Розглянуто орієнтальну лексику в українськїй мові та сучасний стан її дослідження. Проаналізовано українсько-грузинські мовні контексти, лексичні китаїзми та кореїзми української мови, лексику японського походження в українській лексикографії. Охарактеризовано найдавніші контакти доіндоєвропейських мов України й індоєвропейських мов із картавельськими мовами.

Рассмотрена ориентальная лексика в украинском языке и современное состояние ее исследования. Проанализированы украинско-грузинские языковые контексты, лексические китаизмы и кореизмы украинского языка, лексика японского происхождения в украинской лексикографии. Охарактеризованы древние контакты доиндоевропейских языков Украины и индоевропейских языков с картавельскими языками.

Визначено роль новітніх лексичних запозичень з англійської в сучасну українську мову (УМ) та їх характеристику. Проаналізовано склад лексичних англіцизмів, запозичених в УМ у новітній період (1990-ті рр. - початок ХХІ ст.) за матеріалами сучасних лексикографічних джерел та ЗМІ в структурному та лексико-семантичному аспектах. Наведено класифікацію новітніх англіцизмів, проведено їх нормативну оцінку та розкрито аспект культури мовлення.

Определены роль новейших лексических заимствований с английского в современный украинский язык (УЯ) и их характеристика. Проанализирован состав лексических англицизмов, заимствованных в УЯ в новейший период (1990-е гг. - начало ХХІ ст.) по материалам современных лексикографических источников и СМИ в структурном и лексико-семантическом аспектах. Дана классификация новейших англицизмов, проведена их нормативная оценка и раскрыт аспект культуры речи.

Розглянуто особливості кодифікації кальок в українській математичній термінології доби українізації. Калькування як спосіб термінотворення відповідало прихильному ставленню до вмотивованих одиниць і педагогічному принципові нормування термінології. Більшість кодифікованих кальок мають за прототипи греко-латинські інтернаціоналізми чи побудовані за взірцем "спільних" європейських кальок. Добір рекомендованих словотвірних кальок відбувався з урахуванням вимог точності, системності терміна та його мовної правильності.

Висвітлено поняття "сільськогосподарська термінологія" на основі виявлення джерел її формування й обгрунтування інтегрованого характеру науково-поняттєвого апарату сучасного сільського господарства. Уточнено семантичний обсяг поняття "галліцизм" стосовно його використання як одиниці терміносистеми. Запроваджено комплексний підхід до розкриття загальних закономірностей освоєння та функціонування галліцизмів у терміносистемі сільського господарства, дослідження їх складу, аналізу процесів творення термінів. Установлено продуктивні способи утворення термінів з залученням компонентів французького походження, подано практичні рекомендації щодо їх унормування та стандартизації. Визначено характерні риси освоєння французьких запозичених лексичних одиниць у терміносистемі на фонетико-графічному, морфологічному, словотвірному та семантичному рівнях.

Досліджено проблематику лексичного аспекту мовної картини світу. Розглянуто лексичний склад як найтиповіше відображення ментальності та культури народу. Проаналізовано запозичення у контексті теоретичних проблем мовних контактів і контактології української мови. Розглянуто роль позамовних і мовних чинників у процесі появи іншомовних слів грузинського походження в українській мові. Визначено типологічні особливості грузинської мови, які ускладнюють процес адаптації лексики грузинського походження. Досліджено фонетико-графічну, граматичну та семантичну адаптацію іншомовних слів даного походження в українській мові. Увагу приділено грузинським власним назвам та їх написанню в українській мові. Розроблено рекомендації щодо вимови та написання іншомовних слів грузинського походження в українській мові. Здійснено тематичну класифікацію лексем даного походження в українських текстах.

Досліджено функціонування лексичних старослов'янізмів у творах українських письменників XIX ст. у семантичному та стилістичному аспектах. Наведено старослов'янські лексеми у межах певних мовних одиниць, а саме - лексичних старослов'янізмів. Зазначено, що мовним зразком є твори даного періоду, оскільки немає спеціальних робіт, які б підсумували вживання старослов'янізмів у складі української мови у період виникнення та становлення нової української літературної мови, що певним чином позначилось на функціонуванні мовних одиниць. Використання результатів дослідження функціонування старослов'янізмів в українській літературній мові XIX ст. дозволяє визначити їх функціональний статус як складового компонента української мови та потужний стилістичний засіб, який поступово змінював умови їх реалізації у мові української художньої літератури. Пріоритетом стає не концентроване, не фраземне, а поодиноке точкове включення старослов'янських лексем до художнього тексту, у багатьох випадках стилістична маркованість нівелюється. Помітним є поступове переміщення їх до категорії звичайних номінативних засобів.

Розглянуто лексичну парадигматику грецьких і латинських запозичень у мові українського фольклору, зокрема, слова грецького походження "цар" і "хрест" в українських замовляннях та грецькі запозичення як знаки української культури. Проаналізовано семантику та словотвір давньогрецьких і латинських запозичень в текстах сучасних друкованих ЗМІ.

Рассмотрена лексическая парадигматика греческих и латинских заимствований в языке украинского фольклора, в частности, слова греческого происхождения "царь" и "крест" в украинских заговорах и греческие заимствования как знаки украинской культуры. Проанализированы семантика и словообразование древнегреческих и латинских заимствований в текстах современных печатных ЗМИ.

Розроблено методику зіставлення юридичних термінозапозичень в українській і французькій мовах. Встановлено закономірності та відмінності питомих юридичних термінів і термінів-запозичень у понятійних апаратах законодавства України та Франції. Виявлено особливості семантичних процесів в юридичних терміносистемах української та французької мов. Проаналізовано основні шляхи виникнення термінологічної полісемії, омонімії та синонімії за міжмовного аналізу термінів, один з яких є запозиченим. Зіставлено основні продуктивні моделі юридичного термінотворення з запозиченим елементом в українській та французькій мовах.

Проаналізовано соціомовний статус латинської мови в мовно-культурному житті України кінця XVI - XVII ст. Виявлено склад, формальну структуру та семантику латинських запозичень у мові українських пам'яток зазначеного періоду. На основі понятійно-денотативних відношень здійснено семантичну диференціацію значного за обсягом запозиченого матеріалу. Простежено шляхи й уточнено час переймання латинських елементів, їх типи і напрями адаптації в українськомовних текстах. Визначено залежність характеру переймання латинських елементів від жанрової специфіки пам'яток. Показано основні типи змін української мови під впливом латинської.

Проведено комплексний аналіз семантичного та стилістичного використання старослов'янізмів у новій українській літературній мові (УЛМ). Висвітлено взаємовідношення старослов'янської мови з донаціональною УЛМ. Розкрито особливості старослов'янських лексем у творах різної тематики митців ХІХ ст. Визначено функції основних семантичних типів старослов'янізмів як стилістичних складників літературного твору.

У томі вміщено "Посібник для практичних занять з історичної граматики української мови", наукові статті, рецензії, опонентські відгуки на докторські та кандидатські дисертації, відгуки на автореферати дисертацій, газетні науково-популярні статті та виголошені наукові доповіді за вказаний період, а також розширена анотація на одноосібну монографію "Угорсько-українські міжмовні контакти (на матеріалі українських говорів Закарпаття)". У наукових статтях висвітлено питання про мадяризми в творах О. Кобилянської, у лемківському говорі, діалектизми-мадяризми та їх стилістичні функції в романі М.І. Томчанія "Жменяки", лексичні мадяризми в художніх творах О. Духновича. Подано характеристику українсько-угорських культурних і мовних взаємин, східнослов'янсько-мадярських міжмовних контактів. Значну увагу приділено дослідженням угорських запозичень в українській мові та, зокрема, українських говорах Закарпаття, а також українізмів в угорській мові.

Розроблено методику зіставлення англоамериканських лексичних запозичень в українській і російській мовах. Проаналізовано процеси фонетико-графічної асиміляції, граматичної адаптації та семантичного пристосування англоамериканізмів. Визначено тенденції функціонально-стилістичного використання англоамериканських запозичень, виявлено спільні та відмінні особливості акомодації англоамериканізмів у мовах-реципієнтах.

Проаналізовано лексикографічні джерела міжвоєнного 20-річчя з погляду наявності запозичень з польської мови. Проведено поділ запозичень на граматичні класи з погляду етимології. На підставі структурно-семантичного методу здійснено лексико-семантичний аналіз полонізмів і одиниць, що потрапили до української мови через польське посередництво з інших мов. Досліджено регіональну приналежність запозичень з польської мови. Розглянуто особливості графічної, фонетичної, поморфемної, морфологічної та семантичної адаптації полонізмів на українському грунті.

Розглянуто гунгаризми в староукраїнських пам'ятках XIV - XVII ст., зафіксовані в словнику староукраїнської мови XIV - XV ст. та словнику української мови XVI - першої половини XVII ст. Указано на те, що частина гунгаризмів потрапила до української мови безпосередньо, а частина - посередництвом польської мови, а саме старопольських говорів. Загальновідомо, що територія сучасної Закарпатської області (колишньої Підкарпатської Русі) довгий час входила до складу Угорського Королівства, пізніше Австро-Угорської монархії. Тому лексика пам'ятки XVI ст. "Нягівські повчання на Євангелія", написаної на території сучасного Закарпаття, містить значну кількість слів-гунгаризмів. Невідомий автор "Нягівських повчань" узяв за основу тогочасну розмовну мову. Частина гунгаризмів не вийшла з ужитку і до сьогодні, вона належить до активного прошарку лексики мешканців регіону, які перебувають у безпосередніх контактах з представниками угорської національності.

Обгрунтовано критерії виділення галліцизмів у лексичному складі української мови, а також визначено принципи встановлення джерел французьких запозичень.

Звернуто увагу на використання запозичених слів у північноукраїнських текстах XVI - XVII ст. залежно від соціальної диференціації мовців; проаналізовано іншомовні лексеми, які вказують на соціальне становище людей у суспільстві, їх титулування.

На матеріалах північноукраїнських пам'яток ділового стилю проаналізовано слова польського походження, що вживалися на позначення відносин у суспільстві. Відзначено, які з виявлених полонізмів у подальшому збереглися в українській мові, яких зазнали семантичних змін, а які перейшли до пасивного пласту лексики.

На рівні синхронії проаналізовано русизми, виявлені в україномовних інтерфейсах низки програм. З'ясовано причини їх появи та надано правильні (нормативні) відповідники в українській мові. Для програмістів-перекладачів викладено рекомендації, які допоможуть уникати русизмів у процесі локалізації програм.

Розглянуто спільні лексичні елементи іншомовного походження, які зумовлюють виникнення міжмовної омонімії в українській та болгарській мовах. Зроблено спробу представити деякі типи омонімічних відношень, які на ширшому лінгвістичному матеріалі будуть узагальнені у дисертаційній праці.

Досліджено запозичення з англійської мови, які ввійшли в сучасну німецьку й українську мови в кінці ХХ - на початку ХХI ст. Надано загальну характеристику англізмів фінансово-економічної сфери. Проаналізовано причини запозичення іншомовних слів. Уточнено поняття "англізм" та особливості вживання запозичень у досліджуваній терміносистемі. Проведено аналіз адаптації й освоєння англомовних термінів-запозичень на фонетичному, орфографічному та граматичному рівнях німецької та української мов.