Індекс рубрикатора НБУВ: Ш407 + Ш5(4УКР)5-4 Шевченко,Т.Г. 418.7

Рубрики:

Художній переклад

Література

Шифр НБУВ: ДС40771 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш407 + Ш5(4УКР)5-4 Шевченко,Т.Г. 418.7

Рубрики:

Художній переклад

Література

Шифр НБУВ: ДС40771 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш407 + Ш5(4УКР)5-4 Шевченко,Т.Г. 418.7

Рубрики:

Художній переклад

Література

Шифр НБУВ: ДС40771 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш407 + Ш5(4УКР)5-4 Шевченко,Т.Г. 418.7

Рубрики:

Художній переклад

Література

Шифр НБУВ: ДС40771 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено концепцію етномовного компонента народної казки як етномовної й перекладознавчої категорії, визначено його складові. Встановлено умови його адекватного (неадекватного) відтворення та прагматичної адаптації в англомовних перекладах, зокрема, в зачинах і кінцівках. Проведено аналіз способів відтворення етносемантики реалій, назв казкових предметів і персонажів, словесних образів, інтимізуючих звертань та інших структурно-конотативних, емоційно-експресивних і римотворчих етномікрокомпонентів українських народних казок.

Робота присвячена проблемі відтворення літературно-художнього поетичного образу і його функціонування в українському та англійському літературних дискурсах. Літературно-художній образ розглядається у функціональному аспекті в системі зв'язків "автор - художня дійсність - твір - читач - літературний процес", в які включається особистість перекладача і процес трансформації художнього тексту засобами іноземної мови. Досліджуються фактори, що впливають на творчість письменника і процес перекладу, а також особливості і відмінності української та англійської мов на всіх рівнях текстової структури. Теоретичні дослідження підтверджені аналізами англомовних версій поетичних перекладів І.Калинця та І.Драча. Здійснено спробу синтезувати ідеї теорії літературно-художнього образу, рецептивної естетики та сучасного перекладознавства і таким шляхом подолати донедавна панівний у сучасному літературознавстві гносеологізм.

Розглянуто питання теорії та практики перекладу з української, французької та німецької мов, зокрема, на прикладі перекладу казки, детективів, діалогічної мови в "Кульгавому бісі" Лесажа, мовно-фольклорних елементів у віршах Л.Українки та їх передачі в болгарських та французьких перекладах. Визначено відображення стилістичних особливостей мови Ф.Війона в перекладах його поезії українською та російською мовами, передачу ритму поезій П.Тичини французькою мовою, а також українські народнофольклорні елементи в перекладі М.Рильського роману "Тристан та Ізольда".

Українська література має багату перекладацьку традицію, яка й досі ще не стала предметом послідовного і всебічного вивчення. Створення загальної історії перекладу є нагальною проблемою сучасної перекладознавчої науки, і написати її можна за умов проведення багатьох часткових досліджень, окремих періодів, перекладачів, художніх творів. Поза увагою залишилися сторінки розвитку українського перекладацького мистецтва, хронологічно невеликого, проте досить плідного проміжку часу - першого пореволюційного десяти-, та п'ятнадцятиріччя.

Дисертацію присвячено проблемі концептуального дослідження порівняння трагедії Й.В.Гете "Фауст" та її українських перекладів XIX-XX століть (І.Франка, Д.Загула, М.Улезка, М.Лукаша та ін.) з метою визначення результативності перекладу: адекватність чи обробка гетевського сюжету. На основі аналізу встановлено, що вказані переклади не можуть бути визнані адекватними оригіналу, а є оригінальними художніми творами. Доведено, що зміна концепції першотвору детермінована рядом факторів (філософським, психологічним, лінгвістичним тощо). Це надало перекладам іншого національного колориту і зумовило сприйняття німецької трагедії як твору української літератури.

Висвітлено перекладацьку, науково-дослідну та громадську діяльність однієї з найсвітліших постатей української еміграції у Німеччині - А.-Г.Горбач. Репрезентовано творчий доробок А.-Г.Горбач за 1959-1999 рр. та деяку літературу про її життя і творчу діяльність.

Наведено матеріали про життєвий та творчий шлях видатного українського перекладача, перекладознавця і поета Г.П.Кочура у контексті українського літературного процесу. Це, зокрема, видання української державної бібліографії, галузеві ретроспективні українські та закордонні бібліографічні покажчики, а також журнальна і газетна періодика, фахові (з питань літературознавства і перекладознавства) збірники, монографії від 1936 р. до грудня 1999 р. Особливу увагу приділено публікаціям останнього часу, що вносять корективи в бібліографування творчого доробку Г.Кочура.

Проаналізовано основні лінгво-соціальні аспекти перекладознавства, розглянуто питання історії та теорії перекладу як складової масової свідомості, критерії істинності перекладацьких можливостей та наукові основи профілактики буквалізму. Висвітлено деякі труднощі граматичного характеру німецькомовних текстів з фахової наукової літератури, концептуальні аспекти перекладу рекламних текстів. Викладено філософію відображення авторської концепції художнього твору в перекладі, типологічні та перекладацькі аспекти складних слів тощо.

Вперше досліджено життєвий та творчий шлях Пилипа Семеновича Морачевського, проаналізовано його поетичний та драматичний доробок, написаний російською та українською мовами. Висвітлено трагічну долю першого перекладу Святого письма українською мовою, здійсненого Морачевським під час роботи у Ніжинському ліцеї, а також наведено архівні матеріали.

Дисертація присвячена аналізові особливостей творчої рецепції П. Кулішем набутків англійського письменства як цілісного процесу. Увага зосереджена на таких формах засвоєння іншомовної літератури, як переклад, критична інтерпретація, мистецьке використання образів, тем, мотивів. Встановлено художнє, пізнавальне та історичне значення діяльності Куліша як критика та популяризатора англійської літератури в Україні.

Раскрыто сущность специфики профессии переводчика; понимание современной наукой роли и функции языка как средства фиксации информации о внешнем мире и ее обмена в процессе общения, а также процесс перевода, разновидности и жанры. Наряду с вопросами современной теории языка и перевода большое внимание уделено практической стороне деятельности переводчика.

Розглянуто причини, що змусили Лесю Українку звернутися до поезії Г.Гейне. Зіставлено два вірші Гейне з їх перекладами. Проаналізовано референтне та прагматичне значення, метричні системи оригіналу та перекладу. Відзначено, що поетичні твори німецького класика в перекладах Лесі Українки стали невід'ємною частиною української культури.

Досліджено англомовну рецепцію творчості Лесі Українки. Підстави для її виникнення пов'язані, передусім, з наявністю англомовних інспірацій, ремінісценцій, алюзій у творчості поетеси. В англомовному дискурсі є численні переклади творів Лесі Українки. Поетичним словом Лесі Українки цікавились англійські, канадські, американські перекладачі - К.Е.Б.Робертс, П.Канді, В.Кіркконнел, Ф.Г.Р.Лайвсей, В.Річ, а також українці, які народились чи жили в англомовних країнах - К.Г.Андрусишен, Дж.Вір, О.Івах, М.Скрипник, Р.Стойко-Лозинська. Англомовні переклади, з точки зору генетико-контактних зв'язків, можна трактувати як приклад зовнішнього контакту, оскільки вони виконували тільки інформативну функцію. Наведено хронологічний опис англомовних інтерпретацій творів Лесі Українки та перекладознавчий аналіз окремих поезій. Охарактеризовано різножанрові розвідки про Лесю Українку, наявні в англомовному світі, а також здійснено їх порівняння з україномовними.

Вперше досліджено поетичну творчість письменника П.Скунця, його перекладацький і журналістський доробки, роботу митця як редактора газети "Карпатська Україна", упорядника та редактора окремих видань. Простежено проблематику, жанрово-стильові особливості, художню еволюцію творів П.Скунця. Творчість письменника розглянуто в контексті літературних шукань 60 - 90-х рр.

Розглянуто перекладацьку діяльність відомого українського перекладача сучасності П.В.Рихла, який працював переважно з творами австрійських авторів українського походження. Особливу увагу приділено "монографічності" його творчого підходу.

Висвітлено багатопланову творчу, наукову та науково-педагогічну роботу відомого українського поета, перекладача, вченого-славіста В.К.Житника. Наведено унікальні відомості про розвиток української перекладацької школи на чолі з М.Рильським, М.Лукашем, Г.Кочуром.