Обгрунтовано виокремлення чорнобильського дискурсу як самодостатнього типу мовотворчості із властивими йому диференційними рисами. Встановлено, що у поетичному та прозовому різновидах чорнобильського дискурсу основні асоціативно-семантичні групи й асоціативно-семантичні мікрогрупи змодельовані по-різному: "Чорнобиль", "аварія", "зона", "час", "трагедія" та "аварія", "зона", "відповідальність", "час" відповідно. Визначено коло тропів і стилістичних фігур, що виявляють асоціативно-семантичний розвиток ключових лексем аналізованого поля. Зафіксовано контексти розширення значень загальновживаних слів і розвиток їх конкретно-чуттєвого змісту в текстах, об'єднаних тематично, а також процеси детермінологізації спеціальної лексики, формування нових символічних значень у словах-поетизмах. Підтверджено стилістичний статус номінації Чорнобиль як константи сучасної української мовно-поетичної свідомості.

Вперше в українському мовознавстві цілісно досліджено лексико-семантичне поле "час", доповнено та розширено загальнотеоретичні положення щодо його вивчення. Визначено основні структурно-семантичні та стилістичні характеристики лексико-семантичного поля. З'ясовано лінгвостилістичну значущість темпоральних номінацій лексико-семантичного поля "час", уточнено та встановлено корпус лексем. Проведено типологічне зіставлення темпоральних сем у реченнєвих ілюстраціях. Описано найвиразніші та найбільш продуктивні типи функціонально-естетичних трансформацій формантів відповідної образної парадигми.

Запропоновано новий підхід до порівняльно-історичного та зіставно-типологічного дослідження лексико-семантичного поля успіху як складової категоризації та концептуалізації дійсності в англійській й українській мовах. Розроблено методику лексичного та семного аналізу одиниць на позначення успіху в даних мовах. Визначено національно-культурну специфіку лексико-семантичного поля успіху у зіставному аспекті. Встановлено місце кожного з елементів лексико-семантичних полів даних мов і типи зв'язків між ними. Зіставлено системно-структурну організацію лексико-семантичного поля успіху в англійській й українській мовах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш1 г(0)59 + Ш141.14-315.5

Рубрики:

Мовознавство (лінгвістика)

Українська мова

Шифр НБУВ: ВА727861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено опис різнорівневих засобів експлікації компаративності, встановлено специфіку вираження семантики поля через поняттєву категорію порівняння, визначено ядерні, периферійні та напівпериферійні конституенти субполів за підзонами та функціями. Виявлено та проаналізовано зони перетину функціонально-семантичного поля (ФСП) компаративності з іншими полями, з'ясовано прагмалінгвістичну поведінку мовця в компаративних ситуаціях, висвітлено комунікативні тактики адресанта та механізми, які забезпечують перлокутивний ефект.

Проведено комплексне дослідження засобів вираження функціонально-семантичної категорії футуральності в німецькій та українській мовах. Проаналізовано взаємозв'язок і взаємовплив мовних одниниць різних рівнів, здатних виражати футуральну семантику, їх роль у реалізації акціональних і модальних значень. Виявлено спільні та відмінні риси функціонування та взаємодії засобів вираження футуральності різних рівнів у двох мовах, встановлено їх частотні характеристики. Зазначено, що німецьку конструкцію werden+Infinitiv I/II кваліфіковано граматичним омонімом: темпоральною формою та модальною констукцією. Форми МЧ в українській мові визначено амодальними.

Укладено ідеографічний словник на матеріалі 8066 лексико-семантичних варіантів дієслів переміщення та виділено інтегральні слова різних рівнів узагальнення: непохідні дієслова, синоніми-домінанти, а також 53 архілексеми, які узагальнюють значення лексичних компонентів цілих семантичних полів. Множину архілексем можна використовувати для укладання словників-мінімумів, стислих тлумачних словників, посібників для вивчення української мови як іноземної, формуванні метамови для систем автоматичного опрацювання текстів.

Досліджено лексичні одиниці з оцінною семантикою, визначено їх місце, роль та функції у структурі функціонально-семантичного поля оцінки сучасної української мови.

Досліджено структуру фразеосемантичного мікрополя "Горе/Смуток/Печаль" сучасних перської і української мов. У досліджуваному фразеосемантичному мікрополі виокремлюється ядро з центральною частиною, ближня та дальня периферійні зони. Поле, що формується, постає як фрагмент цілісної моделі мовних засобів, які об'єктивують категорію емоційного стану.

Надано зіставний аналіз ЛСП "Простір" на матеріалі англійських та українських казок. Простір досліджено за допомогою процедури польового моделювання з виокремленням ядра, навколоядерної частини (центра) та периферії. Зіставний аналіз специфіки структури ЛСП "Простір" в англійських та українських казках дозволив виявити загальні риси та елементи з національно-культурною специфікою.

Запропоновано новий інтегрований підхід до моделювання лексико-семантичного поля (ЛСП) неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах з позицій структурної та когнітивної семантики. Визначено структуру та склад ядерно-периферійної моделі ЛСП неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах. Установлено ЛСВ полісемантичних мовних одиниць, що належать до ядра ЛСП неперехідних дієслів руху, і сконструйовано їх моделі. Охарактеризовано шляхи семантичного розвитку ядерних значень ЛСП неперехідних дієслів руху у досліджуваних мовах на основі явища синонімічного випромінювання. Продемонстровано механізми трансформації структурних моделей ядерних ЛСВ полісемантичних неперехідних дієслів руху у когнітивні моделі концептуальних мереж. Ідентифіковано домени концептуальних мереж ядерних ЛСВ полісемантичних неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах.

Окреслено ряди спільнокореневих слів, які використовують у різних тематичних групах соціальної реклами, визначено роль семантичних лексико-словотвірних полів у досягненні іллокутивної мети соціорекламної комунікації. Як основні методи дослідження застосовано методи аналізу та синтезу на етапі членування текстів соціальної реклами на окремі лексеми з однаковими коренями й групування їх за певними ознаками. Крім того, послуговувалися функційним методом з метою з'ясування ролі сем у текстотворенні відповідно до комунікативної мети й завдань соціальної реклами. Зроблено висновки, що в проблематиці лінгвістики рекламного тексту не можна відділити мовний аспект від психологічного. Аналіз рекламного тексту дав змогу виявити мовні засоби, які використовують рекламісти задля впливу на підсвідомість і свідомість людини. З'ясовано, що не лише лексеми впливають на реципієнта, а й семи, що шляхом повторення створюють ефект психолінгвістичного програмування. Використання споріднених лексем підсилює емотивно-логічний вплив на реципієнта за рахунок повторення в споріднених словах, які відрізняються між собою семантичним наповненням і стилістичним забарвленням, спільної семи. Центри словотвірних полів і, відповідно, самі ряди споріднених слів тематично марковані: у рекламі гармонізації людини як фізичної та духовної цінності пріоритетними є спільнокореневі лексеми зі значенням ризиків для здоров'я та життя людини; у рекламі гармонізації міжособистісних стосунків - безпеки на дорозі та сімейних цінностей; у рекламі гармонізації людини як члена суспільства - поведінки особи як законослухняного громадянина; у рекламі гармонізації ставлення людини додовкілля - небезпеки забруднення навколишнього середовища.

Праналізовано склад, структуру та семантику лексико-семантичного поля "вік людини" в сучасній українській мові. Висвітлено базові принципи виокремлення вікових відтинків життя людини. З'ясовано особливості детермінант, що зумовлюють поняттєву вербалізацію та оцінну характеристику осіб різного віку. Простежено склад кожної лексико-семантичної групи як одиниці аналізованого поля. Розглянуто специфіку репрезентації національного світобачення та ментальності в значеннях окремих номінацій. З'ясовано зміну мотивувальних чинників називання людини залежно від її віку, описано ядерні складники аналізованого поля та особливості їх внутрішньої форми. Встановлено вплив екстралінгвальних чинників на формування кожної з аналізованих лексико-семантичних груп і підгруп і схарактеризовано специфіку номінацій зі значенням "вік людини" в народнорозмовній лексиці та жаргоновому й арготичному мовленні.

Дисертацію присвячено проблематиці вираження акціональної семантики граничності дії в німецькій та українській мовах. На основі теорії А. В. Бондарка про функціонально-семантичні поля граничність дії розглянуто як функціонально-семантичне поле, яке поруч з неграничністю входить у функціонально-семантичне макроподе акціональності. Граничність дії складається з інших мікрополів, що частково накладаються одне на одного. Виокремлено та проаналізовано мікрополя початковості, обмеженої тривалості, завершеності, одноразовості та результативності дії. У кожному функціонально-семантичному мікрополі визначено ядро, приядерну зону та периферію на основі семантики, яку виражають різнорівневі засоби вираження граничності дії, та частоти їх використання. На основі зіставного аналізу визначено спільні та відмінні риси щодо вираження акціональної семантики граничності дії у німецькій та українській мовах.