Наведено характеристику похідного слова словотвірного гнізда "работать": розглянуто етимологію, частотність вживання цього дієслова у зіставленні з іншими словами діяльності; простежено зміни семантики дієслова протягом XI - XX ст.

Проанализировано базовое слово словообразовательного гнезда "работать"; рассмотрена этимология, частотность употребления этого глагола в сопоставлении с другими словами деятельности; прослежены изменения семантики глагола работать на протяжении XI - XX вв.

The article deals with the characteristics of the summit of the word-forming family of the verb to work. The etymology and frequency of the usage of the given verb in comprasion with the verbs of activity are reviewed. The changing of semantic of the verb to work during the XI - XX-th centuries is established.

Обгрунтовано модель дослідження переконуючого судового дискурсу, уточнено термінологічний апарат дослідження: "еволюція", "стратегія", "тактика", "диспозитив доведення". Виявлено константні елементи диспозитива доведення, які притаманні мовним стратегіям і тактикам переконання в усі часи та не зазнають еволюції: залежність від соціального контексту; поліфункціональність переконуючих промов, синкретичність жанрів переконуючої промови та промови інформативного типу. Доведено, що сутність еволюції переконуючої судової промови визначається співвідношенням раціонального й емоційного складників, особливостями використання юристами маніпулятивних стратегій, функціональних ролей і масок.

Пересмотрены использовавшиеся до настоящего времени принципы объяснения фонетических и семантических изменений в языке. Уточнены основные направления фонетических и семантических трансформаций лексических единиц. Проанализированы истории (этимологии) русских и украинских слов. Показано, что в значительной своей части слова представляют собой результат экстенсивного фонетического развития.

Розглянуто типологію ситуацій невдалого спілкування, спричиненого особливостями соціальної взаємодії у двомовному та біокультурному суспільстві. Проведено загальний огляд комунікативного поля за умов українсько-російського білінгвізму, проаналізовано ситуації спілкування між носіями двох мов - російсько- й українськомовними індивідами, а також білінгами - мовцями, які використовують дві мови або змішують їх елементи у своєму мовленні (суржикомовними). Охарактеризовано поза- та мовні "зони ризику" для успішності комунікації.

Рассмотрена типология ситуаций неудачного общения, вызванного особенностями социального взаимодействия в двуязычном и биокультурном обществе. Проведен общий обзор коммуникативного поля в условиях украинско-российского билингвизма, проанализированы ситуации общения между носителями двух языков - российско- и украиноязычными индивидами, а также билингами - индивидов, говорящих на двух языках или смешивающих их элементы в своей речи (суржикоязычные). Охарактеризованы вне- и языковые "зоны риска" для успешности коммуникации.

Розкрито різнотипні лінгвальні та соціокультурні аспекти українсько-російської двомовності. Особливу увагу приділено вивченню класичної форми українсько-російської міксації - суржику, висвітлено історію його вивчення, історико-культурні, комунікативні, соціостильові аспекти побутування. Розглянуто проблему існування української мови за умов глобалізації, інвазії англійської мови в український комунікативний простір, а також лексико-семантичні та словотвірні аспекти білінгвізму за матеріалами української публіцистики, жанру анекдоту.

Раскрыты разнотипные лингвальные и социокультурные аспекты украинско-русской двухязычности. Особое внимание уделено изучению классической формы украинско-русской миксации - суржику, освещены история его изучения, историко-культурные, коммуникативные, социостилевые аспекты бытования. Рассмотрены проблема существования украинского языка в условиях глобализации, инвазии английского языка в украинское коммуникативное пространство, а также лексико-семантические и словообразовательные аспекты билингвизма по материалам украинской публицистики, жанра анекдота.

Проаналізовано діалектні особливості відомих на сьогодні рукописних списків (Погодінський, Типографський, Троїцький, Академічний) Паренесиса Єфрема Сирина XIII - XIV ст. Виявлені лінгвальні риси досліджуваних текстів дозволяють висновувати про існування давніх міграційних потоків з Південно-Заходної Русі на Північно-Західну.

Рассмотрено происхождение ряда слов русского и украинского языков. На взгляд автора, романтизм с его иллюзорным понятийным аппаратом как методологическая основа исторического языкознания должен быть преодолен. Ср. уводящее в область романтических тайн определение слова как формулы, "мистической криптограммы", оформленной преформантами и детерминативами, носителями магических смыслов. Вследствие этого те или иные лексемы могут получить не приблизительное, а весьма точное объяснение. Во всяком случае к последнему нужно стремиться. Фундаментом новой концепции диахронической лингвистики должно стать следование одним и тем же принципам в области семантических сдвигов и фонетических переходов, а также мысль о том, что слово по своей сущности предикативно. Иными словами, мы исходим из того, что внешняя, поверхностная, морфология отличается от внутренней, глубинной, морфологии слова и что, рассматривая происхождение слов, следует отдавать предпочтение морфологии глубинной.

Комплексно досліджено індивідуальні особливості білінгва в ситуації російсько-української двомовності. Дослідження проведено на трьох рівнях: мнемічному, інтелектуальному та індивідуального мовного досвіду. Виявлено особливості репродуктивного, змішаного й опосередкованого типів білінгвізму в ситуації російсько-української двомовності у м. Харків.

Українсько-російський білінгвізм розглянуто як поняття та з'ясовано причини його виникнення, а також передбачено його наслідки як конфліктогенного фактора у мовно-політичному протистоянні в трансформаційний період розвитку українського суспільства.

Загалом книга В. Мякишева розцінюється як солідне наукове дослідження. Критиці піддається використання терміна "західноросійська мова" замість загальноприйнятого "старобелорусский язык", змішування понять "пам'ятка писемності" та "пам'ятка юридичної думки". Відзначено окремі неточності у ході аналізу мови Статуту 1588 року.

Вивчено питання якісного україномовного забезпечення вітчизняної літератури для дітей, яка за умов колективного, зокрема родинного, білінгвізму в Україні повинна сприяти вихованню мовної та мовленнєвої культури молодого покоління. Надано результати соціологічних досліджень, спрямованих на з'ясування мовленнєвих пріоритетів і звичок учнів початкової школи міст Львів, Київ, Чернівці.

Проаналізовано особливості лексико-семантичної системи давньоруського рукопису "Архангельське Євангеліє 1092". Зазначено, що вперше для дослідження давньоруського канонічного тексту застосовано ідеографічний аналіз. Розкрито закономірності системної організації лексико-семантичного простору "Архангельського Євангелія" як давнього тексту, що відповідає чітким прагматичним настановам. Представлено опис лексико-семантичного простору тексту рукопису, що відображає структуру лексичного рівня давньоруської мови. Зазначено, що ядерна зона лексичного простору "Архангельського Євангелія 1092" - двоядерна структура, до якої входять текстові семантичні поля "Бог" і "Людина". У зоні перетину ядер знаходиться Ісус Христос, що є і Богом, і Людиною та виступає центральним елементом усього лексичного простору тексту "Архангельського Євангелія". Периферійну зону лексико-семантичного простору "Архангельського Євангелія 1092" становлять текстові семантичні поля "Тварини", "Натурфакти" й "Артефакти".

Рассмотрены широты географического ареала русской диалектной лексики старообрядческого говора румынской части Буковины. Проанализирована принадлежность диалекной лексики к северному и южному русским наречиям.

Наукова новизна дисертації визначається семантичним підходом до аналізу вторинних найменувань на позначення особи в російській сільськогосподарській (СГ) лексиці XVII ст., що дозволило виявити їх мотиваційні моделі, описати типи та граматичні засоби репрезентації компонентів семантичної структури в похідному слові. Вперше проаналізовано агентивну лексику СГ сфери на синхронному зрізі російської мови в ономасіологічному та словотвірному аспектах. Виділено новотвори XVII ст., визначено їх мотиваційні моделі та способи творення нових слів.

Проанализированы случаи замены лексемы столпие другими терминами в поздних списках летописей, а также использование названий других типов оград, известных по древнерусским письменным источникам - острога, тына, ограда, плота. В XIV - XV вв. наблюдается постепенное вытеснение словом тын общего термина ограда. В последние годы в Киеве зафиксированы объекты, которые могут быть отождествлены с остатками конструкции столпия. При раскопках Михайловского Златоверхого монастыря в 1998 - 1999 гг. прослежено несколько участков со следами деревянной ограды монастыря начала и конца XII в. Ограда состояла из вертикальных полубревен, повернутых плоской стороной наружу и вкопанных в землю на глубину до 1,5 м. Похожее углубление под деревянную стену зафиксировано в Печерском монастыре в 2007 г. Эти материалы подтверждают, что столпие было разновидностью вертикальной бревенчатой стены. Использование столпия как вида ограды монастырей и его демонтаж на киевском Подоле в последней трети XII в. ставят под сомнение фортификационное значение этой конструкции.

Описаны названия яичниц и других блюд из яиц, отобранные из Толкового словаря живого великорусского языка В. И. Даля. Все лексемы рассмотрены с точки зрения географии их распространения, хронологии, источников заимствования, семантики и словообразовательных особенностей. Оказывается, что только пять названий принадлежит русскому литературному языку (глазунья, дрочена, яичница, яйца вкрутую, яйца всмятку). Все остальные слова известны только благодаря регистрации в словаре Даля. Особенно интересную группу составляют диалектные названия блюд из яиц: верещага, вкусня, глазуха, кокольница, кокошница, кусница, насковородник, пряженица, сковородка, сковородник, сковородница, скородумка, сухарник, целуха. Язык русских народных говоров очень богат и красочен, поскольку нашёл столько названий яичниц и других блюд из яиц. Эти названия в живом русском языке возникали за счет: определений самого яйца (коколъница, кокошница); посуды, на которой готовилась или подавалась еда (насковородник, сковородка, сковородник, сковородница); времени, необходимого для приготовления блюда (скородумка); его "внешнего вида" (глазуха, целуха); составных элементов (кусница, сухарник); вкуса (вкусня); способа приготовления (верещага, пряженица). Имеются также диалектизмы, однокоренные литературному слову яичница (яечня, яечница).

Розглянуто актуальну проблему, як інтенсивне проникнення та адаптацію англійських запозичень у російській мові. На початку надано визначення поняттю "запозичення", а також наведено відмінні ознаки інших лексем його синонімічного ряду. Крім того, на основі проаналізованих робіт, присвячених дослідженню згаданого вище питання, наводяться дві взаємозалежні класифікації передумов та причин проникнення такого явища, як англіцизми в російську мову, впорядковуються різні типи адаптацій англомовних запозичень. У висновках відмічається, що основними причинами процесу мовного запозичення виступають, перш за все, інтерлінгвістичні, однак існують і екстралігвічні причини. Однією з таких причин є активізація культурних зв'язків з країнами Заходу, яка призводить до неминучих змін у менталітеті й у світосприйнятті носіїв російської мови. Проникнення й адаптація запозичень з англійської мови базується, насамперед, на відносній подібності й специфічних відмінностях між мовними системами мовленнєвих донорів та сторони-реципієнта. Англійське слово, яке може бути у подальшому запозичене, вимагає мовної адаптації щонайменше на чотирьох рівнях: фонетичному, графічному, семантичному та граматичному. І, тільки розглядаючи слово мови-донора з вказаної вище позиції, можливо пояснити лінгвістичну зміну, якої воно зазнає, щоб стати англіцизмом та знайти своє місце у структурі російського мовлення. Основну та першочергову перспективу подальшого вивчення цього питання автори вбачають у здійсненні практичного дослідження функціонування англійських запозичень в російській мові на матеріалі спеціалізованих словників та творів різних жанрів.

Предмет исследования работы - кулинарная номенклатура. Материалом послужили лексические единицы, выбранные из текста Киево-Печерского патерика. Основным методом является лексико-этимологический анализ названной тематической группы слов. Цель работы - выделить в её составе заимствованные и исконные элементы и охарактеризовать особенности их функционирования в языке. Установлено, что основной пласт анализируемых номенов уходит корнями в праславянский и даже праиндоевропейский период. Немногочисленный слой книжной лексики представляют старославянизмы и грецизмы, которые часто являются терминами христианской культуры. Канонический характер памятника оказал влияние и на употребление некоторых исконных названий в книжной форме. Выводы: с течением времени часть слов претерпела лексико-семантические изменения. В частности наименования, обладающие в рассматриваемый период времени общим значением, постепенно стали названиями конкретизированных понятий. Они сохранили исходную семантику в отдельных современных восточнославянских говорах. Часть номенов архаизировалась ещё в древнерусский период. Практическая значимость: проведённое исследование позволяет не только постичь реалии материальной культуры восточных славян, но и исследовать закономерности становления и развития лексико-семантической системы древнерусского языка в последний период его существования.

Рассмотрен фрагмент исследования проблемы русско-французского языкового взаимодействия в рамках лингвокультурного пространства Одессы. Цель работы - показать на материале наиболее выразительных примеров французско-русского языкового взаимодействия пути влияния иностранного языка на русскую речь мультикультурного региона. Использованы методы социолингвистического, этимологического, семантического и сопоставительного анализа. Итог анализа свидетельствует о том, что наиболее живучими в городском койне являются лексические и фразеологические заимствования обыденного дискурса. Узус региональных шибболет обычно имеет территориальную и социальную окраску и влияет на формирование особенностей региональной речевой нормы. Практическая ценность работы заключается в возможности использования её результатов в учебных курсах, рассматривающих проблемы межкультурного и межъязыкового взаимодействия, языковой эволюции, перевода. Результаты исследования показывают, что наиболее выразительными особенностями функционирования шибболет французского происхождения в русской городской речи Одессы являются: более продолжительное, чем в центре языкового материка, использование франкоязычных заимствований, квалифицируемых словарями как устаревшие; тенденцию к нейтрализации стилистически окрашенных слов; буквальный перевод с французского слов с метафорическим значением, не характерным для семантической структуры представленного в словарях русского эквивалента; частотное преобладание в узусе калек некоторых устойчивых сочетаний по сравнению с их исконными эквивалентами; образование не зафиксированных словарями гибридов с участием франкоязычных формантов.

Цель работы - установить причины использования тюркизмов и степень их освоенности в русских народных пословицах и поговорках. Изучены лингвистические и экстралингвистические механизмы освоения и функционирования тюркизмов в русском паремиконе. Основной метод исследования - историко-описательный. Использованы также элементы социолингвистического метода, лингвокультурологический, фразеологический, семантический, этимологический анализ изучаемого материала. В результате анализа более 100 пословиц и поговорок бытового дискурса, содержащих тюркизмы, установлено, что русские паремии создаются на основе определенных прецедентных сценариев. Обычно в паремиях используют исконную лексику. Тюркизмы же называют, как правило, ключевые детали высказываний. Сделан вывод, что наличие тюркизмов в русских паремиях свидетельствует о завершении процесса аккультурации этих заимствований в русском коммуникативном пространстве. Данный процесс сопровождается их грамматическим и семантическим освоением в обыденной речи, что определяется устойчивой дистрибуцией этих слов наравне с исконными словами тематических и лексико-семантических групп бытового дискурса. Паремия с тюркизмом обычно входит в синонимический ряд, образуя систему бытовых сценариев, которые сводятся к ситуации, отражающей определенный фрагмент природы человеческих отношений. Практическая ценность работы заключается в использовании ее результатов для совершенствования концепции славянско-тюркского языкового и культурного взаимодействия.