Проаналізовано ментальні структури, на яких базувалося давнє мислення спільнот, виявлено світоглядні особливості побудови навколишнього світу, викладено універсальні проблеми колективної та індивідуальної екзистенції. Зазначено, що оптимальною схемою реалізації подібних компаративістських студій може бути така послідовність: порівняння сценарію оповіді, ролей окремих демонічних персонажів, семіотичних категорій, мовних засобів вираження відповідних різноетнічних аналогів.

Проанализированы ментальные структуры, на которых базировалось древнее мышление двух обществ, выявлены мировоззренческие особенности построения окружающего мира, изложены универсальные проблемы коллективной и индивидуальной экзистенции. Указано, что оптимальной схемой реализации подобных компаративистских студий может быть такая последовательность: сравнение сценария повествования, ролей отдельных демонических персонажей, семиотических категорий, языковых средств выражения соответствующих разноэтничных аналогов.

Вперше проаналізовано усні народні оповідання про переселення українців у 1947 р. як конкретно-історичну та художню цілісну систему. Розглянуто значний за обсягом матеріал (близько 170-ти текстів). Досліджено питання, які досі були вивчені недостатньо. З'ясовано історичні передумови формування прози про дане переселення. Узагальнено погляд на історіографію студіювання фольклору Лемківщини, Холмщини та Підляшшя. Визначено тематичні та сюжетні групи усних наративів, їх художню специфіку. Вперше введено до наукового обігу значну кількість фольклорних текстів, записаних на сучасному етапі.

Здійснено аналіз усних наративів про досвід вагітності та пологів з точки зору їх синтактики, семантики та прагматики. Оповіді про персональний досвід жінки-матері досліджено в контексті національної усної традиції розповідання. З'ясовано етапи формування натального наративу, особливості структури тексту персональних оповідей. Визначено, що натальний наратив побудований за парадигматичним принципом, а найбільш сталим структурним елементом у його будові є система дійових осіб. Семантика натального наративу корелює із традиційною фольклорною символікою, що визначає властиві для сучасного суспільства уявлення про вагітність, пологи, немовля. За посередництва натального наративу в сучасній материнській спільноті здійснюється конструювання та трансляція в традиції позитивних настанов стосовно народження дітей.

До наукового обігу вперше введено структурно-семантичну класифікацію і покажчик елементарних епічних сюжетів та їхніх типів у народних оповідях про розкуркулення й колективізацію. Класифікація створена на матеріалі 97 автентичних народних оповідок (позначені[2.57. 2.77.] тощо), записаних впродовж 2005 - 2012 рр. (архів Ярмоленко Н.М.). У процесі роботи над укладенням покажчика виокремлено 17 інваріантних форм мотиву (мотифем, позначених 1.; 2...), що становлять функції антагоністів та їх жертв. Кожен із підрозділів включає ряд сюжетних типів (СТ) народних оповідей (аломотивів, позначених 1.1; 1.2..). Це схеми, виокремлені шляхом узагальнення мотивів, що становлять стійкий арсенал народних оповідей про розкуркулення. СТ узагальнюють ряд елементарних епічних сюжетів (ЕЕС) на рівні конкретних фабул (мотивів, що позначаються 1.1.1.; 1.1.2...). ЕЕС - це стиснені фрагменти тексту чи самостійні тексти, що зображують зіткнення груп чи персонажів-антиподів. Фольклоризовані ЕЕС марковані прямою лінією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(4УКР)-616

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано інформацію про три голодомори XX ст. в Україні. Розглянуто основні джерелознавчі та термінологічні питання. Визначено роль традиції, пам'яті, висвітлено виконавство в цій ділянці, а також особливості сюжетотворення та каталогізації народних оповідань і переказів. Розглянуто гендерний аспект народної прози. Акцентовано увагу на поетикальних вимірах фольклорної прози - епітетиці, компаративних засобах, демінутивах. Вперше проаналізовано міміку та жести оповідачів, якими вони супроводжують вербальні тексти. Подано світлини пам'ятників голодомору в Україні та за кордоном. Наведено покажчики інформаторів, географії та хронології записів, а також основних мотивів (українською, англійською, німецькою та французькою мовами).