Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.21-22 + Ш143.21-713

Рубрики:

Англійська мова

Шифр НБУВ: Ж69089 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы особенности стиля деловой (традиционной и электронной) и личной электронной переписки, выделены основные тенденции в развитии ее стиля, что проявляется в большей степени в неформальности, приближении письменной речи к устной, в использовании словесных новообразований, графики. Освещен педагогический опыт по внедрению инновационных технологий обучения правилам переписки на английском языке, определены основные направления его совершенствования.

Вперше здійснено комплексне дослідження феномену "англомовний бізнес-дискурс", осмислено його лінгвістичну природу, типологізовано різновиди та жанри, виокремлено структурні одиниці. Проведено комунікативно-прагматичний аналіз зразків усної та письмової форм репрезентації англомовного бізнес-дискурсу (на прикладі ділової наради та ділових листів). Розглянуто архітектоніку базових концептів "enterprise", "trade", "money", "management" і макроконцепту "business", проаналізовано особливості формування їх концептуально-поняттєвої сфери.

Впервые проведено комплексное исследование феномена "англоязычный бизнес-дискурс", осмыслена его лингвистическая природа, типологизированы разновидности и жанры, выделены структурные единицы. Проведен коммуникативно-прагматический анализ образцов устной и письменной форм репрезентации англоязычного бизнес-дискурса (на примере делового совещания и деловых писем). Рассмотрена архитектоника базовых концептов "enterprise", "trade", "money", "management" и макроконцепта "business", проанализированы особенности формирования их концептуально-понятийной сферы.

Визначено роль використання алюзивних засобів як способу впливу на читача. Вирішено такі завдання: визначення алюзії та встановлення її відношення до суміжних понять (ремінісценція, цитація, імплікація); з'ясування факторів, що впливають на сприйняття алюзії читачем, з урахуванням встановлення критеріїв побудови тексту для орієнтації повідомлення на конкретну аудиторію. Дослідження проведено на матеріалі текстів полемічного дискурсу англомовної політичної риторики.

Висвітлено полеміку відносно формули стильових рис ділової англійської мови, зважаючи на доцільність її використання в дидактичному контексті університетського перекладознавства.

Висвітлено основні риси ділової усної комунікації. Охарактеризовано найважливіші принципи, етапи та функції деяких її видів. Надано найуживаніші стандартні фрази українською та англійською мовами. Проаналізовано сучасну методику навчання ділового спілкування.

Рассмотрены переводы темпоральных конструкций в деловой переписке, а также вариативность их перевода.

Вперше визначено роль і місце англомовного комерційного контракту в офіційно-діловому дискурсі. В аспекті когнітивно-дискурсивної парадигми знання встановлено закономірності конституювання комерційного контракту, з'ясовано його жанрово-мовленнєву специфіку та композиційно-структурну організацію. Вперше описано іллокутивно-інтенціональний алгоритм текстотипу "комерційний контракт" у вигляді білатерального комісиву, визначено когнітивно-семантичні джерела його формування, що базуються на специфічній, дискурсивно детермінованій концептосистемі. Розглянуто механізм вербального аранжування текстів англомовних комерційних контрактів з урахуванням системи лексичних, лексико-семантичних та граматичних засобів у їх взаємодії.

Проведено комплексне вивчення англомовних текстів етичних кодексів, проаналізовано їх структурні, змістові, комунікативно-прагматичні та семантико-когнітивні особливості. Виокремлено й описано ознаки ділового, законодавчого, рекламного типів дискурсу, що актуалізуються у текстах етичних кодексів. Визначено основні функції, які виконують тексти етичних кодексів. Проаналізовано їх структурні та змістові особливості. Висвітлено лінгвопрагматичні характеристики текстів корпоративних етичних кодексів. Розглянуто засоби вираження деонтичної та алетичної модальності у текстах етичних кодексів. З'ясовано роль і специфіку адресантно-адресатної взаємодії, на підставі якої виділено два типи текстів етичних кодексів, а саме: внутрішньо та зовнішньо зорієнтовані. Виокремлено мовленнєві акти, наявні у текстах етичних кодексів. Описано стратегії та тактики, що застосовуються адресантом з метою регулювання поведінки адресата, а також проаналізовано дотримання адресантом принципів кооперації та ввічливості. Досліджено основні концепти ділової етики, визначені на підставі текстів етичних кодексів. Розкрито роль мовних засобів у процесі вербалізації базових концептів ділової етики у досліджених текстах. Запропоновано відповідні фреймові моделі.

Лінгвостилістично вивчено англомовні тексти міжнародних договорів на лексико-семантичному та синтаксичному рівнях та у лексикографічній, когнітивній і функціональній площинах опису. З'ясовано характерні риси мови міжнародних документів. Виділено пласт лексики, використаної для укладання текстів міжнародних договорів. Описано лексичні одиниці, що сприяють реалізації теми домовленості, встановлено продуктивні структурні моделі синтагматичної дистрибуції. Визначено рекурентність виділених моделей. Розглянуто особливості семантики власних та запозичених з інших галузей термінологічних лексем і словосполучень. Проаналізовано визначальні дискурсні риси цих документів у їх частинах, зокрема когнітивне структурування основних положень міжнародних договорів.

Наведено комплексну когнітивно-комунікативну модель електорального дискурсу лідерів-республіканців 2000 і 2004 рр. Запропоновано визначення електорального політичного дискурсу як системи лінгвокогнітивних, комунікативних, аксіологічних і прагматичних аспектів, що характеризується інституціональністю, модифікованою інформативністю, персуазивністю, особливою роллю мас-медіа, театральністю, авторитарністю. Його персуазивна мета досягається шляхом цілеспрямованої трансформації картини світу виборців, що вербально здійснюється на основі комунікативних стратегій і тактик імплантації до неї базових концептів картини світу республіканців. Визначено статус і функції електорального дискурсу республіканців, їх базові політичні концепти та моделі метафоричної та метонімічної концептуалізації, стратегії (само)презентації політиків-республіканців, зміст і вербальні засоби створення іміджу Дж. Буша.

Досліджено лінгвістичні аспекти інформаційно-інтерпретаційного простору міжнародних нормативно-правових документів. Значну увагу приділено механізмам кодування та первинної, тобто адресатної інтерпретації тексту міжнародного нормативно-правового акту (МНПА), а також процесам сприйняття, з'ясування вихідної інформації реципієнтом та її вторинної адресатної інтерпретації. Проаналізовано та класифіковано різні види дефініцій як основних елементів інформаційно-інтерпретаційних блоків МНПА. За результатами дослідження виявлено тенденцію до використання розгорнутих дефініцій, у яких компоненти (дефінієндум, дефінієнс і маркер тотожності) представлено в експлікацитній формі, що дає змогу найбільшою мірою зблизити їх первинне та вторинне тлумачення. Описано механізми й особливості інтерпретаційної діяльності реципієнта, з'ясовано області його дискреції. Вивчено різні засоби тлумачення. Відзначено домінуючу роль лінгвістичного аналізу у порівнянні з інтертекстуальним і конвенційними підходами.

Запропоновано лінгвориторичний аналіз сучасного лейбористського дискурсу на підставі промов прем'єр-міністра Т.Блера, членів лейбористського уряду та документів лейбористської партії другої половини ХХ ст. На підставі результатів дослідження, проведеного з урахуванням антропологічного, когнітивного та соціологічного підходів до аналізу мовних явищ у сучасній лінгвістиці, виокремлено писемні й усні різновиди лейбористського дискурсу: промови, інтерв'ю, дебати в парламенті, маніфести, слогани, плакати та дискурс у мережі Інтернет. Проаналізовано лексичні, граматичні, стилістичні та риторичні засоби впливу на масову свідомість. Визначено, що лексичними засобами впливу є лексичні одиниці слоганів та аксіологеми, серед стилістичних засобів найуживанішим є метафора, а риторичними - протиставлення та повтор як головні засоби переконання та аргументації у сучасному політичному дискурсі лейбористів.

Проведено комплексне дослідження мовних засобів аргументації на різних мовних рівнях англомовного юридичного дискурсу. Визначено структурно-синтаксичні та прагматичні особливості аргументативного дискурсу на матеріалі законодавчих текстів та протоколів судових засідань. Встановлено загальні принципи класифікації юридичного дискурсу. Охарактеризовано структурно-композиційні та лексико-семантичні засоби реалізації аргументації в законодавчому та судовому дискурсах. Виявлено, що найбільш типовими засобоми вираження аргументаційних смислів є біномінальні та поліномінальні структури, кваліфікатори та паралельні конструкції. Встановлено, що спрямованість юридичних текстів на чітке та адекватне формулювання думки обумовлює високу продуктивність іменників та іменникових структур в англомовних юридичних текстах, типовим явищем є номіналізація, яка полягає в заміщенні дієслівних конструкцій номінативними та є ефективним засобом аргументації. Показано особливе значення у мовній фактурі юридичних текстів фахової лексики, термінологічних слів, а також загальнонаукової та фонової лексики, які сприяють реалізації конкретної текстової прагматики.

Досліджено просодичний компонент дискурсу інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики (ІПвДТ) з урахуванням жанрових особливостей існуючих типів Інтернет-повідомлень та специфіки їх цільової установки. З'ясовано, що просодична організація мовлення ведучого у різних типах Інтернет-повідомлень визначається ступенем поширеності емоційно-модально забарвлених фраз і характером переданих ними конотацій. На підставі результатів аналізу просодичних характеристик ІПвДТ встановлено, що ступінь просодичної маркованості мовлення ведучого в різних жанрових різновидах Інтернет-повідомлень залежить від ступеня вираженості емоційно-модальних конотацій. Експериментально доведено, що успішність організації інформаційно-комунікативного процесу у дискурсі ІПвДТ залежить від обраної ведучим комунікативної стратегії, що забезпечує адекватну передачу комунікативної інтенції й емоційно-модального навантаження.

Досліджено ритмічну організацію англомовного політичного дискурсу, яка задається двома планами ритму - глобальним і просодичним, взаємодія яких створє загальний баланс структурної динаміки. Встановлено, що ритмічна організація англомовного політичного дискурсу обумовлюється його комунікативно-прагматичною домінантою, жанровими особливостями та специфікою взаємодії двох антропоцентрів у реалізації його риторичної спрямованості. На матеріалі англомовних політичних промов сучасних політиків Великої Британії визначено характерні риси комунікативного тембру англомовного політичного дискурсу, який має певний ритмометричний вимір, що відповідає ступеню експресивності жанру та висвітлює специфіку його логіко-смислового квантування. Експериментально встановлено інваріантні та варіантні просодичні ознаки ритмічної моделі англомовної політичної промови, що виражаються через її мелодійні, динамічні та темпоральні характеристики. Співвідношення просодичних маркерів та одиниць ритму (синтагм, фраз, ступенів та НФС) в інформаційному просторі дискурсу створює макроступінь, що є одиницею певної ієрархічної організації та обумовлює жанрову своєрідність англомовної політичної промови.

Досліджено типологічні та лінгвопрагматичні аспекти англомовного ділового листа. Діловий лист розглянуто як окремий мовленнєвий жанр у межах офіційно-ділового стилю. Проаналізовано діловий лист як особливу комунікативну структуру, формування якої залежить від комунікативного наміру адресата, співвіднесеності тексту зі сферою ділового спілкування та скерованості на адресата. Висвітлено лінгвальні й екстралінгвальні чинники, які впливають на процес текстотворення ділового листа. З'ясовано функціональне навантаження текстів ділових листів і створено їх детальну типологію у межах комунікативної лінгвістики та прагматики. Проаналізовано ділові листи на лексичному та синтаксичному рівнях, показано роль мовних засобів у реалізації стильових рис мови ділових листів.

Проведено зіставно-типологічний аналіз англійських та українських морфолого-синтаксичних утворень у текстах міжнародних договорів, виявлено їх структурні та семантичні подібності та відмінності. Визначено найрекурентніші морфолого-синтаксичні моделі та відповідні щодо них мовленнєві утворення в українських та англійських текстах міжнародних договорів на синтаксичному та лексико-семантичному рівнях методом вибіркових кількісних даних спостереження. Мовні засоби аналізованого дискурсу подано як єдину формальну нотацію граматичних класів слів (у стандартних символах частин мови); здійснено типологічне зіставлення одиниць різноструктурних мов. Проведено комплексне типологічне порівняння мовних засобів міжнародних договорів українською й англійською мовами з метою виявлення типологічних паралелей і відмінностей у реалізації граматичних класів слів на синтаксичному та лексичному рівнях та у функціонально-семантичному аспекті. Виявлено визначальні чинники, що обумовлюють структурну та лексико-семантичну подібність або несхожість у мовленнєвих утвореннях. Укладено реєстр лексичного наповнення рекурентних українських структур та їх англійських аналогів, що описують головну лексичну базу мовленнєвого дискурсу міжнародних договорів.

Висвітлено теоретичні засади відтворення експресивного потенціалу під час перекладу текстів політичного дискурсу. Встановлено відповідності текста перекладу тексту оригіналу щодо ступеня глибини відтворення експресії. Визначено основні шляхи відтворення у перекладі експресивного потенціалу риторичних промов, розглянуто функції експресивного синтаксису у промовах і шляхи його перекладу. Проведено моделювання з перекладознавчої точки зору процесу прагматичної адаптації етноспецифічних реалій і стилістично маркованих одиниць. Охарактеризовано основні прийоми відтворення у перекладі особливостей ідіолекту політика (на прикладі "бушизмів").

На засадах функціонально-прагматичного підходу до розгляду специфіки просодичної організації англійського офіційно-ділового діалогу здійснено аналіз та систематизацію його структурно-семантичних, функціонально-прагматичних та емоційно-модальних ознак, які визначають закономірності взаємодії системи просодичних засобів усної актуалізації офіційно-ділового діалогічного дискурсу. Експериментально обгрунтовано функіонування інтонаційної моделі англійського офіційно-ділового діалогічного дискурсу, а також визначено ряд варіантних просодичних ознак, параметри яких описано в межах структурно-семантичних блоків і типових функціонально-прагматичних фрагментів діалогів.