Висвітлено особливості музичного фольклору лемків - західної етнографічної групи українців, простежено його трансформацію за нових умов проживання переселенців. Визначено форми впливу на етнічну культуру лемків народної культури тих слов'янських народів, в оточенні яких вони перебували чи перебувають, а також реліктові моменти лемківської культури, що підпадають під вплив міста. Розглянуто психологічні зміни у свідомості переселенців під впливом нового оточення та сприйняття лемківських пісень українським середовищем.

Освещены особенности музыкального фольклора лемков - западной этнографической группы украинцев, прослежена его трансформация в новых условиях проживания переселенцев. Определены формы влияния на этническую культуру лемков народной культуры тех славянских народов, в окружении которых они пребывали или пребывают, а также реликтовые моменты лемковской культуры, попадающие под влияние города. Рассмотрены психологические изменения в сознании переселенцев под влиянием нового окружения и восприятия лемковских песен украинской средой.

Досліджено пам'ятки духовної та матеріальної культури населення регіонів, потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС. Висвітлено питання самобутності поліського краю, його історії, етнології, фольклору та мистецтва. Вивчено особливості топонімічної прози, народного одягу, проведення свят та здійснення ритуалів. Проаналізовано сучасний стан народної пісні та локальні особливості календарної обрядовості осіннього циклу мешканців Полісся.

Исследованы памятки духовной и материальной культуры населения регионов, потерпевших от аварии на Чернобыльской АЭС. Освещены вопросы самобытности полесского края, его истории, этнологии, фольклора и искусства. Изучены особенности топонимической прозы, народной одежды, проведения праздников и совершения ритуалов. Проанализировано современное состояние народной песни, а также локальные особенности календарной обрядовости осеннего цикла жителей Полесья.

Розглянуто самобутні художні твори Л.Українки, які містять відомості з пісенно-танцювального фольклору українців: "Приязнь", "Лісова пісня", "Розмова". Зазначено, що поетеса записувала народні пісні, ігри та казки Волині протягом усього свого творчого життя, була добре обізнана з музичним письмом, тому її фольклорні записи є цінними для сучасних дослідників-фольклористів та етномузикознавців.

Рассмотрены самобытные художественные произведения Л.Украинки, содержащие сведения с песенно-танцевального фольклора украинцев: "Приязнь", "Лесная песня", "Разговор". Указано, что поэтесса записывала народные песни, игры и сказки Волыни на протяжении всей своей творческой жизни, была хорошо осведомлена с музыкальным написанием, поэтому ее фольклорные записи являются ценными для современных исследователей-фольклористов и этномузыковедов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(23=УКР3А/Я) + Ш3(4УКР)-699

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Шифр НБУВ: Ж68513 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено етапи та специфіку розвитку хореографічного фольклору східного регіону Чернівецької області у період з 1918 до 1960 рр. Визначено причини втрати хореографічних першоджерел. На підставі досліджень обширних польових експедицій описано сільські обряди, звичаї та побутові танці. Показано місце хореографії у календарній обрядовості. Розкрито роль молодіжних громад села в ініціальних вікових ритуалах. Наведено назви і опис танців Північної Бессарабії.

Освещены этапы и специфика развития хореографическкого фольклора восточного региона Черновицкой области в период с 1918 по 1960 гг. Определены причины потери хореографических первоисточников. На основе результатов многочисленных полевых экспедиций описаны сельские обряды, обычаи и бытовые танцы. Показано место хореографии в календарной обрядности. Раскрыта роль молодежных общин села в инициальных возрастных ритуалах. Приведены названия и описания танцев на территории Северной Бессарабии.

Висвітлено історію фіксації українського фольклору польськими дослідниками упродовж XIX ст. Особливу увагу звернено на методику роботи польського дослідника Оскара Кольберга, який займався також збиранням і дослідженням українського фольклору. Прикладом цього є його фольклорно-етнографічна розвідка "Покуття", побудована за визначеним планом і розробленою методикою.

Исследованы фольклорно-этнографические материалы Луганщины - легенды, предания, демонологические рассказы о природных явлениях (громе и молнии, воде, огне). Источниками работы являются сборники П. Иванова, В. Иванова, Г. Булашева, Д. Яворницкого и др., в которых собраны записанные в XIX в. на территории Слобожанщины фольклорные и этнографические тексты.

Уперше простежено буття лемківських переселенців у нових соціально-економічних і культурних умов. Досліджено сучасний стан пісенної традиції лемків. Наведено пісенні зразки календарно-обрядового та необрядового фольклору. Охарактеризовано виконавську манеру лемківських співаків. Проаналізовано структурні особливості зразків лемківського пісенного фольклору. Досліджено види трансформації в новозібраних лемківських піснях.

Висвітлено актуальну проблему розвитку народних промислів Закарпаття в контексті фольклорних традицій. Охарактеризовано рівень розвитку та становлення народних промислів в контексті їх зв'язку з фольклорними традиціями.

Рассмотрены факторы, повлиявшие на формирование фольклорной традиции на территории исторического Запорожья, и региональные особенности устного народного творчества уникального социокультурного региона.

Розглянуто місцевий фольклор, антропосистему української мови, народної пісні, літератури Нижньої Наддніпрянщини кінця XX - початку XXI ст. Вивчено питання штучного білінгвізму в зазначеному регіоні. Проаналізовано апелятиви бевз, бевзь як етимони українських прізвищ Наддніпрянського регіону. З'ясовано динаміку побутування та інновації у фольклорі Нижньої Наддніпрянщини. Вивчено образну еволюцію фольклорного елемента у романах П. Загребельного. Досліджено фольклорні традиції у поетичній творчості аматорів Верхньодніпровського району Дніпропетровської області як вияв когнітивного змісту художнього тексту. Приділено увагу з'ясуванню структури ритмо- та ладобудови регіональної мелодики народної пісні на теренах Нижньої Наддніпрянщини. Охарактеризовано когнітивні явища в народному оргаментально-декоративному малярстві.

Уперше комплексно досліджено фольклорний топос "село" на матеріалі с. Романівки Житомирської обл. Обгрунтовано доцільність витлумачення сільського полюса фольклорної трансмісії як системного утворення з усіма ознаками системи: цілісністю, структурністю, зв'язками та підпорядкуванням елементів, наявністю ознак, властивостей, притаманних фольклорним явищам, породженим цією системою, отже, обгрунтовано доцільність уведення у фольклористику категорії "полюсність" як ознаку сингармонічну, а не антагонічну. Доведено, що полюси є елементами взаємодії та взаємовпливу фольклорної системи. Уперше наведено народознавчу діяльність Т. Рильського як елемента фольклорного топосу "село Романівка" - реципієнта й актанта лінійної й інтегральної фольклорної трансмісії. Уведено в науковий обіг фольклорний матеріал, який увиразнює сучасний стан фольклорного полюса села Романівки.

Здійснено спробу системного осмислення проблем народної неказкової прози в едиційному, тематичному та формальному аспектах. З’ясовано особливості, регіональну специфіку та динаміку побутування фольклорної епіки Західного Полісся як частини загальнонаціональної наративної традиції. У науковий обіг введено автентичний фольклорний матеріал, що презентує народно-оповідальну творчість західних поліщуків, на основі аналізу якого виявлено внутрішні динамічні процеси розвитку тематичного та формального планів вираження традиційних смислів. Запропоновано розгляд генології усної неказкової прози в наративному дискурсі. Процес структурно-композиційної організації різнотематичних жанрових утворень продемонстровано співвідношенням меморативної, хронікативної та фабулативної наративних форм із жанрами оповіді, переказу та легенди відповідно. Простежено статистику збереження прозових наративних форм у західнополіській традиції.

Досліджено генезу та регіональну специфіку календарної обрядовості і фольклору Нижньої Наддніпрянщини. Вивчено зв'язок нематеріальної культурної спадщини сучасного Запорізького краю зі звичаями, ритуалістикою й усною народною творчістю степових лицарів.