Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Вел)-334

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж69543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Вел)-334

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж69543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено дослідженню еволюційних змін зображення світу речей в англійській художній прозі XVIII - XX століть. За результатами комплексного композиційно-структурного та лексико-семантичного аналізу розроблено загальну характеристику мовних особливостей текстових форм і способів зображення світу речей для різних літературних напрямків зазначеного періоду. У композиційно-структурному плані простежено зміни об'єму та модифікації структури текстових форм; у лексико-семантичному плані досліджено виділені в описах семантичні ознаки та лексико-стилістичні засоби їх репрезентації. Розглянуто зв'язок мовних засобів зображення світу речей із його функціональним навантаженням, ідейно-прагматичною спрямованістю твору, індивідуальним авторським стилем та стильовими константами певної літературної епохи. Встановлено, що вибір засобів літературного зображення світу речей обумовлений екстралінгвістичними факторами, а саме, загальною культурологічною ситуацією епохи та процесом взаємодії літератури з іншими видами мистецтва.

Проаналізовано тенденції критичного перегляду і реінтерпретації різноманітних аспектів гендерної асиметрії у творах сучасних британських письменниць. Простежено зв'язок їх прози з явищем жіночої готики, розглянуто особливості модифікації готичного дискурсу і посилення його деконструктивістського потенціалу у феміністичній літературі. У процесі дослідження художнього матеріалу й есеїстики А. Картер, Ф. Велдон і Дж. Вінтерсон встановлено корелятивні зв'язки між британською літературною пропозицією і (пост)феміністичними концепціями (Е. Сіксу, Ю. Крістевої, Дж. Батлер, Р. Брайдотті), низкою постмодерністських концепцій (Ж.-Ф. Ліотара, Ж. Бодріяра, М. Фуко, С. Жижека). Визначено ключові елементи конфігурації жіночого письма кожної з письменниць (зокрема, адаптація сюрреалістичного досвіду в інтелектуальній прозі А. Картер, епатажна контроверсійність фемінізму Ф. Велдон, практика спіральної нарації і постмодерністський романтизм Дж. Вінтерсон).

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4ВЕЛ)-334

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: РА346579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Комплексно досліджено поетику історографічної металітератури Великобританії 1980 - 1990-х рр. Визначено провідні поетикальні характеристики історіографічної металітератури, представленої у творчості британських письменників-постмодерністів П. Акройда, А. Байєтт, Р. Трімейн і Дж. Вінтерсон. Проаналізовано різні версії художньої реалізації постмодерної концепції історії, розгорнуті у розглянутих романах. Розглянуто динаміку історичної думки в європейській культурній традиції та зроблено висновок про постмодерну концепцію історії (перервність, хаотичність, децентрацію, деієрархіхацію) як теоретичну базу історіографічної металітератури. На підставі результатів проведених наукових досліджень визначено характеристики постмодерністського історичного роману. Проведено текстуальний аналіз поетикальних домінант обраного пласту романістики (романи про добу англійського Ренесансу та вікторіанства), акцентовано на соматичному та науковому кодах, з'ясовано головні принципи хронотопної організації та функції оповідних стратегій у поетиці аналізованих текстів.

Розглянуто проблему втілення релігійно-філософської проблематики в романах Г.Гріна, І.Во, А.Мердока, У.Голдінга, М.Спарк, Дж.Фаулза 1950 - 70-х рр. Досліджено семантичну та жанрово-поетологічну своєрідність роману з релігійно-філософською проблематикою як художнє явище доби постмодернізму та "новітнього реалізму" в сучасній англійській літературі. Показано, що реальність постає в уяві сучасних митців складною, мінливою, суперечливою; її складовою також є "духовна реальність". Останнє є підгрунтям роману з релігійною проблематикою. Визначено специфіку образу героя, конфлікту та сюжету, змістовно-формальні константи, що об'єднують твори авторів у виразно виділену жанрову групу, розглянуто семантично-образні пласти у романі з релігійно-філософською проблематикою.

Розглянуто закономірності художньої специфіки неоромантичної стильової течії у рамках міжлітературного процесу кінця XIX - початку XX ст. шляхом окреслення типології наративного дискурсу неоромантичної прози в обох літературах та аналізу основних елементів ритуально-міфологічної поетики, що стало результатом проекції архетипної моделі на художню прозу неоромантизму. Висвітлено національні особливості українського та англійського неоромантизму у плані їх типології, встановлено основні тенденції та розкрито їх значення з метою подальшого розвитку світової літератури XX ст.

Досліджено різнобічний вплив "готичного роману" на подальший розвиток англійської прози ХІХ ст. Розглянуто готику в межах національного історико-літературного процесу як живу традицію у її становленні та трансформації. Водночас визначено її як цілісну художню систему з певними константами поетики, естетики та філософії. Проаналізовано етапи еволюції готики, особливості та форми її вкорінення в інших жанрах, стилях. Утворений романами Дж. Остен, Т.Л.Пікока, М.Шеллі, Ч.Діккенса, новелами О.Уайльда, Г.Джеймса діахронічний ряд дозволив зробити висновки як щодо синтезу готики з провідними художніми напрямами ХІХ ст. - романтизмом, критичним реалізмом, неоромантизмом, естетизмом, так і щодо своєрідності індивідуально-авторського осмислення готичної спадщини. Особливу увагу приділено з'ясуванню жанрової специфіки пародії на роман жахів, відбиттю в ній рис готичної поетики.

Рассмотрены вопросы зарождения и развития антиутопии в англо-американской литературе. Раскрыты генетические связи утопии и антиутопии. Проанализированы соотношения антиутопии с социально-политической характеристикой различных эпох. Уделено внимание творчеству таких авторов, как Т. Кампанелла, О. Хаксли, М. Этвуд. Ф. Бэкон, Дж. Оруэлл, Г. Уэллс, Г. Видал, Б. Маламуд, П. Остер, Э. Эбби, Ш. Теппер, М. Хьюз.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4ВЕЛ)-334

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: РА378732 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано шляхи створення наочності зображення світу речей, що становить фон літературної дії, в художніх творах сучасної англійської та американської літератури. Розглянуто мовні засоби, які передають сенсорні властивості зображуваних об'єктів, що сприймаються різними органами чуттів, зокрема нюхом. Досліджено роль цих сенсорних образів у конкретизації зображення та в реалізації ідейно-тематичного змісту творів.

Проанализированы способы создания наглядности изображения мира вещей, составляющего фон литературного действия, в художественных произведениях современной английской и американской литературы. Рассмотрены словесные средства, которые передают сенсорные свойства изображаемых объектов, воспринимаемые разными органами чувств, в частности обонянием. Исследуется роль данных сенсорных образов в конкретизации изображения и в реализации идейно-тематического содержания произведений.

The article deals with ways of creating a visual depiction of man-made nature, which forms a setting of a literary action, in the works of the modern English and American fiction. Language means of representation of the objects' sensory qualities, perceived by different organs of sense, in particular by the olfactory are examined. The role of these sensory images in giving concrete expression to the portrayal, as well as in the representation of the idea content of the novels is investigated.

Мета роботи - дослідження особливостей англійського готичного роману, зокрема історії та еволюційних змін в авторському наративі і художньому діалозі цього жанру в XVIII - XXI ст. Вивчено авторський монолог і художній діалог у процесі розвитку, починаючи з другої половини XVIII ст. до наших днів; еволюційні зміни морфологічної та синтаксичної організації авторського монологу та художнього діалогу в готичних романах. Встановлено відмінності в морфологічній і синтаксичній структурі англійського готичного роману в діахронії. Визначено, що домінуючі літературні традиції розглянутих епох не впливають на загальну структуру тексту готичного роману. Цей факт свідчить про те, що жанр готичного роману є консервативним і характерним незалежно від часу творення тексту. Щодо лексичної структури, варто відзначити, що на початку розвитку жанру в готичних романах було набагато більше високої лексики. Втім, архаїзми та історизми також можуть бути включені в сучасний текст для створення характерної атмосфери готики. Складносурядні, складнопідрядні та ускладнені прості речення наявні найчастіше в готичних романах як у XVIII, так і у XXI ст. Відбувається повільний процес спрощення структури, що є однією з особливостей жанру. Отже, готика покликана задовольняти високим естетичним критеріям. Діалектичну єдність форми та змісту відрізняє вишуканість і безпрецедентність.

Здійснено спробу проаналізувати лексико-семантичні стилістичні прийоми, які номінують категорію емотивності у прозових творах англійських авторів-чоловіків XIX та XXI ст. Виділено й охарактеризовано 3 групи стилістичних прийомів: метафори, образні порівняння та епітети.

Мета роботи - встановлення літературно-художньої специфіки англомовного готичного роману як позачасової жанрової категорії. Художній текст англомовного готичного роману в процесі його розвитку, починаючи з часів його зародження (другої половини XVIII ст.) до наших днів. Предметом вивчення виступають літературно-художні особливості жанру такого роману в англійській літературі. Результатом проведеного дослідження стало виявлення специфічних ознак, притаманних англомовним готичним романам. На позначення готичного роману в англійському літературознавстві використовують терміни "romance" та "Gothic novel". Перший термін пов'язаний із середньовічним лицарським романом, побудованим на казково-фантастичних пригодах ідеальних героїв. Другий вказує на більш сучасну романну природу цього жанру та художні особливості твору. Роман Х. Уолпола "The Castle of Otranto" та Д. Коутс "The Haunting of Gillespie House", написані у XVIII ст. та XXI ст. відповідно, попри майже три сторіччя, що розділяють їх, мають багато спільних сюжетно-композиційних рис: засоби створення образів, атмосфери дійства, описи внутрішнього та зовнішнього простору, сюжетні ходи. Спільними для романів давнього й сучасного часу написання є незвичайний хронотоп, перемога головних героїв над потойбічними силами, близькість персонажів до смерті та потойбічного світу і щасливий фінал. Таким чином, готика, незважаючи на зовнішню жахливість, містить у собі гуманістичне начало, що допомагає читачеві повірити в себе та відчути гармонію світу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Вел)-334

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: ДС47749 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено стратегії ввічливості чоловіка як маскулінного екзостереотипу в дискурсі британських жіночих романів, виявлено тенденції їх історичного варіювання у XVIII - XXI ст. Увічливість визначено як культурно закорінену регулятивну комунікативну категорію неонтологічної природи, сукупність знань про норми комунікативної поведінки та результат їх оцінювання, що забезпечує гармонійне і безконфліктне спілкування відповідно до історичної, гендерної та етнокультурної специфіки дискурсу і реалізується у стратегіях зближення та дистанціювання історично змінним набором вербальних і невербальних засобів. З'ясовано, що серед стратегій увічливості дискурсивної особистості чоловіка історично незмінною виявилась стратегія дистанціювання "Запитуй, ухиляйся". Увічливість чоловіка історично змінюється від домінування стратегій зближення у XVIII ст. до віддалення у XIX ст. і до зближення у XX - XXI ст. Історичне варіювання ввічливості залежить від гендерної ролі адресата та виявляється у різних наборах стратегій увічливості і частоті їх уживання у спілкуванні з жінками та з чоловіками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Вел)-334

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: ДС47749 Пошук видання у каталогах НБУВ