Досліджено фольклорну традицію та пісенні осередки Слобожанщини, пласт нового музичного діалекту і традиції пісенної обрядовості на Харківщині. Проаналізовано ритмоструктуру та різні мелоінтонаційні типи колядок, які виникли і розповсюджені у даному регіоні.

Розглянуто основні підходи щодо вивчення колискових пісень (дескриптивний, компаративний, експланаторний) та базові типи їх аналізу (народнопоетичний, етномузикознавчий, семіологічний, структурно-тезаурусний, мотивний, комунікативний, акціональний, функціональний, культурно-етнографічний). Зазначено, що колискова пісня як жанр народної родинної лірики для дітей генетично пов'язана з замовляннями та відзначена специфічною домінантою ритмомелодичного начала у порівнянні зі значенням тексту, що пояснюється квазікомунікативністю мовленнєвих структур у складі творів жанру.

Рассмотрены основные подходы к изучению колыбельных песен (дескриптивный, компаративный, экспланаторный) и базовые типи их анализа (народнопоэтический, этномузыковедческий, семиологический, структурно-тезаурусный, мотивный, коммуникативный, акциональный, функциональный, культурно-этнографический). Указано, что колыбельная песня как жанр народной семейной лирики для детей генетически связана с заговорами и отмечена специфической доминантой ритмомелодичного начала в сравнении со значением текста, что объясняется квазикоммуникативностью речевых структур в составе произведений жанра.

Висвітлено історію пошанування Пречистої, яке зародилося на початку існування християнства, але тільки від V ст. її визнала церква. Зазначено, що образ Богородиці часто зустрічається в українських колядках, переважно наділений якостями дбайливої матері для Свого Сина, заступниці усіх грішників.

Освещена история чествования Пречистой, которое зародилось в начале существования христианства, но только с V ст. ее признала церковь. Указано, что образ Богородицы часто встречается в украинских колядках, преимущественно наделен качествами доброй, заботливой матери для Своего Сына, защитницы всех грешников.

Висвітлено пісенний репертуар Полісся: твори, які закликають весну, оспівують її прихід, прославляють оновлення довкілля, весняне буяння природи та сільськогосподарські роботи, які відновлюються з приходом весни. Зазначено, що пісенність весняного циклу жителів Полісся є органічною складовою загальноукраїнського комплексу весняної обрядовості, яка є дієвим чинником збереження своєї етнокультурної ідентичності.

Освещен песенный репертуар Полесья: произведения, которые зазывают весну, воспевают ее приход, прославляют обновление окружающей среды, весеннее буйство природы и сельскохозяйственные работы, которые возобновляются с приходом весны. Указано, что песенность весеннего цикла жителей Полесья является органической составной общеукраинского комплекса весенней обрядовости, которая является действенным фактором сохранения своей этнокультурной идентичности.

Розглянуто паралелі у календарній приналежності (використання одного фольклорного твору в різні періоди календарної циклізації), найбільше яких спостерігається між веснянками та піснями літнього календарного обрядового циклу (русальними, петрівчаними та купальськими). Частотна каталогізація текстів і наспівів весняно-літніх пісень виявила ієрархію пріоритетності виконання фольклорних творів у різні часові проміжки календарного циклу.

Рассмотрены параллели в календарной принадлежности (использование одного фольклорного произведения в разные периоды календарной циклизации), наибольше которых наблюдается между веснянками и песнями летнего календарного обрядового цикла (русальными, петривчаными и купальскими). Частотная каталогизация текстов и напевов весенне-летних песен выявила иерархию приоритетности исполнения фольклорных произведений в разные часовые промежутки календарного цикла.

Висвітлено життєвий та творчий шлях М.Костомарова - видатного вченого, історика, фольклориста, етнографа, педагога, письменника, літературознавця, журналіста, організатора та активного члена Кирило-Мефодіївського братства, який у 1844 - 1845 рр. працював учителем Рівненської гімназі та розгортав наукові студії з вивчення народної пам'яті про Б.Хмельницького періоду національно-визвольної боротьби українського народу. Наведено автобіографічні спомини М.Костомарова про перебування на Волині, а також його літературні твори та записи волинського фольклору.

Освещены жизненный и творческий путь Н.Костомарова - известного ученого, историка, фольклориста, этнографа, педагога, писателя, литературоведа, журналиста, организатора и активного члена Кирилло-Мефодиевского братства, который в 1844 - 1845 гг. работал учителем Ровенской гимназии и разворачивал научные студии по изучению народной памяти о Б.Хмельницком периода национально-освободительной борьбы украинского народа. Приведены автобиографические воспоминания Н.Костомарова о пребывании на Волыни, а также его литературные произведения и записи волынского фольклора.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(23=УКР)-519.2 + Ш3(4УКР)-633 + Щ313(4УКР)0-414.12

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Історія музики

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(4УКР)-631 + Щ313(4УКР)0-418

Рубрики:

Історія музики

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено відомості про жниварські колядки, які виконували у перший день жнив у селах Вінничини. Зазначено, що завдяки своїй поетичності та красі жниварські колядки збереглись у народній пам'яті, але їх стали сприймати не як жниварські, а як новорічно-різдвяні. Саме з цієї причини так багато жниварських тем у різдвяних колядках та новорічних щедрівках, а серед святих часто зустрічаються Петро, Павло, Ілля, дні пам'яті яких відзначають влітку.

Представлены сведения о колядках страдной поры, которые исполняли в первый день жатвы в селах Виннитчины. Указано, что благодаря своей поэтичности и красоте колядки страдной поры сохранились в народной памяти, но их стали воспринимать не как жатвенные, а как новогодне-рождественские. Именно по этой причине так много тем страдной поры в рождественских колядках и новогодних щедривках, а среди святых часто встречаются Петр, Павел, Илья, дни памяти которых отмечают летом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(4УКР)-631 + Ш5(4УКР)6-335

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито теоретичні засади дослідження та вивчення обрядового мистецтва в Україні. Показано роль мистецтва у формуванні світогляду студентів. Проаналізовано вплив національної освіти на духовні потреби особистості. Запропоновано методику записування етнографічних досліджень. Висвітлено специфіку становлення весільної обрядовості. З'ясовано зміст понять довесільної обрядовості, весілля. Розглянуто особливості реалізації культурологічних концепцій у системі вищої освіти. Викладено креативний підхід до вивчення мистецтва обрядової культури.

Раскрыты теоретические основы исследования и изучения обрядового искусства в Украине. Показана роль искусства в формировании мировоззрения студентов. Проанализировано влияние национального образования на духовные потребности личности. Предложена методика записывания этнографических исследований. Освещена специфика становления свадебной обрядности. Согласовано содержание понятий досвадебной обрядовости, свадьбы. Рассмотрены особенности реализации культурологических концепций в системе высшего образования. Изложен креативный подход к изучению искусства обрядовой культуры.

Висвітлено особливості музичного мислення у ранньотрадиційному фольклорі. Наведено загальну типологію та систематику українських весільних наспівів. На підставі виявлених генетичних зв'язків трьох основних стильових нашарувань у мелодиці українських весільних пісень розглянуто їх стильову єдність. Зазначено, що картографування основних наспівів і обрядових пісенних мікроциклів сприяє визначенню основних регіонів весільної пісенності в Україні.

Освещены особенности музыкального мышления в раннетрадиционном фольклоре. Приведены общая типология и систематика украинских свадебных напевов. На основе выявленных генетических связей и трех основных стилевых наслоений в мелодии украинских свадебных песен рассмотрено их стилевое единство. Указано, что картографирование основных напевов и обрядовых песенных микроциклов способствует определению основных регионов свадебной песенности в Украине.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(4УКР)-631

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(4УКР)-631

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено строфіку тексту купальської пісні "Гей, око Лада" і ритмоструктурний тип купальської мелодії, з якою цей текст міг співатися. Зазначено, що текст пісні виконувався під респонсорно-купальський наспів, а також підкреслено можливість застосування сучасних музично-етнологічних методів для критики, типології і текстології текстів, записаних без мелодій і з дефектами "задиктовування".

Определены строфика текста купальской песни "Гей, око Лада" и ритмоструктурный тип купальской мелодии, с которой этот текст могли петь. Указано, что текст песни исполнялся под респонсорно-купальский напев, а также подчеркнута возможность применения современных музыкально-этнологических методов для критики, типологии и текстологии текстов, записанных без мелодий и с дефектами "задиктовки".

Розглянуто напрями процесів варіативності сучасного репертуару соціально-побутових пісень Донецького Приазов'я.

Рассмотрено направление процессов вариативности современного репертуара социально-бытовых песен Донецкого Приазовья.

The article is dedicated to the directions of the variant's processes of the modern repertoire of the Donetsk Pryazov'ya. This research makes it possible for judge about the character of the folk tradition of the region.

Розглянуто проблеми, пов'язані з регіональною специфікою та динамікою побутування жанрів календарно-обрядового фольклору на Західному Поліссі. Уточнено межі Західного Полісся як фольклорно-етнографічного регіону. Виявлено ритмоструктурну типологію західнополіських жанрових різновидів календарно-обрядової пісні.

Рассмотрены проблемы, связанные с региональной спецификой и динамикой бытования жанров календарно-обрядового фольклора на Западном Полесье. Уточнены границы Западного Полесья как фольклорно-этнографического региона. Выявлена ритмоструктурная типология западнополесских жанровых разновидностей календарно-обрядовой песни.

Розглянуто купальську обрядовість Уманщини у контексті національної культурної семіосфери у дихотомії часопростору. Акцентовано увагу на ритуально-міфологічному, етнолінгвістичному змісті, регіональній специфіці обрядовості.

Рассмотрена купальская обрядность Уманщины в контексте национальной культурной семиосферы в дихотомии времени и пространства. Акцентировано внимание на ритуально-мифологическом, этнолингвистическом содержании, региональной специфике обрядности.

Розглянуто літню календарну обрядовість жителів Західного Полісся. Наведено тексти, подано науковий коментар і визначено походження кустових, русальних, купальських, петрівочних, косарських, ягідницьких, жниварських пісень краю.

Рассмотрена летняя календарная обрядность жителей Западного Полесья. Приведены тексты, дан научный комментарий и определено происхождение кустовых, русальных, купальских, петровочных, косарских песен края.

Висвітлено джерела народнопісенної алегорії, роль алегоричної пісні (АП) у системі жанрів усної народної поезії, тематичне розмаїття АП. Проаналізовано особливості поетики українських народних АП в контексті загальновживаної народнопісенної лексики.

Освещены источники народнопесенной аллегории, роль аллегорической песни (АП) в системе жанров устной народной поэзии, тематическое разнообразие АП. Проанализированы особенности поэтики украинских народных АП в контексте общеупотребляемой народнопесенной лексики.