Розглянуто одне з найцікавіших літературних явищ - драматургія обробок. Праця будується на великому і художньо-значущому літературному матеріалі (Софокл, Ж.Ануй, Б.Брехт, Леся Українка) і дає конкретні методичні поради щодо вивчення цього явища в школі.

Розглянуто теоретико-методологічні проблеми наукового пізнання епістолярних джерел. Проаналізовано епістолярну спадщину діячів української культури другої половини ХІХ - початку ХХ ст. (Д.Багалія, М.Драгоманова, П.Куліша, І.Франка, Т.Шевченка, М.Гоголя та інших) як соціокультурний феномен.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.444.5 + Ш5(0)-334

Рубрики:

Фантастичний, науково-фантастичний роман <теорія л-ри>

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Монография посвящена проблемам своеобразия, интерпретации и типологии писательской биографии (жизнеописания), рассмотренным в контексте теории и практики биографического письма Нового времени. Изучена природа биографического концептуализма, обосновывается роль биографа как автора, текстового руководящего начала - духовного, научного, художественного. Исследованы пути раскрытия "человековедческого" и собственно литературоведческого потенциала биографического письма. Рассмотрен весь комплекс современных проблем биографического изучения Анны Ахматовой (1889 - 1966).

Проаналізовано пізнавальні можливості різних форм сміху, участь гумору та іронії в мисленні, їх значущість для філософії, роль сміху у конституюванні та збереженні людської індивідуальності. Розглянуто сміх як соціокультурний феномен, питання взаємодії сміху з різноманітними його проявами у різні періоди культури - від античної доби до сучасності. Описано варіанти сміху, сучасні явища сміхової культури: функціонування сміху в сферах політики, християнських традиційних цінностей, public relations. Висвітлено специфічні риси використання комічного в творчості Шекспіра та казахському фольклорі, в комедії болгарського Відродження та російській класичній літературі, а також літературі абсурду та сучасних анекдотах.

Проанализированы познавательные возможности разных форм смеха, участие юмора и иронии в мышлении, их значимость для философии, роль смеха в конституировании и сохранении человеческой индивидуальности. Рассмотрены смех как социокультурный феномен, вопросы взаимодействия смеха с разнообразными его проявлениями в разные периоды культуры - от античной эпохи до современности. Описаны варианты смеха, современные явления смеховой культуры: функционирование смеха в сферах политики, христианских традиционных ценностей, public relations. Освещены специфические черты использования комического в творчестве Шекспира и казахском фольклоре, в комедии болгарского Возрождения и русской классической литературе, а также литературе абсурда и современных анекдотах.

Освещены теоретические и историко-литературные аспекты переосмысления традиционных сюжетов, образов и мотивов в фантастике ХХ ст. Проанализировано своеобразие трансформации мотивов путешествий во времени, бессмертия, двойничества, контакта с инопланетянами, темы роботов, альтернативных и параллельных миров.

Розглянуто шляхи встановлення взаємозв'язків між мистецтвом слова та театром. Запропоновано методичну систему роботи, яка сприяє поєднанню аналізу драми як особливого літературного тексту та твору, призначеного для сцени, а також визначенню доцільності можливих форм і методів звернення до театру в процесі літературної освіти та розвитку школярів.

Розглянуто питання, що стосуються оригінальної радіоп'єси, зокрема, ролі та значення даного мистецтва, особливості його створення. Розкрито суть поняття оригінальної радіоп'єси як драматичного твору, написаного спеціально і виключно для радіомовлення з урахуванням специфіки утворення звукового образу і технічних особливостей передачі інформації акустичними каналами.

Рассмотрены вопросы, касающиеся оригинальной радиопьесы, в частности, роли и назначения данного искусства, особенностей его создания. Раскрыто содержание оригинальной радиопьесы как драматического произведения, написанного специально и исключительно для радиовещания с учетом специфики создания звукового образа и технических особенностей передачи информации по аккустическим каналам.

Розкрито іманентну природу та суть понять утопії й антиутопії. На підставі широкого контекстологічного та порівняльно-зіставного аналізу розглянуто їх основні функції, жанрову своєрідність, жанровизначальні риси поетики. Визначено категорію жанру як конкретно-історичну. Наведено номінацію жанрового різновиду "пантопія". Висвітлено проблему соціальної рівності. У генологічному контексті проаналізовано поему-феєрію П.Тичини "Прометей" та роман В.Винниченка "Сонячна машина".

Раскрыты иманентная природа и сущность понятий утопии и антиутопии. На основании широкого контекстологического и сравнительно-сопоставительного анализа рассмотрены их основные функции, жанровая своеобразность, жанроопределительные черты поэтики. Определена категория жанра как конкретно-историческая. Приведена номинация жанровой разновидности пантопии. Освещена проблема социального равенства. В генологическом контексте проанализированы поэма-феерия П.Тычины "Прометей" и роман В.Винниченко "Солнечная машина".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(0)-334

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено закономірності розвитку засобів вираження в жанрах літературного і мальовничого портретів на основі комплексного поняття "стиль епохи" різних історичних періодів /XI - ХVІІІ ст./.

Выявлены закономерности развития средств выражения в жанрах литературного и живописного портретов на основе комплексного понятия "стиль эпохи" разных исторических периодов / XI - ХVІІІ вв./.

The regularities of development of agents of expression in genres of literary and picturesque portraits are detected on the basis of complex concept " style of epoch " of the miscellaneous historical seasons(terms) / XI - ХV ІІІ вв./.

Розглянуто розгорнуту систему зв'язків, які виникають між мистецтвом драматургії та культурним контекстом певної країни за конкретної історичної доби. Наведено результати дослідження особливостей драматургії американського автора Т.Уїльямса, а також явищ мистецького, соціального, національно- та регіонально-культурного життя США й окремих європейських країн у XX ст.

Рассмотрена развернутая система связей, возникающих между искусством драматургии и культурным контекстом определенной страны в конкретный исторический период. Приведены результаты исследования особенностей драматургии американского автора Т.Уильямса, а также ряда явлений культурной, социальной, национально- и регионально-культурной жизни США и отдельных европейских стран в XX в.

Проаналізовано різні буттєві та пізнавальні ситуації, що викликають сміх, а також його дію в різних вимірах соціального буття людини. Наведено результати дослідження різноманітних варіантів комічного в різних видах мистецтва від ранніх фольклорних форм до найсучасніших мистецьких досягнень. Висвітлено аспекти сміхової культури за матеріалами сучасних подій в Україні, актуальність проблематики сміху та спроможність людини на основі вивчення її поведінки визначити індивідуальне пізнання та існування, а також соціальне буття суспільства.

Проанализированы разные бытовые и познавательные ситуации, вызывающие смех, а также его действие в разных измерениях социального бытия человека. Приведены результаты исследования разнообразных вариантов комического в разных видах искусства от ранних фольклорных форм до современных художественных достижений. Освещены аспекты смеховой культуры по материалам современных событий в Украине, актуальность проблематики смеха и способность человека на основе изучения его поведения определить индивидуальное познание и существование, а также социальное бытиё общества.

Проаналізовано прояви сміхової культури в різні часи життя людства, які реалізують певні універсальні структури, архетипи персонажів і дій. Розглянуто питання семантики і герменевтики сміху. Висвітлено семантичні засади сміху як певного смислового ефекту, філософські концепції сміху - від античності до сучасної герменевтики, механізми сміхової творчості, наративні засади смішного, закономірності реагування людини через сміх на відхилення від стандартних процесів об'єктивації. Наведено порівняльну характеристику прояву сміху в різних національних культурах, мистецтві карикатури і літератури, а також в мистецтві різних національних традицій: української, казахської, грузинської, французької.

Проанализированы проявления смеховой культуры в разные периоды жизни человечества, реализующие определенные универсальные структуры, архетипы персонажей и действий. Раскрыты древние истоки фигур циркового клоуна, юродивого, скомороха. Рассмотрены вопросы семантики и герменевтики смеха. Освещены семантические основы смеха от определенного смыслового эффекта, философские концепции смеха - от античности до современной герменевтики, механизмы смехового творчества, нарративные основы смешного, закономерности реагирования человека через смех на отклонения от стандартных процессов объективации. Приведена сравнительная характеристика проявления смеха в разных национальных культурах, искусстве карикатуры и литературы, а также в искусстве разных национальных традиций: украинской, казахской, грузинской, французской.

На підставі результатів структурного аналізу текстів художньо-біографічної прози, зокрема, Л. Адлера, Ю. Андруховича, П. Загребельного, А. Моруа, розглянуто наративні особливості даного виду документалістики, визначено характер взаємодії автора та читача на текстовому рівні. Уточнено термінологічний апарат, розширено теоретичну класифікацію художньо-біографічної прози, вперше уведено такі поняття, як біографічна лагуна, біографічна мозаїка, змістовно-смислові художні біографії, формалізовані життєписи.

На основе результатов структурного аналізу текстов художественно-биографической прозы, в частности, Л. Адлера, Ю. Андруховича, П. Загребельного, А. Моруа, рассмотрены нарративные особенности данного вида документалистики, определен характер взаимодействия автора и читателя на текстовом уровне. Уточнен терминологический аппарат, расширена теоретическая классификация художественно-биографической прозы, впервые введены такие понятия, как биографическая лагуна, биографическая мозаика, содержательно-смысловые художественные биографии, формализированные жизнеописания.

Вперше в літературознавстві запропоновано новий підхід до досліджень категорії sacrum, сакрального у художній літературі, розглянуто гіпотезу про фрактальну природу цієї категорії. Описано динамічну фрактальну модель-матрицю категорії sacrum, яка дозволяє системно досліджувати, аналізувати й інтерпретувати ірраціональні та раціональні вияви сакрального в художній літературі. Запропоновано методологічні стратегії літературознавчих досліджень sacrum, які уможливлюють окреслення діахронічних трансформаційних процесів, змін поетики та стилістичних засобів у реалізації окремих елементів сакрального в художньому тексті, спроб художнього освоєння й осмислення даної категорії в різних літературах європейської традиції.

Впервые в литературоведении предложен новый подход к исследованиям категории sacrum, сакрального в художественной литературе, рассмотрена гипотеза о фрактальной природе этой категории. Описана динамическая фрактальная модель-матрица категории sacrum, позволяющая системно исследовать, анализировать и интерпретировать иррациональные и рациональные проявления сакрального в художественной литературе. Предложены методологические стратегии литературоведческих исследований sacrum, которые делают возможным очерчение дияхронических трансформационных процессов, изменений поэтики и стилистических средств в реализации отдельных элементов сакрального в художественном тексте, попыток художественного освоения и осмысления данной категории в разных литературах европейской традиции.

Розглянуто проблему мовної категоризації з позицій когнітивно-дискурсної парадигми, визначено концептуальні типи детективного дискурсу та фреймове співвідношення його базових концептів.

Проанализировано творчество поэтов, живущих на разных меридианах, но с общими философскими взглядами. Полученные результаты исследования являются релевантными и валидными для понимания языковой картины мира Ницше, Рамиева и Бальмонта.

Виявлено лінгвокогнітивні особливості функціонування концепту БАГАТСТВО у англосаксонській міфопоетичній картині світу. Особливу увагу приділено аналізу структури представлення досліджуваного концепту за допомогою пропозицій, фреймів, сіток. Запропоновано новий тип фрейму - об'єктоцентричний фрейм - і вибудовано концептуальну структуру лексико-семантичного поля БАГАТСТВО у англосаксонській міфопоетичній картині світу.

Розглянуто роль театрального краєзнавства в осягненні драматичних творів. Набуває актуальності проблема методичного забезпечення цього процесу за умов профілізації шкільної літературної освіти. Визначено принципи, зміст, підходи до організації театрального краєзнавства в школі, з'ясовано роль запропонованих методичних засобів у формуванні та розвитку інтерпретаційної компетенції старшокласників засобами драматичного мистецтва. Запропоновано методичну систему вивчення зарубіжної драматургії у контексті театральних інтерпретацій. Розроблена методика враховує досвід місцевих театрів у читанні класичної драматургії та пропонує підвищення читацької компетенції школярів.