Проаналізовано особливості формування культури професійного мовлення та спілкування у студентів економічного фаху ВНЗ України III - IV рівнів акредитації шляхом застосування компетентного підходу та сучасних педагогічних технологій.

Обгрунтовано педагогічні умови забезпечення міжпредметних зв'язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами в підготовці бакалаврів технічного профілю у технічних ВНЗ Східної України за умов білінгвізму. Проаналізовано сучасний стан даних зв'язків і виявлено основні проблеми щодо формування основ культури усного та писемного ділового мовлення у студентів. Визначено концептуальну основу забезпечення міжпредметних зв'язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами в підготовці майбутніх бакалаврів технічного профілю - суб'єктно-діяльнісний та компетентнісний підходи, а для їх реалізації розроблено відповідну суб'єктно-діяльнісну модель. На основі забезпечення міжпредметних зв'язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами підготовлено й експериментально перевірено програму та навчально-методичний комплекс з дисципліни "Ділова українська мова" для технічних ВНЗ Східної України.

Розкрито сутність процесу соціалізації студентів, виявлено роль і функції культури мовлення у процесі становлення їх особистості. Обгрунтовано критерії соціалізації студентів засобами культури мовлення (ціннісно-орієнтаційний, когнітивний, дієво-творчий). Визначено й охарактеризовано три рівні такої соціалізації студентів (репродуктивний, продуктивно-перетворювальний, творчий). Обгрунтовано педагогічні умови такого процесу. Розроблено модель науково-методичного забезпечення соціалізації студентів засобами культури мовлення, яка включає мету та педагогічні умови такої соціалізації, етапи, методики, форми та методи соціалізації студентів.

Досліджено проблему розвитку граматико-стилістичних умінь у студентів філологічних факультетів у процесі самостійної роботи. Визначено зміст, оптимальні методи розвитку стилістичних умінь майбутніх учителів словесності. Розроблено експериментальну програму дослідного навчання з урахуванням інтеграції курсів граматик сучасної української мови та функціональної стилістики, що передбачає вивчення стилістичних відомостей про граматичні засоби мови у системно-описовому та функціонально-стилістичному аспектах. З'ясовано, що найефективнішим видом самостійної роботи студентів на практичних заняттях і у позааудиторний час є граматико-стилістичні вправи та завдання, розроблені з урахуванням рівнів самостійної діяльності студентів (рецептивно-репродуктивного, реконструктивно-варіативного, конструктивного, творчого), ефективність яких теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено.

Проаналізовано співвідношення між мовою та мовленням з погляду гносеологічного, суспільного й онтологічного наукових підходів для становлення професійного менталітету фахівців. З'ясовано співвідношення між текстом і дискурсом з метою створення професійного дискурсу, досліджено природу тексту як основної форми організації професійного мовлення. Розкрито психологічні особливості формування мовної особистості студентів ВНЗ. Обгрунтовано технологію формування професійних мовленнєвих умінь майбутніх фахівців нефілологічних спеціальностей засобами української мови.

Запропоновано методичну систему формування мовнокомунікативної професійної компетенції майбутніх учителів-нефілологів, яка базується на загальнодидактичних і методичних принципах навчання української мови у вищій школі. На підставі визначення філософських, лінгвістичних, психологічних засад проблеми й аналізу якостей мовлення студентів виділено оптимальні (традиційні й інноваційні) форми, методи, прийоми та засоби українськомовного навчання. Наведено рекомендації щодо їх впровадження у навчальний процес педагогічних університетів. Розроблено комплекси завдань, спрямовані на оптимізацію навчально-пізнавальної, розвивально-виховної та квазіпрофесійної діяльності. Обгрунтовано модель поетапного формування креативності майбутніх учителів.

Визначено організаційно-педагогічні умови, уточнено структуру діалогічної культури як професійно значущої якості майбутнього економіста та виявлено критерії, показники та рівні сформованості діалогічної культури майбутніх економістів. Розроблено технологію формування діалогічної культури майбутніх економістів, яка включає не лише діяльність викладачів і студентів, але й самостійну діяльність суб'єктів навчально-виховного процесу, самонавчання, засвоєння суб'єктами культурного досвіду шляхом аналізу, осмислення та перетворення сфери діяльності, в яку вони включені.

Вперше визначено структурні компоненти професійно-комунікативної компетенції магістра технічної спеціальності (ПККМТС) й обгрунтовано їх змістове наповнення: мотиваційно-ціннісний (сукупність ціннісних орієнтацій, професійних мотивів), когнітивний (навички, уміння та знання оформлення професійних текстів, наукової літератури, власних суджень, спостережень) і творчий (метапрофесійні якості, що забезпечують відтворення, продукування, творчий відбір і застосування необхідних мовних, мовленнєвих засобів у вирішенні професійних, наукових завдань). Спроектовано модель формування ПККМТС, яка включає мету, наукові підходи, принципи, педагогічні умови, компоненти, критерії, рівні сформованості, технологію формування цієї компетенції та результат. Розроблено авторську методику формування ПККМТС засобами інтергованого спецкурсу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.14-913.37

Рубрики:

Українська мова

Шифр НБУВ: Ж69446 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено взаємозв'язки між риторичною майстерністю викладача та вихованням мовної культури студентів. Мову розглянуто як засіб соціокоду, головної реалії національної культури. Зроблено висновок, що пізнання основних законів розвитку та функціонування рідної мови повинно бути не тільки предметом філологічних досліджень, але й найважливішою ознакою риторичної майстерності сучасного викладача.

Одним із основних видів навчальної діяльності майбутніх інженерів у процесі професійної підготовки є професійно-комунікаційна діяльність. З удосконаленням суто лінгвістичних знань, умінь і навичок змінюється характер професійної комунікативної діяльності: вона з об'єкта вивчення перетворюється на засіб і знаряддя для здійснення інших видів діяльності, і, в першу чергу, навчально-пізнавальна діяльність з оволодіння професійними знаннями, уміннями і навичками на основі сформованих мовних знань.

Представлено принципи розробки вправ для навчання передачі імплікатур означеності/неозначеності тексту оригіналу в тексті перекладу у разі здійснення усного послідовного перекладу з аркуша з української мови на англійську. Визначено типи таких вправ: підготовчі, на формування навичок, на формування умінь.

Розглянуто механізми реалізації фатичного мовлення в англомовній комунікації у зіставленні з українською мовленнєвою культурою та психологічних складнощів, які можуть виникати у процесі вивчення англійської мови.

Досліджено специфіку функціонування української мови у сучасному студентському середовищі, а також запропоновано систему заходів щодо подолання негативного впливу українсько-російського білінгвізму на мовну культуру студентів-фармацевтів.

Акцентовано увагу на використанні міжпредметних зв'язків у формуванні мовленнєвого етикету та культури діалогічного спілкування студентів ВНЗ на заняттях з української та німецької мови за професійним спрямуванням. Зроблено висновок, що такий взаємозв'язок позитивно впливає на засвоєння знань із предмета дослідження та формування мовленнєвоетикетних умінь і навичок. Проаналізовано результати констатувального зрізу та визначено шляхи подолання труднощів у вивченні українського та німецького діалогічного спілкування.

Акцентировано внимание на использовании межпредметных связей в формировании речевого этикета и культуры диалогического общения студентов ВУЗ на занятиях по украинскому и немецкому языку с профессиональным направлением. Сделан вывод, что такая взаимосвязь положительно влияет на усвоение знаний по предмету исследования и формирование этикетноречевых умений и навыков. Проанализированы результаты констатирующего среза и предложены пути преодоления трудностей в обучении украинскому и немецкому диалогическому общению.

The article deals with using intersubject connections in the process of forming student's speech etiquette and culture of dialogue communication at Ukrainian and German language lessons at higher educational establishments. This intercommunication positively influences mastering of knowledge of research subject and forming of speech etiquette abilities and skills. The results of the stating phase have been presented and methods of overcoming of difficulties in the study of Ukrainian and German dialogue speech have been suggested.

Розглянуто педагогічні умови комунікативно-професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Проаналізовано можливості для їх практичної реалізації, описано етапи дослідження. Висвітлено результати експериментальної діяльності упровадження цих педагогічних умов у навчально-виховний процес вищого навчального закладу туристичного спрямування.

Окреслено важливість інформатизації освітнього простору України шляхом розробки методологічного забезпечення використання інформаційно-комунікаційних технологій у педагогічних вишах. Охарактеризовано професійно-педагогічну компетентність майбутнього вчителя та обгрунтовано феномен його лінгводидактичної компетентності. У її структурі виокремлено 3 групи конструктів та описано компоненти одного з них - інформаційно-комунікаційний конструкт лінгводидактичної компетентності вчителя.

Розкрито педагогічні умови формування професійно-мовленнєвої культури майбутніх фахівців із фізичного виховання та спорту за умов навчання у ВНЗ. Показано, на прикладі яких дисциплін можна розширити та поглибити їх мовленнєву культуру.

У межах цього дослідження розглянуто підготовку актора в комунікативному аспекті. Обгрунтовано схожість у професійному спілкуванні вчителя й актора. Визначено значення музики для формування дидактичного мовлення майбутнього вчителя фізичного виховання. Запропоновано характеристику засобів виразності мовлення, співзвучних із засобами виразності музики. Це сприяло розробці спеціалізованого курсу "Методика формування ритму дидактичного спілкування в студентів інститутів фізичного виховання".

Висвітлено досвід викладання української фахової мови у вищій школі та навчання студентів перекладу науково-технічних текстів з російської мови українською мовою. Проаналізовано переваги і можливості розвитку вказаної компетентності у студентів. Надано методичні рекомендації щодо здійснення перекладів текстів різних жанрів наукового стилю.