Наведено етнографічний та культурологічний аналіз соматичної проблематики. Висвітлено аспекти антропології тілесності в українському фольклорі, розглянуто питання символіки та семантики частин тіла, зокрема, волосся в традиційних уявленнях українців, описано знакові функції бороди в уявленнях старообрядницького населення на прикордонних територіях України, Молдови, Румунії та Болгарії. Значну увагу приділено проблемам етносоматичної символіки традиційного і сучасного сценічного одягового коду, символіки та функцій сучасних київських графіті, питанням трансформації давніх релігійних символів.

Приведены этнографический и культурологический анализ соматической проблематики. Освещены аспекты антропологии телесности в украинском фольклоре, рассмотрены вопросы символики и семантики частей тела, в частности, волос в традиционных представлениях украинцев, описаны знаковые функции бороды в представлениях старообрядческого населения на пограничных территориях Украины, Молдовы, Румынии и Болгарии. Значительное внимание уделено проблемам этно-соматической символики традиционного и соматического сценического кода одежды, символики и функций современных киевских граффити, вопросам трансформации древних религиозных символов.

Розглянуто основи музичної та поетичної ритміки і метрики, теорії версифікації, питання виконання, ритмічного виховання, морфологічні особливості ритму. Викладено питання композиційної ролі метру та ритму в музичному формоутворенні, семантики ритмічних структур та метрів, взаємодії вербального, хореографічного та інструментального факторів метроритму.

Рассмотрены основы музыкальной и поэтической ритмики и метрики, теории версификации, вопросы ритмического воспитания, морфологические особенности ритма. Изложены вопросы композиционной роли метра и ритма в музыкальном формообразовании, семантики ритмических структур и метров, взаимодействия вербального, хореографического и инструментального факторов метроритма.

Висвітлено концепцію формування та розвитку людського мислення та живої розмовної мови людини. Визначено форми магічного, асоціативно-образного та логіко-понятійного світосприйняття та мислення на окремих зразках українського фольклору.

Освещена концепция формирования и развития человеческого мышления и живой разговорной речи человека. Определены формы магического, ассоциативно-образного и логико-понятийного мировосприятия и мышления на отдельных образцах украинского фольклора.

Зазначено, що у другій половині XX - на початку XXI ст. мова усної народної словесності стала об'єктом вивчення лінгвофольклористики. Уточнено зміст поняття мова фольклору як мови фольклорних текстів із властивими особливостями фонетичної, лексичної, граматичної організації. Висвітлено особливості роботи над укладанням словників мови російської поезії у двох основних центрах: Москві (С.Нікітіна) та Курську (О.Хроленко). Підкреслено необхідність визначення місця уснопоетичної мови в межах сучасної української літературної мови, а також створення словників мови народної поезії українців.

Указано, что во второй половине XX - в начале XXI ст. язык устной народной словесности стал объектом изучения лингвофольклористики. Уточнено содержание понятия язык фольклора как языка фольклорных текстов со свойственными особенностями фонетической, лексической, грамматической организации. Освещены особенности работы над составлением словарей языка русской поэзии в двух основных центрах: Москве (С.Никитина) и Курске (А.Хроленко). Подчеркнута необходимость определения места устнопоэтического языка в пределах современного украинского литературного языка, а также создания словарей языка народной поэзии украинцев.

Спираючись на результати експериментального дослідження способів інтерпретації англомовних висловлювань, що містять міфологічні алюзії, аргументовано необхідність включення відповідних елементів до змісту навчання перекладачів для забезпечення фонових знань у галузі міфології та фольклору культур, що контактують під час перекладу.

Досліджено фольклорний текст як дискурс; розглянуто систему фольклорних екстралінгвістичних чинників.

Проведено дослідження теоретичних і методологічних проблем, пов'язаних з визначенням способу відображення конкретного смислового підходу до мовного моделювання дійсності у знаковій структурі мовних одиниць, що беруть участь у даному процесі. Проаналізовано характер взаємовідношень між комунікативно-епістемічними рисами фольклорно-міфологічного та літературно-художнього типів дискурсу та семіотичними й іншими властивостями паремійних утворень іконічного характеру й інтенціонально вжитих одиниць перцептивного дейксису. Обгрунтовано методологічні засади та способи дослідження мовних і семіотичних властивостей епістеміко-комунікативних дискурсивних різновидів.

На основі накопичених фольклористикою і лінгвістикою теоретичних знань і наукових фактів за допомогою методу ретроспективного аналізу здійснено загальну класифікацію підходів, напрямів і аспектів досліджень фольклорних текстів малої форми. Розглянуто структуру наукової картини вивчення фольклорних творів та доведено адекватність запропонованої парадигматичної схеми супідрядності підходів, напрямів і аспектів їх дослідження. Показано, що будь-який відомий на теперішній час у лінгвістиці і фольклористиці підхід грунтується, зазвичай, на переважанні концептуальних положень структурного або функціонального загальнонаукових підходів. Зазначено, що простір смисломісткого насичення фольклорних текстів малої форми доцільно стратифікувати у вигляді космогонічної, соціо-антропологічної та психофізіологічної наукових картин, розширення яких відбувається шляхом прирощення поля альтернативних аспектів їх дослідження (типологічного, семіотичного, культурологічного, соціокультурного, когнітивного, прагматичного, психо-енергетичного, сугестивного та ін.). Наголошено на методологічній доцільності здійснення подібної класифікації результатів наукового пізнання інших мовленнєвих феноменів та систематизації у процесі їх дослідження підходів, напрямів і аспектів.

Окреслено принципи мовного опрацювання творів фольклору в літературно-художньому типі видань. На прикладі сучасних збірників усної народної творчості проаналізовано особливості лексичних, фонетичних, морфологічних і пунктуаційних змін у тексті. Розглянуто спірні думки науковців щодо втручання у мову творів фольклору.