Изучены особенности функционирования русского языка в современном судебном общении. Проведен социокультурный анализ современного судебного общения, протекающего в рамках судебного разбирательства по гражданским делам. Рассмотрены специфика судебного диалога, жанровые особенности судебного общения, судебный этикет, речевое поведение основных участников гражданского судопроизводства (судьи, истца и ответчика), а также принцип кооперации П. Грайса и процессуальный регламент. Проанализированы коммуникативные неудачи в структуре судебной коммуникации, изложены коммуникативные тактики их предупреждения/преодоления. Приведены фрагменты судебных диалогов и образцы процессуальных документов, составленных для разных видов гражданских споров.

Проанализированы категориальные особенности учебно-педагогического дискурса (УПД), который определен как вербализованная коммуникативная ситуация, погруженная в сферу организованного обучения. Раскрыта сущность базовых категорий УПД (антропоцентричности, адресантности, адресатности, стратегичности), рассмотрена проблема их классификации. Описана модель учебно-педагогической коммуникативной ситуации, дана характеристика учителя и учащегося как дискурсивных личностей. Изложены современные научные подходы к определению понятий "коммуникативная стратегия" и "коммуникативная тактика". В сравнительном аспекте исследованы коммуникативно-прагматические, содержательные и конструктивные категории УПД и школьных учебников по русскому языку.

Досліджено мовні засоби маніпулятивного впливу у політичному дискурсі. Встановлено, що маніпулятивний вплив у мас-медійному політичному дискурсі має чотири основні вербальні складові, а саме: застосування комічного, нагнітання страху, використання кількості, відображення чуток в мас-медіа. Відзначено, що основними мовними засобами маніпулятивного впливу є взаємодія експресивів і мовних штампів, номінування, метафоричність мас-медійних повідомлень, імпліцитна інформація, використання двомовності можливого реципієнта (українськомовні вкраплення). На підставі зіставлення маніпулятивного впливу у сучасному мас-медійному політичному дискурсі та у політичному дискурсі іншого часового періоду показано універсальний характер виділених вербальних складових і мовних засобів маніпулятивного впливу. З використанням даних проведеного факторного аналізу визначено характер і ефективність впливу, а також здійснено віртуальне моделювання можливості / неможливості реальних політичних коаліцій.

Комплексно описано спортивний дискурс у засобах масової комунікації. Уточнено співвідношення понять "ЗМІ" та "медіа-простір", а також особливості інституційності спортивного дискурсу. На підставі результатів проведеного стилістичного, дериваційного, когнітивного та семіотичного аналізу описано термінологію як вербально-когнітивну базу та маркер спортивного дискурсу у масмедійній комунікації. За результатами дослідження установлено розширення кола суб'єктів спортивного дискурсу у мас-медіа за рахунок уболівальників і спортсменів-аматорів, виявлено тенденцію до збільшення комунікативної активності всіх суб'єктів дискурсу. З'ясовано динаміку та проникність жанрової системи спортивного дискурсу у медіа-просторі, підтверджено залежність композиції телерепортажу від виду спорту. Проведено зіставлення стратегій і тактик у різних жанрах спортивного дискурсу та виявлено залежність об'єктивного та позитивного оцінювання від ступеня спортивної компетентності мовця. Запропоновано розглядати хронологічний динамізм як онтологічну особливість спортивного дискурсу.

Проведено комплексний аналіз ролі художнього тексту у структурі російського тлумачного словника. Художній текст (цитату) розглянуто як елемент тексту-донора та компонент тексту-реципієнта. На підставі вивчення функціонування художнього тексту у лексикографії визначено способи, напрямки та характер його взаємодії з текстом словника. Виявлено особливості цитат на функціонально-стилістичному та структурно-семантичному рівнях. Розглянуто концептологічну функцію цитат, розкрито можливості їх застосування для побудови окремих концептів. Проведено дослідження цитати у словнику як зразка стислого тексту. Проаналізовано когнітивні можливості цитування.

Досліджено феномен інтертекстуальності як однієї з онтологічних категорій художнього тексту. Розкрито сутність інтертекстуальності як присутності у тексті фрагментів або окремих елементів інших текстів. На підставі дискурсивного аналізу та філологічної інтерпретації визначено смисли, які актуалізуються в сучасному російському поетичному дискурсі та безпосередньо пов'язані з концептуальними засадами постмодерністського світосприйняття. Виявлено такі риси сучасного поетичного дискурсу, як антиномічність, ствердження традиційних цінностей культури шляхом інтертекстуальної деконструкції, розширення інтертекстуального поля поезії, атракція "високого" й "низького", що проявляється у модусі непрямої поетичної дискурсивності. Доведено, що на сучасному етапі метаформа "смерті автора" (Р. Барт) набуває нового сенсу - її визнання є умовним, тоді як насправді митці творять оригінальну поетичну мову з "уламків культури" й утверджують новий тип автора.

Проаналізовано прагматичний та когнітивний підходи щодо аналізу оцінки. Розглянуто сучасні класифікації оцінних значень, та на їх базі сформовано нову класифікацію оцінок. Виділено й описано різні види оцінки: квантитативну, емоційну, естетичну, етичну, сенсорну, раціональну, логічну, соціальну на фонетичному, лексичному, словотвірному та граматичному рівнях мовної структури. З'ясовано вербальні засоби оформлення оцінки в дитячій літературі радянського та пострадянського періоду. Встановлено, що найбільш поширеним видом оцінки у дитячій літературі радянського періоду є кількісна, а в літературі пострадянського періоду - емоційна оцінка.

Проаналізовано, що гендерна дихотомія виявляється під впливом психофізіологічних і соціокультурних чинників. Визначено, що адекватність і повнота опису гендерної мовної особистості досягається завдяки врахуванню спрямованості мислення, зокрема, маскулінної, андрогінної, фемінінної, що виділяється в обох гендерах. Встановлено, що вивчення вторинних текстів переказу, анотації та перекладу репрезентує мовленнєву діяльність як реалізацію рецептивних і продуктивних способів мислення та дозволяє виявити єдність формальних і змістових преференцій мовної особистості залежно від її типу на різних рівнях мови.

Обгрунтовано модель дослідження переконуючого судового дискурсу, уточнено термінологічний апарат дослідження: "еволюція", "стратегія", "тактика", "диспозитив доведення". Виявлено константні елементи диспозитива доведення, які притаманні мовним стратегіям і тактикам переконання в усі часи та не зазнають еволюції: залежність від соціального контексту; поліфункціональність переконуючих промов, синкретичність жанрів переконуючої промови та промови інформативного типу. Доведено, що сутність еволюції переконуючої судової промови визначається співвідношенням раціонального й емоційного складників, особливостями використання юристами маніпулятивних стратегій, функціональних ролей і масок.

У контексті прагмалінгвістики проведено багатоаспектний аналіз прагмалінгвістичних особливостей комунікативної стратегії заохочення у російському мовному спілкуванні. Розглянуто лексико-синтаксичні компоненти висловлювань і невербальні засоби спілкування ініціатора комунікації. Описано складники комунікативної стратегії заохочення (КСЗ) у контексті прагмалінгвістичного аналізу, проведено їх моделювання. Запропоновано визначення понять "комунікативна стратегія", "мовленнєва тактика" (МТ), "комунікативна тактика" (КТ), "комунікативний хід". Визначено репертуар МТ і КТ заохочення, наведено лінгвістичний опис мовних маркерів їх реалізації. Доведено безпосередній вплив зовнішнього та внутрішнього планів комунікативної стратегії (КС) на формування семантичного наповнення обраної стратегії. Доведено, що комунікативний контекст, спілкування, соціально-психологічні чинники й установки мовців визначають вибір і застосування окремих МТ заохочення з урахуванням диференціації на маніпулятивний або актуалізаційний вплив. Виокремлено й описно інтеракціональну модель КСЗ, охарактеризовано етапи її реалізації.

Проаналізовано кваліфікативні модусні категорії та лексико-граматичні засоби їх вираження в сучасних публіцистичних текстах. Уточнено поняття модусу висловлення, визначено сутність категорії модальності, встановлено особливості вираження модальних модусних категорій. Проаналізовано вираження авторизаційних категорій, з'ясовано сутність оцінності та визначено особливості її вираження. Проведено статистичний аналіз лексико-граматичних засобів вираження кваліфікативних модусних категорій у сучасних публіцистичних текстах. Встановлено, що найчастіше в сучасних публіцистичних текстах для вираження таких категорій уживаються модусні дієслова модальної й оцінної семантики, модальні й оцінні предикати та модальні слова у складі односкладних безособових, означено-особових, неозначено-особових предикативних центрів, а також неповних, простих двоскладних предикативних центрів і головних частин складнопідрядних речень.

  Скачати повний текст

Досліджено навчально-педагогічний дискурс (НПД) як соціально-комунікативну подію, що полягає у взаємодії вчителя і учня за допомогою навчальних текстів та інших знакових комплексів в контексті навчально-педагогічної ситуації в сфері організованого навчання. Проаналізовано НПД як типовий інституційний дискурс, описано модель навчально-педагогічної комунікативної ситуації (КС), особливості мовної та дискурсивної особистості комунікантів. Обгрунтовано дискурсивну категорію як надпарадигмальну інваріантну ознаку, властиву тексту в типовій КС. Розроблено систему текстово-дискурсивних категорій НПД. Описано мовленнєві жанри, які реалізують стратегії і тактики учасників НПД.

В книге обобщены проблемы политической номинации. Язык политической публикации рассмотрен в контексте явлений коммуникативного взаимодействия, типичных для средств массовой информации, идеологического воздействия, речевого узуса и литературно-письменного языка, определяемых особенностями языкового сознания говорящих. Ведущим при обращении к вопросам номинативной теории политической коммуникации были категориальные и эволюционные аспекты анализа. Исследуемые особенности воздействующих сторон публично себя проявляющего политизированного, советизированного, а затем и десоветизированного русского языка рассмотрены на фоне процессов и изменений второй половины ХХ в. и начала ХХІ в. в совокупности общих и специфических черт, отмеченных переходными изменениями темпоральных (и социальных) периодов.

Запропоновано новий підхід до зіставно-типологічного вивчення концепту PR / ПІАР / ПИАР у різномовних газетних дискурсах. Розроблено комплексну методику аналізу структури концепту PR / ПІАР / ПИАР в англійській, українській та російській мовах. Виявлено особливості ядерної організації даного концепту на підставі фреймової ситуації у різномовних газетних дискурсах. Зіставлено метафоричне відображення уявлень представників американської, української та російської лінгвокультур стосовно піару як соціальної практики шляхом репрезентації периферійного образного компонента досліджуваного концепту в газетному дискурсі. Проаналізовано особливості вираження периферійного ціннісного компонента концепту PR / ПІАР / ПИАР за результатами вільного асоціативного експерименту, проведеного з носіями англійської, української та російської мов.

Вперше комплексно досліджено тексти анотацій до художніх творів (ТА до ХТ) з позиції прагмалінгвістики. Уперше розглянуто місце анотації в системі рекламно-інформаційних жанрів. Визначено функціональну специфіку ТАдоХТ. Встановлено лінгвістичні прийоми впливу та маніпулювання в ТАдоХТ, виявлено лексико-семантичні особливості анотації як гібридного інтелектуального рекламного тексту. Виявлено функції ТАдоХТ: комунікативна, апелятивна, когнітивно-інформативна, аргументації і переконування, впливу та маніпулювання. Наведено рекомендації до створення текстів анотацій, які реалізуються в умисному вживанні маркованої лексики.

Проведено поліаспектний аналіз корпусу прикладів використання прецедентних висловлень (ПВ) пісенного походження, розроблено класифікацію на підставі періодизації джерел. Проаналізовано факти використання пісенних ПВ із художніх і мультиплікаційних фільмів. Виявлено мотивації використання досліджуваних одиниць у текстах сучасної преси. Визначено основні способи та мотивації трансформування ПВ пісенного походження. Охарактеризовано специфіку функціонування нетрансформованих і трансформованих ПВ.

Визначено прийоми реалізації прецедентних феноменів на підставі аналізу сучасної російськомовної регіональної преси. З'ясовано їх функціональне навантаження й мовленнєві маркери. Розглянуто лексико-фразеологічні та синтаксичні засоби реалізації різних видів прецедентних феноменів. З'ясовано можливості змінених цитат щодо прихованого впливу на читача та стилістичні особливості їх використання. Визначено способи трансформації: зміна семантики, лексичного складу, граматичне варіювання структури, кількісні зміни компонентного складу, структурні зміни. Експериментально доведено достовірну інформацію про глибину сприйняття текстів з використанням прецедентних феноменів, з'ясовано рівні сприйняття динаміки контекстуальних змістів, а також точність ідентифікації цілей введення цитації в газетний текст. Доведено, що вплив текстових матеріалів на читачів та ефективність регіональної преси багато в чому залежать від стилістично доречного та вірного використання різних видів прецедентних феноменів.

Досліджено комплекс мовних засобів вираження аксіологічно-прагматичних характеристик рекламного тексту (РТ) (дискурсу). Визначено характер аксіологічної спрямованості РТ, лінгвальні й екстралінгвальні чинники її формування. Обгрунтовано основні параметри опису рекламних дискурсів. Розкрито принципи добору й особливості функціонування мовних одиниць і конструкцій у РТ з урахуванням прагматичної інтенції адресанта. Охарактеризовано систему міжрівневих експліцитних та імліцитних засобів вираження категорії оцінювання у РТ (лексика, фразеологія, синтаксис), виявлено найбільш типові з них. Проаналізовано зв'язок категорії оцінювання з такими прагмалінгвістичними параметрами, як експресивність, аргументованість, ментальність, гендерність і паравербальними засобами, розкрито його вплив на сприйняття рекламного дискурсу цільовою аудиторією. Досліджено характерні стилістичні засоби та прийоми вираження категорії оцінювання у РТ (дискурсі). Проаналізовано специфіку функціонування мовних одиниць з урахуванням можливості маніпуляції оцінною інформацією.

Зроблено огляд теоретичного матеріалу, що стосується лінгвістичних досліджень у галузі тексту. Визначено особливості та межі вживання об'єкта дослідження. Подано структурні, функціональні та граматичні класифікації текстів вулиці. Розглянуто досліджуваний матеріал як об'єкт реалізації різних культурних концептів. Проаналізовано використання в текстах вулиці різних тропів і стилістичних прийомів. Визначено неточності та недоліки в наявному фактичному матеріалі. Запропоновано рекомендації до складання текстів вулиці на матеріалі російської мови.