Автор осмислює літературний твір як феноменалізацію креативного архетипу та архетипу Світової Гори, а також показує структурну спільність сакральних споруд та творів літератури.

Висвітлено питання теорії вірша та практичної роботи з віршованою формою. Наведено методику роботи з віршем та віршованою драматургією, що поєднує віршоритмічний, а також дійовий аналіз поетичного твору. Детально розглянуто народну систему віршування, українські народні ритми тощо.

Исследуется проблема функционирования в литературе периода становления и укрепления Московской Руси древней церковной традиции поучения. Рассматривается реализация этой традиции в различных жанрах средневековой литературы (русской афористике, лирической поэзии (гимнографии), житийной литературе, драматургии XVІІ века), важнейшие идейно-тематические блоки поучительной литературы указанного периода в контесте мировой дидактической словесности древности и средневековья. Особое внимание уделено миру семьи и частной жизни в трактовке русских средневековых писателей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.12 + Ш5(4)-34

Рубрики:

Герої. Характери <теорія л-ри>

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто одне з найцікавіших літературних явищ - драматургія обробок. Праця будується на великому і художньо-значущому літературному матеріалі (Софокл, Ж.Ануй, Б.Брехт, Леся Українка) і дає конкретні методичні поради щодо вивчення цього явища в школі.

Представлено одну з перших спроб розгляду української ліро-епічної прози ХІХ-ХХ ст. в якості явища, неподільного на сегменти з однозначною їх історичною пропискою у часі, що спонукав чи був просто причетним до їхньої першоз'яви. Цим часом автор небезпідставно вважає усе минуле українського народу, котрий якраз цьому різновиду прозового мислення передав виплекану упродовж віків мову, а з тим і художньо-духовні її скарби, які цей народ формували і берегли. Загальноцивілізаційна вартість наголошених скарбів у дослідженні розглядається на доволі широкому філолого-філософському тлі: праці Гегеля, О.Потебні, М.Бердяєва, М.Гайдеггера, К.Ясперса, К.Юнга разом із літературно-критичним спадком Д.Чижевського, С.Єфремова, М.Зерова, Ю.Шереха є органічною складовою авторських міркувань про художній феномен "українського реалізму", його духовну ауру та націєтворчий зміст.

Розглянуто теоретико-методологічні проблеми наукового пізнання епістолярних джерел. Проаналізовано епістолярну спадщину діячів української культури другої половини ХІХ - початку ХХ ст. (Д.Багалія, М.Драгоманова, П.Куліша, І.Франка, Т.Шевченка, М.Гоголя та інших) як соціокультурний феномен.

Висвітлено лінгвософські та лінгвоестетичні аспекти теорії поетичної мови, особливості еволюції образного словника поезії 10 - 30 рр. ХХ ст. Зроблено системно-типологічний аналіз віршової мови українського символізму, поезії "Розстріляного Ренесансу" 20-х рр., підрадянської, західноукраїнської та емігрантської поезії 30-х рр. XX століття.

Обгрунтовано традиційний підхід до жанру як регулятора творчої спадкоємності, пов'язаного з традицією. Розглянуто спільне і відмінне фольклорного і літературного жанрів як знаків традиції. Виявлено особливості змістовності жанрової форми двох різних систем та реалізації жанру в фольклорі і літературі. Значну увагу акцентовано на проблемі взаємодії і взаємопроникнення жанрів різних систем, яка є однією з маловивчених у сучасному літературознавстві.

Науково-методична розробка знайомить з різними поглядами в науці стосовно вивчення питань жанру і змісту літературно-художнього твору, пояснює причини наявності різних поглядів і вказує на шлях вивчення наукових питань, що намітився в теорії літератури останніми роками.

Представлено матеріали щодо різних поглядів на жанрове визначення повісті і зроблено спробу дещо пояснити її жанрові особливості та відмінність від роману й оповідання.

Висвітлено проблему жанрового пошуку російських літераторів Срібного віку. Розглянуто питання синтезу жанрів. Описано процес створення нових форм у контексті боротьби літературних шкіл та напрямів періоду ХІХ - ХХ ст.

Рассмотрена история понятия "интертекстуальность", а также его место в системе философско-эстетических координат. Доказано, что в исследованиях и интерпретациях феномена интертекстуальности отразились основные тенденции гуманитарной мысли XX в.: формализм, ортодоксальный структурализм, постструктурализм, герменевтика, деконструктивизм, рецептивная эстетика и др.

Подається аналіз фонової інформації з точки зору текстоутворюючої категорії пресупозиції, виявлені шляхи об'єктивізації категорії пресупозиції в авторському тексті і її роль в реконструкції ментально-вербальної картини світу С.Оріховського. Здійснюється виявлення внутрішньої динаміки, закладеної у творі митця. Зроблено висновок, що дослідження змістових ознак тексту і його компонентів дозволяють дати не тільки повну і об'єктивну характеристику його жанрової, стильової приналежності, ідейно-естетичного задуму, а й засобів втілення останнього в словесній канві твору. У зв'язку з цим зростає роль і значення таких найважливіших текстоутворюючих категорій, як інформативність, пресупозиція, семантична зв'язність, інтеграція, ретроспекція і проспекція. Оскільки інформативна глибина і багатоплановість художнього тексту багато в чому визначається текстоутворюючою категорією пресупозиції, вивчення її особливостей набуває особливого значення для інтерпретації й аналізу художнього тексту.

Висвітлено проблеми філософії та поетики щодо однієї з провідних тем у російській та світовій культурі - смерті. Досліджено витоки концепції смерті у російській романтичній літературі. Охарактеризовано символи смерті та безсмертя.

Проведен анализ закономерностей функционирования традиционного сюжетно-образного материала легендарного происхождения в культуре ХХ ст. Рассмотрение специфики трансформации легенд о Фаусте, Крысолове, Граале, Артуре, Агасфере и других осуществляется в контексте многообразных социально-идеологических и духовных факторов, определяющих развитие современной цивилизации. Особое внимание уделяется анализу литературного функционирования средневековых легенд о Дон Жуане. Исследуются формально-содержательные уровни переосмысления образа "всесветного любимца" в произведениях Ж.Б.Мольера, Э.Т.А.Гофмана, А.С.Пушкина, Дж.Г.Байрона, О.де Бальзака, П.Мериме, А.К.Толстого, П.Гейзе, Л.Украинки, Н.С.Гумилева, А.В.Амфитеатрова, А.Камю, К.Чапека и др.

Предложена концепция системного изучения художественного текста через аспекты проявления ядерных смыслов, что позволило все художественно значимые единицы текста рассматривать через призму целого. Изложена методика лингвостилистического исследования текста (поэтического и прозаического) в аспекте взаимосвязи ритмомелодической, интонационной и цветофоносемантической его организации.

Представлена оригинальная теория мелодии стиха как универсального смыслообразующего начала поэтической речи. Проанализированы стихотворения на русском, украинском, болгарском, английском и испанском языках, а также два "непонятных" произведения - "Медный всадник" А.Пушкина и "Двенадцать" А.Блока. Значительное внимание уделено смыслу филологического анализа художественной литературы, звуку и ритму, музыке и смыслу лирического стихотворения.

В монографии исследуется проблема соотносимости метафоры и художественного произведения в трех аспектах ее преломления: структурно-типологическом, историко-типологическом и прагматическом. Раскрывается генетическая и функциональная связь метода, жанра, сюжета и других факторов и носителей художественной целостности произведения с метафорой как универсальной фигурой постмифологического художественного мышления. Определяется роль метафоры в становлении и восприятии произведения как художественного целого, а также в формировании различных типов художественной целостности произведения в их конкретно-исторических вариациях - литературных направлениях и течениях. Особое внимание уделяется стихотворению-метафоре, в котором исследуемая проблема обретает свое наиболее репрезентативное подтверждение. Теоретический и практический анализ этого малоизученного явления мировой лирики проводится на материале русской поэзии первой половины 19 века.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.444.5 + Ш5(0)-334

Рубрики:

Фантастичний, науково-фантастичний роман <теорія л-ри>

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ