Висвітлено розвиток українського модернізму у контексті європейських модерністських тенденцій у культурі, літературі, театральному й образотворчому мистецтві, архітектурі. Розглянуто його основні ознаки, напрями (кубізм, футуризм, експресіонізм, абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм), модерністське світовідчуття творчої еліти. Проаналізовано вплив радянського тоталітарного режиму на український модернізм. Увагу приділено літературним альманахам і журналам в Україні у період 1920 - 1930 рр., зокрема, "Гарт", "Молодняк", "Літературний ярмарок", "Пролітфронт", "Життя й революція", "Критика", "Нова Генерація".

Освещено развитие украинского модернизма в контексте европейских модернистских тенденций в культуре, литературе, театральном и художественном искусстве, архитектуре. Рассмотрены его основные признаки, направления (кубизм, футуризм, экспрессионизм, абстракционизм, дадаизм, сюрреализм), модернистское мироввоззрение творческой элиты. Проанализировано влияние советского тоталитарного режима на украинский модернизм. Внимание уделено литературным альманахам и журналам в Украине периода 1920 - 1930 гг.: "Гарт", "Молодняк", "Литературный ярмарок", "Пролитфронт", "Жизнь и революция", "Критика", "Новая Генерация".

Висвітлено проблему теоретичного обгрунтування трансформацій у сфері візуального в контексті розуміння сучасних візуальних арт-практик. Визначено основні соціокультурні та мистецтвознавчі умови становлення візуального мистецтва. Розглянуто такі питання, як архаїчна топографія бачення, трансгресивний характер постмодернізму, трансвидимість інформаційного суспільства, мультимедійне середовище розвитку сучасного візуального мистецтва.

Освещена проблема теоретического обоснования трансформаций в сфере визуального в контексте понимания современных визуальных арт-практик. Определены основные социокультурные и искусствоведческие условия становления визуального искусства. Рассмотрены такие вопросы, как архаическая топография видения, трансгрессивный характер постмодернизма, трансвидимость информационного общества, мультимедийная среда развития современного визуального искусства.

Розглянуто витоки виникнення поняття постмодернізм та його транскультурні межі. Узагальнено головні концептуальні засади явища, запропоновано можливість різноманітних визначень.

Рассмотрены истоки возникновения понятия постмодернизм и его транскультурные границы. Обобщены основные концептуальные аспекты явления, дана возможность различных определений.

In article are considered headwaters of the arising the notion postmodernism and its cultural borders. Will generalized main conceptual aspects of the phenomena, is offered possibility of the different determinations.

Досліджено феномен художньої культури в онтологічному вимірі. Доведено, що онтологічні трансформації художньої культури XX ст. відтворюються стильовою парадигмою творчості, яку можна описати у рамках таких напрямків творчості, як модерн, авангард, сюрреалізм, соцреалізм та постмодерн. Встановлено, що видова диференціація просторових мистецтв здійснюється як архітектуроцентристський проект. З'ясовано, що видовищні мистецтва еволюціонують у напрямку глобального планетарного інформаційного синтезу, де домінують комп'ютерні технології.

Досліджено ціннісно-адаптаційний потенціал постмодерністського мистецтва, у контексті його нових філософсько-естетичних парадигм, функцій, колажно-монтажного принципу створення образу, руйнування видових, жанрових меж, зближення з життям та показано небувалу за глибиною і масштабом трансформацію світогляду людини. Розглянуто адаптаційні можливості сучасного мистецтва, закладені у новій концепції творчості постмодернізму, його ігрової, інтерактивної, плюралістичної природи, актуальної суті, яка формує розуміння сенсу існування не заради майбутнього, а вчить знаходити його у суб'єктивності. Зазначено, що радикальний досвід арт-практик розширює і поглиблює розуміння суті та змісту естетичного, трансформуючи традиційний досвід людства за двома головними напрямками: створення естетичного середовища існування людини й усвідомлення духовно-метафізичних основ її повсякденного буття. На підставі аналізу реального функціонування сучасного мистецтва, теоретичного доробку вітчизняних і зарубіжних філософів та естетиків висвітлено трансформацію класичної та формування основної проблематики некласичної естетики.

Зважаючи на специфіку типової драми-обробки розкрито синтетичний характер модерністського мистецтва і з'ясовано значення особистості митця в оновленні та актуалізації запозичених сюжетів. Розглянуто різні структурні типи інтеграції суміжних мистецтв.

На специфическом примере типичной драмы-обработки в статье раскрыт синтетический характер модернистского искусства и выяснено значение личности художника в обновлении и актуализации заимствованных сюжетов. Рассмотрены различные структурные типы интеграции родственных искусств.

The paper shows the synthetic character of Modernism as a specific example of a typical drama treatment. The role of a literary artist personality in renovation and actualization of some adopted plot has been revealed. Various structure types of related arts integration have been considered.