Освещены вопросы создания учебно-методического комплекса (УМК) для обучения будущих учителей иностранных языков межкультурному общению. Предлагаемая концепция обоснована с учетом современных требований в системе обучения иностранным языкам на базе системно-функционального анализа и метода моделирования. Разработаны и описаны основные положения и процедура моделирования содержания предмета обучения, в качестве которого выступает диалог культурно-языковых общностей стран изучаемого и родного языков, а также содержания процесса обучения, реализуемого в УМК через системы и подсистемы упражнений для формирования и развития межкультурной коммуникативной компетенции в ее профессиональном варианте. На основе анализа функций УМК и его компонентов выделены основные типы компонентного состава УМК для каждого этапа обучения, предложены различные варианты структуры учебника и книги для преподавателя, а также определены требования к созданию УМК и принципы его построения.

Приведены тексты на немецком языке по темам: "Знакомство, семья, биография", "Мой рабочий день. Мое свободное время", "Мы учим немецкий язык".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.24-913.1

Рубрики:

Німецька мова

Шифр НБУВ: ВА658438 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретично обгрунтовано процедуру відбору змісту навчання з урахуванням міжпредметних зв'язків іноземної мови з гуманітарними, природничо-науковими та загальноекономічними й професійно орієнтованими дисциплінами. Виділено три частини серії навчально-методичного комплексу (НМК) та, як мінімум, три варіанти НМК-III, що відповідають спеціальностям напрямку "Менеджмент" ("Менеджмент на ринку товарів і послуг", "Економіка й управління бізнесом", "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності"). На підставі міжпредметних зв'язків здійснено розподіл тем по всіх частинах НМК і визначено співвідношення загальнокультурного, загальноекономічного та професійно орієнтованого навчального матеріалу в серії НМК. Розроблено систему вправ для формування професійно орієнтованої комунікативної компетенції, яку реалізовано в циклі НМК. Створено модель циклу НМК, що складається з 6-ти блоків: оглядового, презентації, тренування та практики в спілкуванні, довідкового та самоконтролю. Ефективність розроблених циклів НМК доведено у двох серіях експериментального навчання та визначено оптимальне співвідношення загальнокультурного, загальноекономічного та професійно орієнтованого навчального матеріалу для НМК-I. Наведено методичні рекомендації щодо створення НМК з німецької мови для формування професійно орієнтованої міжкультурної комунікативної компетенції у майбутніх менеджерів. Здійснено практичне впровадження розроблених методики та циклів НМК-I в навчальний процес у ВНЗ України.

Розроблено методику комплексного використання відео, комп'ютера та лінгафонного обладнання для формування в студентів іншомовної граматичної компетенції. Класифіковано сучасні технічні засоби навчання (ТЗН) за їх функціональним призначенням, розглянуто дидактично-методичні принципи використання, а також можливості раціонального об'єднання технічних засобів у комплекси. Проведено психолого-педагогічне обгрунтування комплексного застосування ТЗН, а також на кожному етапі формування граматичної компетенції. З використанням запропонованої схеми проаналізовано чинні комп'ютерні програми та відеокурси з німецької мови з метою виявлення їх позитивних/негативних особливостей та можливостей використання в навчальному процесі. Наведено рекомендації розробникам програм з іноземних мов.

Досліджено лінгводидактичні задачі навчання лексики німецької мови учнів VII - VIII класів спеціалізованих шкіл. Охарактеризовано особливості навчання школярів іншомовної лексики у практиці шкільної освіти. Обгрунтовано спосіб і форму взаємозв'язку цілей даного навчання як компонента комунікативної та соціокультурної компетенцій школярів. Визначено структурні компоненти змісту навчання лексики німецької мови учнів VII - VIII класів та послідовність їх реалізації у процесі навчання, а також рівні її засвоєння. Установлено критерії та показники засвоєння лексичного матеріалу. Розроблено й апробовано систему вправ з навчання лексики німецької мови даних учнів.

Теоретично обгрунтовано психолого-педагогічні засади застосування дистанційного навчання в оволодінні студентами-заочниками іноземних мов і методику навчання академічного писемного мовлення (АПМ) і розроблено дистанційний курс для навчання студентів-заочників вищого мовного навчального закладу написання реферату німецькою мовою. Узагальнено теоретичні засади навчання написання реферату, а також його суть, цілі, зміст, структуру та вміння, необхідні для його укладання. Досліджено аспект самостійного оволодіння ПМ за середнього ступеня навчання студентів-заочників за умов дистанційного навчання з урахуванням міжпредметної координації з теоретичними філологічними дисциплінами.

Досліджено актуальні питання методичного забезпеченя професійно орієнтованої підготовки майбутніх викладачів німецької мови для вищої школи. Теоретично обгрунтовано методику навчання магістрантів створення професійно орієнтованих проектів на підставі німецькомовних текстів. Узагальнено сучасні цілі та завдання професійно орієнтованої мовної підготовки магістрантів за спеціальністю "Мова та література (німецька, англійська)". Визначено теоретичні передумови професійно орієнтованої мовної підготовки магістранів під час практичних занять з іноземної мови та педагогічної практики у ВНЗ. Досліджено процес розвитку мовленнєвої компентенції магістрантів у ході створення ними проектних робіт на практичних занятттях з іноземної мови. Проаналізовано процес розвитку професійно орієнтованої комунікативної компетенції магістрантів під час розробки ними проектних робіт із студентами під час педагогічної практики. Визначено методичні принципи розробки професійно орієнтованих проектів. Уточнено типологію професійно орієнтованих проектних завдань. Укладено систему завдань і вправ для професійно орієнтованих проектів для навчання майбутніх викладачів німецької мови. Ефективність запропонованої методики перевірено у процесі експериментального навчання магістрантів-філологів. Наведено методичні рекомендації щодо розробки професійно орієнтованих проектів на підставі німецькомовних текстів у процесі підготовки магістрантів.

Розглянуто проблеми навчання професійно спрямованого монологічного мовлення студентів старших курсів економічних ВНЗ. Уточнено зміст поняття монологу-презентації, охарактеризовано його види, а також психологічні та лінгвістичні особливості відтворення німецькою мовою. Теоретично обгрунтовано та практично апробовано методику навчання двох видів монологів-презентацій: презентації-доповіді та презентації-реклами. Обгрунтовано доцільність використання візуальних опор у процесі навчання професійно спрямованого монологічного мовлення та визначено їх найбільш ефективні види. Уточнено склад мовленнєвих умінь, необхідних та достатніх для продукування монологу-презентації, розроблено відповідну систему вправ. Експериментально перевірено та підтверджено ефективність запропонованої методики навчання усного професійно спрямованого монологічного мовлення, сформульовано методичні рекомендації щодо її використання.

Теоретично обгрунтовано та розроблено методику навчання поетапного паралельного написання дискурсу-опису/розповіді у навчальному процесі мовного вищого навчального закладу. Проаналізовано мету та завдання навчання писемного мовлення (ПМ) майбутніх учителів німецької мови. Обгрунтовано доцільність навчання студентів написання німецького дискурсу-опису/розповіді, охарактеризовано особливості й етапи його створення. За результатами дослідження виділено загальні й специфічні вміння створення дискурсу-опису/розповіді. Запропоновано систему вправ для формування і розвитку навичок і вмінь цього створення, модифіковано чинну шкалу оцінювання дискурсу для студентів I курсу. Сформульовано методичні рекомендації щодо організації навчання написання німецькою мовою дискурсу-опису/розповіді у навчальних закладах III - IV рівнів акредитації.

Теоретично обгрунтовано психологічні, лінгвістичні, дидактичні та методичні передумови навчання електронного писемного спілкування (ПС). Проведено лінгвістичний аналіз автентичних електронних листів (ЕЛ) і контактних оголошень (КО) німецькою мовою, визначено їх позамовні, мовні та мовленнєві стандарти, соціокультурні особливості. З'ясовано мету та зміст навчання написання КО і ЕЛ. Проаналізовано етапи, відібрано навчальний матеріал і створено комплекс вправ. Розроблено дві моделі навчання. Ефективність комплексу вправ і моделей навчання перевірено та підтверджено під час експериментального навчання.

Проаналізовано вплив стильових особливостей студентів на процесуальні та результативні характеристики оволодіння ними іноземною мовою з метою побудови психологічно обгрунтованої системи навчання, що враховує індивідуальні (особистісно-стильові) особливості та спрямована на підвищення ефективності навчання іноземної мови й на особистісний розвиток студентів. Доведено, що особливості когнітивних стилів значно впливають на процесуальні характеристики оволодіння студентами іноземною мовою, зокрема, відіграють роль факторів успішності та чинників побудови типових стратегій, які входять до складу діяльності вивчення іноземної мови. Висвітлено ефективність запропонованого експериментального навчання. Відзначено, що система активного навчання набуває рис опосередкованого чинника особистісного зростання студентів, сприяє підвищенню їх самодетермінації, становленню прагнення до самоосвіти.

Розглянуто зміст, форми та методи підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків на прикладі позакласної роботи. Проаналізовано педагогічні умови її здійснення. Використання запропонованої моделі психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів німецької мови до морального виховання підлітків у позакласній роботі детерміновано комплексом внутрішніх і зовнішніх факторів, реалізація яких відбувається за умов орієнтації студентів на національну систему навчально-виховної роботи, здійснення системного підходу до різних видів діяльності, формування в студентів знань, умінь і навичок здійснення морального виховання підлітків під час вивчення еклектичного курсу "Моральне виховання підлітків засобами народної педагогіки", реалізації набутих студентами знань під час педагогічної практики. Запропоновано модель психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя німецької мови до морального виховання підлітків, яка є загальнодидактичною та може бути використаною у процесі підготовки майбутніх педагогів інших спеціальностей з урахуванням їх специфіки.

Розроблено теорію створення навчально-методичних комплексів (НМК) для мовної міжкультурної підготовки вчителів іноземних мов (ІМ) та їх реалізації з метою навчання. Сукупність вирішених у дослідженні проблем складає новий напрям у галузі методики навчання ІМ, що аналізує та створює підручники/НМК на базі системно-функціонального аналізу та комплексного моделювання. Розширено трактування кінцевих цілей навчання ІМ шляхом введення категорії міжкультурної комунікативної компетенції та її складників, кожен з яких домінує на одному з етапів навчання. Узагальнено результати досліджень НМК. Обгрунтовано способи визначення та моделювання у НМК змісту предмета навчання - міжкультурної комунікації як діалогу культурно-мовних спільнот рідної країни та країн, мови яких вивчаються, а також змісту процесу навчання - формування та розвитку цільових компетенцій. Досліджено їх зміст і структуру, а також системи вправ з метою їх розвитку. Запропоновано шляхи "індивідуалізації" та адаптації навчальних матеріалів. Визначено функції, типи складу та специфіку структури і змісту основних компонентів НМК для різних етапів навчання. Розвинуто концепцію візуалізації НМК. Запропоновано принципи побудови НМК і вимоги до них. Визначено напрями подальших досліджень, метою яких є розвиток теорії НМК для різноманітних умов з урахуванням нових засобів навчання.

Розкрито теоретичні, практичні, організаційні аспекти навчання іноземних мов як спілкування в діалозі культур. Описано інноваційні методичні технології, особливості навчання усіх видів мовленнєвої діяльності, формування соціокультурної компетенції учнів, а також особливості навчання у початкових, середніх та старших класах школи.

Раскрыты теоретические, практические, организационные аспекты обучения иностранных языков как общения в диалоге культур. Описаны инновационные методические технологии, особенности обучения всех видов речевой деятельности, формирования социокультурной компетенции учеников, а также особенности обучения в начальных, средних и старших классах школы.

Розглянуто питання навчання професійного читання (ПЧ) майбутніх вчителів німецької мови з використанням Інтернет-ресурсів. Теоретично обгрунтовано та практично розроблено методику формування вмінь ПЧ Інтернет-текстів у майбутніх вчителів німецької мови. Визначено зміст, мету та завдання ПЧ майбутніх вчителів німецької мови третього року навчання та проаналізовано його сучасний стан. Уточено поняття медіакомпетенції та сформульовано її основні вміння, необхідні для ПЧ у мережі Інтернет. Відібрано Інтернет-тексти згідно зі сформульованими критеріями та створено класифікацію навчальних стратегій, необхідних для ефективного ПЧ у режимі он-лайн. Визначено етапи навчання та розроблено підсистему вправ для навчання пошукового, переглядового й ознайомлювального читання у мережі Інтернет. Розроблено модель організації навчального процесу та комплекс вправ згідно із запропонованою методикою, доведено її ефективність. Сформульовано методичні рекомендації щодо організації процесу навчання ПЧ майбутніх вчителів іноземної мови та максимального ступеня залучення саморефлексії студентів.

Розроблено методику навчання творчого монологу-розповіді (ТМР) майбутніх учителів німецької мови (НМ) з використанням прийомів театральної педагогіки (ТП). Відібрано прийоми ТП, які можуть бути ефективними для навчання ТМР майбутніх учителів НМ, а також запропоновано їх класифікацію згідно з рівнем творчості, необхідного для здійснення діяльності, передбаченої прийомом. Наведено лінгвістичні особливості, що є характерними для ТМР. Обгрунтовано три етапи навчання ТМР - на рівні фрази, включаючи рівень ЛО, на рівні міні-монологу та на рівні монологу. Розроблено підсистему вправ для навчання ТМР майбутніх учителів НМ з використанням прийомів ТП, яка включає чотири групи вправ - для формування фонетичних, лексичних, граматичних навичок монологічного мовлення, а також вдосконалення навичок і формування вмінь створювати міні-монологи, формування вмінь створювати ТМР та розвитку вмінь створювати ТМР.

Досліджено психолінгвістичні закономірності формування граматичних навичок говоріння німецькою мовою як другою іноземною з метою виявлення граматичних помилок, спричинених інтерференцією з боку англійської мови, проведено тестування студентів ІІ курсу факультету перекладачів мовного ВНЗ, які вивчають німецьку мову перший рік. Проведено зіставний аналіз граматичних явищ контактувальних мов (німецької, англійської та російської) для визначення зон можливого трансферу та вірогідної інтерференції. Розглянуто дидактичні та методичні принципи, що є основоположними для процесу формування граматичних навичок говоріння німецькою мовою як другою іноземною, уточнено складники граматичної компетенції говоріння. Виявлено специфіку граматичних навичок говоріння німецькою мовою як другою іноземною у майбутніх перекладачів і конкретизовано зміст навчання граматики німецької мови на першому році вивчення. Розроблено підсистему вправ для формування граматичних навичок говоріння німецькою мовою після англійської у майбутніх перекладачів і укладено модель організації процесу формування майбутніх перекладачів і модель організації процесу формування граматичних навичок говоріння німецькою мовою з використанням даної системи.

Розроблено методику формування соціокультурної компетенції (СКК) у майбутніх перекладачів шляхом розвитку їх соціокультурної сенсибілізації (СКС). Визначено зміст і структуру СКК, проаналізовано особливості її формування у майбутніх перекладачів, які вивчають дві іноземні мови. Досліджено шляхи та засоби ефективного формування СКК шляхом розвитку СКС, визначено етапи її розвитку, сформульовано для кожного етапу знання та вміння. Обгрунтовано необхідність виокремлення нового типу вправ з соціокультурною рефлексією, розроблено підсистему вправ для розвитку СКС. Запропоновано модель навчання та комплекс вправ для роботи на практичних заняттях з німецької мови. Сформульовано методичні рекомендації щодо організації процесу навчання іноземних мов з використанням методики СКС і щодо адаптації чинних навчально-методичних комплексів і навчальних матеріалів до роботи за цією методикою.

Вперше теоретично обгрунтовано методику формування у майбутніх філологів німецькомовної компетенції у читанні на основі інтерпретації художніх текстів (ХТ). Удосконалено класифікацію умінь, необхідних для читання різних за жанром ХТ, уточнено принципи організації процесу навчання читання на основі інтерпретації лінгвостилістичних засобів ХТ, визначено об'єктивні складності та суб'єктивні труднощі німецькомовних ХТ у процесі читання. Обгрунтовано принципи відбору ХТ для навчання читання на старшому ступені мовного ВНЗ, проаналізовано методичні аспекти інтерпретації лінгвостилістичних засобів ХТ у процесі навчання читання.