Комплексно досліджено семантичну та структурну організацію простих речень з дієслівними предикатами різних лексико-семантичних груп і особливоті їх функціонування у сучасній українській літературній мові. Проаналізовано проблему семантики дієслова. Створено типологію значень дієслівних предикатів. Увагу приділено процесам десемантизації та лексикалізації. З'ясовано основні функції дієслів у структурі речення, а саме: предикативно-пропозитивну, копулятивну, актуалізаційну, модифікаційну, конпенсаторну. Зроблено спробу представити дієслівні речення як системно організований фрагмент, що має ознаки польової структури. Визначено місце речень певної семантики у ньому. Обгрунтовано зумовленість семантико-синтаксичної структури речення валентнісно-інтенційними потенціями дієлівного предиката. Визначено базові моделі дієслівних речень різної семантики, встановлено їх внутрішньомодельні різновиди та варіанти структурно-морфологічної реалізації.

Запропоновано новий підхід до зіставно-типологічного вивчення валентності дієслів тематичної групи "чуттєвої сфери" англійської та української мов. Розроблено методику зіставлення валентнісних відношень англійських та українських дієслів "чуттєвої сфери". Визначено інваріантні властивості дієслів тематичної групи "чуттєвої сфери" у неблизькоспоріднених мовах. Зіставлено прототипічні структури дієслів тематичної групи в англійській та українській мовах. Охарактеризовано варіантні властивості аналізованих дієслів в англійському та українському художньому мовленні. Визначено контрастивні особливості валентністної потужності дієслів "чуттєвої сфери" в англійській та українській мовах.

Розкрито теоретико-методологічні засади міжмовного зіставлення (ММЗ) української та англійської дієслівних систем (УАДС), сутність і специфіку зіставного напряму лінгвістичної компаративістики. Розглянуто питання граматичної (морфологічної) парадигматики УАДС, нерівнорядності сучасних класифікаційних вимірів категорійної семантики УАДС, теоретичної кваліфікації дієслівного значення в аспекті проблем мовної системності, моделювання та ММЗ. Увагу приділено УАДС в парадигматичних та синтагматичних вимірах універсальної категорії "процесуальність".

Вперше на матеріалі української мови проведено системний аналіз функціонально-семантичної категорії кратності на підставі семантичної опозиції багаторазовість/одноразовість. Вперше виділено й описано семантичні групи багаторазових дієслів з урахуванням лексико-семантичних варіантів багатозначних дієслів, розглянуто їх аспектуально-фазові модифікації, доведено збереження в них кратної семантики. З'ясовано специфіку реалізації одно- та багаторазового значення дієслів у реченні. Визначено лексичні детермінанти, які посилюють кратність у тексті, зумовлюють її актуалізацію або нейтралізацію. Описано синтаксичні структури, які сприяють вираженню кратного значення.

Розглянуто актуальну проблему семасіології - нові оцінно-конотативні значення дієслів у сучасній українській літературній мові, які функціонують у текстах засобів масової інформації. З'ясовано структуру конотативно забарвленого дієслова, розглянуто закономірності виникнення та функціонування дієслівної конотації. За допомогою асоціативних експериментів установлено оціночний потенціал конотативно маркованих дієслів, проаналізовано причини їх функціонування у мові мас-медіа. На підставі парадигматичних відношень виділено й охарактеризовано лексико-семантичні групи конотативно маркованих дієслів. Доведено, що конотативне значення - це важливий компонент семантичної структури дієслова, який виражає суб'єктивно-модальне ставлення до об'єктів, дій, процесів. Визначено, що нове оцінно-конотативне значення дієслова - це вторинне, похідне значення, яке виникає в мовленні, а засвоюється мовною системою.

Проведено багатоаспектний аналіз системи похідних каузативних дієслів (ПКД), який грунтується на дослідженні їх структурних, семантичних і функціональних характеристик. Такий системний підхід уможливив виявлення механізму творення та функціонування ПКД у німецькій та українській мовах, встановлення структурних і семантичних типів ПКД. Вперше проведено зіставний аналіз системи ПКД у німецькій та українській мовах, виявлено лакуни в передачі окремих значень каузативності в досліджуваних мовах, визначено семантичні компоненти конструкцій з ПКД і засоби їх вираження на рівні синтаксису. Підтверджено гіпотезу щодо наявності спільних і відмінних рис у формуванні та функціонування ПКД з переважанням аломорфних рис, що зумовлено відмінністю словотвірної системи німецької й української мов загалом.

Розглянуто особливості семної структури лексико-семантичних груп дієслів оцінних способів дії, визначено критерії їх виділення з-поміж інших способів дії одновидових дієслів. Описано валентність і функціональні параметри лексико-семантичних груп дієслів переривчасто-пом'якшувальної, процесно-пом'якшувальної, процесно-супровідної, ускладнено-інтенсивної дії та структурні моделі речень, утворювані дієслівними предикатами з архісемою оцінної послабленої дії. Виявлено основні параметри функціонування дієслів оцінних способів дієслівної дії.

Проаналізовано особливості похідних каузативних дієслів (ПКД) німецької й української мов, утворених від різних за частиномовною належністю мотиваційних основ. Обгрунтовано методику формального, семантичного та синтаксичного опису ПКД, визначено їх відмінності у зіставлюваних мовах.

Репрезентовано теоретичні засади та практичний досвід застосування об'єктивістського підходу до опису категорій аспектуальності та виду загалом і видової парності зокрема, яку інтерпретовано як видове партнерство.

Проаналізовано словотворчу спроможність дієслів із семантикою "бити кого-небудь, завдавати фізичних травм". Встановлено структуру типової словотвірної парадигми досліджуваних твірних слів, виявлено континуум словотвірних значень, реалізованих похідними, з'ясовано чинники, що визначають дериваційну активність дієслів, зумовлюють їх семантико-словотвірні трансформації.

Охарактеризовано основні положення інтеграційної концепції виду, визначальними складниками якої є п'ятикомпонентна система аспектуальних класів та інструмент дослідження цих класів - комплексна аспектуальна діагностика, ефективність застосування якої продемонстровано на прикладі аспектологічного аналізу однієї з "дискусійних" видових кореляцій.

Простежено формування вчення про дієприкметник і дієприслівник та їх термінологічне вираження в наукових джерелах від найдавніших часів у розвиткові граматичної думки в Україні до сьогодення. Розглянуто зміни у поняттєво-термінологічному вираженні зазначених класів слів, які зумовлені традицією вживання та різними науковими підходами до їх вивчення.

Розглянуто функціювання дієприкметників в українській науково-технічній термінології та простежено динаміку їх використання в фізичній лексикографії другої половини XX ст.

Розглянуто структуру й семантико-валентний потенціал дієслівних предикатів зі значенням псування в німецькій та українській мовах, запропоновано класифікацію зазначеної категорії слів. Шляхом зіставного аналізу окреслено особливості дієслівних предикатів із семантикою псування в досліджуваних мовах.

Надано фрагмент двостороннього міжмовного зіставлення української та англійської дієслівних систем в аспекті встановлення спільного та специфічного в лексико-семантичній парадигмі мікрокатегорії "дія-створення (об'єкта)" категорії "процесуальність", потрактованій у дослідженні як tertium comparationis.

Охарактеризовано процес метафоризації у сфері дієслів, які вживаються в українській мові для передачі звукових сигналів тварин. Простежено семну динаміку в семантичній структурі розглядуваних вербативів унаслідок формування переносних значень, виявлено моделі регулярних переходів зооморфних акустем в інші лексико-семантичні групи.

Розглянуто структуру та способи творення процесових (віддієслівних) прикметників на позначення активної та пасивної здатности об'єкта, тобто здатности бути підданим дії (пасивна здатність) або призначення виконувати дію чи здатність брати участь у процесі (активна здатність).

Розглянуто теоретичні та методологічні засади вивчення валентності як полісемантичного лінгвістичного терміна та як інваріантно-варіантної структури. Розкрито проблему розмежування понять сполучуваності та валентності і їх типів у ході дослідження валентністних відношень дієслів тематичної групи "чуттєвої сфери" в українській та англійській мовах.

Надано застосування породжувальних граматик у лінгвістичному моделюванні. Опис словозміни дієприкметників застосовують для моделювання процесів синтезу на морфемному рівні мови.

Таксис розглянуто як компонент категорії темпоральності, який відображає темпоральне значення порядку дій. Проаналізовано лінійний і нелінійний нерівнорядний таксис, визначено умови його реалізації в поліпредикативних комплексах із вторинними й однорядними предикатами. З'ясовано, що лінійні значення передування та наступності формують зумовлені дії, виражені різнотипними предикатами, нелінійне значення включення - дії, співвіднесені як загальна та часткова та виражені однотипними предикатами. У сучасній українській мові найтиповішим нерівнорядним значенням є наступність, менш типовими - передування, включення.