Проаналізовано актуальні проблеми функціонування та розвитку української мови у сучасному медіапросторі. Наведено загальну характеристику мовної ситуації в Україні, розкрито журналістикознавчий аспект аналізу тексту. Висвітлено питання розвитку культури мовлення у засобах масової комунікації. Визначено місце суспільно-політичної лексики у житті лінгвокультурної спільноти України. Проведено порівняльне дослідження сутності та структури інформаційного мовлення Національної радіокомпанії України кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто джерела формування та способи творення термінів журналістики. Розкрито жанрово-стильову специфіку журналістської творчості. Виявлено текстові домінанти формування публіцистичної позиції у сучасній українській радіодрамі (за матеріалами творів І. Хоменка та В. Фоменка). Досліджено взаємокореляцію жанрів у сучасних друкованих ЗМІ, проаналізовано особливості телевізійного мовлення. Описано засоби мовно-комунікативної ефективності медіатексту. Розглянуто проблему використання мовних штампів офіційно-ділового стилю у сучасному медіа-просторі. Досліджено активні комунікативно-трансформаційні процеси в українській фразеології. Висвітлено життя та діяльність визначних педагогів-науковців сучасної вищої школи, зокрема, В. Різуна, І. Ющука, Н. Тоцької, О. Пазяк, А. Мамалиги.

Проанализированы актуальные проблемы функционирования и развития украинского языка в современном медиапространстве. Дана общая характериситка языковой ситуации в Украине, раскрыт журналистиковедческий аспект анализа текста. Освещены вопросы развития культуры речи в средствах массовой коммуникации. Определено место общественно-политической лексики в жизни лингвокультурного сообщества Украины. Проведено сравнительное исследование сущности и структуры информационной речи Национальной радиокомпании Украины конца XX и начала XXI в. Рассмотрены источники формирования и способы образования терминов журналистики. Раскрыта жанрово-стилевая специфика журналистского творчества. Выявлены текстовые доминанты формирования публицистической позиции в современной украинской радиодраме (по материалам произведений И. Хоменка и В. Фоменка). Исследована взаимокорелляция жанров в современных печатных СМИ, проанализированы особенности телевизионной речи. Описаны средства речевой и коммуникативной эффективности медиатекста. Рассмотрена проблема использования языковых штампов официально-делового стиля в современном медиа-пространстве. Исследованы активные коммуникативно-трансформационные процессы в украинской фразеологии. Освещена жизнь и деятельность выдающихся педагогов-ученых современной высшей школы, в частности, В. Ризуна, И. Ющука, О. Пазяк, А. Мамалыги.

Проаналізовано процеси, характерні для української мови, яка функціонує в Інтернеті. Показано, що екстралінгвальні чинники зумовлюють формування нових ознак стильових різновидів української мови. Розглянуто явища семантичної деривації в сучасній українській мові як наслідок взаємодії професійної та загальновживаної лексики.

Проанализированы процессы, характерные для украинского языка, функционирующего в Интернете. Показано, что экстралингвальные факторы обусловливают формирование новых признаков стилевых разновидностей украинского языка. Рассмотрены явления семантической деривации в современном украинском языке как следствие взаимодействия профессиональной и общеупотребимой лексики.

Досліджено актуальну проблему сучасної соціолінгвістики - опису основних закономірностей функціонування жаргонної лексики як номінативно-експресивного засобу у мові сучасної української періодики на матеріалі текстів різного суспільно-ідеологічного та тематичного спрямування. Проаналізовано жаргонну лексику як різновид мовного субстандарту, якому притаманне емоційно-експресивне забарвлення. Розглянуто шляхи пейоризації публіцистичного стилю як однієї з основних тенденцій його розвитку на сучасному етапі. Визначено лексико-семантичні засоби зниження лексичних детермінант у мові газетних текстів. Описано найуживаніші групи жаргонної лексики, які активно функціонують у сучасних друкованих засобах масової інформації. Розглянуто мовну та прагматичну варіативність окремих жаргонних одиниць у публічному спілкуванні. Розкрито експресивний потенціал цих одиниць у мові газет. Охарактеризовано метамовну функцію жаргонної лексики та фразеології.

Розкрито суть поняття "соціально-економічна лексика" (СЕЛ). Висвітлено погляди відомих лінгвістів і письменників щодо проблеми доцільності запозичень з інших мов. Виокремлено лексико-тематичні групи англізмів, поширених у сучасних українських мас-медіа. Проаналізовано причини та наслідки запозичень у ЗМІ кінця XX - початку XXI ст. Виділено структурні та семантичні групи СЕЛ англомовного походження та її модифікації у складі мови українських мас-медіа. Досліджено специфіку функціонування англізмів соціально-економічної тематики залежно від стилістичних ознак текстів ЗМІ. Визначено ступінь розуміння СЕЛ англомовного походження представниками різних верств населення. Укладено словник англомовних соціально-економічних запозичень (на матеріалі мас-медіа кінця XX - початку XXI ст.).

Досліджено явище внутрішньої конотативної антонімії як сукупності механізмів аксіологічного смислоутворення мовних одиниць. Виявлено роль екстралінгвальних чинників у формуванні відповідного напряму аксіологічних змін. З'ясовано, що внутрішня конотативна антонімія може виявлятися у межах одного типу дискурсу та в різних типах дискурсу сучасної української преси. Розкрито лінгвокогнітивні підстави явища різнооцінності стрижневих слів.

Розглянуто проблему еволюції та динаміки розвитку гендерної терміносистеми, установлено її комунікативний потенціал, досліджено вплив гендерного чинника на розвиток словникового складу сучасної української мови та визначено основні напрями його активної реалізації. Засвідчено вагому роль заголовків, у яких відображено гендерні взаємини та соціальні ролі, з'ясовано, що мова реклами на шпальтах періодики займає особливе місце поряд з іншими функціонально-стильовими утвореннями. Проведено лексико-семантичний аналіз засобів увиразнення газетних текстів, виокремлено фемінітиви та маскулінітиви як гендерні маркери, з'ясовано, що оцінно-експресивну стилістичну роль виконують неологізми, особливістю яких є поліномінативність. Уточнено поняття "мовний сексизм" і сексизми як лінгвальні одиниці, уживання яких у газетних текстах супроводжено негативною конотацією. Актуалізовано питання правомірності функціонування стилістично зниженої лексики в медіа-текстах. Виявлено синергетичність зв'язку в хаотичній організації макро- та мікросистем лінгвоодиниць гендерного дискурсу.

Комплексно проаналізовано лексичну дифузність у мові української періодики першого десятиріччя XXI ст. Розглянуто стилістичне використання іностильової лексики, визначено внутрішньо- та позамовні чинники, що зумовили динаміку лексико-семантичних і стилістичних процесів. Показано істотне розширення функціонально-стилістичної сфери термінологічної лексики у мові української преси, зокрема лексики інформаційних технологій, економічної, медичної та спортивної. Розкрито функціонально-семантичні вияви конфесійної лексики в нових сферах побутування. Висвітлено стилістичний потенціал жаргонних і сленгових елементів.

Досліджено динаміку суспільно-політичної лексики (СПЛ) української мови в новітній період на матеріалі україномовних ЗМІ політичного спрямування. Проведено комплексний аналіз процесів, які впливають на динаміку лексико-семантичної системи української мови, зокрема СПЛ. Визначено екстралінгвальні чинники динамічних процесів, розглянуто їх вплив на розвиток СПЛ. Охарактеризовано роль сучасних ЗМІ у відображенні динаміки СПЛ української мови. Встановлено основні тенденції розвитку СПЛ у політичному дискурсі, який репрезентований у сучасних україномовних ЗМІ.

Розкрито суть дискурсу, його взаємодію з владою, ідентичністю, ідеологією, наукою. Висвітлено дискурсивні властивості та суспільну роль медій, чинники ймовірного іделогічного впливу медійних продуктів та особливості аналізу їх дискурсу. Розглянуто суспільне становище та структуру медій, українського медійного дискурсу (МД) та втілюваних ідеологій. Визначено тематичну різноманітність аналізованих дискурсів, яка компенсує зосередження на мовно-етнічній тематиці, зумовлене дослідницькими пріоритетами етнополітології. Увагу приділено аналізу окремих медійних практик, потенціалу комплексного використання різних аналітичних методів і ролі МД у відтворюванні й перетворюванні суспільних уявлень і відношень у пострадянській Україні.

Раскрыты сущность дискурса, его взаимодействие с властью, идентичностью, идеологией, наукой. Освещены дискурсивные свойства и общественная роль медий, факторы вероятного идеологического влияния медийных продуктов и особенности анализа их дискурса. Рассмотрены общественное положение и структура медий, украинского медийного дискурса (МД) и воплощаемых идеологий. Определено тематическое разнообразие анализированных дискурсов, компенсирующее внимание на языково-этнической тематике, обусловленное исследовательскими приоритетами этнополитологии. Внимание уделено анализу отдельных медийных практик, потенциалу комплексного использования разных аналитических методов и роли МД в восстановлении и преобразовании общественных представлений и отношений в постсоветской Украине.

Розглянуто дискурс як соціолінгвістичне явище комунікативного середовища, політичний дискурс як феномен сучасного інформаційного простору України зокрема. На підставі аналізу методології й архітектоніки дискурсу виділено основні конструктивні, жанрово-стилістичні, семантико-прагматичні та формально-структурні категорії дискурсу. Описано механізми породження та функціонування політичних текстів за матеріалами сучасної газетної публіцистики, виявлено жанрові особливості актуалізації українського політичного дискурсу.

Рассмотрены дискурс как социолингвистическое явление коммуникативной среды, политический дискурс как феномен современного информационного пространства Украины в частности. На основе анализа методологии и архитектоники дискурса выделены основные конструктивные, жанрово-стилистические, семантико-прагматические и формально-структурные категории дискурса. Описаны механизмы порождения и функционирования политических текстов на материалах современной газетной публицистики, выявлены жанровые особенности актуализации украинского политического дискурса.

Вперше проведено системне дослідження експресивних засобів вторинної номінації. Проаналізовано основні підходи щодо вивчення мовних тропів і фігур як явищ вторинної номінації, визначено критерії їх виявлення в лексико-семантичній підсистемі мови. Встановлено об'єктивну денотативну основу експресивної вторинної номінації, простежено механізм мотивації способів експресивної вторинної номінації у сфері публіцистичного мовлення. Вивчено структурно-семантичні моделі вторинної номінації, розкрито їх функції та роль у системі виражально-зображальних засобів української мови.

Досліджено експресивні засоби вторинної номінації. Проаналізовано основні підходи до вивчення мовних тропів і фігур як явищ вторинної номінації, визначено критерії їх виявлення в лексико-семантичній підсистемі мови. Встановлено об'єктивну денотативну основу експресивної вторинної номінації, простежено механізм мотивації її способів у сфері публіцистичного мовлення. Вивчено структурно-семантичні моделі (форми) вторинної номінації (метафору, метонімію, оксиморон, фразеологічні одиниці, перифраз, порівняння). З'ясовано їх функції та роль у системі виражально-зображальних засобів української мови.

Проаналізовано основні тенденції в мові сучасних медіа-текстів, дефінітивно визначено поняття "дискурс". Систематизовано методологічні підходи до засобів вираження експресії, розмежовано поняття "експресивність" та "емотивність". Вперше в українській лінгвістичній науці розглянуто складну систему засобів вираження експресії в українському газетному дискурсі, з'ясовано їх функційні можливості й обгрунтовано принцити структурної та функціональної диференціації. Системно описано засоби вираження емоційної експресивності з урахуванням сучасних досягнень теорії мовної комунікації. Вмотивовано взаємозв'язок фонетичних, морфологічних, словотвірних, синтаксичних, стилістичних і графічних виразників емоційної експресії в газетному тексті. З'ясовано залежність семантики експресивних одиниць від контексту, визначено функції експресивів у межах висловлювання.

Акцентовано увагу на використанні впливових мовних маркерів, виокремлених за допомогою Мілтон-модельної ідентифікації нейролінгвістичного програмування. Запропоновано класифікацію актуальних складників іміджу, а також доведено гіпотезу про визначальну роль його вербальних конструктів. З огляду на домінування певних мовленнєвих дій у вербальній поведінці кожного конкретного телеведучого визначено специфіку створеного ним телеобразу. На основі цього виокремлено чотири узагальнені іміджеві типи, наведені ведучими аналізованих розважальних програм: "Знавець" (функція наратування), "Свій" (функція здійснення інтеракції), "Дипломат" (функція "делікатного" модерування) та "Критик" (функція "жорсткого" модерування). Встановлено й описано особливості вербальної та невербальної поведінки телеведучих, об'єднаних зазначеними іміджевими типами.

  Скачати повний текст

Розглянуто мовознавчу інтерпретацію як основну щодо мотивації природи, структури та функцій категорії імені. Визначено й описано домінанти онімів стилю масової інформації з погляду функціональної лінгвістики. Розглянуто специфічний характер трансформації медійних пропріативів, який стосується видозміни семантики. Проілюстровано 9 750 онімів і відонімних конструкцій, зафіксованих у стилі масової інформації початку ХХІ ст. Проведено їх системний функціональний аналіз, який дозволяє говорити про динаміку мовних одиниць, зокрема мас-медійної сфери, їх вплив на масову суспільну свідомість та про тенденції щодо постійного оновлення лінгвокультурного простору України.

Проаналізовано типологію метонімічних перенесень (МП), що реалізуються в межах сучасної газетної мови (на матеріалі українськомовних газет за період 1999 - 2009 рр.). З використанням методу контекстуального аналізу ідентифіковано структури МП. Визначено типи та фукції газетно-публіцистичних метонімів. Проаналізовано праці дослідників метонімії як теоретичне підгрунтя вивчення МП у мовній практиці газети. Досліджено типи МП у сучасній газетній мові. Виявлено типові моделі МП у досліджуваних джерелах. З'ясовано статус синекдохи у системі різновидів вторинної номінації, співвіднесеність синекдохи з метонімією. Обгрунтовано текстотвірну функцію МП у мові газет. Розкрито специфіку функціонування МП у структурі газетного заголовка та газетних перифраз. Досліджено структуру МП з власними та загальними назвами. Доведено, що найпродуктивнішим у досліджуваних джерелах є локальне перенесення.

Запропоновано комплексний аналіз когнітивних, функціональних і прагматичних ознак публіцистичного інтерв'ю на матеріалі німецької та української мов. Удосконалено методику концептуального моделювання текстів шляхом з'ясування фреймово-слотової організації інтерв'ю сучасної німецько- та україномовної преси та побудови семантичної класифікації публіцистичних інтерв'ю на її основі. Виокремлено та систематизовано функції вербальних композиційних компонентів інтерв'ю сучасної німецько- та україномовної преси з вказівкою на їх домінуючу роль у межах кожного конкретного складника. Охарактеризовано мовленнєві стратегії та тактики, спрямовані на реалізацію комунікативних намірів і прагматичної настанови інтерв'юера та респондента у сучасних німецько- та україномовних публіцистичних інтерв'ю, що сприяє подальшій розробці теоретичних питань прагмалістики.

Досліджено повідомлення про стихійні лиха на україномовних та англомовних інтернет-сайтах як мовленнєвий жанр в межах новинного дискурсу та порівняння подібних рис і розбіжностей у їх формуванні в англо- й україномовній лінгвокультурах. Проаналізовано структуру даних повідомлень у межах функціонально-комунікативного та фреймового підходів до мовленнєвих жанрів. Виокремлено особливості мовного втілення мовленнєвого жанру "повідомлення про стихійні лиха" на інтернет-сайтах українською й англійською мовами. Виявлено розбіжності у творенні повідомлень про стихійні лиха українською й англійською мовами, що зумовлено відмінностями обох лінгвокультур. Визначено, що англомовним сайтам характерне більш емоційне подання негативних новин, що відповідає поп-культурі, а україномовні - на противагу ЗМІ відкритих демократичних суспільств, не звикли урізноманітнювати повідомлення коментарями різних сторін-учасників подій.

Запропоновано визначення поняття "мовленнєвий жанр", проаналізовано функціональну природу мовленнєвого жанру "проблемна стаття" як вторинного спонукального гіпержанру, в структуру якого входять модифіковані інформаційні й оцінні мовленнєві жанри. Розглянуто поетапну побудову пробленої статті та комунікативну ситуацію її проектування. Уточнено, що мовленнєвий жанр - це структурний компонент дискурсивної побудови та важлива комунікативна категорія. Доведено, що домінантною стратегією мовленнєвого жанру "проблемна стаття" є стратегія аргументації. Описано тактичні прийоми в аргументаційній стратегії мовленнєвого жанру "проблемна стаття".