Проаналізовано актуальні проблеми функціонування та розвитку української мови у сучасному медіапросторі. Наведено загальну характеристику мовної ситуації в Україні, розкрито журналістикознавчий аспект аналізу тексту. Висвітлено питання розвитку культури мовлення у засобах масової комунікації. Визначено місце суспільно-політичної лексики у житті лінгвокультурної спільноти України. Проведено порівняльне дослідження сутності та структури інформаційного мовлення Національної радіокомпанії України кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто джерела формування та способи творення термінів журналістики. Розкрито жанрово-стильову специфіку журналістської творчості. Виявлено текстові домінанти формування публіцистичної позиції у сучасній українській радіодрамі (за матеріалами творів І. Хоменка та В. Фоменка). Досліджено взаємокореляцію жанрів у сучасних друкованих ЗМІ, проаналізовано особливості телевізійного мовлення. Описано засоби мовно-комунікативної ефективності медіатексту. Розглянуто проблему використання мовних штампів офіційно-ділового стилю у сучасному медіа-просторі. Досліджено активні комунікативно-трансформаційні процеси в українській фразеології. Висвітлено життя та діяльність визначних педагогів-науковців сучасної вищої школи, зокрема, В. Різуна, І. Ющука, Н. Тоцької, О. Пазяк, А. Мамалиги.

Проанализированы актуальные проблемы функционирования и развития украинского языка в современном медиапространстве. Дана общая характериситка языковой ситуации в Украине, раскрыт журналистиковедческий аспект анализа текста. Освещены вопросы развития культуры речи в средствах массовой коммуникации. Определено место общественно-политической лексики в жизни лингвокультурного сообщества Украины. Проведено сравнительное исследование сущности и структуры информационной речи Национальной радиокомпании Украины конца XX и начала XXI в. Рассмотрены источники формирования и способы образования терминов журналистики. Раскрыта жанрово-стилевая специфика журналистского творчества. Выявлены текстовые доминанты формирования публицистической позиции в современной украинской радиодраме (по материалам произведений И. Хоменка и В. Фоменка). Исследована взаимокорелляция жанров в современных печатных СМИ, проанализированы особенности телевизионной речи. Описаны средства речевой и коммуникативной эффективности медиатекста. Рассмотрена проблема использования языковых штампов официально-делового стиля в современном медиа-пространстве. Исследованы активные коммуникативно-трансформационные процессы в украинской фразеологии. Освещена жизнь и деятельность выдающихся педагогов-ученых современной высшей школы, в частности, В. Ризуна, И. Ющука, О. Пазяк, А. Мамалыги.

Розглянуто різні аспекти проблеми творення наукового тексту. Розкрито специфіку наукового стилю мовлення, вимоги до термінологічної культури, діалогічної спрямованості, змістової організації та нормативного оформлення наукового тексту. Висвітлено особливості наукової статті з психології. Наведено результати емпіричних досліджень процесу творення тексту науковцями (від проектування статті до її редагування). Проаналізовано зміст і особливості формування операцій авторського самоконтролю. Розглянуто роль технічних засобів у процесі текстотворення.

Рассмотрены разные аспекты проблемы создания научного текста. Раскрыты специфика научного стиля речи, требования к терминологической культуре, диалогической направленности, содержательной организации и нормативному оформлению научного текста. Освещены особенности научной статьи по психологии. Приведены результаты эмпирических исследований процесса создания текста учеными (от проектирования статьи до ее редактирования). Проанализированы содержание и особенности формирования операций авторского самоконтроля. Рассмотрена роль технических средств в процессе создания текста.

Проаналізовано процеси, характерні для української мови, яка функціонує в Інтернеті. Показано, що екстралінгвальні чинники зумовлюють формування нових ознак стильових різновидів української мови. Розглянуто явища семантичної деривації в сучасній українській мові як наслідок взаємодії професійної та загальновживаної лексики.

Проанализированы процессы, характерные для украинского языка, функционирующего в Интернете. Показано, что экстралингвальные факторы обусловливают формирование новых признаков стилевых разновидностей украинского языка. Рассмотрены явления семантической деривации в современном украинском языке как следствие взаимодействия профессиональной и общеупотребимой лексики.

Розглянуто феномен харизматичної мовної особистості політичного лідера в контексті лінгвокультурних традицій Німеччини й України. Проаналізовано ментально-культурні особливості харизматичних лідерів, їх мотивації, персуазивні цілеустановки, комунікативні потреби, вияви емоційного стану піднесення та сугестії мовного впливу. Визначено вербальні, паравербальні (просодичні та кінетичні) й екстралінгвальні засоби досягнення харизматичної апеляції політичного лідера, виявлено спільні та відмінні риси у реалізації цих засобів у дискурсах політичних лідерів Німеччини й України. На підставі одержаних даних сформовано дискурс-портрети сучасних німецьких і українських харизматичних політичних фігур - Й. Фішера, Г. Шредера, А. Меркель, В. Ющенка, В. Януковича, Ю. Тимошенко.

Рассмотрен феномен харизматической языковой личности политического лидера в контексте лингвокультурных традиций Германии и Украины. Проанализированы ментально-культурные особенности харизматических лидеров, их мотивации, персуазивные целеустановки, коммуникативные потребности, проявления эмоционального состояния подъема и суггестии языкового влияния. Определены вербальные, правербальные (просодические и кинетические) и экстралингвальные средства достижения харизматической апелляции политического лидера, выявлены общие и отличительные черты в реализации этих средств в дискурсах политических лидеров Германии и Украины. На основе полученных данных сформированы дискурс-портреты современных немецких и украинских харизматических политических фигур - Й. Фишера, Г. Шредера, А. Меркель, В. Ющенко, В. Януковича, Ю. Тимошенко.

Досліджено хронологічну та регіональну диференціацію фразеологізмів службових документів І половини ХХ ст. в контексті розвитку української ділової мови.

Продолжено цикл публикаций автора, посвященный исследованию украинской деловой фразеологии І половины ХХ в.

The article continues the cycle of the author's publications devoted to research of the Ukrainian business phraseology of the first half of the XX century.

Розглянуто символи та метафори у дискурсі Президента України Віктора Ющенка.

Розглянуто моральні та психологічні засади культури ділового спілкування, принципи етики ділового спілкування в діяльності бізнесмена.

Вивчено практику слововживання у трьох українських текстах Євангелії другої половини XIX - початку XX ст. Виявлено активні процеси стильово-нормативного плану на рівні конфесійно маркованої лексики. З'ясовано зв'язок цих процесів із лексикографічними джерелами та сучасними перекладами.

Проведено комплексний аналіз семантико-структурних і комунікативно-прагматичних параметрів директивних мовленнєвих актів у публіцистичному дискурсі на матеріалі друкованих текстів української газетної періодики за десятирічний період (1998 - 2008 рр.). Установлено специфіку директива як волевияву адресанта, спрямованого на виконання адресатом конкретної дії у майбутньому. З'ясовано характеристики прагмасемантичних типів директивів - прескриптивів, реквестивів і сугестивів. Проаналізовано засоби відображення спонукальності та способи структурної організації директивів у мовленнєвих жанрах публіцистичного дискурсу. Визначено взаємодію директивів з публіцистичним дискурсом і його мовленнєвими жанрами. Виявлено особливості реалізації діалогічності у публіцистичному дискурсі. З'ясовано засоби модифікації прагматичного значення директивів.

Досліджено актуальну проблему сучасної соціолінгвістики - опису основних закономірностей функціонування жаргонної лексики як номінативно-експресивного засобу у мові сучасної української періодики на матеріалі текстів різного суспільно-ідеологічного та тематичного спрямування. Проаналізовано жаргонну лексику як різновид мовного субстандарту, якому притаманне емоційно-експресивне забарвлення. Розглянуто шляхи пейоризації публіцистичного стилю як однієї з основних тенденцій його розвитку на сучасному етапі. Визначено лексико-семантичні засоби зниження лексичних детермінант у мові газетних текстів. Описано найуживаніші групи жаргонної лексики, які активно функціонують у сучасних друкованих засобах масової інформації. Розглянуто мовну та прагматичну варіативність окремих жаргонних одиниць у публічному спілкуванні. Розкрито експресивний потенціал цих одиниць у мові газет. Охарактеризовано метамовну функцію жаргонної лексики та фразеології.

Запропоновано новий підхід до зіставно-типологічного аналізу алюзивних мовленнєвих актів в англійському й українському публіцистичному дискурсі. Узагальнено теоретико-методологічні засади вивчення алюзії в аспекті комунікативної прагматики. Впроваджено методику зіставлення алюзивних мовленнєвих актів. Проаналізовано їх структуру та типи, а також комунікативні стратегії та тактики вживання алюзій, способи алюзивної семантизації концептів. Класифіковано англійські й українські алюзії за формою, трансформантами та джерелом посилання. Виявлено спільні та відмінні способи та засоби реалізації комунікативно-прагматичного потенціалу алюзії у даних мовах.

Комплексно досліджено лексику перекладів М. Лукаша у контексті традицій формування лексичного фонду української літературної мови з урахуванням чинників розвитку її лексико-сематичної системи від кінця XIX ст. та впродовж XX ст. На матеріалі перекладів творів світової класики проведено відбір лексичних одиниць і проаналізовано різні пласти української лексики, передусім церковнослов'янізми, архаїзми, запозичені слова, діалектизми, фольклоризми. Установлено закономірності їх використання М. Лукашем як продовження та розвиток традицій староукраїнського слововжитку та словотворення. Вивчено спільні риси лексикону М. Лукаша у аспекті стилістичного розвитку сучасної української мови на тлі перекладацької діяльності П. Куліша, А. Кримського, І. Франка.

Визначено умови та способи перекладу нової англомовної публіцистичної метафорики українською мовою. За результатами дослідження виявлено типологію англомовних метафор-неологізмів 1990-х - 2000-х рр. українською мовою з урахуванням структурно-семантичних способів їх утворення, шести лексико-семантичних категорій інновацій і розкриває концептуально-мовні особливості перекладу англомовних неометафор, що позначають суспільні реалії та вербалізують концептуальну метафорику. Сформульовано концептуально-мовну методологію та виявлено способи перекладу англомовних неологічних метафор українською мовою, актуалізовано лінгвостилістичні аналогії та закономірності перекладу метафорики з урахуванням позамовних і мовних чинників, які регулюють перекладність і міжмовну еквівалентність неологічних метафор.

Встановлено особливості українського мовного пуризму в синхронічному та діахронічному аспектах. Визначено характерні ознаки пуризму як соціально-мовної категорії. Розкрито роль суспільних (зовнішніх) і мовних (внутрішніх) чинників у формуванні пуристичних тенденцій. Описано вияви пуризму на різних етапах розвитку української мови, досліджено його вплив на формування її літературних норм. Розроблено класифікацію пуристичних виявів на всіх рівнях структури мови: у звуковому ладі, морфології, словотворі, лексиці та фразеології, синтаксисі. Досліджено ступінь готовності сучасних мовців сприйняття та запропоновано пуристично обумовлені заходи щодо удосконалення норм сучасної української мови.

Проаналізовано транспозицію частин мови під час перекладу художніх текстів з англійської мови українською. Розкрито роль транспозиції як одного з поширених типів перекладацьких трансформацій. Виокремлено повні та неповні транспозиції. Проаналізовано явище транспозиції частин мови як перекладацьку проблему з урахуванням особливостей його використання у художньому перекладі. Досліджено взаємозв'язок різних рівнів мови під час транспозиції. Встановлено граматичні, словотвірні, лексикосемантичні, жанрово-стилістичні та ситуативно-контекстуальні причини застосування транспозиції. Досліджено транспозиції іменників, прикметників, дієслів і прислівників, які відображають системні взаємозв'язки різних мовних одиниць у процесі перекладу текстів з англійської мови українською. Наведено кількісні дані щодо основних різновидів проаналізованих траспозицій.

Досліджено французький медійний дискурс і особливості мовного відображення українських суспільно-політичних подій у ньому. Проаналізовано лінгвопрагматичні та когнітивні особливості газетних статей щодо сучасної української тематики та виявлено прагматичні актуалізатори уваги адресата: концептуальні метафори, порівняння, фразеологічні одиниці, мовні кліше, реалії, алюзії, повтори, вторинні номінації. Здійснено класифікацію вторинних номінацій українських політичних діячів на підставі екстралінгвістичних номінативних ознак. Проведено фреймово-пропозиційне моделювання концептів "український народ" і "вибори". Розглянуто когнітивні мовні особливості формування картини української сучасності та стереотипів сприйняття України у французького адресата.

Вперше проведено дослідження назв військових структур Збройних сил франко- та румуномовних країн як проблеми українського військового перекладу. Розроблено перекладацьку класифікацію військових ергонімів, проаналізовано основні способи перекладу українською мовою усталених та новоутворених назв військових структур збройних сил Франції, Бельгії, Канади, Румунії та Молдови, а також абревіатур з урахуванням розвитку української військової термінології. Розроблено рекомендації щодо можливостей їх машинного перекладу, а також стосовно відтворення національно-специфічних рис.

Розкрито суть поняття "соціально-економічна лексика" (СЕЛ). Висвітлено погляди відомих лінгвістів і письменників щодо проблеми доцільності запозичень з інших мов. Виокремлено лексико-тематичні групи англізмів, поширених у сучасних українських мас-медіа. Проаналізовано причини та наслідки запозичень у ЗМІ кінця XX - початку XXI ст. Виділено структурні та семантичні групи СЕЛ англомовного походження та її модифікації у складі мови українських мас-медіа. Досліджено специфіку функціонування англізмів соціально-економічної тематики залежно від стилістичних ознак текстів ЗМІ. Визначено ступінь розуміння СЕЛ англомовного походження представниками різних верств населення. Укладено словник англомовних соціально-економічних запозичень (на матеріалі мас-медіа кінця XX - початку XXI ст.).

Проведено експериментально-фонетичне дослідження інтонаційної організації судового дискурсу. На підставі вивчення мовлення суддів виявлено лінгвістичні особливості судового дискурсу. Показано провідну роль волюнтативної функції інтонації, за допомогою якої професійний учасник судового процесу намагається впливати на слухача. На підставі експериментального дослідження зафіксовано найбільш часто вживані модальні значення функціонально-семантичного поля (ФСП) волевиявлення (вимога, порада, прохання) та їх модально-емоційні конотації, які використовуються у мовленнєвих реалізаціях суддів у змагальному судовому процесі. З використанням методів аудиторського й інструментального аналізу досліджено інтонаційні характеристики (частоту основного тону, інтенсивність, темп, тембр, паузи, фразовий наголос) передачі модальних значень ФСП волевиявлення.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем функційно-категорійної граматики української мови, лінгвотекстології, естетичної функції слова. Розглянуто синтаксичні моделі неелементарних речень, формально-орієнтовані та семантико-синтаксичні категорії речення, когнітивно-лінгвістичні параметри мовної картини світу та рівні категорійності. Увагу приділено питанням класифікації категорій речення. Запропоновано концепцію функційно-категорійної структури української мови.