Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.12-71 + Ш5(4РОС)-334

Рубрики:

Російська мова

Література

Шифр НБУВ: ДС50775 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассматриваются современные методики изучения и прогнозирования профессиональной компетентности экскурсовода, история ботанических экспедиций Никитского ботанического сада, история строительства Ливадийского дворца и Ливадийской Крестовоздвиженской церкви. Описываются путешествия в Крым конца XVIII-середины XIX вв., путешествие Ибн Баттуты в столицу Золотой Орды через Крым, морской переход из Феодосии в Гурзуф, путешествие по Крыму А.М.Фадеева, С.В.Рахманинова, Никанора Чернецова. Освещены проблемы иностранцев в Крыму, их права и обязанности.

Встановлено концептуальні засади еволюційно-стилістичної парадигми у лінгвостилістичних і літературознавчих дослідженнях, а саме у стилістиці байки як жанру та типу тексту, які базуються на системно-структурному та синергетичному підходах. Еволюцію стилю німецької байки досліджено з погляду теорії самоорганізації систем. З'ясовано, що синергія стилю обіймає всі рівні системи "соціально-мовленнєве середовище - мова - байка - стиль - архетип". Проаналізовано еволюцію стилю німецької віршованої байки протягом 8 сторіч з виокремленням декількох епох: Середньовіччя, Гуманізму, Реформації, Бароко, Просвіти, XIX та XX ст. Запропоновано базову модель еволюції стилю й відповідні моделі за епохами, в яких враховуються головні соціальні, тематичні, стильові атрактори та відповідні стилістичні засоби, а також стильові риси. Розроблено еволюційно-стильову типологію байки: виокремлено головні стильові архетипи, які складалися й еволюціонували протягом сторіч та існують і в наш час: риторично-стислий, поетично-розважальний, соціально-критичний, дитячої та юнацької байки, жартівливо-комічної байки, сучасної абстрактно-інтелектуальної байки з глобалізованим образно-символічним значенням. Здійснено стилістико-порівняльний аналіз еволюції німецької, української та російської байок, у процесі якого застосовано розроблену методику класифікації образів-символів за їх семантичною ємністю та методику виокремлення й опису стильових архетипів. З'ясовано, що еволюція стилю німецької, української та російської байок відбувається за однаковими літературознавчими законами.

Проаналізовано особливості вираження авторської позиції у творах Л.Леонова 1920 - 1930-х рр. Значну увагу приділено міфічному елементу в баладах зарубіжних і російських поетів: Й.В.Гете, В.Жуковського, О.Пушкіна, М.Лермонтова, гоголівським комедіям у структурі фейлетонів О.Т.Аверчикова, а також образу Смерті у російській поезії першої половини XIX ст.

Досліджено маловідомі антинігілістичні романи М.С.Лєскова "Нікуди" та "На ножах" у працях російських і українських літературознавців післяреволюційного періоду. Розглянуто особливості художнього методу А.Платонова у типологічному зіставленні з модерністськими концепціями. Детально проаналізовано біблійну герменевтику І.Галятовського, а також мотив швидкоплинності та марності людського життя у творах І.Левади.

С исчерпывающей полнотой представлена история восприятия великого итальянского поэта-гуманиста Ф.Петрарки в России предпушкинской поры, а также дан обзор его европейской рецепции. Проанализированы основные этапы истории европейского петраркизма - главного течения в лирической поэзии Ренессанса, подчеркнута роль Ф.Петрарки в развитии всемирной литературы.

Проаналізовано механізм формування та розгортання функціонально-семантичної категорії тривалості на рівні абзацу як макроструктурного компонента російського художнього текстy. Зазначена категорія виникає внаслідок накопичення функціональної семантики тривалості та спостережена у макроструктурах, представлених мовою автора або персонажа та є комплексною системою взаємодії авторської оповіді та мови персонажів.

Досліджено специфіку відображення концептів "добро" та "зло" в російській мовній картині світу. Доведено, що інформація про добро та зло репрезентується в одиницях номінації, символах, а також словах, які логічно або асоціативно пов'язані з номінуванням. Охарактеризовано модель логічної та семасіологічної структури лексико-семантичних груп іменників і прикметників на позначення добра та зла. Встановлено причини відсутності дзеркального співвідношення лексичних парадигм "добро" та "зло". Виявлено корпус символів добра та зла. Визначено шляхи формування символічних значень. Запропоновано оригінальний підхід до розмежування символічних та образних значень. Висвітлено мовні засоби репрезентації концептів добра та зла в художньому тексті. Відображено індикатори - мовні засоби, які сприяють пізнаванню концептів у тому випадку, коли номінанти "добра" та "зла" відсутні.

Исследованы функции нетранслитерованных латинизмов в творчестве Пушкина. Раскрыты способы выражения авторской оценки в "Сказке о рыбаке и рыбке". Рассмотрена эволюция жанра элегии. Освещены античные традиции в поэзии А.С.Пушкина и роль античных мотивов в гоголевском "Тарасе Бульбе". Проанализировано влияние политико-правовых учений античности на формирование идеологии самодержавия России. Отражена платоновская философия в творчестве М.А.Волошина.

Проанализировано пушкинское наследие, освещены проблемы его поэтики. Описана специфика пушкинского байронизма. Раскрыта настоящая причина дуэли Онегина с Ленским. Рассмотрены проблемы русской литературы, жанра в эпоху русского барокко, славянский вопрос на страницах газеты "Россия и славянство".

Запропоновано принципово нове визначення такої фундаментальної категорії літературознавства, як "літературний процес", розкрито поняття "тип літератури" та "тип художньо-літературної свідомості" як найбільших одиниць членування літературного процесу, а також охарактеризовано їх співвідношення з поняттям "літературний напрям", "художній метод", "літературна течія", "стиль". Обгрунтовано принципово нову концепцію розвитку російської літератури ХІХ - ХХ ст. у співвідношенні з розвитком європейської літератури, виявлено ряд закономірностей, що обумовили еволюцію російської словесності. Запропоновано нову періодизацію історії російської літератури ХІХ - ХХ ст. Досліджено еволюцію природи слова, твору, стилю, жанру, творчості та деяких інших літературних феноменів як процес, обумовлений конкретними загальнокультурними закономірностями.

Розглянуто питання про стиль письменника В.Т.Наріжного. Висвітлено основні напрямки вивчення творчості М.Гоголя, описано принципи "нової естетики" в його пізній творчості. Розкрито функцію іконографії в новій естетиці письменника. Проаналізовано розвиток української літературної культури бароко та російської літератури XVII - ХІХ ст.

Рассмотрен вопрос о стиле писателя В.Т.Нарижного. Освещены основные направления изучения творчества М.Гоголя, описаны принципы "новой эстетики" в его позднем творчестве. Раскрыта функция иконографии в новой эстетике писателя. Проанализировано развитие украинской литературной культуры бароко и российской литературы XVII - ХІХ вв.

Запропоновано новий інтегрований підхід до вивчення інтимізації художнього мовлення. Спираючись на теорію лінгвістики наративу, у дослідженні представлено цілісну картину конструювання й функціонування інтимізації в українській та російській художній розповіді другої половини XIX - першої половини XX ст., здійснено аналітичний розгляд цього періоду в розвитку наративних форм художнього мовлення. Значну увагу приділено розкриттю механізмів лінгвопоетичного та наративного кодів інтимізації крізь призму антропоцентризму та текстоцентризму. Наведено визначення інтимізованого тексту як ієрархічно організованого сегмента авторського художнього мовлення, в різних типах якого міститься концептуальна, комунікативно-прагматична, фактуральна, імпресивна та естетична інформація. Специфіка наповнення художньої інформації відображає індивідуальні особливості авторської моделі світу, яка зумовлюється наративною формою, фокалізацією та позицією наратора. Зроблено спостереження за функціями наратора, які засвідчили тенденцію до імпліцитності автора твору в історико-типологічній перспективі розвитку української та російської художніх літератур. Відзначено, що способи та прийоми інтимізації залежать від наративної форми та визначаються фокалізацією. Установлено, що гетеродієгетична наративна форма супроводжується імпліцитними засобами інтимізації, зокрема, підтекстом, асоціативною когезією, передтекстовими пресупозиціями, а в гомодієгетичній оповіді авторська модель трансформується через експліцитний інтимізуючий потенціал фігури наратора. З застосуванням лінгвопоетичного аналізу-інтерпретації інтимізованих

Рассмотрены актуальные проблемы литературоведения: поэтики, диалога литератур (интерпретация и рецепция), литературы в социокультурном пространстве слова, знака, дискурса. Описана символическая структура проповеди в Слове о Законе и Благодати. Освещены традиции символизма в русской прозе рубежа ХХ - ХХІ вв. Изложен концепт "культура" в критическом сознании русских поэтов-символистов. Проанализировано литературно-критическое наследие философа-идеалиста В.С.Соловьева в социокультурном контексте эпохи.

Рассмотрены вопросы импрессионизма в лирике И.Анненского и А.Рембо. Освещена тема вечности в крымских произведениях А.Бунина. Проанализированы жанровое своеобразие и пути развития русского очерка рубежа ХІХ - ХХ ст., проблема сохранения языкового многообразия современного мира. Описан архетипический образ "подпольного героя" в романе Ф.М.Достоевского "Бесы".

Освещен жизненный путь и творческая деятельность М.А.Максимовича - литератора, историка древнерусской литературы, поэта. Проанализированы его произведения, в частности, книга "Главные основания зоологии как науки о животных" (1824 г.), сборник "Малороссийские песни". Описано участие писателя в "Обществе целомудрия", освещена его деятельность в "Литературной газете". Приведены некоторые произведения из литературного наследия писателя, в частности, стихи, художественная проза, литературно-критические и литературоведческие статьи.

Освещена жанровая динамика литературы. Рассмотрены вопросы критической интерпретации в мемуарах русской эмиграции 1920 - 1940 гг. Описана жанровая природа циклических образований в ранней лирике К.Бальмонта. Проанализированы поэзия Б.Пастернака в контексте традиции метафизического стиля эпохи барокко, художественная специфика русского литературного постмодернизма. Раскрыты философско-эстетические аспекты изучения литературы.

Рассмотрены актуальные проблемы развития и функционирования русского языка в Украине, а также особенности преподавания языка и литературы в школах и вузах. Раскрыта роль фактора установки в речемыслительном процессе. Проанализированы особенности формирования профессиональной готовности студентов к преподаванию литературы, а также использования игровой деятельности при изучении литературы. Освещена проблема культурной идентичности в украинской школе с русским языком обучения.

Освещены проблемы современной интерпретации художественного наследия Л.Н.Толстого, описаны особенности нарративной структуры повести писателя "Смерть Ивана Ильича", её семантика и художественная функциональность. Рассмотрены вопросы поэтики русской литературы ХХ в., проблема мифологических основ поэтики Л.Н.Толстого в "Народных рассказах" и А.Платонова в "Котловане". Раскрыты интертекстуальные аспекты поэтики эпиграфа в русском романе. Приведены результаты экспериментально-фонетического исследования ритмической организации звучащей поэтической речи.

Проведено исследование мировой художественной литературы как единого текста, создаваемого непрерывно ведущимися диалогами писателей разных эпох и различных литературных направлений. Проанализировано творческое наследие Шекспира, Э.Т.А.Гофмана, А.Дюма, Э.Золя, а также русских поэтов XVIII ст. К.Батюшкова и И.Дмитриева, классиков "золотого" XIX ст. - А.Пушкина, И.Тургенева, Ф.Достоевского, Л.Толстого, А.Чехова, Н.Куприна. Исследовано творчество известных поэтов "серебряного века" - А.Блока и А.Ахматовой. Рассмотрены литературные дискуссии представителей советской литературы и литературы русского зарубежья - В.Маяковского, Э.Багрицкого, Б.Лавренева, М.Булгакова, К.Паустовкого, И.Шмелева, Г.Иванова. Особое внимание уделено крымской теме и крымским реалиям.