Розглянуто причини та етапи реформування німецького правопису. Визначено його основні засади та принципи. Встановлено зв'язок між написанням літери та її звучанням і значенням. Описано сучасну орфографію німецьких слів та окремих літер.

Здійснено структурно-семантичний аналіз скорочень у німецькій мові, можливих форм їх вираження та функцій фрагментованих одиниць у газетному тексті. Показано становлення термінології на позначення скорочень, охарактеризовано особливості номінації скороченим словом. Встановлено, що оптимальне формування скорочення зумовлене низкою критеріїв - графічним, фонетичним, морфологічним, семантичним, комунікативно-прагматичним, ранговий статус яких різний, залежно від структурного типу скороченої одиниці.

Наведено теоретичні відомості з німецької граматики та нового правопису (НП). Подано таблиці основних форм неправильних дієслів і дієслів з прийменниками, а також словник НП слів зі змінами.

Приведены теоретические сведения по немецкой грамматике и новом правописании (НП). Даны таблицы основных форм неправильных глаголов и глаголов с предлогами, а также словарь НП слов с изменениями.

Проаналізовано специфічні особливості орфографії німецьких власних назв. Зазначено, що орфографічна форма власної назви є вагомим чинником її функціональності. Висвітлено питання орфографічної варіативності ономастичних лексичних одиниць. Наголошено на тенденції орфографічного оформлення власних назв до розмежування онімів та омонімічних до них апелятивів, що в свою чергу сприяє виконанню власними назвами функцій індивідуалізації та ідентифікації позначуваних об'єктів.