Розглянуто концепцію видатного українського лінгвіста і етнолога О.О.Потебні щодо генезису купальського ритуалу й семантики обрядової антропонімії. На думку автора, слід вважати купальський ритуал східно-слов'янською трансформацією архаїчної космогонії. З позиції гіпотези косморитуального глотогенезу імена Мара/Марена етимологізуються відповідно "місячно-сонячна" та "місячно-сонячно-небесна (сяюча)".

На основі систематизації архівних та джерелознавчих матеріалів подаються найосновніші сюжети про створення Всесвіту й Землі, небесних світил, виникнення природних та атмосферних явищ. Переважна більшість оповідного фольклорного матеріалу стосується народного світобачення, в ньому віддзеркалюються давні вірування і міфологічні погляди українського народу на окремі явища повсякденного життя. Особливу увагу приділено висвітленню взаємин людини з тваринним світом у фольклорному відображенні. Підкреслюється, що серед українців був широко розвинений тотемізм, тобто ставлення з особливою повагою до свійських тварин і диких звірів: вовка, кози, коня, корови, вола, пса, кота, павука. Показано, яке місце в українській мітології належить птахам, плазунам та земноводним.

Рассматриваются охраняемые природные территории с этических, эстетических, религиозных, культурологических, идеалистических позиций. Освещены истоки зарождения первобытного заповедного дела. Подробно анализируются ценности дикой заповедной природы, даются наброски к идеологии заповедного дела. Подчеркивается, что защищая творения дикой природы, необходимо развивать и усиливать такие ценности, как самоограничение, духовность, биогуманизм, формулировать такие цели, как свобода, достоинство, справедливость, права дикой природы, а также содействовать осуществлению таких идеалов, как добродетель, альтруизм и любовь.

В праці на яскравих археологічних матеріалах бронзової доби Південно-Східної України висвітлюються цікаві елементи поховальної обрядовості катакомбної культури та простежуються сліди соматичного культу, пов'язаного з відомою по авестійським та відейським літературним джерелам рослиною Соми-Хаоми. На археологічних, етнографічних та лінгвістичних матеріалах вперше доводиться, що рослиною, яка використовувалась в релігійних культах індоіранців, був Мак. В праці простежується зародження соматичного культу маку в мідно-бронзовому віці України, де проходило відгалуження від індоєвропейського масиву його індоіранської гілки. На підтвердження цієї гіпотези наводяться найдавніші індоарійські письмена з території України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т597.7

Рубрики:

Етнографія - Елементи релігії

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На матеріалах міфологічного фольклору розглянуто систему усвідомлення часу в східнослов'янських традиційних віруваннях. Зазначено, що часові уявлення значною мірою впливали на життя і побут селянина, сформували розгалужену систему вірувань, обрядів і табу.

На материалах мифологического фольклора рассмотрена система осознания времени в восточнославянских традиционных верованиях. Указано, что представления о времени в значительной степени влияли на жизнь и быт крестьянина, сформировали разветвленную систему верований, обрядов и табу.

Наведено етнографічний та культурологічний аналіз соматичної проблематики. Висвітлено аспекти антропології тілесності в українському фольклорі, розглянуто питання символіки та семантики частин тіла, зокрема, волосся в традиційних уявленнях українців, описано знакові функції бороди в уявленнях старообрядницького населення на прикордонних територіях України, Молдови, Румунії та Болгарії. Значну увагу приділено проблемам етносоматичної символіки традиційного і сучасного сценічного одягового коду, символіки та функцій сучасних київських графіті, питанням трансформації давніх релігійних символів.

Приведены этнографический и культурологический анализ соматической проблематики. Освещены аспекты антропологии телесности в украинском фольклоре, рассмотрены вопросы символики и семантики частей тела, в частности, волос в традиционных представлениях украинцев, описаны знаковые функции бороды в представлениях старообрядческого населения на пограничных территориях Украины, Молдовы, Румынии и Болгарии. Значительное внимание уделено проблемам этно-соматической символики традиционного и соматического сценического кода одежды, символики и функций современных киевских граффити, вопросам трансформации древних религиозных символов.

Розглянуто питання, пов'язані з українською дохристиянською міфологією. Розкрито суть понять народних уявлень, звичаїв, обрядів, вірувань та повір'я у контексті духовної культури предків, їх світогляду, світосприйняття та ментальності. Наведено бібліографічні відомості про визначних етнографів минулого.

Рассмотрены вопросы, связанные с украинской дохристианской мифологией. Раскрыта сущность понятий народных представлений, обычаев, обрядов, верований и поверий в контексте духовной культуры предков, их мировоззрения, мировосприятия и ментальности. Приведены библиографические сведения о выдающихся этнографах.

Розглянуто роль обряду як складної моделювальної системи у контексті архаїчного світосприйняття, механізми його впливу на формування понятійно-образної системи традиційної культури. Розкрито основні принципи, що визначають методологію досліджень архаїчного світосприйняття.

Рассмотрены роль обряда как сложной моделирующей системы в контексте архаического мировосприятия, механизмы его влияния на формирование понятийно-образной системы традиционной культуры. Раскрыты основные принципы, определяющие методологию исследований архаического мировосприятия.

На підставі наукових досліджень вчених Б.Рибакова, М.Павлова-Сільванського, О.Афанасьєва, М.Худякова та археологічних розкопок Старокиївської експедиції Інституту археології розглянуто різноманітну символіку та призначення ключа у давніх слов'ян. Охарактеризовано фольклорні матеріали з даної тематики.

На основании научных исследований учёных Б.Рыбакова, Н.Павлова-Сильванского, А.Афанасьева, М.Худякова и археологических раскопок Старокиевской экспедиции Института археологии рассмотрены разнообразная символика и назначения ключа в древних славян. Охарактеризованы фольклорные материалы по данной тематике.

Проаналізовано ментальні структури, на яких базувалося давнє мислення спільнот, виявлено світоглядні особливості побудови навколишнього світу, викладено універсальні проблеми колективної та індивідуальної екзистенції. Зазначено, що оптимальною схемою реалізації подібних компаративістських студій може бути така послідовність: порівняння сценарію оповіді, ролей окремих демонічних персонажів, семіотичних категорій, мовних засобів вираження відповідних різноетнічних аналогів.

Проанализированы ментальные структуры, на которых базировалось древнее мышление двух обществ, выявлены мировоззренческие особенности построения окружающего мира, изложены универсальные проблемы коллективной и индивидуальной экзистенции. Указано, что оптимальной схемой реализации подобных компаративистских студий может быть такая последовательность: сравнение сценария повествования, ролей отдельных демонических персонажей, семиотических категорий, языковых средств выражения соответствующих разноэтничных аналогов.

Розкрито сутність обряду та ритуалу, співвідношення цих понять: "обряд" є кодифікованою практикою, нормою поведінки, "ритуал" - наслідком такої кодифікації. Зазначено, що церемонії - це зовнішня кодифікована і часто урочиста форма, яку надають обряди, а "церемоніал" - результат кодифікації церемоніальної поведінки.

Раскрыта сущность обряда и ритуала, соотношение этих понятий: "обряд" является кодифицированной практикой, нормой поведения, "ритуал" - следствием такой кодификации. Указано, что церемонии - это внешняя кодифицированная и часто торжественная форма, которую придают обряды, а "церемониал" - результат кодификации церемониального поведения.

На підставі опублікованих джерел і матеріалів, одержаних внаслідок проведених польових досліджень, вивчено традиційні уявлення та вірування українців Карпат про воду, її рятувальне застосування та знакові функції у сфері господарського побуту, сімейної та календарної обрядовості горян. Розглянуто територіальні та часові межі побутування звичаєво-обрядових і світоглядних явищ, їх локальні та регіональні особливості, всеукраїнські та загальнослов'янські риси. Показано синкретичний характер багатьох звичаїв, обрядів і вірувань. Розкрито їх символіку та семантику, з'ясовано архаїчні витоки та стан збереження у сучасну добу.

Дисертацію присвячено питанням української народної демонології, яка вивчається в контексті слов'янської міфології, що дає можливість виходити на компаративістичний рівень етнокультурних досліджень. Здійснена класифікація міфологічних персонажів (МП) за статевою ознакою як найбільш стійкою у морфологічній характеристиці персонажів. Типологія МП дозволила виявити їх просторове поширення, функції, ступінь збереженості уявлень про персонажів народної демонології. Дослідження підтвердило контамінацію язичницьких та християнських вірувань (двовір'я) з перевагою перших серед православних слов'янських народів (на відміну від слов'ян-католиків).

Наведено результати комплексного історико-етнографічного аналізу демонологічної системи бойків. Встановлено ареальні межі побутування народних демонологічних уявлень, вірувань, повір'їв. Виявлено генетичні витоки та семантику основних демонічних персонажів. Досліджено демонологію бойків у загальноукраїнському та загальнослов'янському контекстах, виділено загальні та специфічні локальні риси. Охарактеризовано сучасний стан функціонування народно-демонологічної традиції, показано співвідношення інноваційного та традиційного в ній.

Зазначено, що в українській етнології це перша розвідка про народні вірування та уявлення історико-етнографічного району Опілля. Залучено значний обсяг польових матеріалів з сорока восьми населених пунктів Львівщини, Івано-Франківщини та Тернопільщини. У широкому загальноукраїнському та загальнослов’янському контексті комплексно представлено демонологічну палітру опілян, виявлено характерні особливості уявлень про окремих персонажів. Встановлено межі побутування цих уявлень. З’ясовано номенклатуру демонімів, основні властивості демонічних персонажів та явищ: походження, форми, локуси та час прояву, функції. Вказано на способи запобігання можливим негативним наслідкам з боку демонічних сутностей, на апотропеїчні засоби боротьби з ними. Констатовано тісний зв’язок між демонологічними уявленнями й уявленнями про потойбічне існування душі.

Стаття присвячена реконструкції тотемістичного культу оленя, який виникає в суспільстві мисливців на оленя і мисливців широколистних лісів і зберігається в ідеології багатьох народів до пізнього середньовіччя.

З'ясовано роль рослин у календарній обрядовості давніх русичів. Визначено місце рослин у святкових циклах східних слов'ян, в їх щоденному житті. Розкрито обрядове значення рослин у культурі Київської Русі.

Определена роль растений в календарных обрядах давних русичей. Установлено место растений в праздничных циклах восточных славян, их повседневной жизни. Раскрыто обрядовое значение растений в культуре Киевской Руси.

Наведено результати першого спеціального історико-етнографічного дослідження вірувань, обрядів і магічних способів лікування, пов'язаних із немовлям, у населення українсько-польського пограниччя XX - початку XXI ст. До наукового обігу введено нові польові етнографічні дані, зібрані упродовж 2012 - 2014 рр. у 145-ти населених пунктах України (Волинська, Львівська та Закарпатська області). Розглянуто ступінь вивчення проблеми в українській і зарубіжній історіографії, охарактеризовано джерельну базу, розкрито методологію та методи її написання. Проаналізовано комплекс магічних вірувань, обрядів і способів лікування, що виконувалися з моменту народження дитини до її однорічного віку. З'ясовано їх регіонально-локальну специфіку на пограниччі, а також їх варіативність у загальноукраїнському та загальнослов'янському контексті. Визначено основні передумови, які спричинили зміни в традиційній родильній обрядовості та народній педіатрії населення пограниччя.

Розглянуто традиційні уявлення українців і чехів про домашніх духів, констатовано помітну близькість таких уявлень. Відзначено, що навіть у межах певного етнографічного району одні демонологічні сюжети домінують, інші ж перебувають на периферії, не зникаючи зовсім. Виявлено, що, попри виразну локальну специфіку розповідей про домашніх духів у чехів та українців, окремі їх фрагменти виявляються майже тотожними, лише по-різному скомбінованими між собою. Це засвідчує давність відповідного пласту демонологічних уявлень.