes, which were utilized by each of both languages in the process of forming family name from these proper personal names, are analyzed. Some specificity of determination of origin and initial meaning of family names formed from Slavonic autochthonous names-composites is established. In particular, it is assumed that there are several possible sources of their origin and ways of creation.

Проаналізовано народно-побудову антропонімію Бойківщини. Досліджено власні особові імена з однофонемними суфіксами в українській антропонімії середини XVII ст. Значну увагу приділено функціонуванню запозичених власних назв у цільовій мові, слов'янським топонімам на території Греції, а також праслов'янській топонімійній термінології, пов'язаній з береговою лінією, в ареальній гідронімії.

Проанализирована народно-бытовая антропонимия Бойковщины. Исследованы собственные имена с однофонемными суффиксами в украинской антропонимии середины XVII в. Значительное внимание уделено функционированию заимствованных собственных названий в целевом языке, славянским топонимам на территории Греции, а также праславянской топонимичной терминологии, связанной с береговой линией, в ареальной гидрономии.

Розглянуто проблеми щодо визначення змісту та принципів дослідження слов'янських мов в аспекті контрастивної лексикології. Висловлено думку про унікальність слов'янського лексико-семантичного простору, який виражає єдність відмінностей слов'янських мовних картин світу і ментальності в цілому.

This article tackles the issues of methodology and contents of Slavic studies in terms of contrastive lexicology. The research sustains the idea about uniqueness of the Slavic lexical and semantic continuum as the integrity of differences in the language world pictures and Slavic mentality as a whole.

Проаналізовано динамічні процеси, активні в сучасному українському лексиконі, на тлі подібних явищ в інших слов'янських мовах (чеській, російській, польській). Описано лексико-граматичні класи та розряди слів, в яких засвідчено формальні чи семантичні зміни, з'ясовано характер таких змін. Запропоновано модель опису та інтерпретації динаміки словникового складу мови як двоспрямованого процесу.

In article dynamic processes active in the Modern Ukrainian lexicon are analysed on the background of the similar phenomena in other Slavic languages (Czech, Russian, Polish), are established lexical and grammatical classes and categories of words in which formal or semantic changes are certified, character of such changes is determined. The model of the description and interpretation of lexicon dynamics as dual-directed process is offered.

Висвітлено історіографію назви "Русь" - від найдавніших письмових згадок до кінця ХІХ ст., українсько-російську історіографію ХХ ст., зарубіжну історіографію проблеми.

Освещена историография названия "Русь" - от давних письменных воспоминаний до конца ХІХ ст., украинско-русская историография ХХ ст., зарубежная историография проблемы.

Розглянуто словотвірні ресурси, базу, способи та типи ад'єктонімів (відтопонімних прикметників) і катойконімів (назв жителів), а також валентність ад'єктонімних і катойконімних суфіксів. Викладено морфонологічні засоби і словотвірні варіанти в системі ад'єктонімії та катойконімії слов'янських мов. Описано катойконімію французької мови.

Рассмотрены словообразующие ресурсы, база, способы и типы адъектонимов (оттопонимных прилагательных) и катойконимов (названий жителей), а также валентность адъектонимных и катойконимных суффиксов. Изложены морфонологические средства и словообразующие варианты в системе адъектонимии и катойконимии славянских языков. Описана катойконимия французского языка.

Розглянуто актуальні питання слов'янської ономастики та етимології. Розкрито регіональну специфіку різних класів онімів, їх реконструктивні можливості. Описано лексико-семантичну структуру назв поселень Південно-Західного Поділля. Висвітлено ряд нових етимологій слов'янської апелятивної лексики.

Рассмотрены актуальные вопросы славянской ономастики и этимологии. Раскрыта региональная специфика различных классов онимов, освещены их реконструктивные возможности. Описана лексико-семантическая структура названий поселений Юго-Западного Подолья. Приведен перечень новых этимологий славянской апелятивной лексики.

Показано роль позамовних чинників в еволюції системи іменування особи. На підставі узагальнення писемних джерел розглянуто процес становлення та розвитку слов'янських антропосистем у соціолінгвістичному аспекті, а також з урахуванням причин і мотивів, які породжують умови для створення в мові різних способів номінації особи. Розкрито суть понять антропонімних формул.

Показана роль внеязыковых факторов в эволюции систем именования лица. На основе обобщения письменных источников рассмотрен процесс становления и развития славянских антропосистем в социолингвистическом аспекте, а также с учетом причин и мотивов, порождающих условия для создания в языке различных способов номинации лица. Раскрыта сущность понятия антропонимных формул.

Висвітлено актуальні питання ономастики та словакістики. Наведено матеріали до "Історико-етимологічного словника топонімів Києва". Проаналізовано становлення пропріальної лексики України, розвиток релігійних вірувань. Описано праслов'янську субстантивну патронімічну модель. Розкрито мовний аспект українського літературного модернізму кінця ХІХ - початку ХХ ст., інтертекстуальність сучасної закарпатсько-української поезії.

Освещены актуальные вопросы ономастики и словакистики. Приведены материалы к "Историко-этимологическому словарю топонимов Киева". Проанализированы становление проприальной лексики Украины, развитие религиозных верований. Описана праславянская субстантивная патронимическая модель. Раскрыты речевой аспект украинского литературного модернизма конца ХІХ - начала ХХ ст., интертекстуальность современной закарпатско-украинской поэзии.

Розглянуто явище компресії - виділення предиката зі складу стійкого виразу, за якого предикат приймає семантику цілої фраземи. Показано, що формальний і семантичний збіги фраземи і предиката може бути результатом не тільки компресії, але й іншого процесу - "нарощенія" образного предиката іменним компонентом і перетворенням його в стійке поєднання.

Розглянуто динамічні тенденції в лексичних і словотвірних системах української, польської, російської, чеської та інших слов'янських мов. Розкрито способи та засоби забезпечення стабільності даних систем. Проаналізовано роль інновацій в організації лексичної системи мови. Висвітлено проблеми збереження типологічних ознак лексики та словотворення слов'янських мов.

Рассмотрены динамические тенденции в лексических и словообразовательных системах украинского, польского, русского, чешского и других славянских языков. Раскрыты способы и средства обеспечения стабильности данных систем. Проанализирована роль инноваций в организации лексической системы языка. Освещены проблемы сохранения типологических признаков лексики и словообразования славянских языков.