Наведено результати дослідження префікасальнго іменникового словотвору середньоверхньонімецької мови на основі корпусу рукописів, які репрезентують різні типи та жанри текстів, структурованих за часовими відрізками та діалектними ареалами. Проаналізовано динаміку розвитку словотвірної системи упродовж усього середньоверхньонімецького періоду та її варіативність, зумовлену мовно-географічними та жанровими чинниками.

Приведены результаты исследования префиксального именного словопроизводства средневерхненемецкого языка на основе корпуса рукописей, представляющих разные типы и жанры текстов, структурированных по временным отрезкам и диалектическим ареалам. Проанализирована динамика развития словообразовательной системы в течение всего средневерхненемецкого периода и ее вариативность, обусловленная языково-географическими и жанровыми факторами.

Розглянуто диференційні ознаки, значення, валентність, дискурсивно-прагматичні властивості та шкалярно-модифіковані функції градуальних часток (ГЧ) сучасної німецької мови. Визначено статус ГЧ у частиномовній системі. Наведено семантичні та дискурсивно-прагматичні характеристики ГЧ. Запропоновано класифікацію часток. Розкрито зміст поняття сфери дії ГЧ. Охарактеризовано семантичні групи ГЧ, викладено аксіологічний аспект значення ГЧ.

Рассмотрены дифференциальные признаки, значение, валентность, дискурсивно-прагматические свойства и шкалярно-модифицированные функции градуальных частиц (ГЧ) современного немецкого языка. Определен статус ГЧ в частицеязыковой системе. Приведены семантические и дискурсивно-прагматические характеристики ГЧ. Предложена характеристика частиц. Раскрыто содержание понятия сферы действия ГЧ. Охарактеризованы семантические группы ГЧ, изложен аксиологический аспект значения ГЧ.

Досліджено проблему співвідношення між словотвірним значенням і формами його реалізації. Словотвірне значення займає проміжну позицію між лексичним і граматичним значеннями та належить одночасно до двох планів - вираження і змісту. Тому воно реалізується через взаємодію між цими двома планами. Словотвірне значення актуалізується таким чином: словотворчі морфеми надають словотвірного значення дериватам; словотвірне значення є значенням словотвірної моделі, а також може виникати в результаті взаємодії твірної основи й афікса.

Вивчено словотворення сучасної німецької мови. Структурно та семантично проаналізовано похідні основи віддієслівних суфіксальних іменників чоловічого та середнього родів, утворених від твірних основ сильних кореневих дієслів.

Проаналізовано особливості сполучуваності дієслів, що позначають рух, з окремими прислівниками та їх лексико-семантичними підкласами на базі творів німецьких письменників другої половини XX ст. за допомогою кількісних і статистичних методів.

Досліджено словотворчий потенціал дієслівних основ із категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові. Вивчення результатів реалізації словотворчого потенціалу дозволяє не лише визначити кількість і якість похідних на базі певного класу твірних, а й установити семантичні, формальні та прагматичні чинники, які сприяють або стримують чи взагалі унеможливлюють утворення тих чи інших похідних.

Розглянуто парадигматичні угрупування віддієслівних похідних із категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.24-212.74

Рубрики:

Німецька мова

Шифр НБУВ: РА362527 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Вивчено системно-структурні та комунікативно-функціональні особливості дієслів з експліцитною та імпліцитною семою порівняння в аспекті міжкатегорійного взаємозв'язку, міжпольової/міжмікропольової міграції, взаємовідношення категорійних значень та імпліцитних смислів. Виявлено, що залежно від дискурсивно-синтаксичних функцій предикації/модифікації/референції дієслова порівняння є предикативними центрами категоріальних ситуацій або мають статус категоріально-семантичних елементів і вживаються у категоріальних ситуаціях з внутрішньотекстовою, міжтекстовою та асоціативною референцією. Дієслова порівняння проаналізовано в контексті кореляції їх логіко-семантичної та синтаксичної валентностей, виявлено умови вираження суб'єкта порівняння. Конкретизовано структуру функціонально-семантичного поля порівняння, згідно з якою створено класифікацію дієслів порівняння.

Розглянуто контекстуальні синоніми-іменники сучасної німецької мови як засоби забезпечення комунікативної ефективності висловлення. Вперше обгрунтовано визначення контекстуальної синонімії з урахуванням її прагматичної спрямованості. Здійснено системне дослідження особливостей компонентів значень контекстуальних синонімів-іменників сучасної німецької мови та прагматичної спрямованості кожного з них. Уперше визначено залежність їх прагматичної марковності від комунікативного наміру мовця. Інтерпретовано взаємозв'язок внутрішніх і зовнішніх прагматичних чинників виникнення синонімів у контексті.

Виділено та вивчено фактори, які мають вплив на синонімію іменника сучасної німецької мови. Показано стан вивчення проблеми синонімії у лінгвістичній науці. Проаналізовано вибірку іменників з трьох авторитетних німецьких синонімічних словників. Розглянуто класифікації іменників провідних науковців та сучасних німецьких граматик, запропоновано нову класифікацію іменників за їх семантичним і стилістичним статусом (двадцять три семантичних і сім стилістичних класів). З використанням статистичних методів досліджено взаємозалежність між кількістю синонімів німецького іменника та його семантичним, стилістичним, морфологічним статусом, а також співвідношення кількості синонімів та іменників різної морфологічної будови, іменників різної частоти вживання у тексті та кількості їх значень. Уточнено дані узагальнювального характеру про основні параметри синонімії іменника у німецькій мові.

Виділено та вивчено фактори, які мають вплив на синонімію іменника в сучасній німецькій мові на підставі суцільної вибірки з трьох різнотипних синонімічних німецьких словників. Досліджено залежність між ступенем синонімічності слова (кількістю синонімів, що припадають на одне слово) та його семантичним статусом, а також між кількістю синонімів і належністю іменника до одного з трьох морфологічних підкласів (чоловічого, жіночого, середнього родів). Вивчено залежність між кількістю синонімів і стилістичним статусом слова. Наведено відомості про співвідношення кількості синонімів німецького іменника та частоти його вживання у тексті, а також числа значень іменника та кількості його синонімів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.24-212.5

Рубрики:

Німецька мова

Шифр НБУВ: РА346562 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснений комплексний аналіз дієслів мовлення сучасної німецької мови за такими параметрами: семантична характеристика, стилістичний статус, лексична та семантична сполучуваність. Виявлено: взаємозалежність між стилістичним статусом дієслів та ступенем їх семантичної близькості; залежність між типом структури значення та кількістю таких значень у мові; відповідність між ієрархією семантичних компонентів та ієрархічною структурою лексико-семантичних груп (ЛСГ). Встановлені: семантичні ознаки, що характеризують досліджувану ЛСГ в парадигматичному плані, та набір синтагматичних компонентів, що характеризують дану ЛСГ.

З'ясовано, що полісемія відіменникових дериватів - природне та розповсюджене явище в німецькій мові, яке сприяє збагаченню словникового складу шляхом збільшення смислового обсягу слів. Визначено, що полісемічні префіксальні відіменникові дієслова німецької мови є складними, багатокомпонентними лексичними одиницями, які вирізняються своїм лексичним і словотвірним значенням. Розкрито шляхи утворення досліджуваних дериватів та умови реалізації їх семантичного потенціалу в мовленні. Виділено вісім семантичних класів аналізованих дієслів і складено інвентар семантичних аргументів - глибинних мотиваторів утворення нових значень полісемантів. Окреслено набір фреймових ситуацій, актуалізованих відіменниковими префіксальними дієсловами сучасної німецької мови, що мотивовані семантичними аргументами предикатно-актантної рамки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження лексико-семантичної групи (ЛСГ) прикметників зі значенням "старанний, працьовитий" у межах виокремленої індуктивним шляхом концептосистеми "старанність, працьовитість". З використанням статистичних методик опрацювання результатів дослідження, методики контекстуального аналізу, спрямованого на виявлення номінативних одиниць щодо позначення "старанності, працьовитості", методики компонентного аналізу за умов інвентаризації прикметників виявлено та проаналізовано різночастиномовні лексичні одиниці на позначення концептосистеми "старанність, працьовитість" у текстах художньої літератури Німеччини XIV - XX ст. Розглянуто вплив морально-ідеологічних настанов суспільства на вербалізацію концептосистеми у різні періоди розвитку соціуму. На підставі кількісних параметрів прикметників (за творами художньої літератури Німеччини XX ст. та текстів) газетної публіцистики (1997 - 2003 рр.) виявлено синтагматичні зв'язки прикметників і досліджено лексичну, семантичну та синтаксичну сполучуваність дослідженої ЛСГ. Установлено прагматичні відношення між словами даної мікросистеми.