Проведено историко-литературное исследование, которое посвящено проблемам модернизма и постмодернизма. Освещены закономерности извечного коловращения. Рассмотрено явление космогонии, которая изначально и в целом определяет движение искусств, культуры. Приведен анализ постмодернистских романов.

На базі окремих галузей знань філософії, історії, мистецтва, педагогіки узагальнено та систематизовано коло питань, які охоплює тема "Модерн як парадигма філософської та художньої культури" - утвердження системи цінностей, що здобули назву Ренесансний Гуманізм, а також у контексті посткомуністичної культурно-історичної ситуації у світлі таких ідей, як "свобода індивіду", "гармонійна цілісність його життєдіяльності". Розкрито зміст понять "естетична здібність", "розвиток естетичної свідомості" у контексті педагогічної діяльності.

На основе отдельных отраслей знаний философии, истории, искусства, педагогики проведено обобщение и систематизированы вопросы, которые охватывает тема "Модерн как парадигма философской и художественной культуры" - утверджения системи ценностей, которые получили название Ренесансный Гуманизм, а также в контексте посткоммунистической культурно-исторической ситуации в свете таких идей, как "свобода индивида", "гармоническая целостность его жизнедеятельности". Раскрыто содержание понятий "эстетическая способность", "развитие эстетического сознания" в контексте педагогической деяльности.

Розглянуто особливості відтворення логіки становлення та розвитку психоаналізу, а також трансформації ідей З.Фрейда та його послідовників у творчості представників експресіонізму та сюрреалізму. Висвітлено засади психоаналітичної теорії, а також її мистецтвознавчу модифікацію. Проаналізовано вплив психоаналізу на становлення таких славнозвісних напрямів мистецтва ХХ ст., як експресіонізм і сюрреалізм. Розглянуто проблему З.Фрейда та слов'янського гуманізму. Проаналізовано вплив психоаналітичних ідей на теоретичні школи Одеси, Харкова, Львова.

Рассмотрены особенности воспроизводства логики становления и развития психоанализа, а также трансформации идей Фрейда и его последователей в творчестве представителей экспрессионизма и сюрреализма. Освещены основы психоаналитической теории, а также ее искусствоведческая модификация. Проанализировано влияние психоанализа на становление таких известных направлений искусства ХХ ст., как экспрессионизм и сюрреализм. Рассмотрена проблема Фрейда и словянского гуманизма. Проанализировано влияние психоаналитических идей на теоретические школы Одессы, Харькова, Львова.

Висвітлено архетипи української культури, зокрема етичної цінності вільної особистості. Проаналізовано символічний антропоцентризм, описано символічний лад українського бароко. Розглянуто проблему символізму на вирішальних етапах української духовності, традицію символізму в філософській спадщині Г.Сковороди, символічну образність у складі ідейно-національної спадщини Кирило-Мефодіївського товариства. Наведено результати дослідження символічних структур у контексті університетської науки України.

Освещены архетипы украинской культуры, в частности этической ценности свободной личности. Проанализирован символический антропоцентризм, описан символический строй украинского барокко. Рассмотрены проблема символизма на решающих этапах украинской духовности, традиция символизма в философском наследии Г.Сковороды, символическая образность в составе идейно-национального наследия Кирилло-Мефодиевского общества. Приведены результаты исследования символических структур в контексте университетской науки Украины.

Розглянуто питання відродження сакральної архітектури в навчальних закладах України. Висвітлено світоглядно-праксеологічні проблеми науки й освіти у постмодерному просторі. Проаналізовано перспективи розвитку техніки в інформаційному суспільстві, роль філософії в становленні постмодерністського світогляду. Визначено шляхи взаємодії архітектури та дизайну на початку третього тисячоліття.

Рассмотрены вопросы возрождения сакральной архитектуры в учебных заведениях Украины. Освещены мировоззренческо-праксеологические проблемы науки и техники на постмодерном пространстве. Проанализированы перспективы развития техники в информационном обществе, роль философии в становлении постмодернистского мировоззрения. Определены пути взаимодействия архитектуры и дизайна на пороге третьего тысячелетия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)6-4 + Ш400.221.8я + Ю812.283.5

Рубрики:

Література

Постмодеонізм

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено, що мистецтво костюма (від-кутюр і прет-а-порте) в кінці ХХ ст. розвивалося в межах загальних тенденцій постмодернізму. Паралельно відбувалося формування такого явища як деконструктивізм з його особливою естетикою.

Доказано, что искусство костюма (от-кутюр и прет-а-порте) в конце ХХ в. развивалось в рамках общих тенденций постмодернизма. Параллельно формировалось такое явление, как деконструктивизм с его особенной эстетикой.

The authors prove the art of costume (haute couture and prкt-a-porter) to develop within the limits of general tendencies of Postmodernism in the end of XX c. At the same time such a phenomenon as dekonstructivism with its peculiar esthetics starts toshape.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4НІМ)6 + Ю812.283.37

Рубрики:

Історія філософії

Сюрреалізм

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблему теоретичного обгрунтування трансформацій у сфері візуального в контексті розуміння сучасних візуальних арт-практик. Визначено основні соціокультурні та мистецтвознавчі умови становлення візуального мистецтва. Розглянуто такі питання, як архаїчна топографія бачення, трансгресивний характер постмодернізму, трансвидимість інформаційного суспільства, мультимедійне середовище розвитку сучасного візуального мистецтва.

Освещена проблема теоретического обоснования трансформаций в сфере визуального в контексте понимания современных визуальных арт-практик. Определены основные социокультурные и искусствоведческие условия становления визуального искусства. Рассмотрены такие вопросы, как архаическая топография видения, трансгрессивный характер постмодернизма, трансвидимость информационного общества, мультимедийная среда развития современного визуального искусства.

Проаналізовано феномен міфу в антропології ХХ ст., розкрито суть понять міфознавства романтизму та позитивізму, соціологізму та психоаналізу, універсуму структури. Наведено прагматичну критику теорії символічної форми, розкрито філософсько-естетичні засади міфу модернізму. Викладено питання філософії життя та культури Ф.Ніцше, запропоновано фройдівську концепцію культури. Розглянуто міфологію культурних світів Л.Українки.

Проанализирован феномен мифа в антропологии ХХ в., раскрыта сущность понятий мифоведения романтизма и позитивизма, социологизма и психоанализа, универсума структуры. Приведена прагматическая критика теории символической формы, раскрыты философско-эстетические основы мифа модернизма. Изложены вопросы философии жизни и культуры Ф.Ницше, предложена фройдовская концепция культуры. Рассмотрена мифология культурных миров Л.Украинки.

Розглянуто витоки виникнення поняття постмодернізм та його транскультурні межі. Узагальнено головні концептуальні засади явища, запропоновано можливість різноманітних визначень.

Рассмотрены истоки возникновения понятия постмодернизм и его транскультурные границы. Обобщены основные концептуальные аспекты явления, дана возможность различных определений.

In article are considered headwaters of the arising the notion postmodernism and its cultural borders. Will generalized main conceptual aspects of the phenomena, is offered possibility of the different determinations.

Визначено сучасні тенденції формування акцидентного шрифту за умов естетики постмодернізму. Розглянуто вплив новітніх комп'ютерних технологій на процес формоутворення цього виду шрифту. Відзначено роль акцидентного шрифту у відродженні інтересу до національних традицій, збереженні етнокультурної ідентичності.

Определены современные тенденции формирования акцидентного шрифта в условиях эстетики постмодернизма. Рассмотрено влияние новейших компьютерных технологий на процесс формообразования этого вида шрифта. Отмечена роль акцидентного шрифта в возрождении интереса к национальным традициям, сохранении этнокультурной идентичности.

Clause is devoted to revealing of modern lines of formation of an accidental print in conditions of aesthetics of a postmodernism. Influence of the newest computer technologies on process shape forming this kind of a print is considered. The role of an accidental print in revival of interest to national traditions, preservation of ethno cultural identity is marked.

Розглянуто теоретичні проблеми некласичної естетики, її методологічну рефлексію та способи репрезентації як частини філософсько-антропологічного знання. Висвітлено тенденції естетичних процесів за умов переходу від структуралізму до постмодернізму. Увагу приділено онтології естетичного в неомарксизмі Д. Лукача, естетичній антропології Г. Маркузе, генеалогії гуманітарних наук М. Фуко, структурному психоаналізу Ж. Лакана, наративістській програмі Ж.-Ф. Ліотара.

Рассмотрены теоретические проблемы неклассической эстетики, ее методологическая рефлексия и способы репрезентации как части философско-антропологического знания. Освещены тенденции эстетических процессов в условиях перехода от структурализма к постмодернизму. Уделено внимание онтологии эстетического в неомарксизме Д. Лукача, эстетической антропологии Г. Маркузе, генеалогии гуманитарных наук М. Фуко, структурному психоанализу Ж. Лакана, наративистской программе Ж.-Ф. Лиотара.

На підставі аналізу системи етико-естетичних поглядів У. С. Моема, сформульованій як у його теоретико-літературознавчих працях так і в ідейному контексті художніх творів, зроблено висновок про еволюцію творчої позиції письменника від "чистого мистецтва" до "масової культури" через періоди захоплення ірраціоналізмом і натуралізмом. Зроблено висновок про художню адаптацію У. С. Моемом для масового читача проблематики, сюжетного та персонажного планів модерністського мистецтва, що, таким чином, є раннім зразком масової літератури, характерним для подальшого мистецтва ХХ ст.

Проаналізовано конструктивістську забудову м. Харків як утопічного проекту, спрямованого на створення нового суспільства та перетворення людини. Використано ідеологічні засади програми конструктивістів і продемонстровано, як вони були втілені у розбудові першої столиці Радянської України.

Проведено естетико-мистецтвознавчий аналіз абстракціонізму як непересічного явища культури ХХ ст. Досліджено, що абстрактне мистецтво було відповіддю на принципово нові культуротворчі процеси на межі ХІХ - ХХ ст., серед яких виокремлено низку нетрадиційних філософських ідей - неопозитивізм, психоаналіз, інтуїтивізм, антропософію, трансформацію науково-технічних досягнень у сферу мистецтва. Проаналізовано художню та теоретичну спадщину В.Кандинського. Описано процес формування творчої індивідуальності митця і виокремлено ті ідеї, які мають вагоме теоретичне значення в розвитку сучасного мистецтва (специфіку творчого процесу, колір як "емоційний тонус" твору, іконографію в мистецтві ХХ ст., синтез мистецтв та синестезію). Висвітлено вплив творчості та теоретичних ідей Кандинського на розвиток українського мистецтва ХХ ст.

Здійснено аналіз трансформації "аналітична естетика - постмодернізм", яка розглядається як необхідний етап у розвитку американської естетики, і є підгрунтям формування нового типу естетичної теорії. З'ясовано, що американська аналітична естетика виникла внаслідок застосування основних принципів позитивістської філософії до сфери мистецтва, поєднання аналітичної естетики з практикою американського мистецтва та художньою критикою. Розкрито естетичний вимір понять аналітичної естетики. Обгрунтовано, що у процесі розвитку американська естетика обмежує позитивістський ізоляціонізм за рахунок побудови стрункої естетичної теорії засобами аналітичних та лінгвістичних методів. Визначено основні теми, які наближають аналітичну естетику до проблем європейського постмодернізму (зняття кордонів між елітарною та масовою культурою, багатомовність мистецтва, заперечення модерністських догм щодо техніки, мови, позиції автора, антиформалізм, експерименталізм та ін.). Виявлено два шляхи переходу до постмодернізму у США: за рахунок відмови від академічної філософії в контексті постмодернізму (Ф.Джемісон, І.Хассан, Р.Рорті); за рахунок внутрішньої критики, яка намагається зберегти раціональне втраченого типу філософствування, залучення його здобутків до контексту нового філософського стилю (А.Данто, Р.Нозік). Проаналізовано концепцію естетизації аналітичної філософії А.Данто, яка поєднує аналітичний стиль філософствування з постмодерністськими темами дослідження.

Виявлено концептуальні характеристики українського мистецького модерну як стилю мислення та духовно-культурної течії, що засобами образотворчого мистецтва виразили напрям і зміст світоглядно-філософської еволюції у духовному житті України у добу зміни філософської та культурної парадигм у кінці XIX - на початку XX ст. Доведено, що дане перетворення було осмислено та відображено в українській культурі у формі національного варіанта стилю модерн. Зроблено висновок, що інтелектуальна інновація модерну за умов світоглядної кризи полягає у свідомій спробі зберегти цінність і впорядкованість картини світу шляхом накладання універсальної системи значень і логічних схем на художньо-образне світосприйняття. Розкрито вплив ідей провідних філософів XIX - початку XX ст., зокрема, А. Шопенгаура, Ф. Ніцше, З. Фрейда, А. Бергсона, В. Дільтая на світоглядні виміри європейського, зокрема, українського мистецтва даного періоду. Досліджено вплив світоглядної системи романтизму (Новаліса, Л. Тіка, Ф. Шлегеля), на формування ідейних основ мистецького модерну. Виявлено гносеологічний, антропологічний, онтологічний виміри художньо-образного осмислення буття людини в Україні в кінці XIX - на початку XX ст. у їх взаємозв'язку з європейським модерном як цілісним світоглядно-культурним феноменом. Експліковано зміст сформованих модерном концептів: новий образ дійсності, "базова" особистість доби, цілісність особи та цілісність життєвого світу людини, перетворення суспільства засобами "естетичної революції".

Дисертацію присвячено дослідженню екзистенційної естетики у творах українських авторів ХХ ст. (Є.Плужника, В.Стуса, І.Калинця) на рівні репрезентації її як художньо-естетичного методу. Аналізуючи теоретико-методологічні засади концепції екзистенціалізму та історико-соціальні передумови виникнення екзистенціалістської філософічності в культурологічному процесі України наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., автор доводить об'єктивний характер існування екзистенційності як художньо-естетичного методу. Розкриваючи специфіку методології опрацювання художнього тексту, автор доводить правомірність використання обраної методологічної бази дослідження. Виявлення типізованих засобів і прийомів створення екзистенційної поетики текстів надають змогу визначити специфіку екзистенційної естетики як художньо-естетичного методу.

Досліджено процес становлення експресіонізму в західноєвропейській культурі початку XX ст., визначено його найважливіші ознаки. Проаналізовано шляхи поширення експресіонізму в багатьох видах мистецтва, що зумовило відображення в творах літератури, музики, живопису, театру, кінематографа складних психо-фізіологічних станів людини (тривожності, страху смерті, крику, болю, божевілля, передчуття трагедії). Встановлено, що експресіонізму властива тенденція синтезу видів мистецтва (живопис - танець, живопис - музика, література - живопис), яка виразно модифікується у синтез як співтворчість і збагачує мистецьку практику. Вперше в українському мистецтвознавстві цілісно проаналізовано досвід використання експресіоністичних художньо-виражальних засобів у таких видах мистецтва, як живопис, театр, кіно, хореографія та показано, що твори українських митців не копіювали західні моделі, а значною мірою відтворювали національні традиції, витоки яких сягають часів міфо-поетичного світоставлення.