Розглянуто питання формування писемного мовлення учнів з порушеннями слуху в теорії сурдопедагогіки, становлення теоретико-методичних підходів до збагачення мовлення глухих учнів дієслівною лексикою. Проаналізовано взаємозв'язки та взаємозалежності між соціальним розвитком, поведінкою глухих учнів і динамікою формування їх читацьких вмінь та якостей в процесі вивчення літератури. Наведено результати дослідження української жестової мови на початковому етапі. Описано інноваційну модель підготовки та перепідготовки перекладачів і педагогів в Україні з основ вивчення жестової мови. Висвітлено історію створення першого музею Українського товариства глухих.

Рассмотрены вопросы формирования письменной речи учеников с нарушениями слуха в теории сурдопедагогики, становления теоретико-методических подходов к обогащению речи глухих учеников глагольной лексикой. Проанализированы взаимосвязи и взаимозависимости между социальным развитием, поведением глухих учеников и динамикой формирования их читательских умений и качеств в процессе изучения литературы. Приведены результаты исследования украинского жестового языка на начальном этапе. Описана инновационная модель подготовки и переподготовки переводчиков и педагогов в Украине по основам изучения жестового языка. Освещена история создания первого музея Украинского общества глухих.

Висвітлено психолого-педагогічні та лінгвістичні засади словотворення. Визначено лінгводидактичні орієнтири опрацювання основних способів творення слів молодшими школярами з порушеннями мовленнєвого розвитку. Розкрито особливості мовленнєвого розвитку таких учнів, зокрема, розглянуто процеси формування дериваційних умінь та опанування елементарних орфографічних норм. Проаналізовано труднощі, які виникають у процесі засвоєння молодшими школярами з порушеннями мовленнєвого розвитку основ словотвору. Виявлено чинники, які негативно впливають на формування словотворчих умінь. Зроблено висновок про залежність засвоєння граматики та правопису від загального мовленнєвого розвитку. Розроблено методику розвитку мовлення молодших школярів з порушеннями мовленнєвого розвитку у процесі засвоєння словотворчих засобів.

Освещены психолого-педагогические и лингвистические основы словообразования. Определены лингводидактические ориентиры в процессе изучения основных способов образования слов младшими школьниками с нарушениями развития речи. Раскрыты особенности развития речи у таких учеников, в частности, рассмотрены процессы формирования деривационных умений и усвоения элементарных орфографических норм. Проанализированы трудности обучения школьников с нарушениями речевого развития основ словообразования. Выявлены факторы, негативно влияющие на формирование словообразовательных умений у таких школьников. Сделан вывод о зависимости успешности изучения грамматики и правописания от общего речевого развития. Разработана методика развития речи младших школьников с нарушениями речевого развития в процессе изучения словообразовательных средств.

Досліджено актуальну психолого-педагогічну проблему розвитку зв'язного мовлення молодших школярів з затримкою психічного розвитку (ЗПР) засобами образотворчого мистецтва. Визначено компоненти, показники та критерії оцінювання стану сформованості зв'язного мовлення цих школярів, з урахуванням яких розроблено модель, програму та корекційно-розвивальну методику дослідного навчання, спрямовану на використання образотворчих засобів. Відзначено, що розвиток зв'язного мовлення молодших школярів з ЗПР засобами образотворчого мистецтва сприяє особистісному становленню, оптимізації міжособистісних стосунків, відкриває можливості успішної соціальної інтеграції.

Досліджено проблему формування граматико-стилістичних умінь у молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ) на основі функціональної стилістики та розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь шляхом використання лексичних синонімів і граматичних мовних одиниць української мови. Визначено рівні засвоєння теоретичних знань і сформованості практичних синонімічних, граматико-стилістичних умінь у молодших школярів з ТПМ. Обгрунтовано психолого-педагогічні умови та методичні засади формування у таких школярів основ функціональної стилістики. Розроблено зміст та експериментальну методику розвитку граматико-стилістичних умінь з урахуванням функціонально-стилістичного аспекту даного виду діяльності. Експериментально підтверджено ефективність системи граматико-стилістичних вправ на функціонально-стилістичній основі як засобу розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів з ТПМ.

Досліджено корекційний вплив системи розвивального навчання Д.Б. Ельконіна - В.В. Давидова на подолання вад і подальший розвиток мислення розумово відсталих учнів молодших уласів. Доведено можливість викладення теоретичних знань способом від абстрактного до конкретного, навчання за принципами провідної ролі теоретичних знань, проходження матеріалу швидким темпом. Обгрунтовано методику впровадження розвивального навчання за системою Д.Б. Ельконіна - В.В. Давидова на уроках української мови за умов допоміжної школи та доведено її ефективну роль у корекції мислення розумово відсталих учнів.

Розглянуто українську мову як навчальний предмет у початковій школі для сліпих і слабозорих дітей. Запропоновано спеціальну методику навчання мови в школах для дітей з порушеннями зору. Розкрито особливості навчання грамоти, організації уроків читання, формування орфографічних умінь і навичок з мови у сліпих і слабозорих молодших школярів. Увагу приділено методиці навчання плоского письма та розвитку зв'язного мовлення у дітей з порушенням зору.

Наведено дані про психологічні механізми оволодіння письмом в нормі. Описано діагностичні методики вивчення стану готовності до оволодіння графічними навичками письма (ГНП) у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Розкрито зміст та організацію превентивного навчання дошкільників, спрямованих на формування ГНП.

Приведены данные о психологических механизмах овладения письмом в норме. Описаны диагностические методики изучения состояния готовности к овладению графическими навыками письма (ГНП) у детей старшего дошкольного и младшего школьного возраста. Раскрыты содержание и организация превентивного обучения дошкольников, направленных на формирование ГНП.

Досліджено актуальну психолого-педагогічну проблему формування комунікативних умінь розумово відсталих старшокласників у процесі вивчення граматичної теми "Прикметник" засобами використання різних лексичних, стилістичних, лексико-граматичних і граматико-стилістичних вправ. Розроблено показники, критерії та рівні сформованості комунікативних умінь розумово відсталих учнів, розглянуто особливості їх формування. Розроблено методику розвитку моленнєвих і комунікативних умінь таких школярів і встановлено залежності рівня їх сформованості від граматичних знань і мовленнєвих умінь, зокрема, з теми "Прикметник". Обгрунтовано психолого-педагогічні та методичні засади формування комунікативних умінь розумово відсталих учнів як чинника психологічного розвитку школярів, їх особистісного становлення, оптимізації міжособистісних стосунків та успішної соціалізації у суспільстві.

Окреслено науково-теоретичні аспекти проблеми розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів засобами прийменникових конструкцій. Визначено лінгводидактичні та психологічні основи. З'ясовано нейропсихологічні та фізіологічні передумови формування комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ). Розроблено критерії та виявлено рівні засвоєння семантичних, граматичних і синтаксичних властивостей прийменникових конструкцій в учнів підготовчих - ІV-х класів з ТПМ, особливості їх уживання в різних мовленнєвих ситуаціях. Створено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено лінгводидактичну систему роботи з прийменниковими конструкціями як оптимально можливу для формування комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів з ТПМ.

Здійснено аналіз програмових вимог та системи вправ шкільного підручника з рідної мови, які націлені на засвоєння значення фразеологізмів в аспекті формування культури спілкування у дітей молодшого шкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення.

Викладено теоретичне обгрунтування необхідності вивчення процесів фонематичного сприйняття та уявлень, що беруть участь у формуванні письмової діяльності учнів початкових класів шкіл для дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Запропоновано методику виявлення порушених компонентів психофізіологічної структури процесу письма, які призводять до появи певних типів помилок у писемній продукції учнів з тяжкими порушеннями мовлення.

Изложено теоретическое обоснование необходимости изучения процессов фонематического восприятия и представлений, участвующих в формировании письменной деятельности учеников начальных классов школ для детей с тяжелыми нарушениями речи. Предложена методика выявления нарушенных компонентов психофизиологической структуры процесса письма, которые приводят к появлению определенных типов ошибок в письменной продукции учеников с тяжелыми нарушениями речи.

The article theoretically substantiates the problem of studying the process of phonemic perception and ideas taking part in development of writing speech of with defects of speech.

Висвітлено досвід проведення уроків читання у початкових класах школи-інтернату для глухих дітей. Щоб підвищити ефективність читацької діяльності учнів автор застосовує комплекс вправ, які дозволяют покращити усвідомлення прочитаного та підвищити темп читання учнів. З досліджень психологів і вчених, а також з практичного досвіду вчителів відомо, що навички швидкісного свідомого читання формують пізнавальний інтерес та якісні міцні знання. Запропоновано деякі прийоми розвитку швидкісного читання: розвиток фонематичного слуху й артикуляції, буквений та складовий аналіз, засвоєння понять "слово" і "речення". На прикладах читання й аналізу віршів, казок та оповідання показано можливість активного формування моральних якостей - милосердя, доброти.

Освещен опыт проведения уроков чтения в начальных классах школы-интерната для глухих детей. Чтобы повысить эффективность читательской деятельности учащихся автор применяет комплекс упражнений, позволяющих улучшить осознание прочитанного и повысить темп чтения учащихся. Из исследований психологов и ученых, а также из практического опыта учителей известно, что навыки скоростного сознательного чтения формируют познавательный интерес и качественные крепкие знания. Предложены некоторые приемы развития скоростного чтения: развитие фонематического слуха и артикуляции, буквенный и слоговой анализ, усвоение понятий "слово" и "предложения". На примерах чтения и анализа стихов, сказок и рассказа показана возможность активного формирования нравственных качеств - милосердия, доброты.

Розглянуто існуючі теорії ігор і загальну класифікацію ігор. Акцентовано увагу на типології мовних рольових ігор (РІ): за роллю вчителя, способом проведення, метою проведення, ступенем готовності до вільного спілкування в мовній ситуації (за Дж. Вінгейтсом) тощо. Розкрито методологічні засади використання РІ. Висвітлено дидактичну структуру РІ та характер взаємозв'язку незрячого школяра (як суб'єкта навчання) з основними структурними компонентами РІ (цілями, змістом, дидактичними умовами). Прокоментовано таблицю "Методична типологія мовних РІ", в якій РІ упорядковано за цільовим призначенням (соціально-побутові), рівнем самостійності школяра в мовному забезпеченні ролі (заданість, незаданість) та за суб'єктом керування (викладач, учень), та розміщено за принципом поступового наростання труднощів. Охарактеризовано стратегічні ігри та ігри-драматизації (театралізовані). Визначено діапазон, переваги та недоліки використання ігор. Підкреслено значення застосування у практиці навчання рольових, ситуаційно-рольових та імітаційних ігор.

Проведено експериментальне дослідження у молодших класах загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання м. Павлоград Дніпропетровської області щодо особливостей розвитку складових орфографічної навички у дітей з нерізко вираженим недорозвитком мовлення. Розглянуто результати кількісного аналізу першого етапу констатуючого експерименту (дослідження писемного мовлення) та методику дослідження. Проаналізовано типи помилок, зведених у групи: орфографічні (морфологічні та традиційні написання); фонемо-графічні; порушення традиційного принципу правопису; русизми. У вигляді таблиці подано цифрові показники поширення морфологічних помилок.

Запропоновано план уроку української мови (V клас) на тему: "Відмінювання іменників чоловічого роду"; план уроку з розвитку слухового сприймання (IX клас) на тему: "Опис зовнішності людини"; план проведення заходу "Свято рідної мови".

Акцентовано увагу на потенціалі, якій мають уроки хімії для розвитку словесного мовлення у природній спосіб. Педагогом-практиком надано практичні рекомендації щодо корекційної спрямованості навчання хімії дітей зі зниженим слухом. Запропоновано опорний конспект-схему з теми "Кисень".

Висвітлено сучасні підходи до викладання правопису. Зазначено, що традиційно український правопис складається з трьох підсистем: графіки, орфографії та пунктуації. Проаналізовано основні засоби роботи учня з підручником та особливості цієї роботи за умов тяжких мовленнєвих порушень. Наголошено, що існує високий ступінь ризику недосконалості таких засобів. Визначено систему завдань з вивчення теми "Правопис". Рекомендовано структуру навчального завдання, що складається з головної та другорядної вправи, та роботу з опанування орфограм, за якою відбувається поступова подача матеріалу в межах кожної підтеми. Акцентовано увагу на надзвичайній важливості пропедевтичного етапу роботи з вивчення орфографії, оскільки саме він складає орієнтовну основу для успішного засвоєння нових знань. Розкрито основні напрями та етапи методики формування орфографічних знань у контексті вивчення теми "Правопис" у молодших класах загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Зроблено висновок, що опанування правил орфографії має відбуватися за схемою: створення орієнтовної основи для успішного засвоєння нових знань - виконання дій за поданим алгоритмом - самостійне використання орфограм.

Освещены современные подходы к преподаванию правописания. Отмечено, что традиционно украинское правописание состоит из трех подсистем: графики, орфографии и пунктуации. Проанализированы основные способы работы ученика с учеником и особенности этой работы при тяжелых нарушениях речи. Указано, что существует высокая степень риска несовершенства таких способов. Определена система заданий по изучению темы "Правописание". Рекомендована структура учебного задания, которое состоит из главного и второстепенного упражнения, и работу по овладению орфограммами, при которой происходит постепенная подача материала в рамках каждой подтемы. Акцентировано внимание на чрезвычайной важности пропедевтического этапа работы по изучению орфографии, поскольку именно он создает ориентировочную основу для успешного усвоения новых знаний. Раскрыты основные направления и этапы методики формирования орфографических знаний в контексте изучения темы "Правописание" в младших классах общеобразовательной школы для детей с тяжелыми нарушениями речи. Сделан вывод, что овладение правилами орфографии должно происходить по схеме: создание ориентировочной основы для успешного усвоения новых знаний - выполнение действий согласно поданному алгоритму - самостоятельное использование орфограмм.

Highlights modern approaches to teaching spelling. It is noted that traditional Ukrainian orthography consists of three subsystems: graphics, spelling and punctuation. Analyzed the main ways of working with a student and disciple of the features of this work in a serious speech. Indicated that there is a high risk of imperfections such methods. Defined system tasks to study the topic "Spelling." Recommended structure of the learning task, which consists of primary and secondary exercises and work on mastering orthography in which there is a gradual flow of material within each sub-theme. Accentuated the importance of emergency propaedeutic phase of work on studying spelling, since he creates an indicative basis for the successful assimilation of knowledge new. Revealed the main directions and stages of the technique of formation of orthographic knowledge in the context of studying the topic, "Spelling" in junior secondary school for children with severe speech disorders. It is concluded that the mastery of spelling rules occur in the valley of the scheme: the creation of an indicative framework for the successful assimilation of knowledge new - perform an action filed under the algorithm - use a separate orthography.

Розглянуто особливості розвитку процесу читання в учнів початкової школи інтенсивної педагогічної корекції, обгрунтовано необхідність розвитку таких форм мовленнєвої діяльності: звуковий аналіз, звуковимова, читання, письмо. Охарактеризовано труднощі у виробленні навичок читання, зумовлених особливостями розвитку пізнавальної діяльності дітей. Проаналізовано змістовий компонент підручників "Читанка" для I - III класів, відмічено особливості читання дітей із ЗПР, рекомендовано поєднувати корекційно-розвивальну роботу з глибоким і всебічним аналізом тексту з удосконаленням чуттєвого досвіду дитини: виявляти смислові зв'язки між фактами і подіями, виділяти основну думку всього оповідання та його закінчених частин, встановлювати зв'язки між окремими висловами, реченнями, частинами тексту. Доведено необхідність додаткової корекційної роботи з дітьми для активізації їх мисленнєвої та мовної діяльності.

Рассмотрены особенности развития процесса чтения в учащихся начальной школы интенсивной педагогической коррекции, обоснована необходимость развития таких форм речевой деятельности: звуковой анализ, звукопроизношение, чтение, письмо. Охарактеризованы трудности в выработке навыков чтения, обусловленные спецификой развития познавательной деятельности детей. Проанализирован содержательный компонент учебников для I - III классов. Отмечены особенности чтения детей с ЗПР, рекомендовано сочетать коррекционно-развивающую работу с глубоким и всесторонним анализом текста с совершенствованием чувственного опыта ребенка: выявление смысловых связей между фактами и событиями, выделение основной идеи всего рассказа и его законченных частей, установление связи между отдельными высказываниями, предложениями, частями текста. Итак, доказана необходимость дополнительной коррекционной работы с детьми для активизации их мыслительной и речевой деятельности.

The article revealed some peculiarities of the process of reading in primary school students to the teaching and orientation correction correction-development exercises to improve it. Significant role in the mental-speech development of children newlyassigned textbook reading for grades I - III.

Викладено теоретичні засади формування комунікативної компетентності. Розкрито психолого-педагогічні особливості комунікативного розвитку сліпоглухих дітей. Розглянуто системи формування комунікативної компетентності у таких дітей. Обгрунтовано принципи формування комунікативної компетентності у дітей із вродженою сліпоглухотою.

Висвітлено особливості розвитку графічної діяльності у дітей з церебральним паралічем. Наведено результати дослідження рівня сформованості графо-моторних навичок у дітей зі спастичними формами церебрального паралічу. Визначено основні напрями корекційно-педагогічної роботи з формування графо-моторних навичок у дітей даної нозології.

Освещены особенности развития графической деятельности у детей с церебральным параличем. Приведены результаты исследования уровня сформированности графо-моторных навыков у детей из спастическими формами церебрального паралича. Определены основные направления коррекционно-педагогической работы по формированию графо-моторных навыков у детей данной нозологии.

Peculiarities of development of graphic work of children with cerebral palsy are performed. The results of investigation of the level of formation of graphic-motor skills of children with spastic forms of cerebral palsy are considered. The main routs of corrective-pedagogical work as for forming graphic-motor skills of children given nosology are certain.