Рассмотрена латентная множественность, не выраженная в поверхностных структурах элементов предложения в немецком языке. Предложена её таксономия на синтагматической оси в соотношении с такими категориями, как количественное значение, локальность и темпоральность. Основное внимание акцентировано на семантических и грамматических способах выражения количественного значения в связи с имплицитной множественностью.

Висвітлено проблему функціонування складносурядного речення в сучасній німецькій мові. Розглянуто загальні питання синтактики, семантики та прагматики паратаксису, описано його когнітивні та прагмаепістемічні особливості, охарактеризовано паратаксис як форму композитного та комплексного мовленнєвого акту. Розкрито формально-граматичні, логіко-семантичні, когнітивно-семантичні, епістемічно-модальні та комунікативно-прагматичні аспекти складносурядного речення. Проаналізовано номінативний та комунікативний рівні складносурядного речення: каузальні, протиставні, копулятивні, розділові, градаційні та зіставні складносурядні речення.

Розглянуто явище мовленнєвого членування - парцеляції, особливості її побудови, встановлено умови сегментування складних синтаксичних утворень у текстах художніх творів, здійснено формально-логічний, структурно-семантичний і психолінгвістичний аналіз парцельованих структур.

Вивчено структурні, семантичні та прагматичні особливості синтаксичних конструкцій з кон'юнктивом на позначення ірреальної умови з використанням матеріалу 2 202-х діалогових фрагментів художніх текстів сучасної німецької мови загальним обсягом 14 728 сторінок. Установлено інваріантні синтаксичні моделі прототипічних і непрототипічних конструкцій зі значенням ірреальної умови та їх реалізаційні варіанти. Визначено темпоральні характеристики та розкрито функціональний потенціал цих конструкцій.

Здійснено квантитативне дослідження частоти вживання різних синтаксичних структур та їх розміру у публіцистичному та різних жанрах художнього стилю. Виявлено відмінності їх розподілу та довжини у прозових творах першої й останньої третини XX ст. Узагальнено характеристику розміру та частотності різних типів речень у певних типах (компонентах) та композиційно-мовленнєвих формах тексту. Визначено розподіл частотності синтаксичних структур та їх розміру за різних часових періодів. Проаналізовано ознаки подібності та відмінності індивідуально-авторських стилів. Вивчено варіативність синтаксичних структур у прозових творах. Виявлено вплив екстралінгвальних, текстових, супертекстових і субтекстових чинників на розподіл досліджених типів речень та їх довжину.

Проведено комплексний аналіз паратаксису німецької мови, розглянутий у трьох лінгвістичних площинах - синтаксичній, семантичній і прагматичній. Розкрито когнітивно-функціональний та комунікативно-прагматичний зміст паратаксису в сукупності мовних чинників, які беруть участь у його творенні та практичній реалізації як важливого інформаційно-смислового компонента акту мовлення. Обгрунтовано змістову таксономію складносурядного речення (ССР) на підставі казуальної та епістемічної опозицій, описано чотири когнітивно-семантичні типи ССР та доведено, що вони мають вигляд тернарно організованого фрейму. Висвітлено існуючі логіко-семантичні класифікації складносурядного речення, проаналізовано співвідношення його конструктивних, логічних і семантичних ознак. Представлено системну стратифікацію моделей ССР як готових зразків для втілення певних комунікативних інтенцій. Охарактеризовано зіставний тип ССР в німецькій мові, встановлено інтегральні та диференціальні чинники продукування зіставних відношень, описано принципи мінімальної та оптимальної достатності зіставлення, обгрунтовано доцільність виділення симетричних і асиметричних типів зіставних речень. Розвинуто теорію складних мовленнєвих актів, екстраполяція якої на досліджуваний об'єкт допомогла розкрити шляхи, способи та межі мовленнєвої взаємодії у різних комунікативних ситуаціях та інтерпретувати ССР як мовленнєву дію з багатоаспектним підгрунтям.

Узагальнено наукові підходи до частиномовного статусу слів категорії стану у сучасному мовознавстві. Аргументовано визнання таких слів як самостійний лексико-граматичний розряд. Визначено лексико-семантичні та граматичні особливості слів категорії стану як частини мови у зіставлених мовах. Розроблено критерії виявлення типологічних подібностей і розбіжностей формально-граматичної та семантико-синтаксичної організації речень зі словами категорії стану у німецькій та українській мовах. Виявлено спільні лексико-семантичні групи слів категорії стану у даних мовах та дві функціонально-семантичні групи за характером їх граматичної сполучуваності з іншими компонентами речення. Проаналізовано структурні та семантико-синтаксичні типи речень зі словами категорії стану. Встановлено співвідношення семантичної та формально-граматичної структури речень зі словами категорії стану у зіставлених мовах. Впроваджено методику зіставлення формально-граматичної та семантико-синтаксичної будови речень у німецькій і українській мовах.

Системно досліджено структуру, семантику, прагматику усталених конструкцій (речень) з претеритальним кон'юктивом у сучасній німецькій мові. Встановлено граматичні форми, лексеми, відповідні значення, що утворюють синтаксичну та семантичну специфіку конструкцій (речень) такого формату, структурно-семантичні моделі речень з метою визначення їх місця у системі мови та мовлення. Визначено когнітивні умови організації речення-моделі, прагматичні характеристики (цілі, мотиви вживання даних утворень, види іллокутивних актів, роль компонента "ввічливість" у вираженні інтенції мовця, виду іллокутивного акту та його ефективності). Встановлено лінгвокультурну специфіку відповідних мовленнєвих формул у сучасній німецькій мові.

Описано застосування породжувальних граматик у лінгвістичному моделюванні. Надані моделі синтаксису речення застосовують для автоматизації процесів аналізу та синтезу природномовних текстів.

Стаття присвячена зіставному вивченню неповних речень у німецьких та українських рекламних слоганах фінансових, страхових і консалтингових установ. Проаналізовані неповні речення розподіляються на неповні контекстуальні та еліптичні речення. Неповні речення в слоганах розглянуто у взаємозв'язку із функцією реклами, спрямованої на залучення уваги клієнтів. Парцеляція як фігура стилістичного синтаксису підсилює експресивність у слоганах.

На матеріалі сучасної німецької мови вперше запропоновано систему формальних критеріїв виокремлення детермінованого речення (ДР) з-поміж інших синтаксичних явищ сучасної німецької мови. Обгрунтовано факт одночасної співвіднесеності речення з детермінованим підрядним зі всією частиною того реченнєвого цілого, яке йому позиційно передує. Здійснено формально-граматичне моделювання ДР сучасної німецької мови під кутом зору його спроможності бути як суб'єктом, так і об'єктом процесів синтаксичної деривації. Укладено номенклатуру логіко-семантичних типів ДР на підставі коментувальних, комітативних і каузальних рефлексій їх пропозиційного змісту. Розкрито механізм предикативного аранжування ДР, зумовлений комбінаторикою використання темпоральних, модальних і персональних маркерів. З'ясовано алгоритм актуального членування та розгортання комунікативної перспективи, обгрунтовано констатувальний субстрат прагматичної настанови висловлень з ДР. Описано специфіку використання ДР у художньому, медичному й юридичному дискурсах.

Проаналізовано поняття та природу каузативності на семантико-синтаксичному рівні. Розглянуто і зіставлено семантичні трансформації речень, у складі яких є фраземи на позначення емоційно-вольових процесів української та німецької мов у вираженні причиново-наслідкових відношень. Окреслено можливості вираження стрижневого компонента - фраземи.

Проанализированы понятия и природа каузативности на семантико-синтаксическом уровне. Рассмотрены и сопоставлены семантические трансформации предложений, в составе которых есть фраземы для обозначения эмоционально-волевых процессов украинскогои немецкого языков в выражении причинно-следственных отношений. Обозначены возможности выражения стержневого компонента - фраземы.

The concept and nature of causativity on the semantic-syntactic level have been analyzed. The semantic transformation of the sentences, which include phrasemes on denoting the emotive-volitional processes in terms of cause-consequence relations in the Ukrainian and German languages are examined and compared. The certain opportunities of description of the main component - phrasemes - are determined.

Проведено аналіз, який дає змогу констатувати, що специфіка значення німецьких дієслів вертикального руху може диктувати вибір та форму мовної реалізації експлікаторів онтологічної ситуації "рух у вертикальній площині", а також визначити "діагностичні" семантичні моделі та їх підтипи.

Розкрито засоби актуального членування складнопідрядного речення в німецькій мові через семантико-прагматичний аналіз його функціонування в сучасній німецькій прозі та реконструкцію моделей тема-рематичної організації складнопідрядних речень. Зазначено, що установлені моделі актуального членування німецьких складнопідрядних речень відбивають не лише структуру їх тема-рематичної організації, а й зміст комунікативних ситуацій, в яких вони вжиті. Структурно-семантична та прагматична інтерпретація складнопідрядного речення за допомогою моделей актуального членування надає можливість виявити взаємозв'язок між розумовою структурою та вербальною організацією досліджуваного речення, виявити його іллокутивну силу та прагматичне спрямування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.24-221

Рубрики:

Німецька мова

Шифр НБУВ: ДС47318 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аспектологічний контекст рядів зв'язаних у послідовності дій відносять у німецькій мові до важливих засобів вираження акціонального значення граничності дії. Ряди зв'язаних у послідовності дій характеризуються значеннями часової контактності та одноразовості відповідних дій, а також їх співвіднесенням із конкретним моментом часу. Досліджено вплив безсполучникових рядів зв'язаних у послідовності дій на вираження граничної семантики одноразовості дії за допомогою неграничних або лише потенційно граничних дієслів. Визначено лексико-семантичні групи дієслів, які можуть виражати значення граничної одноразової дії у відповідному контексті, а також частотність використання рядів зв'язаних у послідовності дій як основного засобу для вираження граничної семантики одноразовості дії у проаналізованих творах німецькою мовою. Проаналізовано ряди послідовних дій, що реалізуються у багатокомпонентних реченнях з одним підметом, у безсполучникових багатокомпонентних реченнях, де дії відносяться до різних підметів, а також у синтаксичних структурах, серед яких окремо можна виділити суміжні речення, які можуть відноситися зокрема до різних абзаців, та реакції на слова прямої мови. Наоснові отриманих даних відносимо ряди зв'язаних у послідовності дій близько до приядерної зони функціонально-семантичного мікрополя одноразовості дії у німецькій мові.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.24-221

Рубрики:

Німецька мова

Шифр НБУВ: ДС47318 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено функціонування предикатних зв’язок у приіменній позиції в німецькій та українській мовах. Інтерпретовано поняття предикатної зв’язки як компонента предиката, який є не лише носієм модально-часових характеристик, а й конотаційним модифікатором. Досліджено семантико-синтаксичні особливості предикатних зв’язок, здійснено їх класифікацію за рівнем десемантизації на абстрактні, напівповнозначні та повнозначні. Окреслено критерії таксономії предикатних зв’язок. Виокремлено та проаналізовано шість семантичних модифікацій предиката напівповнозначними зв’язками. У межах повнозначних дієслів у функції предикатної зв’язки виділено та проаналізовано семантичні групи дієслів на позначення руху, стану, діяльності та процесу, описано специфіку їхнього функціонування як предикатної зв’язки та схарактеризовано конотаційний потенціал. Визначено семантико-синтаксичні функції кожного типу зв’язок, проаналізовано семантичні модифікації предиката. Схарактеризовано взаємодію предикатної зв’язки та предикатива. На основі зіставно-типологічного аналізу досліджуваних одиниць визначено конвергентні й дивергентні особливості функціонування предикатних зв’язок в обох мовах.