Рассматрены наиболее сложные циклы М.Е.Салтыкова-Щедрина "История одного города" и "Господа Молчалины". проанализировано своеобразие функционирования модели города в русской литературе ХІХ-ХХ вв., социально-идеологическую обусловленность ее трансформации современными писателями (А.Платоновым, Е.Замятиным, А.Зиновьевым, Д.Граниным, В.Пьецух и др.). Исследовано нравственно-психологическое своеобразие эволюции комплекса "молчалиниства" в русской литературе ХІХ В. (А.С.Грибоедов, Е.Ростопчина, М.Е.Салтыков-Щедрин).

Розглядаються питання історії й теорії літератури, суспільного й наукового життя колишньої радянської держави у другій половині XX століття. Особлива увага приділяється питанням історії російської літератури, літературної критики й журналістики, історії української літератури, російсько-українським і українсько-російським літературним взаєминам, історії української діаспори. Висвітлюються актуальні питання загального літературознавства, теорії словесно-художнього твору, теоретичні аспекти літературознавчої спадщини XX століття, проблеми методики викладання літератури у вузі та школі.

Проанализированы жанрово-стилевая организация повести Л.Андреева "Мысль", ницшеанские мотивы в "Уединенном" В.В.Розанова, повесть А.Платонова "Епифанские шлюзы" в контексте культурологических идей своего времени, некоторые особенности композиционно-речевой организации стихотворений И.А.Бунина, концепция жизни и человека в книге Т.Капоте "Музыка для хамелеонов". Охарактеризованы произведения А.Гайдара в аспекте теории девиантного поведения несовершеннолетних, поэтика импрессионизма в поэзии и прозе О.Мандельштама, образы псевдореволюционеров в романе Н.С.Лескова "Некуда", роль французских мотивов в разработке образов интерьера в творчестве И.С.Тургенева на материале романа "Новь", жанровые особенности мемуаристики.

По-новому розглянуто національно-патріотичні та релігійно-філософські аспекти творчості "Руської Трійці", Т.Шевченка, П.Куліша, осмислено набуток донедавна заборонених в Україні письменників-емігрантів Б.Лепкого, Є.Маланюка, О.Ольжича, О.Теліги, Ю.Дарагана, О.Лятуринської, О.Стефановича. Досліджено грані образу часу у поетичній думці Ліни Костенко, вперше в українському літературознавстві висвітлено філософсько-художні шукання польської поетеси, Нобелівського лауреата'96 Віслави Шимборської. Особливу увагу акцентовано на інтелектуальному потенціалі, образності, державницьких ідеалах та філософській глибині української літератури, психології митців слова.

Досліджено сатиру Булгакова як багатоаспектну, багатошарову художньо-естетичну систему, що динамічно розвивається. Розкрито найважливіші структуроутворюючі елементи сатири Булгакова, в основі яких лежать загальнолюдські культурні цінності та заповіді християнської моралі, глибокий скептицизм до революційного процесу в країні та схильність до еволюційних форм розвитку, злободенність, значущість і гострота проблематики, художні принципи й способи відображення і перетворення дійсності. Сатиру Булгакова проаналізовано в різноманітті зв'язків із творчістю попередників і сучасників - російських сатириків XIX-XX ст.

Рассматрены некоторые важные аспекты восприятия общекультурных традиций русской литературой ХІХ-ХХ вв. Особое внимание уделено осмыслению формально-содержательных уровней функционирования традиционных структур в романе И.А.Гончарова "Обломов" (жанр идиллии, хронотоп, мотив сна, мифологические символы, аллюзии и реминесценции и пр.).

Проаналізовано українсько-російські культурні взаємини у контексті постколоніальних теорій. Розкрито декілька важливих аспектів в історії обох культур з метою сучасної інтерпретації ряду класичних текстів, ролі та значення багатьох ключових постатей, введених у літературний канон. Висвітлено боротьбу з імперіалізмом в українській літературі. Охарактеризовано творчість П.Куліша, М.Драгоманова, Б.Грінченка, І.Франка.

Проанализированы украинско-российские взаимоотношения в контексте постколониальных теорий. Раскрыто несколько важных аспектов в истории двух культур для современной интерпретации ряда классических текстов, роли и значения многих ключевых личностей, введенных в литературный канон. Освещена борьба с империализмом в украинской литературе. Охарактеризовано творчество П.Кулиша, М.Драгоманова, Б.Гринченко, И.Франко.

Розкрито теоретичні засади та суть Просвітництва, розглянуто його національно-історичні різновиди. Встановлено закономірності функціонування та трансформації просвітницьких ідей в українській та російській прозі 1860 - 1880 рр., вперше здійснено їх класифікацію та систематизацію. Проаналізовано особливості використання просвітницьких теорій удосконалення людини в прозових творах українських і російських письменників. Розглянуто художню рецепцію етичної теорії "розумного егоїзму", трактування категорій розуму, добра і зла. Проведено порівняльно-типологічне дослідження модифікації характерів літературних героїв прозових творів на основі просвітницької раціоналістично-сенсуалістичної тенденції "думки правлять світом", взаємодії людини та середовища, просвітницького антропологізму. Вперше систематизовано жанрово-стильові ознаки просвітницького роману виховання в російській та українській прозі 1860 - 1880 рр.

Раскрыты теоретические основы и суть Просвещения, рассмотрены его национально-исторические разновидности. Установлены закономерности функционирования и трансформации просветительских идей в украинской и российской прозе 1860 - 1880 гг., впервые осуществлена их классификация и систематизация. Проанализированы особенности использования просветительских теорий человеческого совршенствования в прозаических произведениях украинских и российских писателей. Рассмотрены художественная рецепция этической теории "разумного эгоизма", трактовка категорий разума, добра и зла. Проведено сравнительно-типологическое исследование модификации характеров литературных героев прозаических произведений на основе просветительской рационалистично-сенсуалистической тенденции "мысли правят миром", взаимодействия человека и природы, просветительского антропологизма. Впервые систематизированы жанрово-стилистические особенности просветительского романа воспитания в российской и украинской прозе 1860 - 1880 гг.

Рассмотрена ценностная семантика художественного текста в аспекте ее продуцирования и ситуативно-сценарной значимости. На материалах произведений А.С.Пушкина, Ф.М.Достоевского, А.П.Чехова, Б.Л.Пастернака освещены важнейшие проблемы интенциального исследования ценностной семантики в художественном тексте. Раскрыта сущность понятия интенциальности в феноменологии Э.Гуссерля, определен статус реальности религиозных феноменов.

Висвітлено теоретичні та типологічні аспекти літературного процесу в Україні в ХІХ ст. Розглянуто проблеми української народної творчості на сторінках російського революційно-демократичного журналу "Современник" наприкінці 1850 - на початку 1860-х рр., проаналізовано російсько-українські літературні взаємозв'язки, проблематику шевченкознавства та огієнкознавства.

Освещены теоретические и типологические аспекты литературного процесса в Украине в ХІХ ст. Рассмотрены проблемы украинского народного творчества на страницах русского революционно-демократического журнала "Современник" в конце 1850 - начале 1860-х гг., проанализированы российско-украинские литературные взаимосвязи, проблематика шевченковедения и огиенковедения.

Приведены сведения о жизни и научной деятельности Л.Г.Фризмана, проанализированы основные этапы профессионального становления ученого. Представлены материалы о литературной деятельности Е.Баратынского, А.Пушкина, М.Лермонтова, П.Катенина. Приведены результаты исследований творческого наследия декабристов, а также литературных и критических произведений Д.Мережковского, А.Галича, Б.Окуджавы и Б.Чичибабина. Проанализированы особенности развития жанра романтической элегии в русской литературе (на примере изучения произведений В.Жуковского, К.Батюшкова, Е.Баратынского).

Освещены проблемы русской литературы ХІХ - ХХ ст. в её взаимодействиях с другими национальными литературами. Рассмотрены вопросы краеведения, проблема интеллигенции в творчестве известного русского писателя второй половины ХІХ ст. В.М.Гаршина. Проанализированы военная тема в произведениях В.М.Гаршина и Н.С.Гумилева, античность в творчестве Н.С.Гумилева, тип деловой женщины в драматургии М.Арбатовой.

Показано развитие антитоталитарных идей в различных звеньях русского литературного процесса ХІХ и ХХ ст. Проанализированы произведения М.Булгакова, Б.Пастернака, К.Комарова, А.Солженицына, Н.Бердяева, А.Ахматовой, Н.Заболоцкого, А.Тарковского з точки зрения тоталитарных идей. Рассмотрена проблема тоталитаризма в русской драматургии 1960 - 1980 гг., показано ее влияние на сферу сельской жизни (комедия белорусского драматурга А.Макаренка "Таблетку под язык", пьеса башкирского писателя А.Абдуллина "Тринадцатый председатель", пьеса Э.Радзинского "Наш Декамерон"), а также истинное положение рабочего класса (пьеса В.Розова "В день свадьбы", А.Кудрявцева "Иван"). Рассмотрено художественное изображение человека тоталитарного общества в прозе А.Зиновьева, раскрыты аспекты художественного решения темы в творчестве Ф.Горенштейна.

Описана уровневая система лингвофилософских категорий. Освещена семантическая парадигма логико-семантических пропозитивов. Рассмотрена телеология лингвофилософских систем и парадигм. Проанализированы лингвофилософские формы культуры мышления.

Рассмотрены основные этапы и направления изучения мифопоэтики в фольклористике и литературоведении, вопросы установления методологических принципов, разъясняющих поэтическую функциональную сущность мифопоэтики. Освещены специфика функционирования фольклора как поэтической системы, трансформирующий и поэтически структурирующий миф, и специфика мифофольклорных и фольклорно-литературных связей, образующих функциональное мифопоэтическое единство. Изложены закономерности устнопоэтического бытования текста, раскрыты мифопоэтические свойства словесного художественного образа и образности. Охарактеризованы смысловой, генетический, функционально-типологический, семиотический уровни жанровой системы, предложена ею типологическая классификация.

Проанализировано творчество английского писателя периода европейского модернизма - Дэвида Герберта Лоуренса (1885 - 1930). Освещены творческие связи Д.Г.Лоуренса с писателями русского классического реализма: Ф.М.Достоевским, Л.Н.Толстым и А.П.Чеховым.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Рос)5-326 + Ш5(4Рос)6-326 + Ш400.221.6

Рубрики:

Література

Реалізм. Критичний реалізм <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Рос)5-324 + Ш5(4Укр)5-4 + Ш5(4Пол)-324

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Определены "нереалистические" составляющие русской реалистической литературы ХІХ в.: архетипы, мифы, символы. Особое внимание уделено присутствию в произведениях реалистов-классиков архаического "текста", который рассматривается как своеобразный интертекст, "бессознательная мифология", когда в ткань литературного произведения вплетены архаические схемы, образы, мотивы, позволяющие трактовать произведение глобально, исходя из общечеловеческих онтологических представлений о мире и человеке.

Рассмотрено формирование представлений о врачебной этике на материалах русской классической литературы.

Розглянуто формування уявлень про лікарську етику на матеріалах російської класичної літератури.